Перевод: со всех языков на все языки

part from the anchor

1 part

1. noun
1) Teil, der

four-part — vierteilig [Serie]

the hottest part of the day — die heißesten Stunden des Tages

accept part of the blame — die Schuld teilweise mit übernehmen

for the most part — größtenteils; zum größten Teil

in part — teilweise

in large part — groß[en]teils

in parts — zum Teil

part and parcel — wesentlicher Bestandteil

the funny part of it was that he... — das Komische daran war, dass er...

it's [all] part of the fun/job — etc. das gehört [mit] dazu

be or form part of something — zu etwas gehören

2) (of machine or other apparatus) [Einzel]teil, das

3) (share) Anteil, der

I want no part in this — ich möchte damit nichts zu tun haben

4) (duty) Aufgabe, die

do one's part — seinen Teil od. das Seine tun

5) (Theatre): (character, words) Rolle, die

dress the part — (fig.) die angemessene Kleidung tragen

play a [great/considerable] part — (contribute) eine [wichtige] Rolle spielen

6) (Mus.) Part, der; Partie, die; Stimme, die

7) usu. in pl. (region) Gegend, die; (of continent, world) Teil, der

I am a stranger in these parts — ich kenne mich hier nicht aus

8) (side) Partei, die

take somebody's part — jemandes od. für jemanden Partei ergreifen

for my part — für mein[en] Teil

on my/your etc. part — meiner-/deinerseits usw.

9) pl. (abilities)

a man of [many] parts — ein [vielseitig] begabter od. befähigter Mann

10) (Ling.)

part of speech — Wortart od. -klasse, die

11)

take [no] part [in something] — sich [an etwas (Dat.)] [nicht] beteiligen

12)

take something in good part — etwas nicht übel nehmen
2. adverb
teils
3. transitive verb
1) (divide into parts) teilen; scheiteln [Haar]

2) (separate) trennen
4. intransitive verb
[Menge:] eine Gasse bilden; [Wolken:] sich teilen; [Vorhang:] sich öffnen; [Seil, Tau, Kette:] reißen; [Lippen:] sich öffnen; [Wege, Personen:] sich trennen

part from somebody/something — sich von jemandem/etwas trennen

part with — sich trennen von [Besitz, Geld]

* * *
1. noun
1) (something which, together with other things, makes a whole; a piece: We spent part of the time at home and part at the seaside.) der Teil

2) (an equal division: He divided the cake into three parts.) der Teil

3) (a character in a play etc: She played the part of the queen.) die Rolle

4) (the words, actions etc of a character in a play etc: He learned his part quickly.) die Rolle

5) (in music, the notes to be played or sung by a particular instrument or voice: the violin part.) die Stimme

6) (a person's share, responsibility etc in doing something: He played a great part in the government's decision.) die Rolle
2. verb
(to separate; to divide: They parted( from each other) at the gate.) sich trennen

- academic.ru/53750/parting">parting
- partly
- part-time
- in part
- part company
- part of speech
- part with
- take in good part
- take someone's part
- take part in
* * *

part

[pɑ:t, AM pɑ:rt]

I. n

1. (not the whole) Teil m

\part of her problem is that... ein Teil ihres Problems besteht [o ihr Problem besteht teilweise] darin, dass...

\part of my steak isn't cooked properly mein Steak ist teilweise [o zum Teil] nicht richtig durchgebraten

\part of the family lives in Germany ein Teil der Familie lebt in Deutschland

she's \part of the family sie gehört zur Familie

it's all \part of growing up das gehört [alles] zum Erwachsenwerden dazu

that was just the easy \part [of it]! das war der leichtere Teil [des Ganzen]!

the easy/hard \part of it is that/to...... das Einfache/Schwierige daran [o dabei] ist, dass/zu...

the hard \part of writing a course is to find the right level das Schwierige beim Entwickeln eines Kurses ist es, den richtigen Schwierigkeitsgrad zu wählen

[a] \part of me wanted to give up, but... ein Teil von mir wollte aufgeben, aber...

to spend the best [or better] \part of the day/week doing sth den größten Teil des Tages/der Woche damit verbringen, etw zu tun

\part of speech Wortart f

to be a constituent \part of sth Bestandteil m einer S. gen sein

to be an essential [or important] [or integral] \part of sth ein wesentlicher Bestandteil einer S. gen sein

the greater \part der Großteil

the main [or major] \part der Hauptteil

the remaining \part der Rest

in \part teilweise, zum Teil

payment in \part Abschlagszahlung f, Teil-/Ratenzahlung f SCHWEIZ

in \parts teilweise

the film was good in \parts der Film war phasenweise ganz gut

in large \part zum großen Teil

for the most \part zum größten Teil, größtenteils

2. also TECH (component) Teil nt; of a machine Bauteil nt

[spare] \parts Ersatzteile pl

3. (unit) [An]teil m

mix one \part of the medicine with three \parts water mischen Sie die Medizin mit Wasser im Verhältnis eins zu drei

in equal \parts zu gleichen Teilen

4. FILM, TV Teil m, Folge f

5. ANAT

body \part Körperteil m

private \parts Geschlechtsteile pl

soft \parts Weichteile pl

6. usu pl GEOG Gegend f

around [or in] these \parts ( fam) in dieser Gegend

in our/your \part of the world bei uns/Ihnen

in some \parts of the world in manchen Teilen der Welt

in this \part of the world hierzulande

7. THEAT ( also fig) Rolle f a. fig, Part m

large/small \part ( also fig) wichtige/kleine Rolle a. fig

leading/supporting \part Haupt-/Nebenrolle f

to act [or play] a \part [in sth] eine Rolle [in etw dat] spielen

to play an important \part in sth ( fig) bei etw dat eine wichtige Rolle spielen fig

exams play a big \part in the school system Prüfungen spielen im Schulsystem eine große Rolle

8. MUS Part m, Stimme f

the piano \part die Klavierstimme

in [or of] several \parts mehrstimmig

9. no pl (involvement) Beteiligung f (in an + dat)

to have a \part in sth an etw dat teilhaben

to take \part in sth an etw dat teilnehmen; in an act, competition, also bei etw dat mitmachen fam

to take \part in a discussion sich akk an einer Diskussion beteiligen

to take \part in a game/lottery bei einem Spiel/einer Lotterie mitspielen [o fam mitmachen]

to take \part in a stage play in einem Theaterstück mitwirken

to take \part in local politics in der Lokalpolitik mitwirken [o aktiv sein]

to want no \part in [or of] sth mit etw dat nichts zu tun haben wollen

10. no pl (task) Pflicht f

to do one's \part seine Pflicht [und Schuldigkeit] tun

11. no pl (side)

to take sb's \part sich akk auf jds Seite stellen

on the \part of ( form) vonseiten form + gen

, seitens form + gen

it was a mistake on Julia's \part es war Julias Fehler

on her/their \part ihrerseits

on his/my/our \part seiner-/meiner-/unsererseits

any questions on your \part? haben Sie ihrerseits/hast du deinerseits noch Fragen?

12. AM (parting) Scheitel m

13.

▶ to dress the \part sich akk entsprechend kleiden

▶ for my \part,... was mich betrifft,...

for my \part, it doesn't matter whether he comes was mich betrifft, so ist es mir egal, ob er kommt, mir ist es für meinen Teil egal, ob er kommt

for my \part, I think it's absolutely ridiculous! ich für meinen Teil halte es für absolut lächerlich!

▶ ... for her/his/your \part... ihrerseits/seinerseits/deinerseits

I was stubborn, and they, for their \part, were not prepared to compromise ich war stur, und sie waren ihrerseits nicht kompromissbereit

▶ to be \part of the furniture selbstverständlich sein

▶ to look the \part entsprechend aussehen

▶ to be a man of many \parts vielseitig begabt sein

▶ to be \part and parcel of sth untrennbar mit etw dat verbunden sein, zu etw dat einfach dazugehören

being recognized in the street is \part and parcel of being a famous actress eine berühmte Schauspielerin zu sein beinhaltet zwangsläufig [auch], dass man auf der Straße erkannt wird

▶ to take sth in good \part etw mit Humor nehmen

II. adj attr teilweise, zum Teil

she is \part African sie hat afrikanisches Blut [in sich]

III. adv inv teils, teilweise

the building consists \part of stone \part of wood das Gebäude besteht teils aus Stein, teils aus Holz

IV. vi

1. (separate) sich akk trennen

to \part on good/bad terms im Guten/Bösen auseinandergehen

2. (become separated) curtains, seams aufgehen; lips sich akk öffnen; paths sich akk trennen

3. ( form: leave) [weg]gehen; (say goodbye) sich akk verabschieden

4. ( euph: die) sterben

my grandmother \parted from us last night meine Großmutter ist letzte Nacht von uns gegangen euph

V. vt

1. (separate)

▪ to \part sb/sth jdn/etw trennen

he tried to \part the two quarrellers er versuchte, die zwei Streithähne [voneinander] zu trennen

he's not easily \parted from his cash er trennt sich nur unschwer von seinem Geld

... till death do us \part ( liter)... bis dass der Tod uns scheide geh

2. (keep separate)

▪ to \part sth from sth etw von etw dat trennen

3. (comb)

to \part one's/sb's hair [jdm/sich] einen Scheitel ziehen

4.

▶ to \part company sich akk trennen

* * *
[pAːt]
1. n

1) (= portion, fragment) Teil m

5 parts of sand to 1 of cement — 5 Teile Sand auf ein( en) Teil Zement

it's 3 parts gone —

the stupid part of it is that... — das Dumme daran ist, dass...

you haven't heard the best part yet — ihr habt ja das Beste noch gar nicht gehört

the book is good in parts — teilweise or streckenweise ist das Buch gut

in part —

the greater part of it/of the work is done — der größte Teil davon/der Arbeit ist fertig

it is in large part finished/true — das ist zum großen Teil erledigt/wahr

a part of the country/city I don't know — eine Gegend, die ich nicht kenne

this is in great part due to... — das liegt größtenteils or vor allem an (+dat)...

during the darkest part of the night —

I kept part of it for myself — ich habe einen Teil davon für mich behalten

I lost part of the manuscript —

that's part of the truth — das ist ein Teil der Wahrheit

for the most part — zum größten Teil

her performance was for the most part well executed — ihre Leistung war im Großen und Ganzen gelungen

in the latter part of the year — gegen Ende des Jahres

the remaining part of our holidays —

part of him wanted to call her, part of him wanted to forget about her — ein Teil von ihm wollte sie anrufen, ein anderer sie vergessen

she's become (a) part of me — sie ist ein Teil von mir geworden

it's all part of growing up — das gehört alles zum Erwachsenwerden dazu

to be part and parcel of sth — fester Bestandteil einer Sache (gen) sein

it is part and parcel of the job —

are transport costs included? – yes, they're all part and parcel of the scheme — sind die Transportkosten enthalten? – ja, es ist alles inbegriffen

2) (MECH of kit etc) Teil nt

spare part — Ersatzteil nt

moving parts — bewegliche Teile pl

3) (GRAM)

part of speech — Wortart f

principal parts of a verb — Stammformen pl

4) (of series) Folge f; (of serial) Fortsetzung f; (of encyclopaedia etc) Lieferung f

end of part one (TV) — Ende des ersten Teils

5) (= share, role) (An)teil m, Rolle f; (THEAT) Rolle f, Part m (geh)

to play one's part (fig) — seinen Beitrag leisten

to take part in sth — an etw (dat) teilnehmen, bei etw (dat) mitmachen, sich an etw (dat) beteiligen

who is taking part? — wer macht mit?, wer ist dabei?

he's taking part in the play —

in the part of Lear — in der Rolle des Lear

he looks the part (Theat) — die Rolle passt zu ihm; (fig) so sieht (d)er auch aus

to play a part ( Theat, fig ) — eine Rolle spielen

to play no part in sth (person) — nicht an etw (dat) beteiligt sein

we want no part of it — wir wollen damit nichts zu tun haben

he's just playing a part (fig) — der tut nur so

6) (MUS) Stimme f, Part m

the soprano part — der Sopranpart, die Sopranstimme

the piano part — der Klavierpart, die Klavierstimme

to sing in parts — mehrstimmig singen

7) pl (= region) Gegend f

from all parts — überallher, von überall her

in or around these parts — hier in der Gegend, in dieser Gegend

in foreign parts —

what parts are you from? — aus welcher Gegend sind Sie?

he's not from these parts — er ist nicht aus dieser Gegend or nicht von hier

8) (= side) Seite f

to take sb's part — sich auf jds Seite (acc) stellen, für jdn Partei ergreifen

for my part — was mich betrifft, meinerseits

a miscalculation on my part — eine Fehlkalkulation meinerseits

on the part of — vonseiten (+gen), von Seiten (+gen), seitens (+gen)

9)

to take sth in good part — etw nicht übel nehmen

10)

a man of parts — ein vielseitiges Talent

a man of many parts — ein vielseitiger Mensch

11) (US in hair) Scheitel m

12) pl (= male genitals) Geschlechtsteile pl

2. adv
teils, teilweise
is it X or Y? – part one and part the other — ist es X oder Y? – teils (das eine), teils (das andere)

it is part iron and part copper — es ist teils aus Eisen, teils aus Kupfer

it was part eaten —

he's part French, part Scottish and part Latvian — er ist teils Franzose, teils Schotte und teils Lette

3. vt

1) (= divide) teilen; hair scheiteln; curtain zur Seite schieben; legs aufmachen; lips öffnen;

2) (= separate) trennen

to part sb from sb/sth — jdn von jdm/etw trennen

till death us do part — bis dass der Tod uns scheidet

she's not easily parted from her money — sie trennt sich nicht gern von ihrem Geld

to part company — sich trennen

to part company with sb/sth — sich von jdm/etw trennen; (in opinion) mit jdm nicht gleicher Meinung sein

on that issue, I must part company with you — in dem Punkt gehen unsere Meinungen auseinander

4. vi

1) (= divide) sich teilen; (curtains) sich öffnen

her lips parted in a smile — ihre Lippen öffneten sich zu einem Lächeln

2) (= separate) (people) sich trennen; (things) sich lösen, abgehen

to part from or with sb — sich von jdm trennen

we parted friends — wir gingen als Freunde auseinander, wir schieden als Freunde (geh)

to part with sth — sich von etw trennen

to part with money — Geld ausgeben or lockermachen

to part from this life (liter) — aus diesem Leben scheiden (geh)

* * *

part [pɑː(r)t]

A s

1. Teil m/n, Bestandteil m, Stück n:

be part and parcel of sth einen wesentlichen Bestandteil von etwas bilden;

part of speech LING Wortart f;

in part teilweise, zum Teil, auszugsweise, in gewissem Grade;

part of the year (nur) während eines Teils des Jahres;

for the better ( oder best) part of the year fast das ganze Jahr (hindurch), den größten Teil des Jahres, die meiste Zeit im Jahr;

for the better ( oder best) part of two years (schon) fast zwei Jahre;

that is (a) part of my life das gehört zu meinem Leben;

payment in part Abschlagszahlung f;

three-part dreiteilig

2. PHYS (An)Teil m:

part by volume (weight) Raumanteil (Gewichtsanteil);

three parts of water drei Teile Wasser

3. MATH Bruchteil m:

three parts drei Viertel

4. TECH

a) (Bau-, Einzel)Teil n:

parts list Ersatzteil-, Stückliste f

b) Ersatzteil n

5. Anteil m:

take part (in) teilnehmen oder sich beteiligen (an dat), mitmachen (bei);

have a part in sth an etwas teilhaben;

have neither part nor lot in sth nicht das Geringste mit einer Sache zu tun haben;

he wanted no part of the proposal er wollte von dem Vorschlag nichts wissen

6. (Körper) Teil m, Glied n:

soft parts Weichteile;

the parts die Geschlechtsteile

7. Buchhandel: Lieferung f:

the book appears in parts das Werk erscheint in Lieferungen

8. fig Teil m/n, Seite f:

the most part die Mehrheit, das Meiste (von etwas);

for my part ich für mein(en) Teil;

for the most part

a) in den meisten Fällen, meistenteils,

b) größtenteils, zum größten Teil;

on the part of vonseiten, seitens (gen);

on my part von meiner Seite, von mir;

take sth in good part etwas nicht übel nehmen

9. Seite f, Partei f:

he took my part, he took part with me er ergriff meine Partei

10. Pflicht f:

do one’s part das Seinige oder seine Schuldigkeit tun;

it is not my part to do this es ist nicht meine Aufgabe, das zu tun

11. THEAT etc

a) auch fig Rolle f:

act ( oder play) a part eine Rolle spielen (in bei);

the Government’s part in the strike die Rolle, die die Regierung bei dem Streik spielte;

he’s just acting a part er tut nur so, er schauspielert nur; → dress B 1

b) Rollenbuch n

12. MUS (Sing- oder Instrumental-)Stimme f, Partie f:

sing in parts mehrstimmig singen;

for ( oder in, of) several parts mehrstimmig;

three-part dreistimmig, für drei Stimmen

13. pl (geistige) Fähigkeiten pl, Talent n:

he is a man of (many) parts er ist ein fähiger Kopf, er ist vielseitig begabt

14. Gegend f, Teil m (eines Landes, der Erde):

in these parts hier(zulande);

she’s not from these parts sie stammt nicht von hier oder aus dieser Gegend;

in foreign parts im Ausland

15. US (Haar)Scheitel m

B v/t

1. a) (ab-, ein-, zer)teilen: → company A 1

b) einen Vorhang aufziehen

2. Familien, Kämpfende etc trennen:

he’s not easily parted from his money er trennt sich nur ungern von seinem Geld

3. Metalle scheiden

4. das Haar scheiteln

C v/i

1. a) sich lösen, abgehen (Knopf etc), aufgehen (Naht etc)

b) aufgehen (Vorhang)

2. SCHIFF brechen (Ankerkette, Tau):

part from the anchor den Anker verlieren

3. auseinandergehen, sich trennen:

part (as) friends in Freundschaft auseinandergehen

4. part with etwas aufgeben, sich von jemandem od etwas trennen:

part with money umg Geld herausrücken oder lockermachen

5. euph verscheiden, sterben

D adj Teil…:

part damage Teilschaden m;

part delivery WIRTSCH Teillieferung f

E adv teilweise, zum Teil:

made part of iron, part of wood teils aus Eisen, teils aus Holz (bestehend);

part truth zum Teil wahr;

part-done zum Teil erledigt;

part-finished halb fertig

p. abk

1. page S.

2. part T.

3. LING participle Part.

4. past

5. Br penny, pence

6. per

7. post, after

8. power

pt abk

1. part T.

2. payment

3. pint ( pints pl)

4. point

5. port

* * *
1. noun
1) Teil, der

four-part — vierteilig [Serie]

the hottest part of the day — die heißesten Stunden des Tages

accept part of the blame — die Schuld teilweise mit übernehmen

for the most part — größtenteils; zum größten Teil

in part — teilweise

in large part — groß[en]teils

in parts — zum Teil

part and parcel — wesentlicher Bestandteil

the funny part of it was that he... — das Komische daran war, dass er...

it's [all] part of the fun/job — etc. das gehört [mit] dazu

be or form part of something — zu etwas gehören

2) (of machine or other apparatus) [Einzel]teil, das

3) (share) Anteil, der

I want no part in this — ich möchte damit nichts zu tun haben

4) (duty) Aufgabe, die

do one's part — seinen Teil od. das Seine tun

5) (Theatre): (character, words) Rolle, die

dress the part — (fig.) die angemessene Kleidung tragen

play a [great/considerable] part — (contribute) eine [wichtige] Rolle spielen

6) (Mus.) Part, der; Partie, die; Stimme, die

7) usu. in pl. (region) Gegend, die; (of continent, world) Teil, der

I am a stranger in these parts — ich kenne mich hier nicht aus

8) (side) Partei, die

take somebody's part — jemandes od. für jemanden Partei ergreifen

for my part — für mein[en] Teil

on my/your etc. part — meiner-/deinerseits usw.

9) pl. (abilities)

a man of [many] parts — ein [vielseitig] begabter od. befähigter Mann

10) (Ling.)

part of speech — Wortart od. -klasse, die

11)

take [no] part [in something] — sich [an etwas (Dat.)] [nicht] beteiligen

12)

take something in good part — etwas nicht übel nehmen
2. adverb
teils
3. transitive verb
1) (divide into parts) teilen; scheiteln [Haar]

2) (separate) trennen
4. intransitive verb
[Menge:] eine Gasse bilden; [Wolken:] sich teilen; [Vorhang:] sich öffnen; [Seil, Tau, Kette:] reißen; [Lippen:] sich öffnen; [Wege, Personen:] sich trennen

part from somebody/something — sich von jemandem/etwas trennen

part with — sich trennen von [Besitz, Geld]

* * *

(hair) n.

Scheitel - m. adj.

teils adj. n.

Anteil -e m.

Rolle -n f.

Teil m.,n. (with) v.

sich trennen (von) v. v.

lösen v.

trennen v.

English-german dictionary > part
2 dock

I
1. dok noun
1) (a deepened part of a harbour etc where ships go for loading, unloading, repair etc: The ship was in dock for three weeks.) muelle

2) (the area surrounding this: He works down at the docks.) muelle

3) (the box in a law court where the accused person sits or stands.) banquillo (de los acusados)

2. verb
(to (cause to) enter a dock and tie up alongside a quay: The liner docked in Southampton this morning.) atracar

- docker
- dockyard
II dok verb
(to cut short or remove part from: The dog's tail had been docked; His wages were docked to pay for the broken window.)

dock¹ n muelle

the ship was in the dock for two weeks el barco estuvo en el muelle durante dos semanas

dock² vb atracar

the ship docked at Southampton el barco atracó en Southampton

dock

tr[dɒk]

noun

1 SMALLBOTANY/SMALL acedera

————————

dock

tr[dɒk]

noun

1 SMALLMARITIME/SMALL (gen) muelle nombre masculino; (for cargo) dársena

2 SMALLLAW/SMALL banquillo (de los acusados)

transitive verb

1 (ship) atracar (at, a); (spaceship) acoplar

intransitive verb

1 (ship) atracar, fondear; (spaceship) acoplarse

plural noun docks

1 puerto

\

SMALLIDIOMATIC EXPRESSION/SMALL

to be in dock (ship) estar en puerto 2 (car) estar en reparaciones

dock worker trabajador,-ra portuario,-a

————————

dock

tr[dɒk]

transitive verb

1 (animal's tail) cortar

2 (wages) descontar dinero de

dock ['dɑk] vt

1) cut: cortar

2) : descontar dinero de (un sueldo)

dock vi

anchor, land: fondear, atracar

dock n

1) pier: atracadero m

2) wharf: muelle m

3) : banquillo m de los acusados (en un tribunal)

dock

n.

• andén s.m.

• dique s.m.

• dársena s.f.

• muelle s.m.

• romaza s.f.

v.

• abarloar v.

• abordar v.

• recortar v.

• reducir v.

dɑːk, dɒk
I

noun

1) ( Naut)

a) c (wharf, quay) muelle m; ( for cargo ships) dársena f

to be in dock — \<\<ship\>\> estar* en puerto; (before n) <worker, strike> portuario

b) docks pl puerto m

2) ( Law) (no pl)

the dock — el banquillo de los acusados

3) u ( Bot) acedera f

II
1.

transitive verb

1)

a) \<\<tail\>\> cortar

b) \<\<wages\>\> descontar* dinero de

2) \<\<vessel/ship\>\> fondear, atracar*

2.

vi

a) ( Naut) \<\<ship/vessel\>\> atracar*, fondear

b) ( Aerosp) acoplarse

I

[dɒk]
N (Bot) acedera f, ramaza f
II

[dɒk]
VT
1) [+ animal's tail] cortar, cercenar frm

2) (Brit)

to dock sb's pay — descontar dinero del sueldo a algn

I've been docked £1 — me han descontado una libra

III [dɒk]
1. N

1) (Naut) dársena f, muelle m ; (with gates) dique m

to be in dock — (Brit) * [ship] estar en puerto; [car] estar en el taller

2) docks muelles mpl, puerto m

2.

VT [+ ship] atracar; [+ spacecraft] acoplar

3. VI

1) (Naut) atracar; (loosely) llegar

the ship has docked — el barco ha atracado

we docked at five — llegamos a las cinco, entramos en el puerto a las cinco

when we docked at Vigo — cuando llegamos a Vigo

2) [spacecraft] acoplarse ( with a)

4.

CPD

dock dues NPL — derechos mpl de atraque or de dársena

dock labourer, dock laborer (US) N — = dock worker

dock walloper * N (US) — = dock worker

dock warrant N — resguardo m de muelle, conocimiento m de almacén

dock worker N — trabajador m portuario

IV

[dɒk]
N (Brit) (in court) banquillo m de los acusados
* * *
[dɑːk, dɒk]
I

noun

1) ( Naut)

a) c (wharf, quay) muelle m; ( for cargo ships) dársena f

to be in dock — \<\<ship\>\> estar* en puerto; (before n) <worker, strike> portuario

b) docks pl puerto m

2) ( Law) (no pl)

the dock — el banquillo de los acusados

3) u ( Bot) acedera f

II
1.

transitive verb

1)

a) \<\<tail\>\> cortar

b) \<\<wages\>\> descontar* dinero de

2) \<\<vessel/ship\>\> fondear, atracar*

2.

vi

a) ( Naut) \<\<ship/vessel\>\> atracar*, fondear

b) ( Aerosp) acoplarse

English-spanish dictionary > dock
3 apoyo

m.

1 support (also figurative).

2 hold, support, stay, buttress.

3 help, co-operation, assistance, cooperation.

4 supporter, person who lends support, backer, prop.

5 crutch.

pres.indicat.

1^st person singular (yo) present indicative of spanish verb: apoyar.

* * *

apoyo

► nombre masculino

1 support

2 figurado support, backing, help

* * *

noun m.

support

* * *

SM

1) (=ayuda) support

siempre cuento con el apoyo de mis padres — I can always rely on my parents' support

han retirado su apoyo parlamentario — they've withdrawn their support in parliament

apoyo económico — financial support

apoyo psicológico — counselling, counseling (EEUU)

2) [a una propuesta, idea] support, backing

3) (=apoyatura) support

el paraguas también me sirve de apoyo — my umbrella is also a support

* * *

masculino support

contar con el apoyo popular — to have the support of the people

apoyo a algo — support for something

una campaña de apoyo al desarme nuclear — a campaign in support of nuclear disarmament

* * *

= backing, endorsement, support, advocacy, prop, escort, anchor, anchor point, supportiveness, sustainment, a shoulder to cry on, backup [back-up], buttress.

Ex. Thus the scheme has a sound organisational backing.

Ex. The project was given endorsement by the Standing Committees of the IFLA Section on Cataloguing and the then Section on Mechanization.

Ex. BSO was prepared by the International Federation for Documentation with the support of UNESCO (United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization), and was published in 1978/79.

Ex. However, what American libraries mean by advocacy is 'Work to overcome obstacles that the enquirer encounters in trying to secure help from outside resource agencies'.

Ex. The main props to any retrospective bibliography must be a well formed national library which has a long history of collecting the records of a nation's culture.

Ex. Escort can be seen as part of the referral process or as a separate activity of accompanying a client to ensure that the person reaches the source of help.

Ex. This format can provide an anchor for instructional designers attempting to come to terms with the vast potential of hypertext and hypermedia.

Ex. This article stresses the importance of the library as a permanent anchor point for the local community.

Ex. Percentage of books in a discipline charged out by students majoring in other disciplines was defined as the ' supportiveness' of that discipline.

Ex. America's present need is not heroics, but healing; not nostrums, but normalcy; not experiment, but equipoise; not submergence in internationality, but sustainment in triumphant nationality.

Ex. I recalled how bereft we felt when we lost our son and how friends and neighbours rallied round and offered a shoulder to cry on.

Ex. The aggressiveness of a number of publications on this subject, replete with their accusations without any backup, can be interpreted as settling of scores.

Ex. They used schools as a buttress of a caste system designed to subordinate blacks socially, to cramp them economically under a rigid job ceiling.

----

* administrativo de apoyo = clerical employee.

* apoyo administrativo = administrative support.

* apoyo a la toma de decisiones = decision support.

* apoyo del personal = staff support.

* apoyo económico = financial support, financial backing.

* apoyo estatal = state support.

* apoyo financiero = financial backing.

* apoyo moral = moral support.

* apoyo mutuo = mutual support.

* apoyo para los pies = footrest.

* apoyo técnico = service support, technical support, product support, tech support.

* apoyo técnico de aplicaciones informáticas = software support.

* buscar apoyo = line up + support.

* buscar el apoyo de = woo.

* carta de apoyo = letter of support.

* centro de apoyo a los programas de estudios = curriculum material center.

* clases de apoyo = remedial teaching.

* como apoyo a = in support of.

* conseguir apoyo = mobilise + support, win + support, line up + support, gain + support.

* contar con apoyo para = have + support for.

* contar con el apoyo de Alguien = have + Nombre + behind + Pronombre.

* contar con el apoyo necesario para = have + the power behind to.

* crear apoyo = build + support.

* dar apoyo = give + support, support, provide + support.

* de apoyo = enabling, supportive.

* destreza de apoyo = ancillary skill.

* educación de apoyo = remedial education.

* en apoyo a = in support of.

* estructura de apoyo = support structure.

* fomentar apoyo = build + support.

* ganarse el apoyo = earn + support.

* grupo de apoyo = interest group, support group.

* herramienta de apoyo = enabler.

* material didáctico de apoyo = study aide.

* mecanismo de apoyo = enabler.

* merecer apoyo = be deserving of support.

* ofrecer apoyo = support, provide + support, rally (a)round, rally behind.

* personal administrativo de apoyo = clerical staff, clerical worker, clerical personnel.

* personal de apoyo = paraprofessional staff, support staff.

* personal de apoyo bibliotecario = library support staff.

* personal técnico de apoyo = support staff.

* prestar apoyo = lend + support, support.

* prestar apoyo a = go to + bat for, bat for.

* proporcionar apoyo = provide + support, support.

* punto de apoyo = foothold.

* que actúa de apoyo = supporting, supporting.

* recabar apoyo = garner + support.

* recibir apoyo = receive + support, attract + support.

* redirigir el apoyo = divert + support.

* ser un gran apoyo = be a tower of strength.

* servicio auxiliar de apoyo familiar = respite care.

* servicio de apoyo = backup service, support service.

* servir de apoyo a = inform.

* sin apoyo = unsupported.

* sistema de apoyo a la toma de decisiones = decision support system, decision making system.

* solicitar apoyo = canvass + support.

* técnica de apoyo = enabling skill.

* tecnología de apoyo = enabling technology.

* trabajo administrativo de apoyo = clerical work.

* trabajo de apoyo = escort work.

* * *

masculino support

contar con el apoyo popular — to have the support of the people

apoyo a algo — support for something

una campaña de apoyo al desarme nuclear — a campaign in support of nuclear disarmament

* * *

= backing, endorsement, support, advocacy, prop, escort, anchor, anchor point, supportiveness, sustainment, a shoulder to cry on, backup [back-up], buttress.

Ex: Thus the scheme has a sound organisational backing.

Ex: The project was given endorsement by the Standing Committees of the IFLA Section on Cataloguing and the then Section on Mechanization.

Ex: BSO was prepared by the International Federation for Documentation with the support of UNESCO (United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization), and was published in 1978/79.

Ex: However, what American libraries mean by advocacy is 'Work to overcome obstacles that the enquirer encounters in trying to secure help from outside resource agencies'.

Ex: The main props to any retrospective bibliography must be a well formed national library which has a long history of collecting the records of a nation's culture.

Ex: Escort can be seen as part of the referral process or as a separate activity of accompanying a client to ensure that the person reaches the source of help.

Ex: This format can provide an anchor for instructional designers attempting to come to terms with the vast potential of hypertext and hypermedia.

Ex: This article stresses the importance of the library as a permanent anchor point for the local community.

Ex: Percentage of books in a discipline charged out by students majoring in other disciplines was defined as the ' supportiveness' of that discipline.

Ex: America's present need is not heroics, but healing; not nostrums, but normalcy; not experiment, but equipoise; not submergence in internationality, but sustainment in triumphant nationality.

Ex: I recalled how bereft we felt when we lost our son and how friends and neighbours rallied round and offered a shoulder to cry on.

Ex: The aggressiveness of a number of publications on this subject, replete with their accusations without any backup, can be interpreted as settling of scores.

Ex: They used schools as a buttress of a caste system designed to subordinate blacks socially, to cramp them economically under a rigid job ceiling.

* administrativo de apoyo = clerical employee.

* apoyo administrativo = administrative support.

* apoyo a la toma de decisiones = decision support.

* apoyo del personal = staff support.

* apoyo económico = financial support, financial backing.

* apoyo estatal = state support.

* apoyo financiero = financial backing.

* apoyo moral = moral support.

* apoyo mutuo = mutual support.

* apoyo para los pies = footrest.

* apoyo técnico = service support, technical support, product support, tech support.

* apoyo técnico de aplicaciones informáticas = software support.

* buscar apoyo = line up + support.

* buscar el apoyo de = woo.

* carta de apoyo = letter of support.

* centro de apoyo a los programas de estudios = curriculum material center.

* clases de apoyo = remedial teaching.

* como apoyo a = in support of.

* conseguir apoyo = mobilise + support, win + support, line up + support, gain + support.

* contar con apoyo para = have + support for.

* contar con el apoyo de Alguien = have + Nombre + behind + Pronombre.

* contar con el apoyo necesario para = have + the power behind to.

* crear apoyo = build + support.

* dar apoyo = give + support, support, provide + support.

* de apoyo = enabling, supportive.

* destreza de apoyo = ancillary skill.

* educación de apoyo = remedial education.

* en apoyo a = in support of.

* estructura de apoyo = support structure.

* fomentar apoyo = build + support.

* ganarse el apoyo = earn + support.

* grupo de apoyo = interest group, support group.

* herramienta de apoyo = enabler.

* material didáctico de apoyo = study aide.

* mecanismo de apoyo = enabler.

* merecer apoyo = be deserving of support.

* ofrecer apoyo = support, provide + support, rally (a)round, rally behind.

* personal administrativo de apoyo = clerical staff, clerical worker, clerical personnel.

* personal de apoyo = paraprofessional staff, support staff.

* personal de apoyo bibliotecario = library support staff.

* personal técnico de apoyo = support staff.

* prestar apoyo = lend + support, support.

* prestar apoyo a = go to + bat for, bat for.

* proporcionar apoyo = provide + support, support.

* punto de apoyo = foothold.

* que actúa de apoyo = supporting, supporting.

* recabar apoyo = garner + support.

* recibir apoyo = receive + support, attract + support.

* redirigir el apoyo = divert + support.

* ser un gran apoyo = be a tower of strength.

* servicio auxiliar de apoyo familiar = respite care.

* servicio de apoyo = backup service, support service.

* servir de apoyo a = inform.

* sin apoyo = unsupported.

* sistema de apoyo a la toma de decisiones = decision support system, decision making system.

* solicitar apoyo = canvass + support.

* técnica de apoyo = enabling skill.

* tecnología de apoyo = enabling technology.

* trabajo administrativo de apoyo = clerical work.

* trabajo de apoyo = escort work.

* * *

apoyo

masculine

1 (respaldo) support

no cuentan con el apoyo popular they do not have the support of the people o enjoy popular support

agradezco el apoyo que me han brindado en todo momento I am grateful for the support you have given me throughout

apoyo A algo support FOR sth

han retirado su apoyo a esta iniciativa they have withdrawn their support for o their backing of this initiative

una campaña de apoyo a la investigación científica a campaign in support of scientific research

2 ( Ling):

vocal/consonante de apoyo intrusive vowel/consonant

* * *

Del verbo apoyar: ( conjugate apoyar)

apoyo es:

1ª persona singular (yo) presente indicativo

apoyó es:

3ª persona singular (él/ella/usted) pretérito indicativo

Multiple Entries:
apoyar
apoyo
apoyar ( conjugate apoyar) verbo transitivo
1 ( hacer descansar) apoyo (algo en algo) to rest (sth on sth);
◊ apóyalo contra la pared lean it against the wall

2
a) ( respaldar) ‹propuesta/persona› to back, support

b) ‹ teoría› to support, bear out

apoyarse verbo pronominal
1 (para sostenerse, descansar) apoyose en algo to lean on sth
2 (basarse, fundarse) apoyose en algo to be based on sth
apoyo sustantivo masculino
support;
apoyo a algo support for sth
apoyar verbo transitivo
1 to lean
2 (causa) to support
apoyo sustantivo masculino support
' apoyo' also found in these entries:
Spanish:
adhesión
- agradecer
- inapreciable
- legitimar
- negar
- proporcionar
- sola
- solo
- soporte
- sostén
- brindar
- declarar
- gestión
- incondicional
- manifestar
- mayoritario
- muleta
- puntal
- punto
- respaldo
- retirar
- retiro
- solicitar
- sustento
English:
advocacy
- against
- aim
- back
- backing
- backup
- buttress
- crutch
- drum up
- endorsement
- financial
- firm
- foothold
- freestanding
- full
- hilt
- mass
- moral
- prop
- rally
- rest
- solid
- support
- supportively
- supportiveness
- thankful
- unreserved
- whip up
- wholehearted
- widespread
- win
- with
- by
- foot
- muster
- sympathetic
- woo

* * *

apoyo nm

support;

salieron adelante con el apoyo de su familia they got by with the support of her family;

me dio su apoyo moral she gave me her moral support;

buscan apoyos económicos para el proyecto they are seeking funding o financial support for the project;

anunciaron su apoyo a la iniciativa they declared their support for the initiative;

presentó las pruebas en apoyo de su teoría he presented the evidence to support his theory

* * *

apoyo

m fig

support;

en apoyo de in support of

* * *

apoyo nm

: support, backing

* * *

apoyo n support

puedo contar con el apoyo de mis amigos I can count on my friends' support

Spanish-English dictionary > apoyo
4 bout

bout [bu]

━━━━━━━━━

1. masculine noun

2. compounds

━━━━━━━━━

1. <

   a. ( = extrémité, fin) end ; [de nez, langue, oreille, canne] tip

• bout du doigt fingertip

• bout du sein nipple

• à l'autre bout du couloir at the other end of the corridor

• on ne sait pas par quel bout le prendre it's hard to know how to tackle him

• on n'en voit pas le bout there seems no end to it

• tenir le bon bout (inf) ( = être sur la bonne voie) to be on the right track

   b. ( = morceau) [de ficelle, pain, papier] piece

• un bout de terrain a plot of land

• un petit bout de chou (inf) a little kid (inf)

• jusqu'à Paris, cela fait un bout de chemin it's quite a long way to Paris

• il est resté un bon bout de temps he stayed quite some time

• mettre les bouts (inf!) to skedaddle (inf)

   c. (locutions) à bout portant point-blank

• au bout du compte all things considered

• lire un livre de bout en bout to read a book from cover to cover

► à bout

• être à bout ( = fatigué) to be exhausted ; ( = en colère) to have had enough

• ma patience est à bout I'm at the end of my patience

• pousser qn à bout to push sb to the limit► à bout de

• être à bout d'arguments to have run out of arguments

• à bout de forces exhausted

• être à bout de souffle to be out of breath ; [entreprise, gouvernement] to be on its last legs (inf)

• venir à bout de [+ travail, repas, gâteau] to get through ; [+ adversaire] to get the better of

• à bout de bras at arm's length

• ils ont porté le projet à bout de bras pendant deux ans they struggled to keep the project going for two years► à tout bout de champ all the time

• il m'interrompt à tout bout de champ he interrupts me all the time

• il m'interrompait à tout bout de champ he kept on interrupting me► au bout de (dans l'espace) at the end of ; (dans le temps) after

• au bout de la rue at the end of the street

• au bout du jardin at the bottom of the garden

• la poste est tout au bout du village the post office is at the far end of the village

• au bout d'un mois after a month

• au bout d'un moment after a while

• il est parti au bout de trois minutes he left after three minutes

• il n'est pas au bout de ses peines his troubles aren't over yet

• être au bout du rouleau (inf) to be exhausted► bout à bout end to end

• mettre bout à bout [+ tuyaux] to lay end to end ; [+ phrases] to put together► du bout de

• manger du bout des dents to pick at one's food

• du bout des doigts [effleurer, pianoter] with one's fingertips

• du bout des lèvres [accepter, approuver] reluctantly► d'un bout à l'autre from one end to the other

• il a traversé le pays d'un bout à l'autre he travelled the length and breadth of the country

• je l'ai lu d'un bout à l'autre sans m'arrêter I read it from cover to cover without stopping► en bout de at the end of

• assis en bout de table sitting at the end of the table► jusqu'au bout

• nous sommes restés jusqu'au bout we stayed right to the end

• ce travail lui déplaît mais il ira jusqu'au bout he doesn't like this job but he'll see it through

• il faut aller jusqu'au bout de ce qu'on entreprend if you take something on you must see it through

• aller jusqu'au bout de ses idées to follow one's ideas through► sur le bout de

• j'ai son nom sur le bout de la langue his name is on the tip of my tongue

• il sait sa leçon sur le bout des doigts he knows his lesson backwards

• elle connaît la question sur le bout des doigts she knows the subject inside out

2. <

► bout d'essai screen test

• tourner un bout d'essai to do a screen test ► bout filtre filter tip

* * *

I bu
nom masculin

1) ( dernière partie) (de nez, branche, ficelle, table, rue, processus) end; ( pointe) (d'épée, aile, de langue, doigt) tip; ( de chaussure) toe

en bout de piste — Aviation at the end of the runway

tout au bout de la rue — at the very end of the street

ciseaux à bouts ronds — round-ended scissors

à bout carré/rouge — [bâton, doigt, aile] square-/red-tipped

au bout du jardin/champ — at the bottom of the garden/field

siège en bout de rangée — aisle seat

lire un livre de bout en bout — to read a book from cover to cover

parcourir une liste d'un bout à l'autre — to scour a list

d'un bout à l' autre du spectacle/de l'année — throughout the show/the year

marcher d'un bout à l'autre de la ville — to walk across the city

coller bout à bout — to stick [something] end to end

être incapable de mettre deux phrases bout à bout — to be unable to string two sentences together

rester jusqu'au bout — to stay until the end

aller jusqu'au bout — to go all the way

aller (jusqu')au bout de — to follow through [idée, exigence]

aller au bout de soi-même — to push oneself to the limit

écouter quelqu'un jusqu'au bout — to hear somebody out

lutter jusqu'au bout — to fight to the last drop of blood

elle est à bout — she can't take any more

je suis à bout de forces — I can do no more

ne me pousse pas à bout — don't push me

être à bout d'arguments — to run out of arguments

venir à bout de — to overcome [problème, difficultés]; to get through [tâche, repas]

au bout d'une semaine/d'un certain temps — after a week/a while

au bout du compte — ultimately

à bout portant — at point-blank range

2) ( morceau) (de pain, chiffon, fil, papier) piece; ( de terrain) bit

bout de bois — gén piece of wood; ( allongé) stick

bouts de papier/ferraille — scraps of paper/metal

par petits bouts — [apprendre, manger] a bit at a time; [payer, recevoir] in dribs and drabs; [occuper, progresser] little by little

un petit bout de femme — (colloq) a tiny woman

•

Phrasal Verbs:

- bout de chou

- bout d'essai

- bout filtre

••

tenir le bon bout — (colloq) to be on the right track

voir le bout de quelque chose — to get through something

ne pas être au bout de ses peines or ennuis — not to be out of the woods yet

ne pas savoir par quel bout commencer — not to know where to begin

mettre les bouts — (colloq) to leave, to clear off (colloq) GB, to split (colloq) US

II but
nom masculin Nautisme rope

filer par le bout — to slip anchor

* * *
bu
1. nm

1) (= petit morceau) bit

un bout de fromage — a bit of cheese

un bout de papier — a piece of paper, a scrap of paper

un bout de ficelle — a bit of string

2) (= extrémité) [bâton] tip, [ficelle, table, rue, période] end

le bout du nez — the tip of the nose

Jane est assise en bout de table. — Jane is sitting at the end of the table.

Elle habite au bout de la rue. — She lives at the end of the street.

à l'autre bout de la ville — at the other side of town

à l'autre bout de la chaîne — at the other end of the chain

3) (autres locutions)

au bout de — at the end of, after

Au bout d'un moment, il s'est endormi. — After a while he fell asleep.

au bout du compte — at the end of the day

au bout du fil — on the line

emmène-moi au bout de monde! — take me to the ends of the earth!

être à bout (= fatigué) — to be exhausted, (= avoir perdu patience) to be at the end of one's tether

pousser qn à bout — to push sb to the limit

venir à bout de [travail] — to manage to finish off, to manage to finish, [adversaire] to manage to overcome

à bout de forces — to be worn out

à bout de force — to be worn out

être à bout de souffle (économie, société) — to have run out of steam

à bout portant — at point-blank range

à tout bout de champ — at every turn

bout à bout — end to end

d'un bout à l'autre — from one end to the other

de bout en bout — from one end to the other

connaître qch sur le bout des doigts — to know sth backwards

du bout des lèvres (= avec réticence) [reconnaître, accepter, approuver] — reluctantly

un système en bout de course — a system that's on its last legs

jusqu'au bout [aller, poursuivre, se poursuivre] — to the end

le bout du tunnel — the end of the tunnel

2. vb

See:

bouillir

* * *

I.

bout nm

1 ( dernière partie) (de nez, queue, branche, ficelle, ligne, table, rue, processus) end; ( pointe) (d'épée, aile, de bâton, stylo, langue, doigt) tip; ( de chaussure) toe; au bout de la jetée at the end of the pier; aux deux bouts de la table at opposite ends of the table; en bout de piste Aviat at the end of the runway; la maison/le siège du bout the end house/seat; tout au bout de la rue at the very end of the street; l'autre bout de la pièce the far end of the room; ciseaux à bouts ronds/pointus round-ended/pointed scissors; à bout rond/carré/rouge [bâton, doigt, aile] round-/square-/red-tipped; à bout ferré [canne, chaussures] steel-tipped; chaussures à bout pointu/ferré/blanc pointy-/steel-/white-toed shoes; au bout du jardin/champ at the bottom of the garden/field; en bout de table at the foot of the table; siège en bout de rangée aisle seat; valser○/projeter qch à l'autre bout de la pièce to fly/to fling sth across the room; mener de bout en bout to lead from start to finish; lire un livre de bout en bout to read a book from cover to cover; parcourir or éplucher une liste d'un bout à l'autre to scour a list; d'un bout à l'autre du spectacle/de l'Europe/de l'année throughout the show/Europe/the year; parcourir la Grèce d'un bout à l'autre to cover the length and breadth of Greece; marcher d'un bout à l'autre de la ville to walk across the city; poser/coller bout à bout to lay/stick [sth] end to end; mettre bout à bout ( additionner) to add up; être incapable de mettre deux phrases bout à bout to be unable to string two sentences together; mettre des données bout à bout to piece data together; rester jusqu'au bout to stay until the end; essayer jusqu'au bout to try to the end; je suis/elle est avec vous jusqu'au bout I'm/she's with you every step of the way; je te soutiendrai jusqu'au bout I'm with you all the way; aller jusqu'au bout to go all the way; aller (jusqu')au bout de to follow through [idée, exigence]; aller au bout de soi-même to push oneself to the limit; écouter qn jusqu'au bout to hear sb out; brûler jusqu'au bout to burn out; lutter jusqu'au bout to fight to the last drop of blood; je suis/elle est à bout I/she can't take any more; je suis à bout de forces I can do no more; ma patience est à bout my patience is exhausted; je commence à être à bout de patience my patience is wearing thin; pousser qn à bout to push sb to the limit; ne me pousse pas à bout don't push me; être à bout d'arguments to run out of arguments; venir à bout de to overcome [problème, difficultés]; to get through [tâche, repas]; to tame [personne]; au bout d'une semaine/d'un certain temps/de trois chansons after a week/a while/three songs; au bout du compte ultimately; à bout portant at point-blank range;

2 ( morceau) (de pain, chiffon, métal, fil, papier) piece; ( de terrain) bit; j'ai vu un bout du spectacle I saw part of the show; bout de bois gén piece of wood; ( allongé) stick; bouts de papier/ferraille scraps of paper/metal; bout de crayon pencilstub; bouts d'ongles nail clippings; par petits bouts [apprendre, manger] a bit at a time; [payer, recevoir] in dribs and drabs; [occuper, progresser] little by little; un bout de temps a while; un petit bout de temps a little while; un bon bout de temps quite a long time; un petit bout de femme○ a tiny woman; ⇒ chandelle, discuter.

Composés

bout de l'an Relig memorial service on the first anniversary of sb's death; bout de chou○ sweet little thing○; bout d'essai Cin screen test; tourner un bout d'essai to do a screen test; bout filtre ( de cigarette) filter tip; bout renforcé Mode ( de chaussure) toe cap; bout de sein○ Anat nipple; bout de vergue Naut yardarm.

Idiomes

tenir le bon bout○ to be on the right track; voir le bout de qch to get through sth ; ne pas être au bout de ses peines or ennuis not to be out of the woods yet; ne pas être au bout de ses surprises to have still a few surprises in store; ne pas savoir par quel bout commencer not to know where to begin; ne pas savoir par quel bout prendre not to know how to deal with; prendre qn/qch par le bon/mauvais bout to handle sb/sth the right/wrong way; en connaître un bout○ to know a thing or two○; mettre les bouts○ to leave, to clear off○ GB, to split○ US.

II.

bout nm Naut rope; filer par le bout to slip anchor.

[bu] nom masculin

1. [extrémité - d'un couteau, d'un crayon] tip ; [ - d'une botte, d'une chaussette] toe ; [ - d'une table, d'une ficelle] end

à bouts ronds round-tipped

bout du doigt fingertip, tip of the finger

bout du nez tip of the nose

bout du sein nipple

bout filtre filter tip

à bout filtre filter-tipped

le bon bout: prendre quelqu'un par le bon bout to approach somebody the right way

plus que 40 pages à écrire, je tiens le bon bout only another 40 pages to write, I can see the light at the end of the tunnel

je ne sais pas par quel bout le prendre

a. [personne] I don't know how to handle ou to approach him

b. [article, travail] I don't know how to tackle ou to approach it

aborder ou considérer ou voir les choses par le petit bout de la lorgnette to take a narrow view of things

il a accepté du bout des lèvres he accepted reluctantly ou half-heartedly

je l'ai sur le bout de la langue it's on the tip of my tongue

sur le bout des doigts perfectly, by heart

s'asseoir du bout des fesses (familier) to sit down gingerly

s'en aller par tous les bouts (familier) to fall ou to come to pieces

en voir le bout: enfin, on en voit le bout at last, we're beginning to see the light at the end of the tunnel

on n'en voit pas le bout there's no end to it

2. [extrémité - d'un espace] end

on voit enfin le bout du tunnel (figuré) at last we can see the light at the end of the tunnel

le bout du monde the back of beyong

ce n'est pas le bout du monde! it won't kill you!

ce serait bien le bout du monde si ça prenait plus de deux jours it'll take two days at the very most

3. [portion de temps]

ça fait un bon bout de temps de ça (familier) it was quite a long time ago ou a while back

il faudra attendre un bon bout de temps you'll have to wait for quite some time

4. [morceau]

bout de

a. [pain, bois, terrain] piece of

b. [papier] scrap of

un bout de ciel bleu a patch of blue sky

donne-m'en un bout give me some ou a piece ou a bit

un (petit) bout d'homme/de femme (familier) a little man/woman

bout de chou ou zan

a. (familier) [enfant] toddler

b. [en appellatif] sweetie, poppet (UK)

bout d'essai screen test

bout de rôle THÉÂTRE & CINÉMA walk-on ou bit part

ça fait un bon bout de chemin it's quite some ou a way

faire un bout de chemin avec quelqu'un to go part of the way with somebody

faire un bout de conduite à quelqu'un to walk somebody part of the way

discuter ou tailler le bout de gras (familier) to chew the fat

mettre les bouts (très familier) to make oneself scarce

————————

à bout locution adverbiale

être à bout to be at the end of one's tether

ma patience est à bout! I've run out of patience!

mettre ou pousser quelqu'un à bout to push somebody to the limit

————————

à bout de locution prépositionnelle

1. [ne plus avoir de]

être à bout de: être à bout de forces: il est à bout de forces

a. [physiquement] he's got no strength left in him

b. [psychologiquement] he can't cope any more

être à bout de nerfs to be on the verge of a breakdown

être à bout de patience to have run out of patience

2. (locution)

à bout de bras: porter un paquet à bout de bras to carry a parcel (in one's outstretched arms)

porter quelqu'un/une entreprise à bout de bras (figuré) to carry somebody/a business

venir à bout de

a. [adversaire, obstacle] to overcome

b. [travail] to see the end of

————————

à bout portant locution adverbiale

point-blank

tirer (sur quelqu'un/quelque chose) à bout portant to shoot (somebody/something) at point-blank range

à tout bout de champ locution adverbiale

all the time, non-stop

————————

au bout de locution prépositionnelle

1. [après] after

au bout d'un moment after a while

2. [à la fin de]

j'arrive au bout de mon contrat my contract's nearly up

pas encore au bout de ses peines not out of the woods yet

3. [dans l'espace]

au bout de la rue at the bottom ou end of the road

être au bout de son ou du rouleau

a. [épuisé] to be completely washed out

b. [presque mort] to be at death's door

————————

au bout du compte locution adverbiale

at the end of the day, in the end

bout à bout locution adverbiale

end to end

de bout en bout locution adverbiale

[lire] from cover to cover

tu as raison de bout en bout you're completely ou totally right

elle a mené la course de bout en bout she led the race from start to finish

d'un bout à l'autre locution adverbiale

la pièce est drôle d'un bout à l'autre the play's hilarious from beginning to end ou from start to finish

il m'a contredit d'un bout à l'autre he contradicted me all the way

d'un bout de... à l'autre locution correlative

d'un bout de l'année à l'autre all year round

d'un bout à l'autre du pays, les militants s'organisent (right) throughout the country, the militants are organizing themselves

————————

en bout de locution prépositionnelle

at the end of

en bout de course at the end of the race

le régime est en bout de course (figuré) the regime is running out of steam

————————

jusqu'au bout locution adverbiale

to the very end

il va toujours jusqu'au bout de ce qu'il entreprend he always sees things to the very end

il est toujours soigné jusqu'au bout des ongles he's always immaculate

elle est artiste jusqu'au bout des ongles she's an artist through and through

Dictionnaire Français-Anglais > bout

5 ride

1. noun
1) (journey) (on horseback) [Aus]ritt, der; (in vehicle, at fair) Fahrt, die

ride in a train/coach — Zug-/Busfahrt, die

go for a ride — ausreiten

go for a [bi]cycle ride — Rad fahren; (longer distance) eine Radtour machen

go for a ride [in the car] — [mit dem Auto] wegfahren

have a ride in a train/taxi/on the merry-go-round — mit dem Zug/Taxi/Karussell fahren

give somebody a ride — jemanden mitnehmen

take somebody for a ride — jemanden spazieren fahren; (fig. coll.): (deceive) jemanden reinlegen (ugs.)

2) (quality of ride) Fahrkomfort, der
2. intransitive verb,
rode, ridden

1) (travel) (on horse) reiten; (on bicycle, in vehicle; Amer.): (in elevator) fahren

ride to town on one's bike/in one's car/on the train — mit dem Rad/Auto/Zug in die Stadt fahren

2) (float)

ride at anchor — vor Anker liegen od. (Seemannsspr.) reiten

3) (be carried) reiten; rittlings sitzen

‘X rides again’ — (fig.) "X ist wieder da"

be riding high — (fig.) Oberwasser haben (ugs.)

let something ride — (fig.) etwas auf sich beruhen lassen
3. transitive verb,
rode, ridden

1) (ride on) reiten [Pferd usw.]; fahren mit [Fahrrad]

learn to ride a bicycle — Rad fahren lernen

2) (traverse) (on horseback) reiten; (on cycle) fahren

Phrasal Verbs:

- academic.ru/120642/ride_away">ride away

- ride out

- ride up

* * *
1. past tense - rode; verb
1) (to travel or be carried (in a car, train etc or on a bicycle, horse etc): He rides to work every day on an old bicycle; The horsemen rode past.) fahren, reiten

2) (to (be able to) ride on and control (a horse, bicycle etc): Can you ride a bicycle?) fahren, reiten

3) (to take part (in a horse-race etc): He's riding in the first race.) reiten

4) (to go out regularly on horseback (eg as a hobby): My daughter rides every Saturday morning.) reiten
2. noun
1) (a journey on horseback, on a bicycle etc: He likes to go for a long ride on a Sunday afternoon.) der Ritt, die Fahrt

2) (a usually short period of riding on or in something: Can I have a ride on your bike?) die Fahrt

•

- rider
- riding-school
* * *

ride

[raɪd]

I. n

1. (journey) Fahrt f (on mit + dat); (on a horse) Ritt m

bus \ride Busfahrt f

motorcycle \ride Motorradfahrt f

bumpy \ride holperige Fahrt

to go for a \ride eine Fahrt machen; (with horse) ausreiten

2. AM (person) Fahrer(in) m(f)

3. (trip costing nothing) Mitfahrgelegenheit f

to give sb a \ride jdn [im Auto] mitnehmen

4. AM ( fam: motor vehicle) fahrbarer Untersatz fam

5. (quality) Fahrweise f

this is a great car to take on longer trips because of its smooth \ride dieser Wagen eignet sich wunderbar für längere Strecken, weil er sich so angenehm fährt

6. (path) [Reit]weg m

7. (at a fair) [Karussell]fahrt f

8. ( vulg: sex) Fick m vulg

9.

▶ to take sb for a \ride ( fam) jdn übers Ohr hauen fam

II. vt

<rode, ridden>

1. (sit on)

to \ride a bicycle/motorcycle [Fahr]rad/Motorrad fahren

I \ride my bicycle to work ich fahre mit dem Fahrrad zur Arbeit

to \ride a bobsled Bob fahren

to \ride a horse ein Pferd reiten

they rode their horses into town sie ritten auf ihren Pferden in die Stadt ein

2. (as a passenger)

to \ride the bus/train Bus/Zug fahren

to \ride the merry-go-round Karussell fahren

3. (traverse)

to \ride an area eine Gegend durchqueren, ein Gebiet befahren

the ship rode the waves das Schiff durchpflügte die Wellen liter

they rode the waves at the beach sie surften am Strand

to \ride the rapids die Stromschnellen befahren

to \ride [the crest of] a wave of popularity ( fig) auf einer Welle der Beliebtheit schwimmen

4. (take part on race)

to \ride a race an einem Rennen [o Wettlauf] teilnehmen

5. (take the lift)

to \ride a lift [or AM elevator] mit dem Aufzug [o Lift] fahren

6. (prevent blow)

to \ride a blow einen Schlag abfangen

7. ( vulg sl: have sex with)

▪ to \ride sb jdn vögeln derb [o vulg ficken

8. AM (pester)

▪ to \ride sb jdn antreiben fam

your boss is riding you much too hard at the moment dein Chef nimmt dich momentan viel zu hart ran fam

9. usu passive (full of)

to be ridden with anger wutentbrannt [o zornentbrannt] sein

to be ridden with guilt von [schweren] Schuldgefühlen geplagt werden

10.

▶ to \ride the brakes ( fam) auf die Tube drücken sl, rasen fam

III. vi

<rode, ridden>

1. (as a sport) reiten

to \ride to hounds esp BRIT an einer Parforcejagd [o Fuchsjagd] teilnehmen

2. (travel on animal) reiten

▪ to \ride by [or past] vorbeireiten, vorüberreiten

3. (travel on vehicle) fahren

I rode home from work on the bus ich fuhr mit dem Bus von der Arbeit nach Hause

to \ride in a sports car in einem Sportwagen mitfahren

to \ride on a motorbike auf einem Motorrad fahren

4. (have said character) laufen

to \ride smoothly car sich akk angenehm fahren

5.

▶ to be riding for a fall ( fam) in sein Unglück [o Verderben] rennen

▶ to \ride high obenauf sein

now that he's managing director, he's really riding high jetzt wo er leitender Direktor ist, ist er wirklich obenauf

▶ to let sth \ride ( fam) etw laufen lassen fam

▶ to \ride roughshod over sb rücksichtslos über jdn hinweggehen, jdn unterbuttern sl

* * *
[raɪd] vb: pret rode, ptp ridden
1. n

1) (in vehicle, on bicycle) Fahrt f; (on horse) Ritt m; (for pleasure) Ausritt m

to go for a ride — eine Fahrt machen; (on horse) reiten gehen

after a hard ride across country — nach einer langen Überlandfahrt; (on horse) nach einem langen Ritt querfeldein

he gave the child a ride on his back — er ließ das Kind auf den Schultern reiten

cycle/car/coach ride — Rad-/Auto-/Busfahrt f

to go for a ride in the car — mit dem Auto wegfahren, eine Fahrt (mit dem Auto) machen

I just came along/went along for the ride (fig inf) — ich bin nur zum Vergnügen mitgekommen/mitgegangen

to take sb for a ride (in car etc) — mit jdm eine Fahrt machen; ( inf

he gave me a ride into town in his car — er nahm mich im Auto in die Stadt mit

it's my first ride in a limousine/in a train — ich fahre zum ersten Mal in einer Limousine/in einem Zug

can I have a ride on your bike? —

3 rides on the merry-go-round that roller coaster is the scariest ride I've ever been on — 3 Karussellfahrten ich habe noch nie so viel Angst gehabt wie bei der Fahrt auf der Achterbahn

to have a ride in a helicopter —

we had a ride in a taxi/train — wir sind in einem Taxi/Zug gefahren

it's an 80p ride from the station —

the Ride of the Valkyries — der Ritt der Walküren

2)

(= quality of ride) this car gives a smooth/bumpy ride — mit diesem Auto fährt es sich sanft/unsanft

3) (= path for horses) Reitweg m

4) (sl

= lay) to be a good ride — gut im Bett sein (inf)

2. vi

1) (on a horse etc SPORT) reiten (on auf +dat)

to go riding —

the jockey was riding just under 65 kg — der Jockey brachte knapp 65 kg auf die Waage

Peter Mandelson rides again! (fig hum) — Peter Mandelson ist wieder da!

2) (= go in vehicle, by cycle etc) fahren

he was riding on a bicycle — er fuhr mit einem Fahrrad

to ride on a bus/in a car/in a train/in a cart — in einem Bus/Wagen/Zug/Schubkarren fahren

to ride away or off/down — weg- or davon-/hinunterfahren

3) (fig

= float) the seagull rides on the wind —

the moon was riding high in the sky — der Mond zog hoch am Himmel dahin

he's riding high (fig) — er schwimmt ganz oben

he was riding high in public opinion — in der öffentlichen Meinung stand er ganz oben

to ride at anchor (ship) — vor Anker liegen

we'll just have to let the matter or to let things ride for a while — wir müssen einfach für eine Weile den Dingen ihren Lauf lassen

... but I'll let it ride —..., aber ich lasse es vorerst einmal

4)

(horse) to ride well — gut laufen

3. vt

1) horse, donkey etc reiten mit or auf (+dat), reiten; bicycle, motorbike fahren mit, fahren

I have never ridden a bicycle/a motorbike — ich bin noch nie Rad/Motorrad gefahren

may I ride your bike? —

he rode his horse away/back etc — er ritt mit seinem Pferd weg/zurück etc

he rode him hard — er ritt es scharf

he rode the horse into the stable — er ritt das Pferd in den Stall

Jason will be ridden by H. Martin — Jason wird unter H. Martin laufen

to ride two horses at the same time (fig) — auf zwei Hochzeiten tanzen

to ride a race — bei einem Rennen reiten

to ride a good race — (bei einem Rennen) gut reiten

they had ridden 10 km —

they had ridden all the way he rode the land looking for... the birds riding the wind — sie waren den ganzen Weg geritten/gefahren er durchritt/durchfuhr das ganze Land auf der Suche nach... die Vögel, die sich vom Wind tragen lassen

the ship rode the waves — das Schiff trieb auf den Wellen

the surfers rode the waves — die Surfer ritten auf den Wellen

the party is riding the wave of public support —

witches ride broomsticks — Hexen reiten auf einem Besen

to ride the storm (lit, fig) —

to ride a horse to death — ein Pferd zu Tode reiten

to ride an argument to death — ein Argument totreden

See:

→ also ridden

2) (US inf = torment) piesacken (inf), schikanieren, zusetzen (+dat)

don't ride him too hard — treibts nicht so toll mit ihm

3) (sl: have sex with) reiten (sl)

* * *

ride [raıd]

A s

1. a) Fahrt f (besonders auf einem Zweirad oder in einem öffentlichen Verkehrsmittel)

b) Ritt m:

come along for the ride fig (nur so) mitkommen;

give sb a ride on one’s back jemanden auf dem Rücken reiten lassen;

give sb a rough ride fig jemanden in die Mangel nehmen umg;

go for a ride ausreiten;

go for a ride in the car eine Fahrt (mit dem Auto) machen;

take sb for a ride umg jemanden (im Auto entführen und) umlegen, fig jemanden reinlegen oder aufs Kreuz legen; → bumpy 3

2. a) besonders US Mitfahrgelegenheit f:

get a ride from sb von jemandem (im Auto etc) mitgenommen werden;

give sb a ride jemanden mitnehmen;

thanks for the ride danke fürs Mitnehmen; → free ride

b) US Wagen m, Taxi n (Beförderungsmittel)

3. Reitweg m (besonders durch einen Wald)

B v/i prät rode [rəʊd], obs rid [rıd], pperf ridden [ˈrıdn], obs rid

1. reiten:

ride at zureiten auf (akk);

ride again fig wieder da sein; → fall A 1

2. fig reiten, rittlings sitzen ( beide:

on auf dat)

3. fahren ( on a bicycle auf einem Fahrrad; in oder on a bus im Bus)

4. sich fortbewegen, dahinziehen (auch Mond, Wolke etc):

the moon is riding high der Mond steht hoch am Himmel

5. (auf dem oder im Wasser) treiben, schwimmen:

she was riding on air fig sie war selig (vor Glück); → crest A 9

6. a) sich drehen (on auf dat)

b) umg abhängen (on von)

7. sich überlagern (z. B. MED Knochenfragmente):

the rope rides SCHIFF das Tau läuft unklar

8. a) eine (bestimmte) Gangart haben, laufen (Pferd)

b) fahren, laufen (Fahrzeug)

9. zum Reiten (gut etc) geeignet sein:

the ground rides well

10. im Reitdress wiegen:

he rides 12 stone(s)

11. umg seinen Lauf nehmen:

let it ride! lass die Karre laufen! umg;

he let the remark ride er ließ die Bemerkung hingehen

12. he has a lot riding bes US umg für ihn steht eine Menge auf dem Spiel

C v/t

1. ein Pferd etc reiten:

ride to death zu Tode reiten (a. fig eine Theorie, einen Witz etc);

ride a race an einem Rennen teilnehmen

2. reiten oder rittlings sitzen auf (dat)

3. ein Kind etc reiten oder rittlings sitzen lassen (on auf dat):

they rode him on their shoulders sie trugen ihn auf den Schultern

4. ein Fahr-, Motorrad fahren, fahren auf (dat), US einen Bus, Zug fahren, fahren in (dat)

5. reiten oder schwimmen oder schweben oder liegen auf (dat):

ride the waves auf den Wellen reiten; → crest A 9

6. aufliegen oder ruhen auf (dat)

7. a) unterjochen, tyrannisieren, beherrschen

b) heimsuchen, plagen, quälen, jemandem hart zusetzen

c) umg herumnörgeln an (dat); → ridden B

8. durchreiten

9. SCHIFF ein Schiff vor Anker liegen lassen

10. ein Pferd (beim Rennen) (übermäßig) antreiben

11. ZOOL (zur Paarung) bespringen

12. → ride out A

* * *
1. noun
1) (journey) (on horseback) [Aus]ritt, der; (in vehicle, at fair) Fahrt, die

ride in a train/coach — Zug-/Busfahrt, die

go for a ride — ausreiten

go for a [bi]cycle ride — Rad fahren; (longer distance) eine Radtour machen

go for a ride [in the car] — [mit dem Auto] wegfahren

have a ride in a train/taxi/on the merry-go-round — mit dem Zug/Taxi/Karussell fahren

give somebody a ride — jemanden mitnehmen

take somebody for a ride — jemanden spazieren fahren; (fig. coll.): (deceive) jemanden reinlegen (ugs.)

2) (quality of ride) Fahrkomfort, der
2. intransitive verb,
rode, ridden

1) (travel) (on horse) reiten; (on bicycle, in vehicle; Amer.): (in elevator) fahren

ride to town on one's bike/in one's car/on the train — mit dem Rad/Auto/Zug in die Stadt fahren

2) (float)

ride at anchor — vor Anker liegen od. (Seemannsspr.) reiten

3) (be carried) reiten; rittlings sitzen

‘X rides again’ — (fig.) "X ist wieder da"

be riding high — (fig.) Oberwasser haben (ugs.)

let something ride — (fig.) etwas auf sich beruhen lassen
3. transitive verb,
rode, ridden

1) (ride on) reiten [Pferd usw.]; fahren mit [Fahrrad]

learn to ride a bicycle — Rad fahren lernen

2) (traverse) (on horseback) reiten; (on cycle) fahren

Phrasal Verbs:

- ride away

- ride out

- ride up

* * *

n.

Fahrt -en f.

Ritt -e m. v.

(§ p.,p.p.: rode, ridden)

= fahren v.

(§ p.,pp.: fuhr, ist/hat gefahren)

reiten v.

(§ p.,pp.: ritt, ist/hat geritten)

English-german dictionary > ride

6 take

1. [teık] n
1. 1) захват, взятие; получение

2) шахм. взятие ( фигуры)

2. 1) сл. выручка, барыши; сбор ( театральный)

2) получка

3. 1) улов ( рыбы)

great take of fish - большой улов рыбы

2) добыча ( на охоте)

4. 1) аренда ( земли)

2) арендованный участок

5. разг. популярная песенка, пьеса

6. мед. проф. хорошо принявшаяся прививка

7. полигр. «урок» наборщика

8. кино снятый кадр, кинокадр, дубль

9. мед. пересадка ( кожи)

successful takes - успешные операции по пересадке

10. запись (на пленку и т. п.)

♢ give and take - а) взаимные уступки, компромисс; б) обмен любезностями; обмен шутками, колкостями, пикировка

on the take - корыстный, продажный

officials on the take - чиновники-взяточники
2. [teık] v (took; taken)
I

1. брать; хватать

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] - взять карандаш [лист бумаги, лопату]

to take smth. in one's hand - взять что-л. в руку

to take one's head in one's hands - обхватить голову руками

to take smb.'s hand, to take smb. by the hand - взять кого-л. за руку

to take smb. in one's arms - а) брать кого-л. на руки; б) обнимать кого-л.

to take smb.'s arm - взять кого-л. под руку

to take smth. in one's arms - взять что-л. в руки; схватить что-л. руками

to take smb. to one's arms /to one's breast/ - обнимать кого-л., прижимать кого-л. к груди

to take smb. by the shoulders - взять /схватить/ кого-л. за плечи

to take smb. by the throat - взять /схватить/ кого-л. за горло /за глотку/

to take smth. between one's finger and thumb - взять что-л. двумя пальцами

to take smth. (up) with a pair of tongs - взять что-л. щипцами

to take smth. on one's back - взвалить что-л. на спину

to take money from a friend - взять деньги у друга

he took the book from the table - он взял книгу со стола

take a sheet of paper from /out of/ the drawer - возьми лист бумаги из ящика стола

take your bag off the table - снимите /уберите, возьмите/ сумку со стола

take this table out of the room - уберите /вынесите/ этот стол из комнаты

2. 1) захватывать; овладевать, завоёвывать

to take a fortress [a town] (by storm) - брать крепость [город] (штурмом)

to take prisoners - захватывать /брать/ пленных

he was taken prisoner - его взяли /он попал/ в плен

he was taken in the street - его взяли /арестовали/ на улице

2) ловить

to take fish - ловить рыбу

a rabbit taken in a trap - заяц, попавшийся в капкан

he managed to take the ball (off the bat) - ему удалось поймать мяч (с биты)

to take smb. in the act - застать кого-л. на месте преступления

to take smb. by surprise /off his guard, unawares/ - захватить /застигнуть/ кого-л. врасплох

to take smb. at his word - поймать кого-л. на слове

3) разг. овладевать ( женщиной), брать ( женщину)

4) уносить, сводить в могилу

pneumonia took him - воспаление лёгких свело его в могилу, он умер от воспаления лёгких

3. 1) присваивать, брать (без разрешения)

who has taken my pen? - кто взял мою ручку?

he takes whatever he can lay his hands on - он пользуется (всем), чем только может, он берёт всё, что под руку подвернётся

she took all the credit to herself - она приписала все заслуги себе

he is always taking other people's ideas - он всегда использует /присваивает себе/ чужие мысли, он всегда пользуется чужими мыслями

2) (from) отбирать, забирать

they took his dog from him - они у него забрали /отобрали/ собаку

his clothes were taken from him - у него отобрали одежду

I'll take it from him - я отберу это у него

4. 1) пользоваться; получать; приобретать

to take lessons - брать уроки

to take a book from the library - взять книгу в библиотеке

to take a taxi - брать такси [см. тж. II А 2]

to take one's part - взять свою часть /долю/ [ср. тж. III А 2)]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] - воспользоваться цитатой из Шекспира [из книги], взять цитату из Шекспира [из книги]

to take a holiday - а) взять отпуск; when are you taking your holiday? - когда ты идёшь в отпуск?; б) отдыхать; you must take a holiday - вам надо отдохнуть; I am taking a holiday today - я сегодня отдыхаю /не работаю/; сегодня у меня свободный день

he lived in my house and took my care and nursing - он жил у меня и принимал мои заботы и уход (как должное)

2) выбирать

to take a role (in a play) - выбрать себе роль (в пьесе)

take what you like - возьми что хочешь

he took the largest piece of cake - он взял себе самый большой кусок пирога

to take any means to do smth. - использовать любые средства, чтобы сделать что-л.

to take the shortest way - выбрать кратчайший путь

to take the wrong road - сбиться с пути

which route shall you take? - какой дорогой вы пойдёте /поедете/?

she is old enough to take her own way - она достаточно взрослая, чтобы самой выбрать свой собственный путь

take your partners - пригласите партнёров ( в танце)

3) покупать

to take tickets - брать билеты

to take seats in advance - приобрести билеты заблаговременно

I shall take this hat - я возьму эту шляпу

I take bread here - я покупаю /беру/ хлеб здесь

you will take - 2 lbs. - купишь /возьмёшь/ два фунта (чего-л.)

I shall take it for $3 - я возьму /куплю/ это за три доллара

4) выигрывать; брать, бить

to take a bishop - взять /побить/ слона ( в шахматах)

to take a trick - взять взятку ( в картах)

he took little by that move - этот ход /шаг/ мало помог /мало что дал/ ему

5) юр. вступать во владение, наследовать

the eldest son shall take - наследует старший сын

according to the will he will take when of age - согласно завещанию он вступит во владение (имуществом) по достижении совершеннолетия

5. 1) доставать, добывать

to take coal - добывать уголь

to take the crop - убирать /собирать/ урожай

2) взимать, собирать; добиваться уплаты

to take money for admission - взимать плату за приём

to take contributions to the Red Cross - собирать пожертвования в пользу Красного Креста

3) получать, зарабатывать

to take 100 dollars a week - зарабатывать сто долларов в неделю

6. 1) принимать (что-л.); соглашаться (на что-л.)

to take an offer [presents] - принимать предложение [подарки]

to take bribes - брать взятки

to take £50 for the picture - взять /согласиться на/ пятьдесят фунтов за картину

how much less will you take? - на сколько вы сбавите цену?, сколько вы уступите?

I won't take a cent less - я не уступлю больше ни цента

if the magazine takes my article - если этот журнал примет мою статью

take what he offers you - возьми /прими/ то, что он тебе предлагает

I'll take it - ладно, я согласен

I will take no denial - отказа я не приму; не вздумайте отказываться

I won't take that answer - такой ответ меня не устраивает

to take smb.'s orders - слушаться кого-л., подчиняться кому-л.

I am not taking orders from you - я вам не подчиняюсь, я не буду выполнять ваши приказы; ≅ вы мне не указчик

I will not take such treatment - я не потерплю такого обращения

to take a wager /a bet/ - идти на пари

to take a dare /a challenge/ - принимать вызов

2) получать

take that (and that)! - получай!, вот тебе!

7. воспринимать, реагировать

to take smth. coolly [lightly] - относиться к чему-л. спокойно /хладнокровно/ [несерьёзно /беспечно/]

to take smth. to heart - принимать что-л. (близко) к сердцу

to take it all in good fun - отнестись ко всему этому с юмором

I wonder how he will take it - интересно, как он к этому отнесётся

I can't take him [his words] seriously - я не могу принимать его [его слова] всерьёз, я не могу серьёзно относиться к нему [к его словам]

he took the joke in earnest - он не понял шутки, он принял шутку всерьёз

he is really kind-hearted if you take him the right way - он, в сущности, добрый человек, если (конечно) правильно его воспринимать

this is no way to take his behaviour - на его поведение нужно реагировать не так

take it easy! - а) не волнуйся!; б) смотри на вещи проще!; в) не усердствуй чрезмерно!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ - принимать вещи такими, какие они есть

to take smth. amiss /ill, in bad part/ - обижаться на что-л.

you must not take it ill of him - вы не должны сердиться на него; он не хотел вас обидеть

to take kindly to smb. - дружески /тепло/ отнестись к кому-л. принять участие в ком-л.

he took kindly to the young author - он принял участие в начинающем писателе, он «пригрел» начинающего писателя

to take smth. kindly - благожелательно /доброжелательно/ отнестись к чему-л.

I should take it kindly if you would answer my letter - я буду вам очень благодарен, если вы ответите на моё письмо

8. 1) понимать; толковать

to take a hint - понять намёк

I take your meaning - я вас понимаю, я понимаю, что вы хотите сказать

I [don't] take you - уст. я вас [не] понимаю, я [не] понимаю, что вы хотите сказать

how did you take his remark? - как вы поняли его замечание?

he can't take a joke - он не понимает шуток

to take smb. in the wrong way - неправильно понять кого-л.

your words may be taken in a bad sense - ваши слова можно истолковать дурно /превратно/

2) полагать, считать; заключать

to take the news to be true /as true/ - считать эти сведения верными /соответствующими действительности/

what time do you take it to be? - как вы думаете /как по-вашему/, сколько сейчас времени?

how old do you take him to be? - сколько лет вы ему дадите?

I take it that we are to wait here [to come early] - надо полагать /я так понимаю/, что мы должны ждать здесь [прийти рано]

let us take it that it is so - предположим, что это так

3) верить; считать истинным

(you may) take it from me that he means what he says - поверьте мне, он не шутит /к тому, что он говорит, надо отнестись серьёзно/

take it from me!, take my word for it - можете мне поверить; уж я-то знаю!, можете не сомневаться!

we must take it at that - ничего не поделаешь, приходится верить

9. охватывать, овладевать

an intense despair took him - его охватило полное отчаяние

when love takes a man - когда любовь овладевает человеком

his conscience takes him when he is sober - когда он трезв, его мучают угрызения совести

what has taken the boy? - что нашло на мальчика?

he was taken by violent shaking - он весь задрожал

he was taken with a fit of coughing [of laughter] - на него напал приступ кашля [смеха]

to be taken ill /bad/ - заболеть

10. 1) захватывать, увлекать; нравиться

to take smb.'s fancy - а) поразить чьё-л. воображение; the story took my fancy - рассказ поразил моё воображение; б) понравиться; her new novel took the fancy of the public - её новый роман понравился читателям

this author takes his readers with him - этот автор увлекает читателей

I was not taken with him - он мне не понравился, он не произвёл на меня (большого) впечатления

he was very much taken with the idea - он очень увлёкся этой мыслью, он был весь во власти этой идеи

2) иметь успех, становиться популярным (тж. take on)

the play didn't take (with the public) - пьеса не имела успеха (у публики)

11. записывать, регистрировать, протоколировать

to take notes - делать заметки

to take notes of a lecture - записывать лекцию

to take minutes - вести протокол

the police took the number of his car - полиция записала номер его машины

to take dictation - а) писать под диктовку; б) писать диктант

12. 1) снимать, фотографировать

to take a photograph of a tower - сфотографировать башню, сделать снимок башни

he liked to take animals - он любил фотографировать /снимать/ животных

to have one's likeness taken - сфотографироваться

2) выходить, получаться на фотографии

he does not take well, he takes badly - он плохо выходит /получается/ на фотографии; он нефотогеничен

13. использовать в качестве примера

take the French Revolution - возьмите /возьмём/ (например) Французскую революцию

take me for example - возьмите меня, например

to take one simple example - один простой пример

14. вмешать

this car takes only five - в этой машине может поместиться только пять человек

the typewriter takes large sizes of paper - в эту (пишущую) машинку входит бумага большого формата

15. 1) требовать; отнимать

it takes time, means and skill - на это нужно время, средства и умение

the stuff takes sixty hours in burning - это вещество сгорает за шестьдесят часов

how long will it take you to translate this article? - сколько времени уйдёт у вас на перевод этой статьи?

it took him three years to write the book - ему потребовалось три года, чтобы написать книгу [ср. тж. 2)]

this trip will take a lot of money - на эту поездку уйдёт /потребуется/ много денег

the piano would take much room - пианино заняло бы много места

it takes some pluck to do our work - для нашей работы требуется немало мужества

it takes a man to do this - это под силу только (настоящему) мужчине

it took four men to hold him - потребовалось четыре человека, чтобы его удержать

it takes a poet to translate poetry - только поэт может переводить стихи

it takes two to make a quarrel - для ссоры нужны двое

it would take volumes to relate - нужны тома, чтобы это рассказать

it takes a lot of doing - разг. это сделать довольно трудно, это не так-то просто сделать

the work took some doing - работа потребовала усилий, работа попалась нелёгкая

it took some finding [explaining] - разг. это было трудно найти /разыскать/ [объяснить]

he has everything it takes to be a pilot - у него есть все (необходимые) качества (для того), чтобы стать лётчиком

she's got what it takes - разг. она очень привлекательна, она нравится мужчинам

2) требовать, нуждаться

he took two hours to get there - ему потребовалось два часа, чтобы добраться туда; дорога туда отняла у него два часа

wait for me, I won't take long - подожди меня, я скоро освобожусь

he took three years to write /in writing/ the book - ему потребовалось три года, чтобы написать книгу [ср. тж. 1)]

3) требовать ( грамматической формы)

a plural noun takes a plural verb - существительное во множественном числе требует глагола /употребляется с глаголом/ во множественном числе

16. (in, on) цепляться (за что-л.); застревать, запутываться (в чём-л.)

the anchor took in the seaweed - якорь запутался в водорослях

17. жениться; выходить замуж

he is going to take a wife - он собирается жениться

she wouldn't take him - она не хотела выходить за него замуж, она ему упорно отказывала

he took to wife Jane Smith - уст. он взял в жёны Джейн Смит

18. с.-х. принимать

the cow [the mare] took the bull [the stallion] - корова [кобыла] приняла быка [жеребца]

19. 1) приниматься

before the graft has taken - до тех пор, пока прививка не принялась

the flower took at once - цветок сразу принялся

2) действовать; приниматься

the vaccination did not take - оспа не привилась /не принялась/

the medicine seems to be taking - лекарство, кажется, подействовало

3) держаться, закрепляться, оставаться

this ink does not take on glossy paper - этими чернилами нельзя писать на глянцевой бумаге

the snow was not taking on the wet streets - снег таял на мокрых улицах

20. начинаться, расходиться, набирать силу

the fire has taken - огонь набрал силу

21. 1) амер. схватываться, замерзать

the pond has taken - пруд замёрз

2) тех. твердеть, схватываться

22. разг. становиться, делаться

to take sick - заболеть, захворать; приболеть

II А

1. 1) принимать (пищу, лекарство)

to take a meal - поесть

to take an early breakfast [dinner] - рано позавтракать [пообедать]

just take a sip of that wine - прошу вас хотя бы пригубить этого вина

will you take tea or coffee? - вы будете пить чай или кофе?

do you take sugar in your tea? - вы пьёте чай с сахаром?

I cannot take whiskey - я не могу пить /не выношу/ виски

he can't take his drink - разг. он не умеет пить

he can take his drink - разг. у него крепкая голова, он может много выпить

that's all he ever takes - это всё, что он ест

to take medicine [pills, sleeping powders] - принимать лекарство [пилюли, снотворное]

I must take smth. for my headache - мне нужно принять что-л. от головной боли

to be (well) shaken before taking - перед употреблением взбалтывать ( надпись на этикетке лекарства)

to be taken - принимать внутрь, для внутреннего употребления ( надпись на этикетке лекарства)

not to be taken - наружное ( надпись на этикетке лекарства)

2) нюхать ( табак)

to take snuff - нюхать табак

3) клевать, брать ( приманку)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) - рыба не клюёт

2. ездить (на автобусе, такси и т. п.)

to take a tram [a taxi] - поехать на трамвае [на такси] [см. тж. I 4, 1)]

you can take the boat - вы можете поехать на пароходе

we usually take the lift - мы обычно пользуемся лифтом

3. 1) снимать, арендовать ( помещение)

to take a house (for a year) - снять дом (на год)

they've taken the large hall for the conference - они сняли большой зал для конференции

2) нанимать, приглашать (рабочих и т. п.)

to take a maid - нанять служанку

to take smb. as a servant - взять кого-л. в качестве слуги

he took me into partnership - он сделал меня своим компаньоном, он принял /пригласил/ меня в долю

he has been taken into the Air Ministry - его взяли /приняли на работу/ в министерство авиации

3) брать (постояльцев и т. п.)

to take pupils [lodgers] - брать учеников [постояльцев]

to take paying guests - брать жильцов с пансионом

4. выписывать или регулярно покупать (газеты и т. п.); подписываться (на газету и т. п.)

which magazines and newspapers do you take? - какие журналы и газеты вы выписываете?

5. 1) принимать (руководство, обязанности и т. п.); нести (ответственность и т. п.)

to take command - принять командование

to take the lead - взять на себя руководство

to take control - брать в свои руки руководство /управление/

to take all responsibility - принять на себя всю полноту ответственности

to take responsibility for an action - взять на себя ответственность за какую-л. акцию

to take charge of smb., smth. - взять на себя заботу о ком-л., чём-л.; осуществлять контроль /надзор/ за кем-л., чем-л.

when I go away she is to take charge of the children - когда я уеду, она будет заботиться о детях

to take the consequences - отвечать за последствия

I don't want to take the blame for what he did - я не хочу отвечать за то, что сделал он; ≅ он виноват, пусть он и отвечает /расхлёбывает/

to take the blame upon oneself - брать вину на себя

I shall take it upon myself to convince him - я беру /возьму/ на себя (задачу) убедить его

2) вступать (в должность и т. п.)

to take office - вступать в должность

to take service - поступать на службу

to take the crown - вступать на престол

3) получать (степень и т. п.)

to take a degree - получить учёную степень, стать магистром или доктором наук

to take holy orders - принять духовный сан, стать священником

6. занимать ( место)

to take a front [a back] seat - садиться спереди [сзади] [ср. тж. ♢ ]

take a seat! - садитесь!

take the chair - садитесь /сядьте/ на (этот) стул [ср. тж. ♢ ]

take your seats! - занимайте места! (в поезде и т. п.)

he took one of the vacant places - он занял одно из свободных мест

7. держаться, двигаться (в каком-л. направлении)

to take (a little) to the right - брать /держаться/ (немного) правее

take this street until you come to the big yellow house, then take the first street to the right, go another 100 yards and take the turning on the left - идите по этой улице до большого жёлтого дома, затем сверните в первую улицу направо, пройдите ещё сто ярдов и сверните (за угол) налево

he took the opposite direction - он пошёл в противоположном направлении

8. занимать ( позицию); придерживаться (мнения, точки зрения и т. п.)

to take the attitude of an outsider - занять позицию (стороннего) наблюдателя

if you take this attitude we shall not come to an agreement - если вы так будете к этому относиться, мы не договоримся /не придём к соглашению/

to take a strong stand - решительно настаивать на своём, упорно отстаивать свою точку зрения; занять жёсткую позицию

to take a jaundiced view - отнестись к чему-л. предвзято /предубеждённо, пристрастно/

to take a practical view of the situation - смотреть на дело /положение/ практически /с практической точки зрения/; трезво смотреть на ситуацию

9. 1) приобретать, принимать (вид, форму и т. п.)

a pudding takes its shape from the mould - пудинг принимает форму посуды (в которой он пёкся)

the word takes a new meaning in this text - в этом тексте слово приобретает новое значение

at times his voice takes a different tone - иногда его голос звучит иначе

this drink takes its flavour from the lemon peel - лимонная корочка придаёт этому напитку особый вкус /привкус/

2) получать, наследовать (имя, название и т. п.)

the city of Washington takes its name from George Washington - город Вашингтон назван в честь Джорджа Вашингтона

this apparatus takes ifs name from the inventor - этот аппарат назван по имени изобретателя

10. 1) преодолевать (препятствие и т. п.)

to take a hurdle [a grade] - брать барьер [подъём]

the horse took the ditch [the fence] - лошадь перепрыгнула через канаву [забор]

the car took the corner at full speed - машина свернула за угол на полной скорости

I took the stairs too fast - я слишком быстро поднялся по лестнице

2) выигрывать, побеждать, одерживать верх (в спортивном состязании и т. п.)

the visiting team took the game 8 to 1 - команда гостей выиграла встречу со счётом 8:1

3) выигрывать, завоёвывать, брать (приз и т. п.); занимать ( определённое место)

to take (the) first prize - завоевать /получить/ первую премию

who took the first place? - кто занял первое место?

4) поразить ( ворота в крикете)

11. (into)

1) посвящать (в тайну и т. п.)

to take smb. into the secret - посвятить кого-л. в тайну

to take smb. into one's confidence - оказать доверие /довериться/ кому-л.; поделиться с кем-л.; сделать кого-л. поверенным своих тайн

we took him into the details - мы ознакомили его с подробностями; мы ввели его в курс дела

2) принимать (в расчёт и т. п.)

to take smth. into account /into consideration/ - принять что-л. во внимание, учесть что-л.

12. 1) изучать (предмет, ремесло)

I shall take French - я буду изучать французский язык, я буду заниматься французским

you should take a course in physiology - вам следует заняться физиологией /прослушать курс физиологии/

2) вести (занятия и т. п.)

he takes the English class - он ведёт занятия по английскому языку

he always takes botany in the park - он всегда проводит занятия по ботанике в парке

to take the evening service - церк. служить вечерню

13. определять (размер, расстояние и т. п.); снимать ( показания приборов)

to take the /a/ temperature - измерять температуру

to take the pulse - проверять пульс

to take measurements - снимать мерку

to take the readings of a meter - снять показания счётчика

to take azimuth - засекать направление, брать азимут

to take bearings - а) ориентироваться; уяснять обстановку; б) пеленговать

14. носить, иметь размер (ноги и т. п.)

what size do you take in shoes? - какой размер обуви вы носите?

she takes sevens /a seven/ in gloves - она носит седьмой номер перчаток

15. подвергаться (наказанию и т. п.); нести (потери, урон)

to take a beating - получить взбучку

to take casualties - нести потери

to take a light [severe] punishment - воен. а) получить лёгкое [серьёзное] повреждение; б) нести незначительные [большие] потери

to take a direct hit - воен. получить прямое попадание

16. 1) выдерживать, переносить (неприятности, удары и т. п.)

I don't know how he can take it - я не знаю, как он (это) выдерживает

she takes the rough with the smooth - она стойко переносит превратности судьбы

he always takes what comes to him - он всегда мирится с тем, что есть

he won't take the insult lying down - он не простит этого оскорбления

2) (take it) сл. выносить, терпеть

he can dish it out but he can't take it - он может любого отделать /любому всыпать по первое число/, но сам такого обращения ни от кого не потерпит

3) (take it) спорт. разг. держать ( удар)

he can't take it - он плохо держит удар

4) выдерживать (физические нагрузки; о балке и т. п.)

to take stress - выдерживать давление

17. заболеть; заразиться ( болезнью)

I take cold easily - я легко простуживаюсь

he took cold that rainy night - в ту дождливую ночь он схватил насморк

he takes all the epidemics - к нему пристают все болезни

18. поддаваться (отделке, обработке и т. п.)

wool takes the dye well - шерсть хорошо красится

the fiber takes any dye - (эта) ткань легко окрашивается в любой цвет

this wood takes the nails easily - в это дерево легко входят гвозди

marble takes high polish - мрамор отлично полируется

19. впитывать, поглощать ( жидкость)

the sand took all the water - вся вода ушла в песок

parchment will not take ink - на пергаменте нельзя писать чернилами

this stuff doesn't take anything - к этому материалу ничего не пристаёт

20. спорт. принимать (подачу, мяч и т. п.)

to take the service - принять подачу

to take a volley low - принять низкий мяч ( в теннисе)

II Б

1. 1) to take to á place направляться куда-л.

to take to the field - направиться в поле; выйти в поле [ср. тж. ♢ ]

he took to the road again - он вновь вышел /вернулся/ на дорогу [см. тж. 4, 4)]

to take to the open sea - выйти в открытое море

the cat took to the woods and became wild - кошка убежала в лес и одичала

the guerillas took to the mountains - партизаны ушли в горы /скрылись в горах/

2) to take across smth. пересекать что-л., идти через что-л.

to take across the field - идти по полю

3) it /smth./ takes somewhere диал. идти, течь и т. п. в каком-л. направлении (о дороге, реке и т. п.)

2. to take smb., smth. to á place, to smb.

1) доставлять, относить, отводить, отвозить кого-л., что-л. куда-л., к кому-л.

to take smb. home - отвезти /отвести, проводить/ кого-л. домой

may I take you home? - можно мне проводить вас (домой)?

to take letters to the post - отнести письма на почту

to take smb. to the hospital - доставить /отвезти/ кого-л. в больницу

he was taken to the police station - его доставили /отвели/ в полицейский участок

don't worry, I'll take the book to your father - не беспокойтесь, я отнесу книгу вашему отцу

it was I who took the news to him - это /именно/ я сообщил ему эту новость

the butler took the lawyer to the old lady - дворецкий провёл /проводил/ адвоката к старой даме

2) приводить кого-л. куда-л.

what took you to the city today? - что привело вас сегодня в город?

business took him to London - он поехал в Лондон по делу, дела заставили его поехать в Лондон

3) брать кого-л., что-л. (с собой) куда-л.

to take the children to the theatre - сводить детей в театр

why don't you take the manuscript to the country? - почему бы тебе не взять рукопись с собой в деревню?

4) выводить, приводить кого-л. куда-л. (о дороге и т. п.)

where will this road take me? - куда эта дорога выведет меня?

this path will take you to the river - эта тропинка приведёт вас к реке

3. to take smb. for smth. выводить кого-л. (на прогулку и т. п.)

to take a dog for a walk - вывести собаку на прогулку

to take smb. for a ride - взять кого-л. (с собой) на прогулку ( на лошади или на автомобиле) [см. тж. ♢ ]

4. to take to smth.

1) пристраститься к чему-л.

to take to bad habits - приобрести дурные привычки

to take to drink /to drinking, to the bottle/ - пристраститься к вину, запить

2) проявлять интерес, симпатию к чему-л.

he didn't take to the idea - его эта идея не заинтересовала, ему эта идея не понравилась /не пришлась по вкусу/

does he take to Latin? - он с удовольствием занимается латынью?

I took to instant coffee - я полюбил быстрорастворимый кофе, быстрорастворимый кофе пришёлся мне по вкусу

to take to tennis - увлечься теннисом

3) привыкать, приспосабливаться к чему-л.

to take to changes easily - быстро привыкнуть к переменам

fruit trees take badly to the soil - фруктовые деревья плохо акклиматизируются на этой почве

4) обращаться, прибегать к чему-л.

the ship was sinking and they had to take to the boats - корабль тонул, и им пришлось воспользоваться лодками

he took to the road again - он снова пустился в странствия, он вернулся к бродячему образу жизни [см. тж. 1, 1)]

to take to flight - обращаться в бегство

to take to a milk diet - перейти на молочную диету

to take to one's bed - слечь, заболеть

5) начинать заниматься чем-л.

to take to literature - заняться литературой, стать писателем

to take to the stage - поступить в театр, стать актёром

5. 1) to take to smb. полюбить кого-л., почувствовать к кому-л. симпатию

I took to him at once - он мне сразу понравился

they have taken to each other - они понравились друг другу, они потянулись друг к другу

I didn't take to him - я почувствовал к нему антипатию

2) to take against smb. выступать против кого-л.

to take against the king - выступить против короля

6. to take after smb.

1) походить на кого-л.

he takes after his father - он похож на своего отца

2) подражать

his followers take after him in this particular - его сторонники следуют его примеру в этом отношении

7. 1) to take smb., smth. for smb., smth. принимать кого-л., что-л. за кого-л., что-л.

I took him for an Englishman - я принял его за англичанина

I am not the person you take me for - я не тот, за кого вы меня принимаете

do you take me for a fool? - вы принимаете меня за дурака?, вы считаете меня дураком?

2) to take smb., smth. to be smb., smth. считать кого-л., что-л. кем-л., чем-л., принимать кого-л., что-л. за кого-л., что-л.

I took him to be an honest man - я принял его за честного человека; он мне показался честным человеком

do you take me to be a fool? - вы считаете меня дураком?, вы принимаете меня за дурака?

how old do you take him to be? - как по-вашему, сколько ему лет?

8. to take smth., smb. off smth., smb.

1) снимать что-л. с чего-л.

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] - снять кастрюлю с огня [крышку с кастрюли]

2) снимать, вычитать что-л. из чего-л.

to take three points off the total score - снять три очка с общего счёта

to take 3 shillings off the price of smth. - снизить цену на что-л. на три шиллинга

3) заимствовать что-л. у кого-л., подражать, копировать; пародировать, передразнивать

her hairdo was taken off a famous actress - причёску она взяла /заимствовала/ у одной известной актрисы

she takes her manners off him - своими манерами /своим поведением/ она подражает ему

4) отвлекать что-л., кого-л. от чего-л., кого-л.

to take smb.'s attention off smth. - отвлечь чьё-л. внимание от чего-л.

to take smb.'s mind off smth. - отвлечь чьи-л. мысли от чего-л.

I hope the child will take his mind off his troubles - я надеюсь, (что) ребёнок заставит его забыть неприятности

to take one's mind off smth. - забыть что-л.

I can't take my mind off this misfortune - я не могу забыть об этом несчастье

he couldn't take his eyes off the picture - он не мог оторваться /отвести глаз/ от картины

he never took his eyes off us - он не сводил с нас глаз

to take smb. off his work - отвлекать кого-л. от работы, мешать кому-л. работать

5) избавлять что-л., кого-л. от чего-л., кого-л.

he took the responsibility [the blame] off me - он снял с меня ответственность [вину]

he took him [the responsibility, all the worries] off my hands - он избавил меня от него [от ответственности, от всех хлопот]

6) отстранять кого-л. от чего-л.

to take smb. off the job - отстранить кого-л. от работы

7) вычёркивать, изымать кого-л. из чего-л.

to take smb. off the list - вычеркнуть /изъять/ кого-л. из списка

to take a ship off the active list - вычеркнуть корабль из числа действующих

8) сбивать кого-л. с чего-л.

the waves took me off my feet - волны сбили меня с ног [ср. тж. ♢ ]

9. 1) to take smth. from smth. вычитать что-л. из чего-л.

to take one number from another - вычесть одно число из другого

if we take two from five we'll have tree left - если вычесть два из пяти, останется /в остатке будет/ три

take my dept from the sum - вычти мой долг из этой суммы

the storekeeper took a dollar from the price - лавочник сбавил цену на доллар

2) to take from smth. снижать, ослаблять

to take from the value of smth. - снижать ценность, стоимость чего-л.

it doesn't take from the effect of the play - это не ослабляет впечатления, которое производит пьеса

to take from the merit of smb. - умалять чьи-л. достоинства

it takes much from the pleasure - это портит удовольствие

her paleness takes from her beauty - бледность портит её

10. to take smth. out of smth.

1) выносить что-л. откуда-л.

books must not be taken out of the library - книги нельзя выносить из библиотеки

2) вынимать что-л. откуда-л.

take your hands out of your pockets - вынь руки из карманов

3) отвлекать, развлекать кого-л.

a drive in the country will take her out of herself - поездка за город развлечёт её /отвлечёт её от мрачных мыслей/

4) устранять кого-л.

to take smb. out of one's way - устранить кого-л. (со своего пути)

11. to take smb. through smth.

1) заставить кого-л. сделать что-л.

I took him through a book of Livy - я заставил его прочесть (одну) книгу Ливия

to take smb. through the first two books of English - прочитать с кем-л. первые две английские книги, помочь кому-л. справиться с двумя первыми английскими книгами

2) заставить кого-л. пройти через что-л.; подвергнуть кого-л. чему-л.

she took me through hell - она заставила меня испытать муки ада

12. to take smth., smb. down smth. вести что-л., кого-л. вниз по чему-л.

to take a little boat down the Mississippi - пройти /совершить путешествие/ на маленькой лодке вниз по Миссисипи

13. to take smth. up to smth. доводить что-л. до какого-л. времени

to take the story up to 1840 - доводить рассказ до 1840 года

14. to take smb. over some place водить кого-л., показывать кому-л. что-л. (обыкн. помещение и т. п.)

to take smb. over a house [a museum] - показывать кому-л. дом [музей], водить кого-л. по дому [по музею]

15. to take smb. on /in, across, over/ smth. попадать кому-л. по какому-л. месту, ударять кого-л. по чему-л.

the ball took him on the chin - мяч попал ему (прямо) в подбородок

the blow took me across the arm [over the head] - удар пришёлся мне по руке [по голове]

16. to take upon oneself to do smth. браться за что-л., брать на себя выполнение чего-л.

to take upon oneself to distribute food - взять на себя распределение продовольствия

III А

1) обыкн. в сочетании с последующим отглагольным существительным выражает единичный акт или кратковременное действие, соответствующее значению существительного:

to take a walk - погулять; прогуляться, пройтись

to take a turn - а) повернуть; б) прогуляться, пройтись; покататься, проехаться

to take a step - шагнуть [ср. тж. 2)]

to take a run - разбежаться [ср. тж. ♢ ]

to take a jump /a leap/ - прыгнуть

to take a dive - нырнуть

to take a nap - вздремнуть; соснуть

to take a leak - сл. помочиться

to take a look /a glance/ - взглянуть

just take a look at that - (ты) только взгляни на это

to take a shot - выстрелить [ср. тж. ♢ ]

to take a bath - принять ванну

to take a risk /a chance/ - рискнуть

to take one's chance - воспользоваться случаем

to take (a) breath - а) вдохнуть; б) перевести дыхание; he stopped to take (a) breath - он остановился, чтобы перевести дыхание /передохнуть/

to take (one's) leave - прощаться, уходить

to take an examination - сдавать /держать/ экзамен

to take an oath - а) дать клятву, поклясться; б) воен. принимать присягу

2) обыкн. в сочетании с существительным выражает действие, носящее общий характер:

to take action - а) действовать, принимать меры; I felt I had to take action - я чувствовал, что мне необходимо что-то сделать /начать действовать, принять меры/; б) юр. возбуждать судебное дело

to take steps - принимать меры [ср. тж. 1)]

what steps did you take to help them? - какие вы приняли меры /что вы предприняли/, чтобы помочь им?

to take effect - а) возыметь, оказать действие; when the pills took effect - когда пилюли подействовали, б) вступить в силу; the law will take effect next year - закон вступит в силу с будущего года

to take place - случаться, происходить

to take part - участвовать, принимать участие [ср. тж. I 4, 1)]

to take post - располагаться

take post! - по местам!

to take root - пустить корни, укорениться

to take hold - а) схватить; he took hold of my arm - он схватил меня за руку; он ухватился за мою руку; б) овладевать; my plane had taken hold upon his fancy - мой план захватил его воображение; the fashion took hold - мода укоренилась

to take possession - а) стать владельцем, вступить во владение; б) овладеть, захватить

to take aim /sight/ - прицеливаться

to take counsel - совещаться; советоваться

to take advice - а) советоваться, консультироваться; б) следовать совету; take my advice - послушайтесь доброго совета; to take legal advice - брать консультацию у юриста

to take account - принимать во внимание, учитывать

you must take account of his illness - вы должны учитывать, что он был болен

to take advantage - воспользоваться (преимуществом)

they took advantage of the old woman - они обманули /провели/ эту старую женщину

to take the privilege - воспользоваться правом /привилегией/

to take the opportunity - воспользоваться удобным случаем

we take this opportunity of thanking /to thank/ you - мы пользуемся случаем, чтобы поблагодарить вас

to take interest - интересоваться, проявлять интерес; увлекаться (чем-л.)

to take pleasure /delight/ - находить удовольствие

to take pride - гордиться

to take pity - проявлять жалость /милосердие/

to take trouble - стараться, прилагать усилия; брать на себя труд

to take pains - стараться

she took great pains with her composition - она очень усердно работала над своим сочинением

to take offence - обижаться

to take comfort - успокоиться, утешиться

I took comfort in her words - её слова утешили меня

to take courage /heart/ - мужаться; воспрянуть духом; приободриться; не унывать

take courage! - мужайся!, не робей!

to take cover - прятаться; скрываться

to take refuge /shelter/ - укрыться, найти убежище

in his old age he took refuge from his loneliness in his childhood memories - в старости он спасался /находил убежище/ от одиночества в воспоминаниях детства

to take fire - загораться, воспламеняться

to take alarm - встревожиться

to take fright - испугаться

to take warning - остерегаться; внять предупреждению

to take notice - замечать; обращать (своё) внимание

to take heed - а) обращать внимание; замечать; б) быть осторожным, соблюдать осторожность

to take care - быть осторожным; take care how you behave - смотри, веди себя осторожно

to take care of smb., smth. - смотреть, присматривать за кем-л., чем-л., заботиться о ком-л., чём-л.

who will take care of the baby? - кто позаботится о ребёнке?, кто присмотрит за ребёнком?

to take a liking /a fancy/ to smb. - полюбить кого-л.

to take a dislike to smb. - невзлюбить кого-л.

to take the salute - воен. а) отвечать на отдание чести; б) принимать парад

to take a vote - решать вопрос голосованием

♢

take and - амер. диал. взять и

I'll take and bounce a rock on your head - вот возьму и тресну тебя камнем по башке

to take a drop - выпить, подвыпить

to take (a drop /a glass/) too much - хватить /хлебнуть/ лишнего

to take the chair - занять председательское место, председательствовать; открыть заседание [ср. тж. II А 6]

to take the veil - облачиться в одежду монахини; уйти в монастырь

to take the floor - а) выступать, брать слово; б) пойти танцевать

to take for granted - считать само собой разумеющимся /не требующим доказательств/; принимать на веру

to take too much for granted - быть слишком самонадеянным; позволять себе слишком много

to take smth. to pieces - разобрать что-л.

to take a stick to smb. - побить /отделать/ кого-л. палкой

take a stick to him - тресни его палкой

take it or leave it - на ваше усмотрение; как хотите, как угодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn - измениться к лучшему, пойти на лад

to take a turn for the worse - измениться к худшему, ухудшиться

his illness took a turn for the worst - в его болезни наступило ухудшение

to take stock (of smth., smb.) - [см. stock I ♢ ]

to take it out of smb. - а) утомлять, лишать сил кого-л.; the long climb took it out of me - длинный подъём утомил меня; the heat takes it out of me - от жары я очень устаю жара лишает меня сил; the illness has taken it out of him - он обессилел от болезни; б) отомстить кому-л.; I will take it out of you /of your hide/ - я отомщу тебе за это; это тебе даром не пройдёт, ты мне за это заплатишь, так просто ты не отделаешься; я с тобой рассчитаюсь /расквитаюсь/; he will take it out of me /of my hide/ - он отыграется на мне, он мне отомстит за это

to take smb.'s measure - а) снимать мерку с кого-л.; б) присматриваться к кому-л.; определять чей-л. характер; в) распознать /раскусить/ кого-л.

to take sides - присоединиться /примкнуть/ к той или другой стороне

to take smb.'s side /part/, to take sides /part/ with smb. - стать на /принять/ чью-л. сторону

to take to one's heels - улизнуть, удрать, дать стрекача, пуститься наутёк

to take one's hook - смотать удочки, дать тягу

to take it on the lam - амер. сл. смываться, скрываться; улепётывать

to take the cake /the biscuit, the bun/ - занять /выйти на/ первое место; получить приз

it takes the cake! - это превосходит всё!, дальше идти некуда!

to take off one's hat to smb. - восхищаться кем-л., преклоняться перед кем-л., снимать шляпу перед кем-л.

to take a back seat - а) отойти на задний план, стушеваться; б) занимать скромное положение; [ср. тж. II А 6]

to take a run at smth. - попытаться заняться чем-л. [ср. тж. III А 1)]

to take a shot /a swing/ at smth. /at doing smth./ - попытаться /рискнуть/ сделать что-л. [ср. тж. III А 1)]

to take liberties with smb. - позволять себе вольности по отношению к кому-л.; быть непозволительно фамильярным с кем-л.

not to be taking any - не быть склонным (делать что-л.)

I am not taking any - ≅ слуга покорный!

to take one's hair down - разойтись вовсю, разбушеваться

to take smb. for a ride - прикончить /укокошить/ кого-л. [см. тж. II Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb. - амер. сбить спесь с кого-л., осадить кого-л.

to take smth. with a grain of salt - относиться к чему-л. скептически /недоверчиво, критически/

to take the bit between the /one's/ teeth - закусить удила, пойти напролом

to take to earth - а) охот. уходить в нору; б) спрятаться, притаиться

to take a load from /off/ smb.'s mind - снять тяжесть с души у кого-л.

you've taken a load off my mind - ты снял тяжесть с моей души; у меня от сердца отлегло

to take a load from /off/ one's feet - сесть

to take a leaf out of smb.'s book - следовать чьему-л. примеру, подражать кому-л.

to take a rise out of smb. см. rise I 15

to take in hand - а) взять в руки, прибрать к рукам; б) взять в свои руки; взяться, браться (за что-л.)

to take smb. to task см. task I ♢

to take smb. off his feet - вызвать чей-л. восторг; поразить /увлечь, потрясти/ кого-л. [ср. тж. II Б 8, 8)]

to take smb. out of his way - доставлять кому-л. лишние хлопоты

to take it into one's head - вбить /забрать/ себе в голову

to take one's courage in both hands - набраться храбрости, собраться с духом

to take exception to smth. - возражать /протестовать/ против чего-л.

to take the name of God /the Lord's name/ in vain - богохульствовать, кощунствовать; упоминать имя господа всуе

to take a /one's/ call, to take the curtain - театр. выходить на аплодисменты

to take the field - а) воен. начинать боевые действия; выступать в поход; б) выйти на поле ( о футбольной команде); [ср. тж. II Б 1, 1)]

to take in flank [in rear] - воен. атаковать с фланга [с тыла]

to take out of action - воен. выводить из боя

take your time! - не спеши(те)!, не торопи(те)сь!

he took his time over the job - он делал работу медленно /не спеша/

to take time by the forelock см. time I ♢

the devil take him! - чёрт бы его побрал!

НБАРС > take

7 take

I

n

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

II

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

to take smb. by the hand — узяти когось за руку

to take smb. to one's arms — обнімати когось

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

to take prisoners — захоплювати (брати) в полон

3) ловити

to take fish — ловити рибу

to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

to take smb. at his word — спіймати когось на слові

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

they took his dog from him — у нього забрали собаку

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

to take lessons — брати уроки

to take a taxi — брати (користуватися) таксі

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

7) вибирати

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися з дороги

8) купувати

to take tickets — купувати (брати) квитки

I take bread here — я купую (беру) хліб тут

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

to take coal — видобувати вугілля

to take the crop — збирати урожай

12) сприймати; реагувати

to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

13) розуміти, тлумачити

to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

an intense despair took her — її охопив відчай

to be taken ill (bad) — захворіти

16) захоплювати; приваблювати

this author takes his readers with him — цей автор захоплює читачів

17) мати успіх, ставати популярним

the play didn't take — п'єса не мала успіху

18) записувати, реєструвати; протоколювати

to take notes — занотовувати

to take minutes — вести протокол

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

she does not take well — вона погано виходить на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається одружитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити заміж за нього

25):
с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

the vaccination did not take — віспа не прийнялася

27) споживати, приймати (їжу тощо)

to take supper — вечеряти

not to be taken — зовнішнє (напис на ліках)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

to take a taxi (a tram) — поїхати на таксі (на трамваї)

we usually take the lift — ми звичайно користуємося ліфтом

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

which newspapers do you take? — які газети ви передплачуєте?

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

to take the blame upon oneself — брати вину на себе

34) вступати (на посаду)

to take the crown — вступати на престол

35) займати (місце)

take a seat! — сідайте!

take your seats! — займайте місця!

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

I shall take French — я вивчатиму французьку мову

42) вести (заняття тощо)

to take the evening service — церк. правити вечерню

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

to take temperature — вимірювати температуру

to take measurements — знімати мірку

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

what size do you take in shoes? — який розмір взуття ви носите?

she takes sevens in gloves — вона носить рукавички сьомого розміру

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

wool takes the dye well — вовна гарно фарбується

49) убирати, поглинати, усмоктувати

take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

take after — бути схожим (на когось)

take apart — розбирати на частини

away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

take for — приймати (вважати) за когось

to take for granted — вважати само собою зрозумілим

take from — знижувати, ослабляти

take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

to take out a driver's licence — одержати права водія

take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

take through — примусити зробити (уроки тощо)

take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)

to take to flight — утікати

take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

to take a drop — випити, підпити

to take advantage — скористатися з переваги

to take aim (sight) — прицілюватися

to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

to take at a disadvantage — застукати зненацька

to take (a) breath — перевести дух

to take care — бути обережним

to take care of — піклуватися про когось

to take comfort — утішатися

to take counsel — радитися

to take courage — кріпитися, мужатися

to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

to take effect — починати діяти

to take exception to smth. — протестувати проти чогось

to take fire — спалахувати, займатися

to take fright — злякатися

to take heart — мужатися; не занепадати духом

to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

to take ill — захворіти

to take interest — цікавитися (чимсь — in)

to take in the act — застати на місці злочину

to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)

to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

I take it that... — я гадаю, що...

to take one's life in one's hands — розпочинати небезпечну справу

to take — по приймати відмову

to take notes — занотовувати

to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

to take oath — присягати, давати клятву

to take offence — ображатися

to take the nonsense out of smb. — вибивати дурість з когось

to take pains — старатися щосили

to take part in smth. — брати участь у чомусь

to take pity — зглянутися (на когось — on)

to take place — траплятися, відбуватися

to take pleasure in smth. — знаходити задоволення в чомусь

to take possession of smth. — оволодіти чимсь

to take rise from smth. — виникати з чогось

to take root — пускати коріння, укорінюватися

to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

to take smb. at his word — піймати когось на слові

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати

to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

to take one's time — діяти не поспішаючи

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

to take to heart — брати близько до серця

to take trouble — докладати зусиль

* * *
I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take

8 take

I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take

9 take

teɪk
1. гл.
1) а) брать, взять б) захватывать, овладевать, схватить( с применением силы) to take as a prisoner ≈ взять в плен take in charge ≈ арестовать
2) взяться;
схватить, взять ( за что-л., за какую-л. часть) take the ax by the handle ≈ взяться за ручку топора Syn: grasp
2., grip I
2.
3) а) принимать форму, очертания( чего-л., тж. перен.) The house took its present form. ≈ Дом принял свой первоначальный облик. Syn: assume б) брать (на себя) определенные функции, принять (напр. какой-л. пост) to take command of the troops ≈ принять командование войсками в) принимать, соглашаться( на что-л.) They will not take such treatment. ≈ Они не потерпят такого обращения.
4) а) получить;
выиграть б) нанести поражение Syn: defeat
2.
5) добывать, доставать
6) а) потреблять;
принимать внутрь, глотать (чаще всего о лекарствах) Take this medicine after meals. ≈ Принимай это лекарство после еды. б) принимать пищу, есть He usually takes breakfast at about eight o'clock. ≈ Он обычно завтракает где-то в восемь часов. Syn: eat
7) занимать, отнимать, требовать (место, время;
тж. take up, и т.д.) It will take two hours to translate this article. ≈ Перевод этой статьи займет два часа.
8) а) пользоваться( транспортом) ;
использовать (средства передвижения) б) снимать( квартиру, дачу и т. п.) в) применять, использовать ( какие-л. средства передвижения)
9) избрать, выбирать (вариант, путь, способ) to take one of the alternatives ≈ выбрать один из вариантов Syn: choose, select
2.
10) доставлять;
сопровождать;
провожать
11) а) полагать, считать б) понимать, воспринимать Do you take me? разг. ≈ Вы меня понимаете? How did he take it? ≈ Как он отнесся к этому?
12) иметь успех;
нравиться;
завоевывать, очаровывать He was taken with her at their first meeting. ≈ Он увлекся ею с их первой встречи. The play didn't take. ≈ Пьеса не имела успеха. Syn: captivate, delight
2.
13) подвергаться;
поддаваться( обработке и т. п.) Syn: undergo
14) выписывать;
получать регулярно (тж. take in) I take two magazines. ≈ Я получаю два журнала.
15) а) отнимать, вычитать (тж. take off;
from) б) перен. забирать, уносить The flood took many lives. ≈ Во время наводнения погибло много людей.
16) а) фотографировать;
изображать;
рисовать б) выходить на фотографии He does not take well. ≈ Он плохо выходит на фотографии.
17) преодолевать;
брать препятствие The horse took the hedge easily. ≈ Лошадь легко взяла препятствие.
18) а) заболеть;
заразиться I take cold easily. ≈ Я легко простужаюсь. б) охватывать.ю поражать( кого-л. чем-л.), обрушиваться( на кого-л.) They were taken with a fit of laughing. ≈ Их охватил приступ смеха.
19) тех. твердеть, схватываться( о цементе и т. п.) ∙ take measurements take aback take aboard take about take abroad take across take action about take after take against take aim at take along take amiss take apart take around take as take as read take ashore take at word take away take back take before take below take a breath take by take charge of take down take for take from take hard take a holiday take home take in take into take it easy take kindly take leave take liberties with take notice take off take off a bandage take offence take on take out take over take pity on take place take root take the sea take shelter take a shot at take sick take sides with take a step take steps take a tan take smb. through smth. take to smth. take to smb. take to a place take to one's heels take to earth take umbrage about take unawares take up take up quarters take up with take upon oneself take with take vote to take to the woods амер. ≈ уклоняться от своих обязанностей (особ. от голосования) to take the biscuit сл. ≈ взять первый приз
2. сущ.
1) а) мед. реакция( на прививку, укол и т.д.) б) приживание( привоя на растении) в) видимая, физическая реакция (кого-л. на какое-л. действие) double take ≈ замедленная реакция
2) а) взятие, захват б) улов (рыбы) ;
добыча( на охоте) Syn: haul
3) материальная выгода а) барыши, выручка б) театральный сбор( от спектакля)
4) а) мнение, точка зрения( по какому-л. вопросу) She was asked for her take on recent scientific results. ≈ Ее спросили о том, что она думает о последних научных достижениях. б) редк. трактовка, интерпретация( чего-л.) a new take on an old style ≈ новое видение старого стиля
5) полигр. урок наборщика
6) кино кинокадр;
дубль ∙ be on the take захват, взятие;
получение( шахматное) взятие (фигуры) (сленг) выручка, барыши;
сбор( театральный) получка улов( рыбы) - great * of fish большой улов рыбы добыча (на охоте) аренда (земли) арендованный участок( разговорное) популярная песенка, пьеса (медицина) (профессионализм) хорошо принявшаяся прививка (полиграфия) "урок" наборщика (кинематографический) снятый кадр, кинокадр, дубль ( медицина) пересадка( кожи) - successful *s успешные операции по пересадке запись( на пленку и т. п.) брать;
хватать - to * a pencil взять карандаш - to * smth. in one's hand взять что-л. в руку - to * smb. by the hand взять кого-л. за руку - to * smb.'s arm взять кого-л. под руку захватывать;
овладевать, завоевывать - to * prisoners захватывать (брать) пленных - he was *n prisoner его взяли /он попал/ в плен ловить - to * fish ловить рыбу - a rabbit *n in a trap заяц, попавшийся в капкан уносить, сводить в могилу - pneumonia took him воспаление легких свело его в могилу, он умер от воспаления легких присваивать, брать (без разрешения) - who has *n my pen? кто взял мою ручку? - she took all the credit to herself она приписала все заслуги себе( from) отбирать, забирать - they took his dog from him они у него забрали /отобрали/ собаку пользоваться;
приобретать;
получать - to * lessons брать уроки - to * a taxi брать такси - to * one's part взять свою часть /долю/ выбирать - to * a role (in a play) выбрать себе роль( в пьесе) - * what you like возьми что хочешь - to * the shortest way выбрать кратчайший путь - to * the wrong road сбиться с пути - * your partners пригласите партнеров (в танце) покупать - to * tickets брать билеты - to * seats in advance приобрести билеты заблаговременно выигрывать;
брать, бить - to * a bishop взять /побить/ слона (в шахматах) (юридическое) вступать во владение, наследовать - the eldest son shall * наследует старший сын доставать, добывать - to * coal добывать уголь - to * the crop убирать /собирать/ урожай взимать, собирать;
добиваться уплаты - to * money for admission взимать плату за прием получать, зарабатывать - to * 100 dollars a week зарабатывать сто долларов в неделю принимать (что-л.) ;
соглашаться (на что-л.) - to * an offer принимать предложение - to * bribes брать взятки получать - * that (and that) ! получай!, вот тебе! воспринимать, реагировать - to * smth. to heart принимать что-л. (близко) к сердцу - to * it all in good fun отнестись ко всему этому с юмором - * it easy! не волнуйся!, смотри на вещи проще!;
не усердствуй чрезмерно! понимать;
толковать - to * a hint понять намек - I * your meaning я вас понимаю, я понимаю, что вы хотите сказать - I * you (устаревшее) я вас понимаю, я понимаю, что вы хотите сказать - how did you * his remark? как вы поняли его замечание? - he can't * a joke он не понимает шуток полагать, считать;
заключать - to * the news to be true /as true/ считать эти сведения верными - what time do you * it to be? как вы думаете /как по-вашему/, сколько сейчас времени? - how old do you * him to be? сколько лет вы ему дадите? - let us * it that it is so предположим, что это так верить;
считать истинным - we must * it at that ничего не поделаешь, приходится верить охватывать, овладевать - an intense despair took him его охватило полное отчаяние - when love *s a man когда любовь овладевает человеком захватывать, увлекать;
нравиться - to * smb.'s fancy поразить чье-л. воображение;
понравиться - this author *s his readers with him этот автор увлекает читателей иметь успех, становиться популярным (тж. * on) - the play didn't * (with the public) пьеса не имела успеха (у публики) записывать, регистрировать, протоколировать - to * notes делать заметки - to * notes of a lecture записывать лекцию - to * minutes вести протокол выходить, получаться на фотографии - he does not * well, he *s badly он плохо выходит /получается/ на фотографии;
он нефотогеничен использовать в качестве примера - * me for example возьмите меня, например - to * one simple example один простой пример вмещать - this car *s only five в этой машине может поместиться только пять человек требовать;
отнимать - it *s time, means and skill на это нужно время, средства и умение - the piano would * much room пианино заняло бы много места - it took some finding( разговорное) это было трудно найти /разыскать/ - she's got what it *s (разговорное) она очень привлекательна, она нравится мужчинам требовать, нуждаться - wait for me, I won't * long подожди меня, я скоро освобожусь требовать (грамматической формы) - a plural noun *s a plural verb существительное во множественном числе требует глагола /употребляется с глаголом/ во множественном числе (in, on) цепляться( за что-л.) ;
застревать, запутываться( в чем-л.) - the anchor took in the seaweed якорь запутался в водорослях жениться;
выходить замуж - he is going to * a wife он собирается жениться - he took to wife Jane Smith( устаревшее) он взял в жены Джейн Смит (сельскохозяйственное) принимать - the cow took the bull корова приняла быка приниматься - before the graft has *n до тех пор, пока прививка не принялась - the flower took at once цветок сразу принялся действовать;
приниматься - the vaccination did not * оспа не привилась /не принялась/ - the medicine seems to be taking лекарство, кажется, подействовало держаться, закрепляться, оставаться - the snow was not taking on the wet streets снег таял на мокрых улицах начинаться, расходиться, набирать силу - the fire has *n огонь набрал силу (американизм) схватываться, замерзать - the pond has *n пруд замерз (техническое) твердеть, схватываться (разговорное) становиться, делаться - to * sick заболеть, захворать;
приболеть принимать (пищу, лекарство) - to * a meal поесть - just * a sip of that wine прошу вас хотя бы пригубить этого вина - will you * tea or coffee? вы будете пить чай или кофе? - I cannot * whiskey я не могу пить /не выношу/ виски - he can't * his drink( разговорное) он не умеет пить - he can * his drink (разговорное) у него крепкая голова, он может много выпить нюхать (табак) клевать, брать ( приманку) - the fish doesn't * (the bait/ the hook/) рыба не клюет ездить( на автобусе, такси и т. п.) - to * a tram поехать на трамвае снимать, арендовать (помещение) - to * a house (for a year) снять дом( на год) нанимать, приглашать( рабочих и т. п.) - to * a maid нанять служанку - to * smb. as a servant взять кого-л. в качестве слуги - he took me into partnership он сделал меня своим компаньоном, он принял /пригласил/ меня в долю - he has been *n into the Air Ministry его взяли /приняли на работу/ в министерство авиации брать (постояльцев и т. п.) - to * pupils брать учеников - to * paying guests брать жильцов с пансионом выписывать или регулярно покупать (газеты и т. п.) ;
подписываться( на газету и т. п.) принимать (руководство, обязанности и т. п.) ;
нести (ответственность и т. п.) - to * command принять командование - to * the lead взять на себя руководство /управление/ - to * all responsibility принять на себя всю полноту ответственности - to * charge of smb., smth. взять на себя заботу о ком-л., чем-л., осуществлять контроль /надзор/ за кем-л., чем-л. - to * the consequences отвечать за последствия - to * the blame upon oneself брать вину на себя - I shall * it upon myself to convince him я беру /возьму/ на себя (задачу) убедить его вступать (в должность и т. п.) - to * office вступать в должность - to * service поступать на службу - to * the crown вступать на престол получать (степень и т. п.) - to * holy orders принять духовный сан, стать священником занимать (место) - to * a front seat садиться спереди - * a seat! садитесь! - * the chair садитесь /сядьте/ на (этот) стул - * your seats! занимайте места! (в поезде и т. п.) держаться, двигаться( в каком-л. направлении) - to * (a little) to the right брать /держаться/ (немного) правее - he took the opposite direction он пошел в противоположном направлении занимать (позицию) ;
придерживаться( мнения, точки зрения и т. п.) - to * the attitude of an outsider занять позицию (стороннего) наблюдателя приобретать, принимать (вид, форму и т. п.) - at times his voice *s a different tone иногда его голос звучит иначе - this drink *s its flavour from the lemon peel лимонная корочка придает этому напитку особый вкус /привкус/ получать, наследовать (имя, название и т. п.) - this apparatus *s its name from the inventor этот аппарат назван по имени изобретателя преодолевать (препятствие и т. п.) - to * a hurdle брать барьер выигрывать, побеждать, одерживать верх( в спортивном состязании и т. п.) - the visiting team took the game 8 to 1 команда гостей выиграла встречу со счетом 8:1 выигрывать, завоевывать, брать (приз и т. п.) ;
занимать (определенное место) - who took the first place? кто занял первое место? поразить (ворота в крикете) (into) посвящать( в тайну и т. п.) - to * smb. into the secret посвятить кого-л. в тайну поделиться с кем-л.;
сделать кого-л. поверенным своих тайн - we took him into the details мы ознакомили его с подробностями;
мы ввели его в курс дела( into) принимать (в расчет и т. п.) - to * smth. into account /into consideration/ принять что-л. во внимание, учесть что-л. изучать (предмет, ремесло) - I shall * French я буду изучать французский язык, я буду заниматься французским вести (занятия и т. п.) - he *s the English class он ведет занятия по английскому языку определять (размер, расстояние и т. п.) ;
снимать (показания приборов) - to * the /a/ temperature измерять температуру носить, иметь размер ( ноги и т. п.) - what size do you * in shoes? какой размер обуви вы носите? подвергаться (наказанию и т. п.) ;
нести (потери, урон) - to * a beating получить взбучку - to * casualties нести потери выдерживать, переносить (неприятности, удары и т. п.) - I don't know how he can * it я не знаю, как он (это) выдерживает - she *s the rough with the smooth она стойко переносит превратности судьбы ( * it) (спортивное) (разговорное) держать (удар) выдерживать (физические нагрузки;
о балке и т. п.) заболеть;
заразиться (болезнью) - I * cold easily я легко простуживаюсь поддаваться (отделке, обработке и т. п.) - wool *s the dye well шерсть хорошо красится - marble *s high polish мрамор отлично полируется впитывать, поглощать (жидкость) - the sand took all the water вся вода ушла в песок( спортивное) принимать (подачу, мяч и т. п.) в сочетании с последующим отглагольным существительным выражает единичный акт или кратковременное действие, соответствующее значению существительного - to * a walk погулять;
прогуляться, пройтись - to * a turn повернуть;
прогуляться, пройтись;
покататься, проехаться - to * a step шагнуть - to * a run разбежаться - to * a shot выстрелить - to * a bath принять ванну в сочетании с существительным выражает действие, носящее общий характер - to * steps принимать меры - to * effect возыметь, оказать действие;
вступить в силу - when the pills took effect когда пилюли подействовали - the law will * effect next year закон вступит в силу с будущего года - to * place случаться, происходить - to * part участвовать, принимать участие - to * post располагаться - to * aim /sight/ прицеливаться > I'll * and bounce a rock on your head (американизм) вот возьму и тресну тебя камнем по башке > to * a drop выпить, подвыпить > to * (a drop /a glass/) too much хватить /хлебнуть/ лишнего > to * the chair занять председательское место, председательствовать;
открыть заседание > to * the veil облачиться в одежду монахини;
уйти в монастырь > to * the floor выступать;
брать слово;
пойти танцевать > to * for granted считать само собой разумеющимся /не требующим доказательств/;
принимать на веру > to * too much for granted быть слишком самонадеянным;
позволять себе слишком много > to * smth. to pieces разобрать что-л. > to * a stick to smb. побить /отделать/ кого-л. палкой > * it or leave it на ваше усмотрение;
как хотите, как угодно > to * a turn for the better6 to * a favourable turn измениться к лучшему, пойти на лад > to * a turn for the worse измениться к худшему;
ухудшиться > his illness took a turn for the worse в его болезни наступило ухудшение > to * it out of smb. утомлять, лишать сил кого-л.;
отомстить кому-л. > the long climb took it out of me длинный подъем утомил меня > the heat *s it out of me от жары я очень устаю, жара лишает меня сил > the illness has *n it out of him он обессилел от болезни > I will * it out of you /of your hide/ я отомщу тебе за это;
это тебе даром не пройдет;
ты мне за это заплатишь;
так просто ты не отделаешься;
я с тобой рассчитаюсь /расквитаюсь/ > he will * it out of me /of my hide/ он отыграется на мне;
он мне отомстит за это > to * smb.'s measure снимать мерку с кого-л.;
присматриваться к кому-л.;
определять чей-л. характер;
распознать /раскусить/ кого-л. > to * sides присоединиться /примкнуть/ к той или другой стороне > to * smb.'s side /part/, to * sides /part/ with smb. стать на /принять/ чью-л. сторону > to * to one's heels улизнуть, удрать, дать стрекача, пуститься наутек > to * one's hook смотать удочки, дать тягу > to * it on the lam( американизм) (сленг) смываться, скрываться;
улепетывать > to * the cake /the biscuit, the bun/ занять /выйти на/ первое место;
получить приз > it *s the cake! это превосходит все!, дальше идти некуда! > to * off one's hat to smb. восхищаться кем-л., преклоняться перед кем-л., снимать шляпу перед кем-л. > to * a back seat отойти на задний план, стушеваться;
занимать скромное положение > to * a run at smth. попытаться заняться чем-л. > to * a shot /a swing/ at smth. /at doing smth./ попытаться /рискнуть/ сделать что-л. > to * liberties with smb. позволять себе вольности по отношению к кому-л.;
быть непозволительно фамильярным с кем-л. > not to be taking any не быть склонным( делать что-л.) > I am not taking any слуга покорный! > to * one's hair down разойтись вовсю, разбушеваться > to * smb. for a ride прикончить /укокошить/ кого-л. > to * the starch /the frills/ out of smb. (американизм) сбить спесь с кого-л., осадить кого-л. > to * smth. with a grain of salt относиться к чему-л. скептически /недоверчиво, критически/ > to * the bit between the /one's/ teeth закусить удила, пойти напролом > to * to earth (охота) уходить в нору;
спрятаться, притаиться > to * a load from /off/ smb.'s mind снять тяжесть с души у кого-л. > you've *n a load off my mind ты снял тяжесть с моей души, у меня от сердца отлегло > to * a load from /off/ one's feet сесть > to * a leaf out of smb.'s book следовать чьему-л. примеру, подражать кому-л. > to * a rise out of smb. вывести кого-то из себя > to * in hand взять в руки, прибрать к рукам;
взять в свои руки;
взяться, браться( за что-л.) > to * smb. to task сделать кому-то выговор > to * smb. off his feet вызвать чей-л. восторг;
поразить /увлечь, потрясти/ кого-л. > to * smb. out of his way доставлять кому-л. лишние хлопоты > to * it into one's head вбить /забрать/ себе в голову > to * one's courage in both hands набраться храбрости, собраться с духом > to * exception to smth. возражать /протестовать/ против чего-л. > to * the name of God /the Lord's name/ in vain богохульствовать, кощунствовать;
упоминать имя Господа всуе > to * a /one's/ call, to * the curtain (театроведение) выходить на аплодисменты > to * the field( военное) начинать боевые действия;
выступать в поход;
выйти на поле( о футбольной команде) > to * in flank( военное) атаковать с фланга > to * out of action( военное) выводить из боя > * your time! не спеши(те) !, не торопи(те) сь! > he took his time over the job он делал работу медленно /не спеша/ > to * time by the forelock действовать немедленно, воспользоваться случаем > the devil * him! черт бы его побрал! ~ заболеть;
заразиться;
I take cold easily я легко простужаюсь;
to be taken ill заболеть ~ in обмануть;
to be taken in быть обманутым ~ полагать, считать;
понимать;
you were late, I take it вы опоздали, надо полагать;
do you take me? разг. вы меня понимаете? ~ уносить (жизни) ;
the flood took many lives во время наводнения погибло много людей ~ выходить на фотографии;
he does not take well он плохо выходит на фотографии it will ~ two hours to translate this article перевод этой статьи займет два часа;
he took half an hour over his dinner обед отнял у него полчаса ~ преодолевать;
брать препятствие;
the horse took the hedge easily лошадь легко взяла препятствие ~ воспринимать, реагировать (на что-л.) ;
относиться( к чему-л.) ;
how did he take it? как он отнесся к этому?;
to take coolly относиться хладнокровно ~ выписывать;
получать регулярно (тж. take in) ;
I take a newspaper and two magazines я получаю газету и два журнала ~ заболеть;
заразиться;
I take cold easily я легко простужаюсь;
to be taken ill заболеть ~ полагать, считать;
понимать;
you were late, I take it вы опоздали, надо полагать;
do you take me? разг. вы меня понимаете? ~ доставлять (куда-л.) ;
брать с собой;
сопровождать;
провожать;
to take (smb.) home провожать (кого-л.) домой;
I'll take her to the theatre я поведу ее в театр I'll ~ you up on that ловлю вас на слове;
take upon: to take upon oneself брать на себя( ответственность, обязательства) it will ~ two hours to translate this article перевод этой статьи займет два часа;
he took half an hour over his dinner обед отнял у него полчаса ~ иметь успех;
нравиться, увлекать;
she took his fancy она завладела его воображением;
the play didn't take пьеса не имела успеха ~ иметь успех;
нравиться, увлекать;
she took his fancy она завладела его воображением;
the play didn't take пьеса не имела успеха take аренда земли ~ арендованный участок ~ арендовать ~ барыши, выручка ~ брать, завладевать;
обращать в собственность ~ (took;
taken) брать ~ брать ~ брутто-доходы ~ взимать ~ взять, захватить, овладеть;
to take prisoner взять в плен;
to take in charge арестовать ~ воздействовать, оказывать действие;
the vaccination did not take оспа не привилась ~ воспринимать, реагировать (на что-л.) ;
относиться (к чему-л.) ;
how did he take it? как он отнесся к этому?;
to take coolly относиться хладнокровно ~ выбирать (путь, способ) ;
to take the shortest way выбрать кратчайший путь ~ выписывать;
получать регулярно (тж. take in) ;
I take a newspaper and two magazines я получаю газету и два журнала ~ выручать ~ выручка ~ выходить на фотографии;
he does not take well он плохо выходит на фотографии ~ доставать, добывать;
to take coal добывать уголь ~ доставлять (куда-л.) ;
брать с собой;
сопровождать;
провожать;
to take (smb.) home провожать (кого-л.) домой;
I'll take her to the theatre я поведу ее в театр ~ заболеть;
заразиться;
I take cold easily я легко простужаюсь;
to be taken ill заболеть ~ задерживать, арестовывать ~ занимать, отнимать (место, время;
тж. take up) ;
требовать (терпения, храбрости и т. п.) ~ захват, взятие ~ измерять;
to take measurements снимать мерку ~ иметь успех;
нравиться, увлекать;
she took his fancy она завладела его воображением;
the play didn't take пьеса не имела успеха ~ кино кинокадр;
дубль ~ ловить;
to take fish ловить рыбу;
to take in the act (of) застать на месте преступления ~ нанимать ~ отнимать, вычитать (тж. take off;
from) ~ подвергаться;
поддаваться (обработке и т. п.) ~ полагать, считать;
понимать;
you were late, I take it вы опоздали, надо полагать;
do you take me? разг. вы меня понимаете? ~ получать, принимать ~ получать ~ получение ~ получить;
выиграть;
to take a prize получить приз ~ получка ~ пользоваться (транспортом) ;
использовать (средства передвижения) ;
to take a train( a bus) сесть в поезд (в автобус) ;
ехать поездом( автобусом) ~ потреблять;
принимать внутрь, глотать;
to take wine пить вино ~ преодолевать;
брать препятствие;
the horse took the hedge easily лошадь легко взяла препятствие ~ принимать, соглашаться (на что-л.) ;
to take an offer принять предложение;
they will not take such treatment они не потерпят такого обращения ~ приобретать правовой титул ~ реализованная прибыль ~ сбор (театральный) ~ сбор ~ снимать (квартиру, дачу и т. п.) ~ снимать ~ тех. твердеть, схватываться (о цементе и т. п.) ~ улов (рыбы) ;
добыча (на охоте) ~ уносить (жизни) ;
the flood took many lives во время наводнения погибло много людей ~ полигр. урок наборщика ~ фотографировать;
изображать;
рисовать to ~ a breath вдохнуть;
перевести дыхание;
to take root укореняться to ~ effect вступить в силу;
возыметь действие;
to take leave уходить;
прощаться (of) ;
to take notice замечать;
to take a holiday отдыхать ~ получить;
выиграть;
to take a prize получить приз to ~ steps принимать меры;
to take a step шагнуть;
to take a tan загореть to ~ steps принимать меры;
to take a step шагнуть;
to take a tan загореть ~ пользоваться (транспортом) ;
использовать (средства передвижения) ;
to take a train (a bus) сесть в поезд (в автобус) ;
ехать поездом( автобусом) ~ aback захватить врасплох;
поразить, ошеломить;
take after походить( на кого-л.) ~ aback захватить врасплох;
поразить, ошеломить;
take after походить (на кого-л.) ~ принимать, соглашаться (на что-л.) ;
to take an offer принять предложение;
they will not take such treatment они не потерпят такого обращения ~ доставать, добывать;
to take coal добывать уголь ~ воспринимать, реагировать (на что-л.) ;
относиться (к чему-л.) ;
how did he take it? как он отнесся к этому?;
to take coolly относиться хладнокровно ~ down записывать ~ down проглатывать ~ down протоколировать ~ down полигр. разбирать( набор) ~ down разбирать (машину и т. п.) ~ down регистрировать ~ down снижать (цену) ~ down снижать ~ down снимать (со стены, полки и т. п.) ~ down сносить, разрушать ~ down унижать;
сбивать спесь (с кого-л.) ;
take for принимать за ~ ловить;
to take fish ловить рыбу;
to take in the act (of) застать на месте преступления ~ down унижать;
сбивать спесь (с кого-л.) ;
take for принимать за ~ in брать (жильца;
работу на дом и т. п.) ~ in включать, содержать ~ in занимать (территорию) ~ in обмануть;
to be taken in быть обманутым ~ in поверить( ложным заявлениям) ~ in понять сущность( факта, довода) ~ in амер. посетить, побывать;
осматривать( достопримечательности) ;
to take in a movie пойти в кино ~ in принимать гостя ~ in регулярно получать ~ in смотреть;
видеть ~ in убирать (паруса) ~ in ушивать( одежду) ~ in амер. посетить, побывать;
осматривать (достопримечательности) ;
to take in a movie пойти в кино ~ in a partner принимать в дело компаньоном ~ взять, захватить, овладеть;
to take prisoner взять в плен;
to take in charge арестовать ~ ловить;
to take fish ловить рыбу;
to take in the act (of) застать на месте преступления ~ it from me разг. верьте мне;
to take too much подвыпить, хлебнуть лишнего to ~ it into one's head забрать себе в голову, возыметь желание;
to take it lying down безропотно сносить (что-л.) to ~ it into one's head забрать себе в голову, возыметь желание;
to take it lying down безропотно сносить (что-л.) to ~ the biscuit sl взять первый приз;
take it or leave it как хотите;
либо да, либо нет to ~ kindly to относиться доброжелательно;
to take oneself off уходить, уезжать;
to take the sea выходить в море;
пускаться в плавание to ~ effect вступить в силу;
возыметь действие;
to take leave уходить;
прощаться (of) ;
to take notice замечать;
to take a holiday отдыхать ~ измерять;
to take measurements снимать мерку ~ off ав. взлететь, оторваться от земли или воды ~ off вычитать ~ off подражать;
передразнивать ~ off сбавлять( цену) ~ off снимать;
to take (smth.) off one's hands избавиться от (чего-л.) ;
сбыть с рук ~ off уводить( кого-л. куда-л.) ~ off удалять ~ off уменьшать(ся) ;
потерять( в весе) ~ off уничтожать, губить, убивать ~ off снимать;
to take (smth.) off one's hands избавиться от (чего-л.) ;
сбыть с рук ~ on trust принимать на веру trust: ~ доверие, вера;
to have (или to put, to repose) trust in доверять;
to take on trust принимать на веру to ~ kindly to относиться доброжелательно;
to take oneself off уходить, уезжать;
to take the sea выходить в море;
пускаться в плавание ~ out брать (патент) ~ out выбирать, выписывать (цитаты) ~ out выводить (пятно) ~ out выводить на прогулку ~ out вынимать ~ out пригласить, повести( в театр, ресторан) ~ out a card of admission получать пригласительный билет ~ out a licence получать лицензию ~ out a licence получать разрешение ~ out a patent брать патент ~ out a policy получать страховой полис ~ out a policy страховаться ~ out a subscription for оформлять подписку ~ out a subscription for подписываться ~ out a trade licence получать разрешение на торговлю ~ out insurance застраховываться ~ out insurance получать страховой полис ~ out representation in respect of estate получать право представительства в отношении имущества ~ over вступать во владение (вместо другого лица) ;
when did the government take over the railways in Great Britain? когда в Великобритании были национализированы железные дороги? ~ over перевозить ~ over перевозить на другой берег ~ over принимать должность от другого лица ~ over принимать на себя ведение дел ~ over принимать (должность и т. п.) от другого ~ взять, захватить, овладеть;
to take prisoner взять в плен;
to take in charge арестовать to ~ place случаться;
to take shelter укрыться;
to take a shot выстрелить to ~ the biscuit sl взять первый приз;
take it or leave it как хотите;
либо да, либо нет to ~ kindly to относиться доброжелательно;
to take oneself off уходить, уезжать;
to take the sea выходить в море;
пускаться в плавание ~ выбирать (путь, способ) ;
to take the shortest way выбрать кратчайший путь ~ to прибегнуть( к чему-л.) ;
to take to one's bed заболеть, слечь ~ to привязаться( к кому-л.) ;
пристраститься( к чему-л.) ;
приобрести привычку;
we took to him right away он нам сразу пришелся по душе to ~ to the woods амер. уклоняться от своих обязанностей (особ. от голосования) ~ it from me разг. верьте мне;
to take too much подвыпить, хлебнуть лишнего ~ up арестовывать ~ up брать на себя размещение ценных бумаг ~ up браться (за что-л.) ~ up возвращаться к начатому ~ up впитывать влагу ~ up выкупать ~ up занимать, отнимать (время, место и т. п.) ~ up занимать, принимать;
to take up an attitude занять позицию ~ up обсуждать (план и т. п.) ~ up оплачивать ~ up поднимать ~ up подписываться на ценные бумаги ~ up прервать;
одернуть ~ up принимать (пассажира) ~ up принимать под покровительство ~ up приобретать to ~ up (with smb.) разг. сближаться( с кем-л.) ~ up занимать, принимать;
to take up an attitude занять позицию I'll ~ you up on that ловлю вас на слове;
take upon: to take upon oneself брать на себя (ответственность, обязательства) to ~ vote голосовать;
to take offence обижаться;
to take pity( on smb.) сжалиться( над кем-л.) ~ потреблять;
принимать внутрь, глотать;
to take wine пить вино wine: wine вино;
green (или new) wine молодое вино;
thin wine плохое вино;
to take wine (with smb.) обменяться тостами (с кем-л.) ;
in wine пьяный, опьяневший ~ принимать, соглашаться (на что-л.) ;
to take an offer принять предложение;
they will not take such treatment они не потерпят такого обращения I'll ~ you up on that ловлю вас на слове;
take upon: to take upon oneself брать на себя (ответственность, обязательства) ~ воздействовать, оказывать действие;
the vaccination did not take оспа не привилась ~ to привязаться (к кому-л.) ;
пристраститься (к чему-л.) ;
приобрести привычку;
we took to him right away он нам сразу пришелся по душе ~ over вступать во владение (вместо другого лица) ;
when did the government take over the railways in Great Britain? когда в Великобритании были национализированы железные дороги? ~ полагать, считать;
понимать;
you were late, I take it вы опоздали, надо полагать;
do you take me? разг. вы меня понимаете?

Большой англо-русский и русско-английский словарь > take

10 БИБЛИОГРАФИЯ

Мы приняли следующие сокращения для наиболее часто упоминаемых книг и журналов:

IJP - International Journal of Psycho-analysis

JAPA - Journal of the American Psychoanalytic Association

SE - Standard Edition of the Complete Psychological Works of Sigmund Freud, ed. James Strachey (London: Hogarth Press and the Institute of Psycho-Analysis, 1953—74.)

PSOC - Psychoanalytic Study of the Child (New Haven: Yale University Press)

PQ - Psychoanalytic Quarterly

WAF - The Writings of Anna Freud, ed. Anna Freud (New York: International Universities Press, 1966—74)

PMC - Psychoanalysis The Major Concepts ed. Burness E. Moore and Bernard D. Fine (New Haven: Yale University Press)

\

О словаре: _about - Psychoanalytic Terms and Concepts

\

1. Abend, S. M. Identity. PMC. Forthcoming.

2. Abend, S. M. (1974) Problems of identity. PQ, 43.

3. Abend, S. M., Porder, M. S. & Willick, M. S. (1983) Borderline Patients. New York: Int. Univ. Press.

4. Abraham, K. (1916) The first pregenital stage of libido. Selected Papers. London, Hogarth Press, 1948.

5. Abraham, K. (1917) Ejaculatio praecox. In: selected Papers. New York Basic Books.

6. Abraham, K. (1921) Contributions to the theory of the anal character. Selected Papers. New York: Basic Books, 1953.

7. Abraham, K. (1924) A Short study of the development of the libido, viewed in the light of mental disorders. In: Selected Papers. London: Hogarth Press, 1927.

8. Abraham, K. (1924) Manic-depressive states and the pre-genital levels of the libido. In: Selected Papers. London: Hogarth Press, 1949.

9. Abraham, K. (1924) Selected Papers. London: Hogarth Press, 1948.

10. Abraham, K. (1924) The influence of oral erotism on character formation. Ibid.

11. Abraham, K. (1925) The history of an impostor in the light of psychoanalytic knowledge. In: Clinical Papers and Essays on Psychoanalysis. New York: Basic Books, 1955, vol. 2.

12. Abrams, S. (1971) The psychoanalytic unconsciousness. In: The Unconscious Today, ed. M. Kanzer. New York: Int. Univ. Press.

13. Abrams, S. (1981) Insight. PSOC, 36.

14. Abse, D W. (1985) The depressive character In Depressive States and their Treatment, ed. V. Volkan New York: Jason Aronson.

15. Abse, D. W. (1985) Hysteria and Related Mental Disorders. Bristol: John Wright.

16. Ackner, B. (1954) Depersonalization. J. Ment. Sci., 100.

17. Adler, A. (1924) Individual Psychology. New York: Harcourt, Brace.

18. Akhtar, S. (1984) The syndrome of identity diffusion. Amer. J. Psychiat., 141.

19. Alexander, F. (1950) Psychosomatic Medicine. New York: Norton.

20. Allen, D. W. (1974) The Feat- of Looking. Charlottesvill, Va: Univ. Press of Virginia.

21. Allen, D. W. (1980) Psychoanalytic treatment of the exhibitionist. In: Exhibitionist, Description, Assessment, and Treatment, ed. D. Cox. New York: Garland STPM Press.

22. Allport, G. (1937) Personality. New York: Henry Holt.

23. Almansi, R. J. (1960) The face-breast equation. JAPA, 6.

24. Almansi, R. J. (1979) Scopophilia and object loss. PQ, 47.

25. Altman, L. Z. (1969) The Dream in Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

26. Altman, L. Z. (1977) Some vicissitudes of love. JAPA, 25.

27. American Psychiatric Association. (1987) Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, 3d ed. revised. Washington, D. C.

28. Ansbacher, Z. & Ansbacher, R. (1956) The Individual Psychology of Alfred Adler. New York: Basic Books.

29. Anthony, E. J. (1981) Shame, guilt, and the feminine self in psychoanalysis. In: Object and Self, ed. S. Tuttman, C. Kaye & M. Zimmerman. New York: Int. Univ. Press.

30. Arlow. J. A. (1953) Masturbation and symptom formation. JAPA, 1.

31. Arlow. J. A. (1959) The structure of the deja vu experience. JAPA, 7.

32. Arlow. J. A. (1961) Ego psychology and the study of mythology. JAPA, 9.

33. Arlow. J. A. (1963) Conflict, regression and symptom formation. IJP, 44.

34. Arlow. J. A. (1966) Depersonalization and derealization. In: Psychoanalysis: A General Psychology, ed. R. M. Loewenstein, L. M. Newman, M. Schur & A. J. Solnit. New York: Int. Univ. Press.

35. Arlow. J. A. (1969) Fantasy, memory and reality testing. PQ, 38.

36. Arlow. J. A. (1969) Unconscious fantasy and disturbances of mental experience. PQ, 38.

37. Arlow. J. A. (1970) The psychopathology of the psychoses. IJP, 51.

38. Arlow. J. A. (1975) The structural hypothesis. PQ, 44.

39. Arlow. J. A. (1977) Affects and the psychoanalytic situation. IJP, 58.

40. Arlow. J. A. (1979) Metaphor and the psychoanalytic situation. PQ, 48.

41. Arlow. J. A. (1979) The genesis of interpretation. JAPA, 27 (suppl.).

42. Arlow. J. A. (1982) Problems of the superego concept. PSOC, 37.

43. Arlow. J. A. (1984) Disturbances of the sense of time. PQ, 53.

44. Arlow. J. A. (1985) Some technical problems of countertransference. PQ, 54.

45. Arlow, J. A. & Brenner, C. (1963) Psychoanalytic Concepts and the Structural Theory, New York: Int. Univ. Press.

46. Arlow, J. A. & Brenner, C. (1969) The psychopathology of the psychoses. IJP, 50.

47. Asch, S. S. (1966) Depression. PSOC, 21.

48. Asch, S. S. (1976) Varieties of negative therapeutic reactions and problems of technique. JAPA, 24.

49. Atkins, N. (1970) The Oedipus myth. Adolescence, and the succession of generations. JAPA, 18.

50. Atkinson, J. W. & Birch, D. (1970) The Dynamics of Action. New York: Wiley.

51. Bachrach, H. M. & Leaff, L. A. (1978) Analyzability. JAPA, 26.

52. Bacon, C. (1956) A developmental theory of female homosexuality. In: Perversions,ed, S. Lorand & M. Balint. New York: Gramercy.

53. Bak, R. C. (1953) Fetishism. JAPA. 1.

54. Bak, R. C. (1968) The phallic woman. PSOC, 23.

55. Bak, R. C. & Stewart, W. A. (1974) Fetishism, transvestism, and voyeurism. An American Handbook of Psychiatry, ed. S. Arieti. New York: Basic Books, vol. 3.

56. Balint, A. (1949) Love for mother and mother-love. IJP, 30.

57. Balter, L., Lothane, Z. & Spencer, J. H. (1980) On the analyzing instrument, PQ, 49.

58. Basch, M. F. (1973) Psychoanalysis and theory formation. Ann. Psychoanal., 1.

59. Basch, M. F. (1976) The concept of affect. JAPA, 24.

60. Basch, M. F. (1981) Selfobject disorders and psychoanalytic theory. JAPA, 29.

61. Basch, M. F. (1983) Emphatic understanding. JAPA. 31.

62. Balldry, F. Character. PMC. Forthcoming.

63. Balldry, F. (1983) The evolution of the concept of character in Freud's writings. JAPA. 31.

64. Begelman, D. A. (1971) Misnaming, metaphors, the medical model and some muddles. Psychiatry, 34.

65. Behrends, R. S. & Blatt, E. J. (1985) Internalization and psychological development throughout the life cycle. PSOC, 40.

66. Bell, A. (1961) Some observations on the role of the scrotal sac and testicles JAPA, 9.

67. Benedeck, T. (1949) The psychosomatic implications of the primary unit. Amer. J. Orthopsychiat., 19.

68. Beres, C. (1958) Vicissitudes of superego functions and superego precursors in childhood. FSOC, 13.

69. Beres, D. Conflict. PMC. Forthcoming.

70. Beres, D. (1956) Ego deviation and the concept of schizophrenia. PSOC, 11.

71. Beres, D. (1960) Perception, imagination and reality. IJP, 41.

72. Beres, D. (1960) The psychoanalytic psychology of imagination. JAPA, 8.

73. Beres, D. & Joseph, E. D. (1965) Structure and function in psychoanalysis. IJP, 46.

74. Beres, D. (1970) The concept of mental representation in psychoanalysis. IJP, 51.

75. Berg, M D. (1977) The externalizing transference. IJP, 58.

76. Bergeret, J. (1985) Reflection on the scientific responsi bilities of the International Psychoanalytical Association. Memorandum distributed at 34th IPA Congress, Humburg.

77. Bergman, A. (1978) From mother to the world outside. In: Grolnick et. al. (1978).

78. Bergmann, M. S. (1980) On the intrapsychic function of falling in love. PQ, 49.

79. Berliner, B. (1966) Psychodynamics of the depressive character. Psychoanal. Forum, 1.

80. Bernfeld, S. (1931) Zur Sublimierungslehre. Imago, 17.

81. Bibring, E. (1937) On the theory of the therapeutic results of psychoanalysis. IJP, 18.

82. Bibring, E. (1941) The conception of the repetition compulsion. PQ, 12.

83. Bibring, E. (1953) The mechanism of depression. In: Affective Disorders, ed. P. Greenacre. New York: Int. Univ. Press.

84. Bibring, E. (1954) Psychoanalysis and the dynamic psychotherapies. JAPA, 2.

85. Binswanger, H. (1963) Positive aspects of the animus. Zьrich: Spring.

86. Bion Francesca Abingdon: Fleetwood Press.

87. Bion, W. R. (1952) Croup dynamics. IJP, 33.

88. Bion, W. R. (1961) Experiences in Groups. London: Tavistock.

89. Bion, W. R. (1962) A theory of thinking. IJP, 40.

90. Bion, W. R. (1962) Learning from Experience. London: William Heinemann.

91. Bion, W. R. (1963) Elements of Psychoanalysis. London: William Heinemann.

92. Bion, W. R. (1965) Transformations. London: William Heinemann.

93. Bion, W. R. (1970) Attention and Interpretation. London: Tavistock.

94. Bion, W. R. (1985) All My Sins Remembered, ed. Francesca Bion. Adingdon: Fleetwood Press.

95. Bird, B. (1972) Notes on transference. JAPA, 20.

96. Blanck, G. & Blanck, R. (1974) Ego Psychology. New York: Columbia Univ. Press.

97. Blatt, S. J. (1974) Levels of object representation in anaclitic and introjective depression. PSOC, 29.

98. Blau, A. (1955) A unitary hypothesis of emotion. PQ, 24.

99. Bleuler, E. (1911) Dementia Praecox or the Group of Schizophrenias. New York: Int. Univ. Press, 1951.

100. Blos, P. (1954) Prolonged adolescence. Amer. J. Orthopsychiat., 24.

101. Blos, P. (1962) On Adolescence. New York: Free Press.

102. Blos, P. (1972) The epigenesia of the adult neurosis. 27.

103. Blos, P. (1979) Modification in the traditional psychoanalytic theory of adolescent development. Adolescent Psychiat., 8.

104. Blos, P. (1984) Son and father. JAPA_. 32.

105. Blum, G. S. (1963) Prepuberty and adolescence, In Studies ed. R. E. Grinder. New York: McMillan.

106. Blum, H. P. Symbolism. FMC. Forthcoming.

107. Blum, H. P. (1976) Female Psychology. JAPA, 24 (suppl.).

108. Blum, H. P. (1976) Masochism, the ego ideal and the psychology of women. JAPA, 24 (suppl.).

109. Blum, H. P. (1980) The value of reconstruction in adult psychoanalysis. IJP, 61.

110. Blum, H. P. (1981) Forbidden quest and the analytic ideal. PQ, 50.

111. Blum, H. P. (1983) Defense and resistance. Foreword. JAFA, 31.

112. Blum, H. P., Kramer, Y., Richards, A. K. & Richards, A. D., eds. (1988) Fantasy, Myth and Reality: Essays in Honor of Jacob A. Arlow. Madison, Conn.: Int. Univ. Press.

113. Boehm, F. (1930) The femininity-complex In men. IJP,11.

114. Boesky, D. Structural theory. PMC. Forthcoming.

115. Boesky, D. (1973) Deja raconte as a screen defense. PQ, 42.

116. Boesky, D. (1982) Acting out. IJP, 63.

117. Boesky, D. (1986) Questions about Sublimation In Psychoanalysis the Science of Mental Conflict, ed. A. D. Richards & M. S. Willick. Hillsdale, N. J.: Analytic Press.

118. Bornstein, B. (1935) Phobia in a 2 1/2-year-old child. PQ, 4.

119. Bornstein, B. (1951) On latency. PSOC, 6.

120. Bornstein, M., ed. (1983) Values and neutrality in psychoanalysis. Psychoanal. Inquiry, 3.

121. Bowlby, J. (1960) Grief and morning in infancy and early childhood. PSOC. 15.

122. Bowlby, J. (1961) Process of mourning. IJP. 42.

123. Bowlby, J. (1980) Attachment and Loss, vol. 3. New York: Basic Books.

124. Bradlow, P. A. (1973) Depersonalization, ego splitting, non-human fantasy and shame. IJP, 54.

125. Brazelton, T. B., Kozlowsky, B. & Main, M. (1974) The early motherinfant interaction. In: The Effect of the Infant on Its Caregiver, ed. M. Lewis & L. Rosenblum New York Wiley.

126. Brenner, C. (1957) The nature and development of the concept of repression in Freud's writings. PSOC, 12.

127. Brenner, C. (1959) The masochistic character. JAPA, 7.

128. Brenner, C. (1973) An Elementary Textbook of Psycho-analysis. New York Int. Univ. Press.

129. Brenner, C. (1974) On the nature and development of affects PQ, 43.

130. Brenner, C. (1976) Psychoanalytic Technique and Psychic Conflict. New York: Int. Univ. Press.

131. Brenner, C. (1979) The Mind in Conflict. New York: Int. Univ. Press.

132. Brenner, C. (1979) Working alliance, therapeutic alliance and transference. JAPA, 27.

133. Brenner, C. (1981) Defense and defense mechanisms. PQ, 50.

134. Brenner, C. (1983) Defense. In: the Mind in Conflict. New York Int. Univ. Press.

135. Bressler, B. (1965) The concept of the self. Psychoanalytic Review, 52.

136. Breuer, J. & Freud, S. (1983—95) Studies on Hysteria. SE, 3.

137. Breznitz, S., ed. (1983) The Denial of Stress. New York: Int. Univ. Press.

138. Brody, S. (1964) Passivity. New York: Int. Univ. Press.

139. Brown, H. (1970) Psycholinquistics. New York: Free Press.

140. Bruner, J. S. (1964) The course of cognitive growth. Amer. Psychologist. 19.

141. Bruner, J., Jolly, A. & Sylva, K. (1976) Play. New York Basic Books.

142. Bruner, J. E., Olver, R. R. &Greenfield, P. M. (1966) Studies in Cognitive Growth. New York: Wiley.

143. Buie, D H. (1981) Empathy. JAPA, 29.

144. Burgner, M. & Edgeumble, R. (1972) Some problems in the conceptualization of early object relationships. PSOC, 27.

145. Call, J. ed. (1979) Basic Handbook of Child Psychiatry. New York: Basic Books.

146. Carroll, G. (1956) Language, Thought and Reality. Cambridge & London: M. I. T. Press & John Wiley.

147. Cavenar, J. O. & Nash, J. L. (1976) The effects of Combat on the normal personality. Comprehensive Psychiat., 17.

148. Chassequet-Smirgel, J. (1978) Reflections on the connection between perversion and sadism. IJP, 59.

149. Chomsky, N. (1978) Language and unconscious knowledge. In: Psychoanalysis and Language, ed. J. H. Smith. New Haven: Yale Univ. Press, vol. 3.

150. Clower, V. (1975) Significance of masturbation in female sexual development and function. In: Masturbation from Infancy to Senescence, ed. I. Marcus & J. Francis. New York: Int. Uni" Press.

151. Coen, S. J. & Bradlow, P. A. (1982) Twin transference as a compromise formation. JAPA, 30.

152. Compton, A. Object and relationships. PMC. Forthcoming.

153. Cullen, W. (1777) First Lines of the Practice of Psysic. Edinburgh: Bell, Brandfute.

154. Curtis, B. C. (1969) Psychoanalytic understanding and treatment of impotence. In: Sexual Function and Dysfunction, ed. P. J. Fink & V. B. O. Hummett. Philadelphia: F. A. Davis.

155. Darwin, C. (1874) The Descent of Man. New York: Hurst.

156. Davidoff-Hirsch, H. (1985) Oedipal and preoedipal phenomena. JAPA, 33.

157. Davis, M. & Wallbridge, D. (1981) Boundary and Space. New York: Brunner-Mazel.

158. Deutsch, H. (1932) Homosexuality in women. PQ, 1.

159. Deutsch, H. (1934) Some forms of emotional disturbance and their relationship to schizophrenia. PQ, 11.

160. Deutsch, H. (1937) Absence of grief. PQ, 6.

161. Deutsch, H. (1942) Some forms of emotional disturbance and their relationship to schizophrenia. PQ, 11.

162. Deutsch, H. (1955) The impostor. In: Neuroses and Character Types. New York: Int. Univ. Press, 1965.

163. Devereux, G. (1953) Why Oedipus killed Lains. IJP, 34.

164. Dewald, P. (1982) Psychoanalytic perspectives On resistance. In: resistance, Psychodynamics. and Behavioral Approaches, ed. P. Wachtel. New York: Plenum Press.

165. Dickes, R. (1963) Fetishistic behavior. JAPA. 11.

166. Dickes, R. (1965) The defensive function of an altered state of consciousness. JAPA, 13.

167. Dickes, R. (1967) Severe regressive disruption of the therapeutic alliance. JAPA, 15.

168. Dickes, R. (1981) Sexual myths and misinformation. In: Understanding Human Behaviour in Health and Illness, ed. R. C. Simon & H. Pardes. Baltimore: Williams & Wilkins.

169. Dorpat, T. L. (1985) Denial and Defense in the Therapeutic Situation. New York: Jason Aronson.

170. Downey, T. W. (1978) Transitional phenomena in the analysis of early adolescent males. PSOC, 33.

171. Dunbar, F. (1954) Emotions and Bodily Functions. New York: Columbia Univ. Press.

172. Easson, W. M. (1973) The earliest ego development, primitive memory traces, and the Isakower phenomenon. PQ, 42.

173. Edelheit, H. (1971) Mythopoiesis and the primal scene. Psychoanal. Study Society, 5.

174. Edgcumbe, R. & Burgner, M. (1972) Some problems in the conceptualization of early object relation ships, part I. PSOC, 27.

175. Edgcumbe, R. & Burgner, M. (1975) The phallicnarcissistic phase. PSOC, 30.

176. Eidelberg, L. (1960) A third contribution to the study of slips of the tongue. IJP, 41.

177. Eidelberg, L. (1968) Encyclopedia of Psychoanalysis. New York: The Free Press; London: Collier-MacMillan.

178. Eissler, K. R. (1953) The effect of the structure of the ego on psychoanalytic technique. JAPA, 1.

179. Ellenberg, H. F. (1970) The Discovery of the Unconscious. New York: Basic Books.

180. Emde, R. N. (1980) Toward a psychoanalytic theory of affect: I. & G. H. Pollock. Washington NYMH.

181. Emde R., Gaensbaner, T. & Harmon R. (1976) Emotional Expression in Infancy. New York: Int. Univ. Press.

182. Erode R. & Harmon, R. J. (1972) Endogenous and exogenous smiling systems in early infancy. J. Amer. Acad. Child Psychiat., 11.

183. Engel, G. L. (1962) Psychological Development in Health and Disease. New York Saunders.

184. Engel, G. L. (1967) Psychoanalytic theory of somatic disorder. JAPA, 15.

185. Engel, G. L. (1968) A reconsideration of the role of conversion in somatic disease. Compr. Psychiat., 94.

186. English, H. B. & English, A. C. (1958) A comprehensive Dictionary of Psychological and Psychoanalytical Terms. New York: David McKay.

187. Erard, R. (1983) New wine in old skins. Int. Rev. Psychoanal., 10.

188. Erdelyi, M. H. (1985) Psychoanalysis. New York: W. H. Freeman.

189. Erikson, E. H. (1950) Childhood and Society. New York: Norton.

190. Erikson, E. H. (1956) The concept of ego identity. JAPA, 4.

191. Erikson, E. H. (1956) The problem of ego identity. JAPA, 4.

192. Esman, A. H. (1973) The primal scene. PSOC, 28.

193. Esman, A. H. (1975) The Psychology of Adolescence. New York: Int. Univ. Press.

194. Esman, A. H. (1979) Some reflections on boredom. JAPA, 27.

195. Esman, A. H. (1983) The "stimulus barrier": a review and reconsideration. PSOC, 38.

196. Fairbairn, W. R. D. (1952) Psychoanalytic Studies of the Personality. London: Routledge & Kegan Paul.

197. Fairbairn, W. R. D. (1954) An Object-Relations Theory of the Personality. New York: Basic Books.

198. Fairbairn, W. R. D. (1963) Synopsis of an Object-Relations theory of the personality. IJP, 44.

199. Fawcett, J., Clark, D. C., Scheftner, W. H. & Hedecker, D. (1983) Differences between anhedonia and normal hedonic depressive states. Arch. Gen. Psychiat., 40.

200. Fenichel, O. (1934) On the psychology of boredom. Collected Papers. New York: Norton, 1953, vol. 1.

201. Fenichel, O. (1941) Problems of Psychoanalytic Technique. Albany, N. Y.: Psychoanalytic Quaterly.

202. Fenichel, O. (1945) Character disorders. In: The Psychoanalytic Theory of the Neurosis. New York: Norton.

203. Fenichel, O. (1945) The Psychoanalytic Theory of Neurosis New York: Norton.

204. Fenichel, O. (1954) Ego strength and ego weakness. Collected Papers. New York: Norton, vol. 2.

205. Ferenczi, S. (1909) Introjection and transference. In: Sex in Psychoanalysis. New York: Basic Books.

206. Ferenczi, S. (191617) Disease or patho-neurosis. The Theory and Technique of Psychoanalysis. London: Hogarth Press, 1950.

207. Ferenczi, S. (1925) Psychoanalysis of sexual habits. In: The Theory and Technique of Psychoanalysis. New York: Basic Books.

208. Fine, B. D., Joseph, E. D. & Waldhorn, H. F., eds. (1971) Recollection and Reconstruction in Psychoanalysis. Monograph 4, Kris Study Group. New York: Int. Univ. Press.

209. Fink, G. (1967) Analysis of the Isakower phenomenon. JAPA, 15.

210. Fink, P. J. (1970) Correlation between "actual" neurosis and the work of Masters and Johson. P. Q, 39.

211. Finkenstein, L. (1975) Awe premature ejaculation. P. Q, 44.

212. Firestein, S. K. (1978) A review of the literature. In: Termination in Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

213. Fisher, C. et. al. (1957) A study of the preliminary stages of the construction of dreams and images. JAPA, 5.

214. Fisher, C. et. al. (1968) Cycle of penile erection synchronous with dreaming (REM) sleep. Arch. Gen. Psychiat., 12.

215. Fliess, R. (1942) The metapsychology of the analyst. PQ, 12.

216. Fliess, R. (1953) The Revival of Interest in the Dream. New York: Int. Univ. Press.

217. Fodor, N. & Gaynor, F. (1950) Freud: Dictionary of Psycho-analysis. New York: Philosophical Library.

218. Fordham, M. (1969) Children as Individuals. London: Hodder & Stoughton.

219. Fordham, M. (1976) The Self and Autism. London: Academic Press.

220. Fraiberg, S. (1969) Object constancy and mental representation. PSOC, 24.

221. Frank, A. Metapsychology. PMS. Forthcoming.

222. Frank, A. & Muslin, H. (1967) The development of Freud's concept of primal repression. PSOC, 22.

223. Frank, H. (1977) Dynamic patterns for failure in college students. Can. Psychiat. Ass. J., 22.

224. French, T. & Fromm, E. (1964) Dream Interpretation. New York: Basic Books.

225. Freud, A. (1936) The Ego and the Mechanisms of Defense. New York Int. Univ. Press.

226. Freud, A. (1951) Observations on child development. PSOC, 6.

227. Freud, A. (1952) The mutual influences in the development of ego and id. WAF, 4.

228. Freud, A. (1958) Adolescence. WAF, 5.

229. Freud, A. (1962) Assessment of childhood disturbances. PSOC, 17.

230. Freud, A. (1962) Comments on psychic trauma. In: Furst (1967).

231. Freud, A. (1963) The concept of developmental lines. PSOC, 18.

232. Freud, A. (1965) Assessment of pathology, part 2. WAF, 6.

233. Freud, A. (1965) Normality and Pathology in Childhood. New York: Int. Univ. Press.

234. Freud, A. (1970) The infantile neurosis. WAF, 7.

235. Freud, A. (1971) Comments on aggression. IJP, 53.

236. Freud, A. (1971) The infantile neurosis. PSOC, 26.

237. Freud, A. (1981) Insight. PSOC, 36.

238. Freud, S. (1887—1902) Letters to Wilhelm Fliess. New York: Basic Books, 1954.

239. Freud, S. (1891) On the interpretation of the aphasias. SE, 3.

240. Freud, S. (1893—95) Studies on hysteria. SE, 2.

241. Freud, S. (1894) The neuropsychoses of defence. SE, 3.

242. Freud, S. (1895) On the ground for detaching a particular syndrome from neurasthenia under the description "anxiety neurosis". SE, 3.

243. Freud, S. (1895) Project for a scientific psychology. SE, 1.

244. Freud, S. (1896) Draft K, Jameary 1, 1896, Neuroses of defense (A Christmas fairytale). In: Extracts from the Fliess papers (1892—99).

245. Freud, S. (1896) Further remarks on the neuropsychosis of defense. SE, 3.

246. Freud, S. (1896) Heredity and aetiology of neurosis. SE, 3.

247. Freud, S. (1898) Sexuality in the aetiology of the neurosis. SE, 3.

248. Freud, S. (1899) Screen memories. SE, 3.

249. Freud, S. (1900) The interpretation of dreams. SE, 4—5.

250. Freud, S. (1901) Childhood memories and screen memories SE, 6.

251. Freud, S. (1901) On dreams. SE, 5.

252. Freud, S. (1901) The psychopathology of everyday life. SE, 6.

253. Freud, S. (1905) Fragments of an analysis of a case of hysteria. SE, 7.

254. Freud, S. (1905) Jokes and their relation to the unconscious. SE, 8.

255. Freud, S. (1905) Psysical (or mental) treatment. SE, 7.

256. Freud, S. (1905) Three essays on the theory of sexuality. SE. 7.

257. Freud, S. (1908) Character and anal erotism. SE, 9.

258. Freud, S. (1908) On the sexual theories of children. SE, 9.

259. Freud, S. (1908) Preface to Wilhelm Stekel's Nervous Anxiety-States and Their Treatment. SE, 9.

260. Freud, S. (1909) Analysis of a phobia in a five-year-old boy. SE, 10.

261. Freud, S. (1909) Family romances. SE, 9.

262. Freud, S. (1909) Notes upon a case of obsessional neurosis. SE, 10.

263. Freud, S. (1910) A special type of choice of object made by men. SE, 11.

264. Freud, S. (1910) The autithentical meaning of primal words. SE, 11.

265. Freud, S. (1910) The future prospects of psychoanalytic therapy. SE, 11.

266. Freud, S. (1910) The psychoanalytic view of psychogenic disturbance of vision. SE, 11.

267. Freud, S. (1911) Formulations on the two principles of mental functioning. SE, 12.

268. Freud, S. (1911) Notes on a case of paranoia. SE, 12.

269. Freud, S. (1911) Psychoanalytic notes on an autobiographical account of a case of paranoia. SE, 12.

270. Freud, S. (1911—15) Papers on technique. SE, 12.

271. Freud, S. (1912) Contribution to a discussion on masturbation. SE, 12.

272. Freud, S. (1912) On the universal tendency to abasement in the sphere of love. SE, 11.

273. Freud, S. (1912) The dynamics of transference. SE, 12.

274. Freud, S. (1913) Editor's note The disposition to obsessional neurosis. SE, 12.

275. Freud, S. (1913) On beginning the treatment. SE, 12.

276. Freud, S. (1913) Totem and taboo. SE, 13.

277. Freud, S. (1914) Fausse reconnaissance (deja reconte) in psychoanalytic treatment. SE, 13.

278. Freud, S. (1914) Mourning and melancholia. SE, 15.

279. Freud, S. (1914) Observations on transference love. SE, 12.

280. Freud, S. (1914) On narcissism. SE. 14.

281. Freud, S. (1914) On the history of the psychoanalytic movement. SE, 14.

282. Freud, S. (1914) Remembering, repeating, and working-through. SE, 12.

283. Freud, S. (1914—16) Some character types met with in psychoanalysis. (II) Those wrecked by success SE, 14.

284. Freud, S. (1915) Das UnbewuЯte. Gesammelte Werke, 10.

285. Freud, S. (1915) Instincts and their vicissitudes. SE, 14.

286. Freud, S. (1915) Observation on transference-love. SE, I2.

287. Freud, S. (1915) Repression. SE, 14.

288. Freud, S. (1915) The unconscious. SE, 14.

289. Freud, S. (1915—17) Introductory lectures on psychoanalysis. SE, 15 & 16.

290. Freud, S. (1916) Introductory lectures on psychoanalysis. SE, 16.

291. Freud, S. (1916) Some character types met with in psychoanalytic work. SE, 16.

292. Freud, S. (1917) A metapsychological supplement to the theory of dreams. SE, 14.

293. Freud, S. (1917) Introductory lectures on psychoanalysis. SE, 16.

294. Freud, S. (1917) Mourning and melancholia. SE, 14.

295. Freud, S. (1917) On transformations of instinct as exemplified in anal erotism. SE, 17.

296. Freud, S. (1918) From the history of an infantile neurosis. SE, 17.

297. Freud, S. (1919) "A child is being beaten". SE, 17.

298. Freud, S. (1919) Lines of advance in psychoanalytic therapy. SE, 17.

299. Freud, S. (1919) The uncanny. SE, 17.

300. Freud, S. (1920) Beyond the pleasure principle. SE, 18.

301. Freud, S. (1920) The Psychogenesis of a case of homosexuality in a woman. SE, 18.

302. Freud, S. (1921) Group psychology and the analysis of the ego. SE, 18.

303. Freud, S. (1923) The ego and the id. SE, 19.

304. Freud, S. (1923) The infantile genital organization. SE, 19.

305. Freud, S. (1924) A short account of psychoanalysis. SE, 19.

306. Freud, S. (1924) Neurosis and psychosis. SE, 19.

307. Freud, S. (1924) The dissolution of the Oedipus complex SE, 19.

308. Freud, S. (1924) The economic problem of masochism. SE, 19.

309. Freud, S. (1924) The loss of reality in neurosis and psychosis. SE, 19.

310. Freud, S. (1925) Negation. SE, 19.

311. Freud, S. (1925) Some psychical consequences of the anatomical distinction between the sexes. SE, 19.

312. Freud, S. (1926) Inhibitions, symptoms and anxiety. SE, 20.

313. Freud, S. (1926) The question of lay analysis. SE, 20.

314. Freud, S. (1927) Fetishism. SE, 21.

315. Freud, S. (1930) Civilization and its discontents. SE, 21.

316. Freud, S. (1931) Female sexuality. SE, 21.

317. Freud, S. (1931) Libidinal types. SE, 21.

318. Freud, S. (1933) Femininity. SE, 22,.

319. Freud, S. (1933) New introductory lectures on psycho-analysis. SE, 22.

320. Freud, S. (1933) The psychology of women. New introductory lectures on psychoanalysis. SE, 22.

321. Freud, S. (1936) A disturbance of memory on the Acropolis. SE, 22.

322. Freud, S. (1937) Analysis terminable and interminable. SE, 23.

323. Freud, S. (1937) Constructions in analysis. SE, 23.

324. Freud, S. (1938) An outline on psychoanalysis. SE, 23.

325. Freud, S. (1938) Splitting of the ego in the process of defense. SE, 23.

326. Freud, S. (1939) Moses and monotheism. SE, 23.

327. Freud, S. (1940) An outline of psychoanalysis. SE, 23.

328. Frosch, J. (1966) A note on reality constancy. In: Psychoanalysis — A General Psychology, ed. R. M. Loewenstein, L. M. Newman, M. Schur & A. J. Solnit. New York: Int. Univ. Press.

329. Frosch, J. (1967) Delusional fixity sense of conviction and the psychotic conflict. IJP, 48.

330. Frosch, J. (1977) The relation between acting out and disorders of impulse control. Psychiatry, 40.

331. Frosch, J. (1980) Neurosis and psychosis. In: The Course of Life, ed. S. J. Greenspan & G. H. Pollock. Washington, D. C.: National Institute of Health, vol. 3.

332. Frosch, J. (1983) The Psychotic Process. New York: Int. Univ. Press.

333. Furer, M. (1972) The history of the superego concept in psychoanalysis. In: Moral Value and the Superego concept in Psychoanalysis, ed. S. C. Fost. New York: Int. Univ. Press.

334. Furman, E. (1974) A Child s Parent Dies. New Heaven: Yale Univ. Press.

335. Furman, E. (1980) Transference and externalization. PSOC, 35.

336. Furst, S. Trauma. PMC, Forthcoming.

337. Furst, S. (1967) Psychic trauma. In: Psychic Trauma, ed. S. S. Furst. New York: Basic Books.

338. Furst, S. (1978) The stimulus barrier and the pathogenecity of trauma. IJP, 59.

339. Gaddini, R. (1978) Transitional object and the psychosomatic symptom. In: Grolnich et. al. (1978).

340. Galenson, E. & Roiphe, H. (1976) Some suggested revisions concerning early female development. JAPA, 24(5).

341. Galenson, E. & Roiphe, H. (1980) The preoedipal development of the boy. JAPA, 28.

342. Galenson, E. & Roiphe, H. (1981) Infantile Origins of Sexual Identity. New York: Int. Univ. Press.

343. Ganzarain, R. Group psychology. PMC. Forthcoming.

344. Ganzarain, R. (1980) Psychotic-like anxieties and primitive defenses. Issues on Ego Psychology, 3(2).

345. Ganzarain, R. (1988) A comparative study of Bion's concepts about groups. In: Object Relations Group Psychotherapy. Madison, Ct.: Int. Univ. Press.

346. Gediman, H. K. (1971) The concept of the stimulus barrier. IJP, 52.

347. Gedo, J. & Goldberg, A. (1973) Models of the Mind. Chicago & London: Univ. of Chicago Press.

348. Geerts, A. E. & Prechardt, E., reporters (1978) Colloquium on "trauma". IJP, 59.

349. Gero, G. (1943) The idea of psychogenesis in modern psychiatry and in psychoanalysis. Psychoanal. Rev., 30.

350. Gill. M. M. (1963) Topography and Systems in Psychoanalytic Theory. Psychol. Issues, Monogr. 10. New York: Int. Univ. Press.

351. Gill. M. M. (1967) The primary process in motives and thought. In: Motives and Thought, ed. R. R. Holt. New York: Int. Univ. Press.

352. Gill. M. M. (1974) Psychoanalysis and psychotherapy. Int. Rev. Psychoanal., 11.

353. Gill, M. M & Rapaport, D. (1942) A case of amnesia and its bearing on the theory of memory. Character and Personality, 11.

354. Gillespie, W. (1956) The general theory of Sexual perversion. IJP, 37.

355. Glenn, J. (in press) A parameter. In: Annu. Psychoanal.

356. Glenn, J. & Kaplan, E. H. (1968) Types of orgasm in women. JAPA, 16.

357. Glower, E. (1929) The "screening" function of traumatic memories. IJP, 4.

358. Glower, E. (1931) Sublimation, substitution, and social anxiety. IJP, 12.

359. Glower, E. (1933) The relation of perversion-formation to the development of reality sense. IJP, 14.

360. Glower, E. (1955) The terminal phase. In: The Technique of Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

361. Goldberg, A. (1975) The evolution of psychoanalytic concepts of depression. In: Depression and Human Existence, ed. E. J. Anthony & T. Benedeck. Boston: Little, Brown.

362. Goldberg, A. ed. (1978) The Psychology of the Self. New York: Int. Univ. Press.

363. Goldberg, A. (1983) Self psychology and alternate perspectives on internalization. In: Reflections on Self Psychology, ed. J. Lichtenberg & S. Kaplan. Hillsdale, N. J.: Analytic Press.

364. Green, A. (1978) Potential space in Psychoanalysis. In: Grolnich et. al. (1978).

365. Greenacre, P. (1949) A contribution to the study of screen memories. FSOC, 3/4.

366. Greenacre, P. (1950) General problems of acting out. PQ, 19.

367. Greenacre, P. (1950) Special problems of early female sexual development. In: Trauma, Growth and Personality New York: Int. Univ. Press.

368. Greenacre, P. (1952) Pregenital patterning. IJP, 33.

369. Greenacre, P. (1953) Penis awe and its relation to penis envy. In: Drives, Affects, Behavior, ed. R. M. Loewenstein. New York: Int. Univ. Press.

370. Greenacre, P. (1956) Experiences of awe in childhood. PSOC,11.

371. Greenacre, P. (1957) The childhood of the artist. PSOC, 12.

372. Greenacre, P. (1958) The family romance of the artist. In: Emotional Growth. New York: Int. Univ. Press, 1971, vol. 2.

373. Greenacre, P. (1958) The relation of the impostor to the artist. In: Emotional Growth. New York: Int. Univ. Press, 1971, vol. 1.

374. Greenacre, P. (1968) Perversions. PSOC, 23.

375. Greenacre, P. (1969) The fetish and the transitional object, part 1. PSOC, 24.

376. Greenacre, P. (1970) The fetish and the transitional object, part 2. IJP 51, vol. 4.

377. Greenacre, P. (1970) The transitional object and the fetish. In: Emotional Growth. New York: Int. Univ. Press.

378. Greenacre, P. (1972) Crowds and crisis. PSOC, 27.

379. Greenacre, P. (1973) The primal scene and the sense of reality. PQ, 42.

380. Greenacre, P. (1975) On reconstruction. JAPA, 21.

381. Greenberg, J. R. & Mitchell, S. A. (1983) Object Relations in Psychoanalytic Theory. Cambridge: Harvard Univ. Press.

382. Greenson, R. R. (1949) The psychology of apathy. PQ, 18.

383. Greenson, R. R. (1953) On boredom. JAPA, 1.

384. Greenson, R. R. (1960) Empathy and its vicissitudes. IJP, 41.

385. Greenson, R. R. (1962) On enthusiasm. JAPA, 10.

386. Greenson, R. R. (1965) The working alliance and the transference neurosis. PQ, 34.

387. Greenson, R. R. (1967) The technique and Practice of Psycho-analysis. New York: Int. Univ. Press.

388. Greenson, R. R. (1978) Exploration in Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

389. Greenspan, S. & Pollock, G., eds. (1980) The Course of Life. Vol. I. Washington, D. C.: U. S. Government Printing office.

390. Grinberg, L., Sor, D. & Tabak de Bianchedi, E. (1975) Introduction to the Work of Bion, trans. A. Hahn. Scotland: Clunie Press.

391. Grinker, E. R (1945) Psychiatric disorders in combat crews overseas and in returnees. Med. Clin. North. Amer., 29.

392. Grinstein, A. (1983) Freud's Rules of Dream Interpretation. New York: Int. Univ. Press.

393. Grolnick, S., Barkin, L. & Muensterberger, W., eds. (1978) Between Reality and Fantasy. New York: Jason Aronson.

394. Grosskurth, P. (1986) Melanie Klein. New York: Alfred Knopf.

395. Grossman, W. E. & Stewart, W. A. (1976) Penis envy. JAPA, 24 (5).

396. Grotstein, J. S. (1981) Splitting and Projective Indentification. New York: Jason Aronson.

397. Guntrip, H. (1961) Personality Structure and Human Interaction. New York: Int. Univ. Press.

398. Guntrip, H. (1968) Schizoid Phenomena, Object-Relations and the Self. London: Hogarth Press.

399. Harley, M. (1967) Transference developments in a five-year old child. In: the Child Analyst at Work, ed. E. Geleerd. New York: Int. Univ. Press.

400. Harley, M. (1974) Analyst and Adolescent at Work. New York: Quadrangle.

401. Harley, M. (1986) Child analysis, 1947—1984, a retrospective. PSOC, 41.

402. Harre, R. and Lamb, R. (1983) The Encyclopedia Dictionary of Psychology. Cambridge: M. I. T. Press.

403. Harrison, J. B. (1975) On the maternal origins of awe. PSOC, 30.

404. Harrison, J. B. (1979) On Freud's view of the infant-mother relationship and of the oceanic feeling. JAPA, 27.

405. Harrison, S. J. (1970) Is psychoanalysis "our science?". JAPA, 18.

406. Hartmann, H. PSOC, 5.

407. Hartmann, H. (1937) Ego Psychology and the Problem of Adaptation. New York: Int. Univ. Press.

408. Hartmann, H. (1939) Ego Psychology and the Problem of Adaptation. New York: Int. Univ. Press, 1958.

409. Hartmann, H. (1939) Psychoanalysis and the concept of health. In: Hartmann (1964).

410. Hartmann, H. (1947) On rational and irrational action. In: Essays on Ego Psychology. New York: Int. Univ. Press, 1964.

411. Hartmann, H. (1948) Comments on the theory of instinctual drives. PQ, 17.

412. Hartmann, H. (1950) Comments on the psychoanalytic theory of the ego. New York: Int. Univ. Press.

413. Hartmann, H. (1951) Technical implications of ego psychology PQ, 20.

414. Hartmann, H. (1952) The mutual influences in the development of ego and id. PSOC, 7.

415. Hartmann, H. (1953) Contribution to the metapsychology of schizophrenia. In: Hartmann, PSOC, 8.

416. Hartmann, H. (1953) The metapsychology of schizophrenia. PSOC, 8.

417. Hartmann, H. (1955) Notes on the theory of sublimation. PSOC, 10.

418. Hartmann, H. (1956) The development of the ego concept in Freud's work. IJP, 37.

419. Hartmann, H. (1964) Essays in Ego Psychology. New York Int. Univ. Press.

420. Hartmann, H. (1964) The development of the ego concept in Freud's work. IJP, 37.

421. Hartmann, H., Kris, E. & Loewenstein, R. M. (1946) Comments in the formation of psychic structure. PSOC, 2.

422. Hartmann, H., Kris, E. & Loewenstein, R. M. (1949) Notes on the theory of aggression. PSOC, 3/4.

423. Hartmann, H. & Loewenstein, R. M. (1962) Notes on the superego. PSOC, 17.

424. Hassler, A. D. (1960) Guideposts of migrating fish. Science, 122.

425. Hastings, D. W. (1963) Impotence and Frigidity. Boston: Little, Brown.

426. Heimann, P. (1952) Certain functions of introjection and projection in early infancy. In: Klein et al. (1952).

427. Heimann, P. & Valenstein, A. F. (1962) Notes on the anal stage IJP, 43.

428. Heimann, P. & Valenstein, A. F. (1972) The psychoanalytical concept of aggression. IJP, 53.

429. Hendrick, I. (1958) Facts and Theories of Psychoanalysis, 3rd ed. New York: Alfred Knopf.

430. Hill, M. (1982) Analysis of transference. In: Theory and Technique, vol. 1. New York: Int. Univ. Press.

431. Hoffer, W. (1949) Mouth, hand, and ego integration. PSOC, 3/4.

432. Holder, A. (1982) Preoedipal contributions to the formation of the superego. PSOC, 37.

433. Holt, R. R. (1964) The emergence of cognitive psychology JAPA, 12.

434. Holt, R. R. (1967) Beyond vitalism and mechanism. In: Science and Psychoanalysis, ed. J. H. Masserman. Hew York: Grune & Stratton, vol. 2.

435. Hook, S. (1959) Psychoanalysis, Scientific Method and Philosophy. New York: Grove Press.

436. Horney, K. (1924) On the genesis of the castration complex in women. IJP, 5.

437. Horney, K. (1926) The flight from womanhood. IJP, 7.

438. Horowitz, M. J. (1972) Modes of representation of thought. JAFA, 20.

439. Horowitz, M. J. (1979) States of Mind, 2d. ed. New York: Plenum, 1987, chap. 3.

440. Hurvich, M. (1970) On the concept of reality testing. IJP, 51.

441. Isaacs, S. (1952) The nature and function of phantasy. In: Klein et. al. (1952).

442. Isakower, O. (1938) A contribution to the pathopsychology of phenomena associated with falling asleep. IJP, 19.

443. Isakower, O. (1963) Minutes of the faculty meeting. New York Psychoanalytic Institute, Oct. 14—Nov. 20. A. Z. Pteffer, reporter.

444. Isay, R. A. (1986) Homosexuality in homosexual and heterosexual men. In: The Psychology of Men, ed. G. Fogel, F. Lane & R. Liebert. New York: Basic Books.

445. Jacobi, J. (1959) Complex (Archetype) Symbol in the Work of C. G. Jung. Princeton, N. J.: Princeton Univ. Press.

446. Jacobs, T. J. (1986) Transference relationships, relationships between transferences and reconstruction. In: Psycho-analysis, the Science of Mental Conflict, ed. A. D. Richards & M. S. Willick. Hillsdale N. J.: Analytic Press.

447. Jacobson, E. (1953) Contribution to the metapsychology of cyclothymic depression. In: Affective Disorders, ed. P. Greenacre. New York: Int. Univ. Press.

448. Jacobson, E. (1954) Contribution to the metapsychology of psychotic identifications. JAPA, 2.

449. Jacobson, E. (1957) Normal and pathological moods. PSOC, 12.

450. Jacobson, E. (1959) Depersonalization. JAPA, 7.

451. Jacobson, E. (1964) The Self and the Object World. New York: Int. Univ. Press.

452. Jacobson, E. (1967) Psychotic Conflict and Reality. New York: Int. Univ. Press.

453. Jacobson, E. (1971) Depression. New York: Int. Univ. Press.

454. Jacobson, E. (1971) Depression: Comparative Studies of Normal, Neurotic and Psychotic Conditions. Madison, Conn.: Int. Univ. Press.

455. Jacobson, E. (1971) Normal and pathological moods. In: Depression. New York: Int. Univ. Press.

456. Jacobson, E. (1975) The regulation of self-esteem. In: Depression and Human Existence. ed. E. J. Anthony & T. Benedeck. Boston: Little, Brown.

457. Jaffe, A. (1971) The Myth of Meaning. New York: Putnam.

458. Jaffe, D. S. (1970) Forgetting and remembering. P. Q, 39.

459. Janet, Dr. Pierre (1924) Principles of Psychotherapy. New York: Macmillan.

460. John, E. R. (1976) A model of consciousness. In: Consciousness and Self-Regulation, ed. G. E. Schwartz & D. Shapiro. New York: Plenum Press, 1976, vol. 1.

461. Jones, E. (1908) Rationalization in everyday life J Abnorm. Psychol., 3: 161—169.

462. Jones, E. (1918) Anal-erotic character traits. In: Papers on Psychoanalysis London— Balliere Tindall & Cox, 1948.

463. Jones, E. (1931) The concept of a normal mind. In: Papers on Psychoanalysis, 5th ed., London. Bailliйre, Tindall & Cox, 1948.

464. Jones, E. (1933) The phallic phase. IJP, 14.

465. Jones, E. (1934) Editorial preface to the Collected Papers of Sigmund Freud, 4. London— Hogarth Press.

466. Jones, E. (1941) Evolution and revolution. IJP, 22.

467. Jones, E. (1949) Hamlet and Oedipus. New York: Norton.

468. Jones, E. (1957) The life and work of Sigmund Freud, vol. 3. New York: Basic Books.

469. Joseph, E. D. (1965) Regressive Ego Phenomena in Psychoanalysis. Monograph I, Kris Study Group. New York Int. Univ. Press.

470. Joseph, E. D. (1966) Memory and conflict. PQ, 35.

471. Joseph, E. D. & Wallerstein, R. S (1982) Psychotherapy. New York: Int. Univ. Press.

472. Jung, C. G. (1921—57) Collected Works of C. G. Jung Princeton, N. J.: Princeton Univ. Press.

473. Jung, C. G. (1938) Psychological aspects of the mother archetype. In: Collected Works, vol. 9, pt. 1.

474. Jung, C. G. (1957) Animus and Anima. Zurich: Spring.

475. Jung, C. G. (1963) Memories Dreams, Reflections. New York Pantheon.

476. Kamyer, M. (1985) Identification and its vicissitudes. IJP, 66.

477. Kandell, E (1976) Cellular Basis of Behavior. San Francisco— W H. Freeman.

478. Kanzer, M. (1948) The passing of the Oedipus complex' in Greek drama. IJP, 29.

479. Kanzer, M. (1964) On interpreting the Oedipus plays Psychoanal Study Society, 3.

480. Kanzer, M. (1981) Freud's "analytic pact". JAPA, 29.

481. Kardiner, A. (1941) The Traumatic Neurosis of War New. York: Hoeber.

482. Karma, L. (1981) A clinical report of penis envy. JAPA, 29.

483. Karush, A., Daniels, C. E., Flood, C. & O'Connor, J. F. (1977) Psychotherapy in Chronic Ulcerative Colitis. Philadelphia: Sannders.

484. Katan, A. (1972) The infant's first reaction to strangers. IJP, 53.

485. Katan, M. (1940) The role of the word in mania. Bull. Phi la. Assn. Psychoanal., 22.

486. Katz, J. (1963) On primary gain and secondary gain. PSOC, 18.

487. Katz, J. (1985) Book review of Melanie Klein by Hanna Segal. New York: Viking Press. 1980 JAPA, 33 (suppl.).

488. Kaywin, L. (1966) Problems of sublimation. JAPA, 14.

489. Kernberg, O. F. (1966) Structural derivations of object relationships. IJP, 47.

490. Kernberg, O. F. (1967) Borderline personality organization. JAPA, 15.

491. Kernberg, O. F. (1975) Borderline Conditions and Pathological Narcissism. New York: Jason Aronson.

492. Kernberg, O. F. (1976) Object Relations Theory and Clinical Psychoanalysis. New York: Jason Aronson.

493. Kernberg, O. F. (1977) Boundaries and structure in love relations. JAPA, 25.

494. Kernberg, O. F. (1980) Fairbairn's theory and challenge. In: Internal World and External Reality: Object Relations Theory Applied. New York: Jason Aronson.

495. Kernberg, O. F. (1980) Internal World and External Reality. New York: Jason Aronson.

496. Kernberg, O. F. (1984) Severe Personality Disorders. New Haven: Yale Univ. Press.

497. Kessler, J. W. (1970) Contributions of the mentally retarded toward a theory of cognitive development. In: Cognitive Studies, ed. J. Hellmuth. New York Brunner/Mazel.

498. Kestenberg, J. S. (1967) Phases of adolescence. J. Amer. Acad. Child. Psychiat., 6.

499. Khan, M. (1982) Introduction. In: D. W. Winnicott, Through Paediatrics to Psychoanalysis. London: Hogarth Press.

500. Klein, G. S. (1966) The several grades of memory. In: Psychoanalysis. A General Psychology, pd. H. M. Lowenstein, L M. Newman, M. Schur & A. J. Solnit. New York Int. Univ. Press.

501. Klein, M. (1932) The Psychoanalysis of Children London: Hogarth Press.

502. Klein, M. (1946) Notes on some schizoid mechanisms IJP, 27.

503. Klein, M. (1948) Contributions to Psychoanalysis, 1921—45. London: Hogarth Press.

504. Klein, M. (1950) Narrative of a Child Analysis. New York Basic Books.

505. Klein, M. (1957) Envy and Gratitude. New York: Basic Books.

506. Klein, M. (1957) On identification. In: New Directions in Psychoanalysis, ed. M. Klein, P. Heimann & R. Money-Kyrle. New York: Basic Books.

507. Klein, M. (1959) On the development of Mental functioning. In: Envy and Gratitude London: Delacorte Press, 1975.

508. Klein, M., Heimann, P., Isaacs, S. & Riviere J. (eds.) (1952) Developments in Psychoanalysis. London: Hogarth Press.

509. Knight, R. P. (1953) Borderline states. Bull. Menn. Clin., 17.

510. Knight, R. P. (1972) Clinician and Therapist: Selected Papers of Robert P. Knight, ed. Stuart C. Miller. New York: Basic Books.

511. Kohut, H. (1959) Introspection, empathy, and psycho-analysis. JAPA, 7.

512. Kohut, H. (1971) The Analysis of the Self. New York: Int. Univ. Press.

513. Kohut, H. (1977) The Restoration of the Self. New York Int. Univ. Press.

514. Kohut, H. (1978) The Search for the Self, ed. P. Ornstein. New York: Int. Univ. Press.

515. Kohut, H. (1984) How Does Analysis Cure? ed. A Goldben & P. Stepansky. Chicago: Univ. Chicago Press.

516. Kohut, H. & Wolf, E. S. (1978) The disorders of the self and their treatment. IJP, 59.

517. Krapf, E. E. (1961) The concept of normality and mental, health in psychoanalysis. IJP, 59.

518. Kreisler, L. (1984) Fundamentals for a psychosomatic pathology of infants. In: Frontiers of Infant Psychiatry, ed. J. D. Call, E. Galenson & R. L. Tyson. New York: Basic Books, vol. 2.

519. Kris, A. O. (1982) Free Association. New Haven: Yale Univ. Press.

520. Kris, A. O. (1984) The conflicts of ambivalence. PSOC, 39.

521. Kris, E. (1951) Ego psychology and interpretation in psychoanalytic therapy. P. Q, 20.

522. Kris, E. (1952) Psychoanalytic Exploration in Art. New York: Int. Univ. Press.

523. Kris, E. (1956) On some vicissitudes of insight in psychoanalysis. IJP, 37.

524. Kris, E. (1956) The personal myth. JAPA, 4.

525. Kris, E. (1956) The recovery of childhood memories in psychoanalysis. PSOC, 11.

526. Krupuick, J. L. & Horowitz, M. J. (1981) Stress response syndromes. Arch. Gen. Psychiat., 38.

527. Krystal, H. ed. (1968) Massive Psychic Trauma. New York: Int. Univ. Press.

528. Krystal, H. (1978) Trauma and affects. PSOC, 33.

529. Krystal, H. (1981) The hedonic element in affectivity. J. Psychoanal., 9.

530. Krystal, H. (1982) Alexithymia and the affectiveness of psychoanalytic treatment. Int. J. Psychoanal. Psychother., 9.

531. Kubie, L. S. (1947) The fallacious use of quantitative concepts in dynamic psychology. P. Q, 16.

532. Kubie, L. S. (1962) The fallacious misuse of the concept of sublimation. PQ, 31.

533. Kubie, L. S. (1972) Personal communication.

534. Kubie, L. S. (1975) The language tools of psychoanalysis. Int. Rev. Psychoanal., 2.

535. Labov, W. (1972) Language in the Inner City. Philadelphia: Univ. Penn. Press.

536. Lagache, D. (1953) Behavior and psychoanalytic experience In Drives. Affects, Behavior, ed. R. Loewenstein. New York: Int. Univ. Press.

537. Langer, S. K. (1962) Problems and techniques of psychoanalytic validation and progress. In: Psychoanalysis as Science, ed. E. Pumplan-Mindlin. Stanford: Stanford Univ. Press.

538. Langer, W. (1958) The next assignment. Amer. Imago, 15.

539. Langhlin, H. P. (1967) The Neurosis. Washington: Butterworth.

540. Laplanche, J. & Pontalis, J. B. (1967) Vocabulaire de la Psychoanalyse. Paris: Presses Universitaires de France.

541. Laplanche, J. & Pontalis, J. B. (1973) The Language of Psychoanalysis. London: Hogarth Press.

542. Laplanche, J. & Pontalis, J. B. (1983) The Language of psychoanalysis. London: Hogarth Press.

543. Laseque, C. (1977) Les exhibitionnistes. L'Union Medicale, Froisieme Serie, 23.

544. Leaff, L. A. (1971) Affect versus feeling. JAPA, 19.

545. Leon, I. G. (1984) Psychoanalysis, Piaget and attachment. Int. Rev. Psychoanal., 11.

546. Lerner, H. E. (1976) Parental Mislabeling of female genitals as a determinant of penis envy and learning inhibitions in women. JAPA, 24 (suppl.).

547. Levey, M. (1985) The concept structure in psychoanalysis. Annu. Psychoanal. 12—13.

548. Levy, D. (1983) Wittgenstein on the form of psychoanalytic interpretation. Int. Rev. Psycho-anal., 10.

549. Levy, S. T. (1984) Principles of Interpretaion. New York: Aronson.

550. Levy, S. T. (1984) Psychoanalytic perspectives on emptiness. JAPA, 32.

551. Levy, S. T. (1985) Empathy and psychoanalytic technique. JAPA, 33.

552. Lewin, B. D. (1933) The body as phallus. PQ, 2.

553. Lewin, B. D. (1946) Sleep, the mouth, and the dream screen. PQ, 15.

554. Lewin, B. D. (1950) The Psychoanalysis of Elation. New York: Norton.

555. Lewin, B. D. (1953) Reconslde ration of the dream screen. PQ, 22.

556. Lewis, H. B. (1971) Shame and Guilt in Neurosis. New York: Int. Univ. Press.

557. Lichtenberg, J., Bornstein, M. & Silver, D., eds. (1984) Empathy, vols. 1—2. Hillsdale & London: Analytic Press.

558. Lichtenberg, J. D. & Kaplan, S. (1983) Reflections on Self Psychology. Hillsdale, N. J.: Analytic Press.

559. Lichtenberg, J. D. & Slap, J. W. (1973) Notes on the concept of splitting and defense mechanism of splitting of representations. JAPA, 21.

560. Lichtenstein, H. (1961) Identity and sexuality. JAPA, 9.

561. Lichtenstein, H. (1970) Changing implications of the concept of psychosexual development. JAPA, 18.

562. Lidz, T., Fleck, S. & Cornelison. A. R. (1965) Schizophrenia and the Family. New York: Int. Univ. Press.

563. Lifschutz, J. E. (1976) A critique of reporting and assessment in the training analysis. JAPA, 24.

564. Limentani, A. (1979) The significance of transsexualism in relation to some basic psychoanalytic concepts. Int. Rev. Psychoanal., 6.

565. Loewald, H. W. (1951) Ego and reality. IJP, 32.

566. Loewald, H. W. (1959) The waning of the Oedipus complex. JAPA, 27.

567. Loewald, H. W. (1962) Internalization, separation, mourning, and the superego. PQ, 31.

568. Loewald, H. W. (1971) Some considerations on repetition and repetition compulsion. IJP, 52.

569. Loewald, H. W. (1973) On internalization. IJP, 54.

570. Loewenstein, R. M. (1951—72) Practice and Precept in Psycho analytic Technique. New Haven: Yale Univ. Press, 1982.

571. Loewenstein, R. M. (1951) The problem of interpretation. PQ, 20.

572. Loewenstein, R. M. (1957) A contribution to the psychoanalytic theory of masochism. JAPA, 5.

573. Loewenstein, R. M., Newman, L. M., Schur, M. & Solnit, A. J., eds. (1966) Psychoanalysis — A General Psychology. New York: Int. Univ. Press.

574. Lorand, S. (1950) Clinical Studies in Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

575. Lowinger, J. (1976) Ego Development. San Francisco: Jossey Bass.

576. Luria, A. R. (1978) The human brain and conscious activity. In: Consciousness and Self-Regulation, ed. G. E. Shwarta & D. Shapiro. New York: Plenum Press, 1978, vol. 2.

577. Lustman, J. (1977) On splitting. PSOC, 32.

578. Lynd, H. M. (1961) On Shame and the Search for Identity New York: Science Editions.

579. Madow, Z. & Snow, L. H., eds. (1970) The Psychodynamic Implications of the Physiological Studies on Dreams. Springfield, III: Thomas.

580. Mahler, M. S. (1952) On child psychosis and schizophrenia. PSOC, 7.

581. Mahler, M. S. (1963) Thoughts and development and individuation. PSOC. 12.

582. Mahler, M. S. (1966) Notes on the development of basic moods: the depressive affect in psychoanalysis. In: Psychoanalysis — A General Psychology, ed. R. M. Loewenstein, L. M. Newman, M. Schuz & A. J. Solnit. New York: Int. Univ. Press.

583. Mahler, M. S. (1968) On Human Symbiosis and the Vicissitudes of Individuation. New York: Int. Univ. Press.

584. Mahler, M. S. (1975) Discussion on Bernard L. Pacella's paper. JAPA, 23.

585. Mahler, M. S. (1975) On the current status of infantile neurosis. JAPA, 23.

586. Mahler, M. S. (1979) Selected Papers of Margaret S. Mahler, vol. 2. New York: Jason Aronson.

587. Mahler, M. S. & Purer, M. (1968) On Human Symbiosis and the Vicissitudes of Individuation. New York: Int. Univ. Press.

588. Mahler, M. S. & Gosliner, B. J. (1955) On Symbiotic child psychosis. PSOC, 10.

589. Mahler, M. S., Pine, F. & Bergman, A. (1975) The Psychological Birth of the Human Infant. New York: Basic Books.

590. Mahony, P. (1979) The boundaries of free association. Psychoanal. Contemp. Thought, 2.

591. Malcove, L. (1975) The analytic situation (and Panel discussion). J. Phila. Assn. Psychoanal., 2.

592. Marcovitz, E. (1973) On confidentiality in psychoanalysis. Bull. Phila. Assn. Psychoanal., 23.

593. Marcus, I. M. & Francis, J. J. (1975) Masturbation. New York: Int. Univ. Press.

594. Marty, P. & de M'Uzan, M. (1963) La pensйe opйratoire. Rev. Psychoanaltique, 27 suppl.

595. Masson, J. M. (1980) The Oceanic Feeling. Boston: D. Reidel Publishing Company.

596. Masters, W. H. & Johnson, V. E. (1966) Human Sexual Response. Boston: Little, Brown.

597. McDaugall, J. (1984) The "dis-affected" patient. PQ, 53.

598. McDevitt, J. B. (1975) Separation-individuation and object constancy. JAPA, 23.

599. Meehl, P. E. (1962) Hedonic capacity. Bull. Menn. Clin., 39.

600. Meissner, W. H. (1978) The Paranoid Process. New York: Aronson.

601. Meissner, W. W. (1979) Internalization and object relations. JAPA, 27.

602. Meissner, W. W. (1981) Internalization in Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

603. Meissner, W. W. (1981) Metapsychology: who needs it. JAPA, 29.

604. Meissner, W. W., Mack, J. E. & Semrad, E. V. (1975) Classical Psychoanalysis. In: Comprehensive Textbook of Psychiatry, ed. A. M. Freedman, H. I. Kaplan & J. Sadock. Baltimore: Williams & Wilkins.

605. Menninger, W. (1943) Characterologic and symptomatic expressions related to the anal phase of psycho sexual development. PQ, 12.

606. Mesmer, Franz Anton (1965) The Nature of Hypnosis, ed. Ronald E. Shor and Martin T. Orne. New York: Holt, Rinehart and Winston.

607. Metcalf, D. & Spitz, R. A. (1978) The transitional object. In: Grolnick et al. (1978).

608. Meyer, B. C. (1972) The contribution of psychoanalysis to biography. Psychoanal. Contemp. Sci., 1.

609. Meyer, J. (1982) The theory of gender identity disorders. JAPA, 30.

610. Meyer, J. (1985) Ego-dystonic homosexuality. In: Comprehensive Textbook of Psychiatry, 4th ed., ed. H. Kaplan & B. Sadock. Baltimore: Williams & Wilkins.

611. Meyer, J. (1985) Paraphilia. In: Comprehensive Textbook of Psychiatry, ed. H. Kaplan & B. Sadock. Baltimore, Williams & Wilkins, 4th ed.

612. Michaels, R. & Gaeger, R. K. Adaptation. PMC. Forthcoming.

613. Milrod, D. (1982) The wished-for-self-image. PSOC, 37.

614. Modell, A. H. (1958) The Theoretical implications of hallucinatory experiences in schizophrenia. JAFA, 6.

615. Modell, A. H. (1965) Object Love and Reality. New York: Int. Univ. Press.

616. Modell, A. H. (1970) The transitional object and the creative act. PQ, 39.

617. Modell, A. H. (1975) The ego and the id. IJP, 56.

618. Money, J. & Green, R. (1969) Transsexualism and Sex Reassignment. Baltimore: Johns Hopkins Univ. Press.

619. Monroe, R. R (1970) Episodic Behavior Disorders. Cambridge: Harvard Univ. Press.

620. Moore, B. E. (164) Frigidity. PQ. 33.

621. Moore, B. E. (1975) Freud and female sexuality. IJP, 57.

622. Moore, B. E. (1975) Toward a clarification on the concept of narcissism. PSOC, 30.

623. Moore, B. E. (1976) Freud and female sexuality. IJP, 57.

624. Moore, B. E. (1977) Psychic representation and female orgasm. In: Female Psychology, ed. H. P. Blum. New York: Int. Univ. Press.

625. Moore, B. E. & Fine, B. D., eds. (1967) A Glossary of Psychoanalytic Terms and Concepts. New York: Amer. Psychoanal. Assn.

626. Moore, B. E. & Rubinfine, D. Z. (1969) The mechanism of denial. Kris Study Group Monographs, New York: Int. Univ. Press, vol. 3.

627. Moses, R. (1978) Adult psychic trauma. IJP, 59.

628. Murray, C. D. (1930) Psychogenic factors in the etiology of ulcerative colitis and bloody diarrhea. Amer. J. Med. Sci., 180.

629. Nagera, H., ed. (1966) Early Childhood Disturbances, the Infantile Neurosis, and the Adulthood Disturbances. New York: Int. Univ. Press.

630. Nagera, H. (1967) The concepts of structure and structuralization. PSOC, 22.

631. Nagera, H. (1969—71) Basic Psychoanalytic Concepts. New York: Int. Univ. Press.

632. Nagera, H. (1976) Obsessional Neuroses. New York: Aronson.

633. Natterson, J. M. (1980) The Dream in Clinical Practice. New York: Jason Aronson.

634. Nemiah, J. C. & Sifneos, P. E. (1970) Affect and fantasy in patients with psychosomatic disorders. In: Modern Trends in Psychosomatic Medicine, ed. O. W. Hill. London: Butterworths, vol. 2.

635. Neubaner, P. B. (1979) The role of insight in psychoanalysis JAPA, 27.

636. Neubaner, P. B. (1982) Rivalry, envy, and Jealousy. PSOC, 37.

637. Novick, J. (1982) Varieties of transference in the analysis of an adolescent. IJP, 42.

638. Novick, J. & Kelly, K. (1970) Projection and externalization. PSOC, 25.

639. Noy, P. Wollstein, S. & Kaplan-de-Nour, A. (1966) Clinical observations of the psychogenesis of impotence. Brit. J. Med. Psychol., 39.

640. Nunberg, H. (1948) The synthetic function of the ego. In: Practice and Theory of Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press, vol. 1.

641. Nunberg, H. (1954) Evaluation of the results of psychoanalytic treatment. IJP, 35.

642. Nunberg, H. (1955) Principles of Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

643. Ogden, T. (1982) Projective Identification and Psycho-therapeutic Technique. New York: Jason Aronson.

644. Olinick, S. Z. (1964) The negative therapeutic reaction. IJP, 45.

645. Olinick, S. Z. (1980) The Psychotheraputic Instrument. New York: Jason Aronson.

646. Ornston, D. G. (1978) On projection. PSOC, 33.

647. Ornston, D. G. (1982) Strachey's influence. IJP, 63.

648. Ornston, D. G. (1985a) Freud's conception is different from Strachey's. JAPA, 33.

649. Ornston, D. G. (1985b) The invention of "cathexes" and Strachey's strategy. Int. Rev. Psychoanal., 12.

650. Ornston, D. G. (1988) How standard is the "Standard Edition? In Freud in Exile, ed. E. Timns & N. Segal. New Haven: Yale Univ. Press.

651. Orr, D. W. (1954) Transference and countertransference. JAPA, 2.

652. Ostow, M. (1974) Sexual Deviation. New York: Quadrangle.

653. Pacella, B. (1975) Early ego development and the deja vu. JAPA, 23.

654. Panel (1957) Acting out and its relation to impulse disorders. M. Kanzer, reporter. JAPA, 5.

655. Panel (1958) Problems of identity. D. Z. Rubinfine, reporter. JAPA, 6.

656. Panel (1958) Technical aspects of regression during psychoanalysis. K. T. Calder, reporter. JAFA, 11.

657. Panel (1963) The concept of the id. E. Marcovitz, reporter. JAPA, 11.

658. Panel (1964) Depersonalization. W. A. Stewart, reporter. JAPA, 12.,.

659. Panel (1966) Clinical and theoretical aspects of "as-if" characters. J. Weiss, reporter. JAPA, 11.

660. Panel (1969) The theory of genital primacy in the light of ego psychology. M. Berezin, reporter. JAPA, 17.

661. Panel (1971) Action, acting out, and the symptomatic act. N. Actins, reporter. JAPA, 18.

662. Panel (1970) Psychoanalytic theory of affects. L. B. Lofgren, reporter. JAPA, 16.

663. Panel (1970) The development of the child's sense of his sexual identity. Virginia, L. Glower, reporter. JAPA, 18.

664. Panel (1970) The negative therapeutic reaction. S. L. Olinick, reporter. JAPA, 18.

665. Panel (1972) Levels of confidentiality in the psychoanalytic situation. A. S. Watson, reporter JAPA, 20.

666. Panel (1974) Toward a theory of affects. P. Castelneuvo-Tedesco, reporter. JAPA, 22. W.

667. Panel (1975) The analytic situation. S. T. Shapiro, reporter. J. Phila. Aasn. Psychoanal.,2.

668. Panel (1980) New directions in affect theory. E. P. Lester, reporter. JAPA, 30.

669. Panel (1981) Insight. K. H. Blacker, reporter. JAPA, 29.

670. Panel (1981) Masochism. W. Fischer, reporter. JAPA, 29.

671. Panel (1982) Beyond lay analysis. H. Fischer, reporter. JAPA, 30.

672. Panel (1983) Clinical aspects of character. M. Willick, reporter. JAPA, 31.

673. Panel (1983) Theory of character. S. M. Abend, reporter. JAPA, 31.

674. Panel (1984) The neutrality of the analyst in the analytic situation, R. J. Leider, reporter. JAPA, 32. (1985) Perspectives on the nature of psychic reality. E. Roughton, reporter. JAPA, 33.

675. Panel (1987) Toward the further understanding of homosexual women. A Wolfson, reporter. JAPA, 35.

676. Pao, P.-N. (1971) Elation, hypomania and mania. JAFA, 19.

677. Parens, H. (1979) The Development of Aggression in Early Childhood. New York: Jason Aronson.

678. Parens, H. (1980) Psychic development during the second and third years of life. In: The Course of Life, ed. S. Greenspan & G. Pollock. Washington: Nat. Inst. Health.

679. Parens, H. & Saul, L. J. (1971) Dependence in Man. New York: Int. Univ. Press.

680. Person, E. & Ovesey, L. (1974) The transsexual syndrome in males. Amer. J. Psychother., 28.

681. Person, E. & Ovesey, L. (1983) Psychoanalytic theories of gender identity. J. Amer. Acad. Psychoanal., 2.

682. Peterfreund, E. & Schwartz, J. T. (1971) Information, systems, and Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

683. Peto, A. (1976) The etiological significance of the primal scene in perversions. PQ, 44.

684. Pfeffer, A. Z. (1984) Modes of obsessional thinking. Presented at the New York Psychoanalytic Society, October 23.

685. Piaget, J. (1937) The Construction of Reality in the Child. New York: Basic Books, 1954.

686. Piaget, J. (1962) Play, Dreams and Imitation in Childhood New York: Norton.

687. Piers, G. & Singer, M. B. (1953) Shame and Guilt. Springfield: Thomas; New ed., New York: Norton.

688. Pine, F. (1985) Developmental Theory and Clinical Process. New Haven: Yale Univ. Press.

689. Poland, W. S. (1984) On the analyst's neutrality. JAFA, 32.

690. Pollock, G. H. (1961) Mourning and adaptation. IJP, 42.

691. Pollock, G. H. (1978) Process and affect. IJP, 59.

692. Potamianau, A. (1985) The personal myth. PSOC, 40.

693. Provence, S. & Lipton, R. (1962) Infants in Institutions. New York: Int. Univ. Press.

694. Pulver, S. E. Symptomatology. PMC. Forthcoming.

695. Pulver, S. E. (1970) Narcissism. JAPA, 18.

696. Rado, S. (1949) An adaptational view of sexual behavior In Psychosexual Development in Health and Disease, ed. P. H. Hock & J. Lubin. New York: Grune & Stratton.

697. Rangell, L. Affects. PMC. Forthcoming.

698. Rangell, L. (1959) The nature of conversion. JAPA, 7.

699. Rangell, L. (1963) Structural problems in intrapsychic conflict. PSOC, 18.

700. Rangell, L. (1966) An overview of the ending of an analysis. In: Psychoanalysis in Americas, ed. R. E. Litman. New York: Int. Univ. Press.

701. Rangell, L. (1968) A point of view on acting out. IJP, 49.

702. Rangell, L. (1981) From insight to change. JAPA, 29.

703. Rangell, L. (1981) Psychoanalysis and dynamic psychotherapy. PQ, 50.

704. Rangell, L. (1983) Defense and resistance in psychoanalysis and life. JAPA, 31 (suppl.).

705. Rangell, L. (1985) The object in psychoanalytic theory. JAPA, 33.

706. Rank, O. (1909) The Myth of the Birth of the Hero. New York: Nerv. Ment. Dis. Monogr., 18.

707. Rank, O. (1924) The Trauma of Birth. New York: Robert Brunner, 1952.

708. Rapaport, D. (1942) Emotions and Memory. New York: Int. Univ. Press, 1950.

709. Rapaport, D. (1960) The structure of Psychoanalytic Theory. Psychol. Issues, monogr. 6, New York: Int. Univ. Press.

710. Rapaport, D. & Gill, M. M. (1959) The points of view and assumptions of metapsychology. In: The Collected Papers of David Rapaport. New York: Basic Books, 1967.

711. Rapoport, A. (1955) The role of symbols in human behavior. Psychiatric Research Reports, vol. 2, ed. J. S. Gottlieb et al. Washington: Amer. Psychiat. Assn.

712. Rappaport, E. A. (1968) Beyond traumatic neurosis. IJP, 49.

713. Reich, A. (1951) On countertransference. In: Psychoanalytic Contributions. New York: Int. Univ. Press, 1973.

714. Reich, A. (1953) Narcissistic object choice in women. JAPA, 1.

715. Reich, A. (1954) Early identifications as archaic elements in the superego. JAPA, 2.

716. Reich, A. (1960) Pathologic forms of self-esteem regulation. PSOC, 15.

717. Reich, W. (1933) Character Analysis. New York: Orgone Press, 1949.

718. Reich, W. (1933) Some circumscribed character forms. In: Character Analysis. New York: Orgone Institute Press.

719. Reik, T. (1919) Ritual. New York: Int. Univ. Press.

720. Reiser, M. (1984) Mind, Brain and Body New York: Basic Books.

721. Richards, A. D. (1985) Isakower-like experience on the couch. PQ. 54.

722. Ricoeur, P. (1970) Freud and Philosophy. New Haven — Yale Univ. Press.

723. Ricoeur, P. (1976) Interpretation Theory. Forth Worth-Texas Christian Univ. Press.

724. Rinsley, D. B. (1982) Fairbairn's object relations and classical concepts of dynamics and structure. In: Borderline and Other Self Disorders' A Developmental and Object-Relations Respective New York: Jason Aronson.

725. Rioch, M. (1970) The work of W. R Bion on groups. Psychiatry, 33.

726. Ritvo, S. (1971) Late adolescence. PSOC, 18.

727. Ritvo, S. (1974) Current status of the concept of infantile neurosis. PSOC, 29.

728. Robbins, F & Sadow, L (1974) A developmental hypothesis of reality processing. JAPA, 22.

729. Rodman, F. R. (1987) Introduction In the Spontaneous Gesture — Selected Letters of D. W. Winnicott, ed. F. R. Rodman Cambridge—Harvard Univ. Press.

730. Roiphe, H. (1968) On an early genital phase. PSOC, 23.

731. Roiphe, H. & Galenson, E. (1981) Infantile Roots of Sexual Identity. New York: Int. Univ. Press.

732. Rose, G. (1978) The creativity of everyday life. In: Grolnick et al (1978).

733. Rose, H. (1928) A Handbook of Greek Mythology. London: Methuen.

734. Rosenblatt, A. D. & Thickstun, J T. (1970) A study of the concept of psychic energy. IJP, 51.

735. Rosenthal, S. M. (1968) The involutional depressive syndrome. Amer J. Psychiat., 124.

736. Ross, N. (1967) The "as-if" concept. JAPA, 15.

737. Ross, N. (1970) The primacy of genitality in the light of ego psychology. JAPA, 18.

738. Rothstein, A. (1983) The Structural Hypothesis. New York: Int., Univ. Press.

739. Roughton, R. Action and acting out. FMC. Forthcoming.

740. Rubinstein, B. B. (1972) On metaphor and related phenomena. In: Psychoanalysis and Contemporary Science, ed. A. R. Holt & E. Peterfreund., New York: Int. Univ. Press, vol. 1.

741. Rutter, M. (1972) Maternal Deprivation. Baltimore: Penguin Books.

742. Rycroft, C. (1968) A critical Dictionary of Psychoanalysis New York: Basic Books.

743. Sachs, D. M. (1979) On the relationship between psycho-analysis and psychoanalytic psychotherapy. Bull. Phila Assn. Psychoanal, 6.

744. Sachs, H. (1942) The Creative Unconscious Cambridge, Mass.: Sci. Art. Publishers.

745. Samuels, A. (1985) Jung and the Post-Jungians London — Routledge & Kegan Paul.

746. Sandler, J. (1960) On the concept of the superego. PSOC, 15.

747. Sandler, J., Dare, C. & Holder, A (1973) The negative therapeutic reaction. In: The Patient and the Analyst New York: Int. Univ. Press.

748. Sandler, J. & Freud, A. (1985) The Analysis of Defense. New York: Int. Univ. Press.

749. Sandler, J., Hodler, A. & Meers, D. (1963) The ego ideal and the ideal self. PSOC, 18.

750. Sandler, J., Kennedy, H & Tyson, R. L (1980) The Technique of Child Psychoanalysis. Cambridge—Harvard Univ. Press.

751. Sandler, J. & Rosenblatt, B. (1962) The concept of the representational world. PSOC, 17.

752. Sandler, J. & Sandier, A. M. (1978) On the development of object relationships and affects. IJP, 59.

753. Sarlin, C. N. (1962) Depersonalization and derealization. JAPA, 10.

754. Sarlin, C. N. (1970) The current status of the concept of genital primacy. JAPA. 18.

755. Sarnoff, C. A. (1978) Latency. New York: Aronson.

756. Saussure de, F. (1911) Course in General Linguistic. New York: McGraw Hill.

757. Schafer. R. (1968) Aspects of Internalization. New York: Int. Univ. Press.

758. Schafer. R. (1974) Problems in Freud's psychology of women. JAPA, 22.

759. Schafer. R. (1975) Psychoanalysis without psychodynamics. IJP, 56.

760. Schafer. R. (1976) A New Language for Psychoanalysis. New Haven: Yale Univ. Press.

761. Schafer. R. (1983) The Analytic Attitude. New York: Basic Books.

762. Schechner, R. & Schuman, M. (1976) Ritual, Play and Performance New York: Seabury Press.

763. Schlesinger, N. & Robbins, F. P. (1983) A Developmental View of the Psychoanalytic Process. New York; Int. Univ. Press.

764. Schneirla, T. C. (1959) An evolutionary and developmental theory of biphasic processes underlying approach and withdrawal. In: Nebraska Symposium on Motivation, ed. H. R. Jones. London: Univ. Nebraska Press.

765. Schur, M. (1955) Comments on the metapsychology of somatization. PSOC, 10.

766. Schur, M. (1966) The Id and the Regulatory Principles of Mental Functioning. New York: Int. Univ. Press.

767. Schuster. D. B. (1969) Bisexuality and body as phallus. PQ, 38.

768. Schwartz, H. J., ed. (1984) Psychotherapy of the Combat Veteran. New York: SP Medical and Scientific Books.

769. Segal, H. (1957) Notes on symbol formation. IJP, 39.

770. Segal, H. (1964) Introduction to the Work of Melanie Klein. London: Hogarth Press, 1973.

771. Segal, H. (1973) Introduction to the work of Melanie Klein. London: W. Heinemann.

772. Segal, H. (1981) The Work of Hanna Segal. New York: Jason Aronson.

773. Segal, H. (1986) Illumination of the dim, shadowy era. Sunday Times, London, May 11, 1986.

774. Shane, M. Shane, E. (1982) Psychoanalytic theories of aggression. Psychoanal. Inquiry, 2.

775. Shane, M. Shane, E. (1984) The end phase of analysis. JAPA, 32.

776. Shane, M. Shane, E. (1985) Change and integration in psychoanalytic developmental theory. In: New Ideas in Psychoanalysis, ed. C. F. Settlage & R. Brockbank. Hillsdale, N. J. Analytic Press.

777. Shapiro, T. (1979) Clinical Psycholinguistics. New York: Plenum Press.

778. Shapiro, T. (1984) On neutrality. JAPA, 32.

779. Shengold, L. (1967) The effects of overstimulation. IJP, 48.

780. Shopper, M. (1979) The (re)discovery of the vagina and the importance of the menstrual tampon. In: Female Adolescent Development, ed. M. Sugar. New York: Brunner/Mazel.

781. Sifneos, P. E. (1975) Problems of psychotherapy of patients with alexithymic characteristics and physical disease Psychother & Psychosom., 26.

782. Slap, J. & Saykin, J. (1984) On the nature and organization of the repressed. Psychoanal. Inquiry, 4.

783. Slovenko, R. (1973) Psychiatry and Law. Boston: Little, Brown.

784. Smith, J. H. (1976) Language and the genealogy of the absent object. In: Psychiatry and the Humanities, vol. 1, ed. J. H. Smith. New Haven-Yale Univ. Press.

785. Smith, J. H. ed. (1978) Psychoanalysis and Language. New Haven: Yale Univ. Press.

786. Smith, W. R. (1894) The Religion of the Semites. New York: Meridian Library, 1956.

787. Socarides, C. W. (1963) The historical development of theoretical and clinical aspects of female homosexuality. JAPA, 11.

788. Socarides, C. W. (1970) A psychoanalytic study of the desire for sexual transformation ("transsexualism"). IJP, 51.

789. Socarides, C. W. (1978) Homosexuality. New York: Jason Aronson.

790. Socarides, C. W. (1982) Abdication fathers, Homosexual Sons. In: Father and Child, ed. S. H. Cath, A. R. Gurwitt & J. M. Ross. Boston: Little, Brown.

791. Solnit, A. J. & Ritvo, S. Instinct theory. PMC. Forthcoming.

792. Sophocles. The Oedipus Cycle, tr. D. Fitts & R. Fitzgerald. New York: Harcourt, Brace & World, 1969.

793. Sours, J. A. (1974) The anorexia nervosa syndrome. IJP, 55.

794. Sours, J. A. (1980) Starving to Death in a Sia of Objects. New York: Aronson.

795. Spence, J. T. & Helmrich, R. L. (1978) Masculinity and Femininity. Austin and London: Univ. of Texas Press.

796. Sperber, D. (1974) Rethinking Symbolism. Cambridge: Cambridge Univ. Press.

797. Sperling, M. (1976) Anorexia nervosa. In: Psychosomatic Disorders in Childhood, ed. O. Sperling. New York: Aronson.

798. Spitz, R. A. (1945) Hospitalism. FSOC. 1.

799. Spitz, R. A. (1946) Anaclitic depression. PSOC, 2.

800. Spitz, R. A. (1946) Hospitalism: A follow-up report. PSOC, 2.

801. Spitz, R. A. (1946) The smiling response. Genet. Psychol. Monagr. 34.

802. Spitz, R. A. (1955) The primal cavity. PSOC, 10.

803. Spitz, R. A. (1957) No and Yes. New York: Int. Univ. Press.

804. Spitz, R. A. (1959) A Genetic Field Theory of Ego Formation. New York: Int. Univ. Press.

805. Spitz, R. A. (1965) The First Year of Life. New York:Int. Univ. Press.

806. Spitz, R. A. & Wolf, K. M. (1946) The smiling response. Genet. Psycholol. Monogr., 34.

807. Spruiell, V. The self. PMC. Forthcoming.

808. Stamm, J. L. (1962) Altered ego states allied to the depersonalization. JAPA, 10.

809. Stein, M. (1971) The principle of multiple function. Bull. Phila. Assn. Psychoanal., 21.

810. Stekely, L. (1960) Success, success neurosis and the self. Brit. J. Med. Psychol., 33.

811. Sterba, R. E. (1936—37) Hardwцrterbuch der Psychoanalyse. Vienna: Int. Psychoanal. Verlag.

812. Stern, D. N. (1974) The goal and structure of mother-infant play. J. Amer. Acad. Child Psychiat., 13.

813. Stern, D. N. (1984) Affect attunement. In: Frontiers of Infant Psychiatry. New York: Basic Books, vol. 2.

814. Stern, D. N. (1985) The Interpersonal World of the Infant New York: Basic Books.

815. Stevens, A. (1982) Archetype. London: Rouledge & Kegan Paul.

816. Stoller, R. J. (1971) The term "transvestism". Arch. Gen. Psychiat., 24.

817. Stoller, R. J. (1972) The "bedrock" of masculinity and femininity: bisexuality. Arch. Gen. Psychiat., 26.

818. Stoller, R. J. (1974) Hostility and mystery in perversion. IJP, 55.

819. Stoller, R. J. (1975) Sex and Gender, vol. 2. New York: Jason Aronson.

820. Stoller, R. J. (1976) Primary femininity. JAPA, 24 (5).

821. Stoller, R. J. (1982) Hear miss. In: Eating, Sleeping, and Sexuality, ed. M. Zalea. New York: Brunner/ Mazel.

822. Stoller, R. J. (1985) Observing the Erotic Imagination. New Haven: Yale Univ. Press.

823. Stolorow, R. (1984) Self psychology — a structural psychology. In: Reflections on Self Psychology, ed. J. Lichtenberg & S. Kaplan Hillsdale, N. J.: Analytic Press.

824. Stolorow, R. Transference. PMC. Forthcoming.

825. Stone, L. (1954) The widening scope of indications for psychoanalysis. JAPA, 2.

826. Stone, L. (1961) The Psychoanalytic Situation. New York: Int. Univ. Press.

827. Stone, L. (1967) The psychoanalytic situation and transference. JAPA, 15.

828. Stone, L. (1971) Reflections on the psychoanalytic concept of aggression. FQ, 40.

829. Stone, L. (1973) On resistance to the psychoanalytic process. In: Psychoanalysis and Contemporary Science, ed. B. B. Rubinstein. New York: Macmillan, vol. 2.

830. Stone, M. H. (1980) Borderline Syndromes. New York: McGrow Hill.

831. Strachey, J. (1934) The nature of the therapeutic action of psychoanalysis. IJP, 15.

832. Strachey, J. (1962) The emergence of Freud's fundamental hypothesis. SE, 3.

833. Strachey, J. (1963) Obituary (Joan Riviere). IJP, 44.

834. Strachey, J. (1966) General preface. SE, 1.

835. Swank, R. L. (1949) Combat exhaustion. J. Nerv. Ment. Dis., 109.

836. Szekely, L. (1960) Success, success neurosis and the self. Brit. J. Med. Psychol., 33.

837. Taylor, G. J. (1977) Alexithymia and countertranceference. Psychother & Psychosom., 28.

838. Ticho, E. (1972) Termination of psychoanalysis. PQ, 41.

839. Tolpin, M. (1970) The infantile neurosis. PSOC, 25.

840. Tolpin, M. (1971) On the beginnings of a cohesive self. PSOC. 26.

841. Tolpin, M. & Kohut, H. (1980) The disorders of the self. In: The Course of Life, ed. S. Greenspan & G. Pollock. Washington, B. C.: U. S. Dept. Health and Human Services.

842. Turkle, S. (1986) A review of Grosskurth, P.: Molanie Klein. New York: Times Books, Review, May 18, 1986.

843. Tyson, P. Development. PMC. Forthcoming.

844. Tyson, P. (1982) A developmental line of gender identity, gender role, and choice of love object. JAPA, 30.

845. Tyson, P. & Tyson, R. L. Development. PMC. Forthcoming.

846. Tyson, P. & Tyson, R. L. The psychoanalitic theory of development. PMC. Forthcoming.

847. Tyson, P. & Tyson, R. L. (1984) Narcissism and superego development. JAPA, 34.

848. Tyson, R. & Sundler, J. (1971) Problems in the selection of patients for psychoanalysis. Brit. J. Med. Psychol., 44.

849. Valenstein, A. F. (1979) The concept of "classical" psycho-analysis. JAPA. 27. (suppl.).

850. Volkan, V. D. (1981) Linking Objects and Linking Phenomena. New York: Int. Univ. Press.

851. Waelder, R. (1930) The principle of multiple function. PQ, 5.

852. Waelder, R. (1962) Book review of Psychoanalysis, Scientific Method and Philosophy, ed. S. Hook. JAPA, 10.

853. Waelder, R. (1962) Psychoanalysis scientific method, and philosophy. JAPA, 10.

854. Waelder, R. (1963) Psychic determinism and the possibility of prediction. PQ, 32.

855. Waelder, R. (1967) Trauma and the variety of extraordinary challenges. In: Fuest (1967).

856. Waelder, R. (1967) Inhibitions, symptoms and anxiety: forty years later. PQ, 36.

857. Waldhorn, H. F. (1960) Assessment of analyzability. PQ, 29.

858. Waldhorn, H. F. & Fine, B. (1971) Trauma and symbolism. Kris Study Group monogr. New York: Int. Univ. Press.

859. Wallace, E. R. (1983) Freud and Anthropology. New York: Int. Univ. Press.

860. Wallerstein, R. Reality. PMC. Forthcoming.

861. Wallerstein, R. (1965) The goals of psychoanalysis. JAPA, 13.

862. Wallerstein, R. (1975) Psychotherapy and Psychoanalysis. New York: Int. Univ. Press.

863. Wallerstein, R. (1983) Defenses, defense mechanisms and the structure of the mind. JAPA, 31 (suppl.).

864. Wallerstein, R. (1988) One psychoanalysis or many? IJP, 69.

865. Wangh, M. (1979) Some psychoanalytic observations on boredom. IJP, 60.

866. Weinshel, E. M. (1968) Some psychoanalytic considerations on moods. IJP, 51.

867. Weinshel, E. M. (1971) The ego in health and normality. JAPA, 18.

868. Weisman, A. D. (1972) On Dying and Denying. New York: Behavioral Publications.

869. Weinstock, H. J. (1962) Successful treatment of ulcerative colitis by psychoanalysis. Brit. J. Psychoanal. Res., 6.

870. Welmore, R. J. (1963) The role of grief in psychoanalysis. IJP. 44.

871. Werner, H. & Kaplan, B. (1984) Symbol Formation. Hillsdale N. J.: Lawrence Eribaum.

872. White. R. W. (1963) Ego and Reality in Psychoanalytic Theory. Psychol. Issues, 3.

873. Whitman, R. M. (1963) Remembering and forgetting dreams in psychoanalysis. JAPA, 11.

874. Wiedeman, G. Sexuality. PMC. Forthcoming.

875. Wiedeman, G. (1962) Survey of psychoanalytic literature on overt male homosexuality. JAPA, 10.

876. Wieder, H. (1966) Intellectuality. PSOC, 21.

877. Wieder, H. (1978) The psychoanalytic treatment of preadolescents In Child Analysis and Therapy, ed. J. Glenn. New York Aronson.

878. Willick, M. S. Defense. PMC. Forthcoming.

879. Wilson, C. P. (1967) Stone as a symbol of teeth. PQ, 36.

880. Wilson, C. P Hohan, C. & Mintz, I. (1983) Fear of Being Fat. New York: Aronson.

881. Wilson, C. P. S Mintz, I. (1982) Abstaining and bulimic anorexics. Primary Care, 9.

882. Wilson, E. O. (1978) On Human Nature. Cambridge: Harvard Univ. Press.

883. Winnicott, C. (1978) D. W. W.: a reflection. In: Between Reality and Fantasy. New York: Jason Aronson.

884. Winnicott, D. W. (1953) Transitional object and transitional phenomena. In: Collected Papers. New York Basic Books, 1958.

885. Winnicott, D. W. (1956) Primary maternal preoccupation. In: Winnicott (1958).

886. Winnicott, D. W. (1958) Collected Papers. New York: Basic Books, Inc.

887. Winnicott, D. W. (1960) Ego distortions in terms of true and false self. In: The Maturational Processes and the Facilitating Environment. New York: Int. Univ. Press, 1965.

888. Winnicott, D. W. (1960) The theory of the parent-infant relationship. In: Winnicott (1965).

889. Winnicott, D. W. (1965) The Maturational Processes and the Facilitating Environment. New York: Int. Univ. Press.

890. Winnicott, D. W. (1971) Playing and Reality. New York: Basic Books.

891. Winnicott, D. W. (1971) Therapeutic Consultations in Child Psychiatry. New York: Basic Books.

892. Winnicott, D. W. (1977) The Piggle. New York: Int. Univ. Press.

893. Winson, J. (1985) Brain and Psyche. New York: Anchor Press.

894. Wolf, E. S. (1976) Ambience and abstinence. Annu. Psycho-anal., 4.

895. Wolf, E. S. (1980) On the developmental line of self-object relations. In: Advances in Self Psychology, ed. A. Goldberg. New York: Int. Univ. Press.

896. Wolf, E. S. (1983) Empathy and countertransference. In: The Future of Psychoanalysis, ed. A. Coldberg. New York: Int. Univ. Press.

897. Wolf, E. S. (1984) Disruptions in the psychoanalytic treatment of disorders of the self. In: Kohut's Legacy, ed. P. Stepansky & A. Coldberg, Hillsdale, H. J.: Analytic Press, 1984.

898. Wolf, E. S. (1984) Selfobject relations disorders. In: Character Pathology, ed. M. Zales. New York: Bruner/Mazel.

899. Wolf, E. S. & Trosman, H. (1974) Freud and Popper-Lynkeus. JAPA, 22.

900. Wolfenstein, M. (1966) How is mourning possible? PSOC, 21.

901. Wolman, B. B. ed. (1977) The International Encyclopedia of Psychiatry, Psychology, Psychoanalysis, and Neurology. New York: Aesculapius.

902. Wolpert, E. A. (1980) Major affective disorders. In: Comprehensive Textbook of Psychiatry, ed. H. I. Kaplan, A. M. Freedman & B. J. Saddock. Boston: Williams & Wilkins, vol. 2.

903. Wurmser, L. (1977) A defense of the use of metaphor in analytic theory formation. PQ, 46.

904. Wurmser, L. (1981) The Mask of Shame. Baltimore: Johns Hopkins Univ. Press.

905. Zetzel, E. R. (1956) Current concepts of transference. TJP, 37.

Словарь психоаналитических терминов и понятий > БИБЛИОГРАФИЯ

11 ride

1. past tense - rode; verb
1) (to travel or be carried (in a car, train etc or on a bicycle, horse etc): He rides to work every day on an old bicycle; The horsemen rode past.) montar, ir en

2) (to (be able to) ride on and control (a horse, bicycle etc): Can you ride a bicycle?) montar a/en

3) (to take part (in a horse-race etc): He's riding in the first race.) correr

4) (to go out regularly on horseback (eg as a hobby): My daughter rides every Saturday morning.) montar a caballo

2. noun
1) (a journey on horseback, on a bicycle etc: He likes to go for a long ride on a Sunday afternoon.) paseo a caballo/en bicicleta

2) (a usually short period of riding on or in something: Can I have a ride on your bike?) vuelta

•

- rider
- riding-school

ride¹ n paseo / vuelta

do you want to go for a ride? ¿quieres ir a dar una vuelta?

we went for a ride in the car fuimos a dar un paseo en el coche

ride² vb montar

can you ride a horse? ¿sabes montar a caballo?

I've never ridden a camel nunca he montado en camello

they rode their bikes to the next village fueron en bici hasta el pueblo siguiente

El pasado de ride es rode y el participio pasado es ridden; el gerundio se escribe riding

ride

tr[raɪd]

noun

1 (on bicycle, horse) paseo

2 (in car) paseo, vuelta; (on bus, train) viaje nombre masculino, trayecto

intransitive verb (pt rode tr[rəʊd], pp ridden tr['rɪdən], ger riding)

1 (on horse) montar a caballo; (on bicycle) ir en bicicleta

2 (in vehicle) viajar

transitive verb

1 (horse) montar

2 (bicycle) montar en, andar en

■ can you ride a bike? ¿sabes andar en bici?

\

SMALLIDIOMATIC EXPRESSION/SMALL

to take somebody for a ride tomar el pelo a alguien

to ride the storm capear el temporal

ride ['raɪd] v, rode ['ro:d] ; ridden ['rɪdə n] ; riding vt

1) : montar, ir, andar

to ride a horse: montar a caballo

to ride a bicycle: montar en bicicleta, andar en bicicleta

to ride the bus: ir en autobús

2) traverse: recorrer

he rode 5 miles: recorrió 5 millas

3) tease: burlarse de, ridiculizar

4) carry: llevar

5) weather: capear

they rode out the storm: capearon el temporal

6)

to ride the waves : surcar los mares

ride vi

1) : montar a caballo, cabalgar

2) travel: ir, viajar (en coche, en bicicleta, etc.)

3) run: andar, marchar

the car rides well: el coche anda bien

4)

to ride at anchor : estar fondeado

5)

to let things ride : dejar pasar las cosas

ride n

1) : paseo m, vuelta f (en coche, en bicicleta, a caballo)

to go for a ride: dar una vuelta

to give someone a ride: llevar en coche a alguien

2) : aparato m (en un parque de diversiones)

ride

n.

• paseo s.m.

• viaje s.m.

v.

(§ p.,p.p.: rode, ridden) = ir en v.

• montar v.

• pasear v.

I
1. raɪd
(past rode; past p ridden) transitive verb

1) ( as means of transport)

a)

to ride a horse — montar a caballo

Paradise Boy, ridden by G. Moffatt — Paradise Boy, jineteado por G. Moffatt or con G. Moffatt en la monta

b)

to ride a bicycle/motorbike — montar or (AmL tb) andar* en bicicleta/moto

c) (AmE) \<\<bus/subwayain\>\> ir* en

2)

a) ( traverse on horseback) \<\<countryside/plains\>\> recorrer a caballo

b) ( run) \<\<race\>\> correr en

3) ( be carried upon) \<\<waves/wind\>\> dejarse llevar por

4) ( harass) (AmE colloq) tenerla* tomada con (fam)

2.

vi

1)

a) ( on horse) montar or (AmL tb) andar* a caballo

to go riding — ir* a montar or (AmL tb) a andar a caballo, ir* a hacer equitación

we rode over to Garsville — fuimos a Garsville a caballo

a boy riding on a donkey — un niño montado en un burro

b) (on bicycle, in vehicle) ir*

we rode into town — fuimos al centro en bicicleta (or en moto etc)

can I ride with you, John? — (esp AmE) ¿puedo ir contigo en el coche, John?

2) (run, go) \<\<horse\>\> correr; \<\<vehicle\>\> andar*, marchar

3) (be carried along, borne up)

to ride ON something: they ride on the backs of the working population viven a costa de la clase trabajadora; to be riding high estar* en la cresta de la ola; to let something ride: let it ride déjalo correr or pasar; to let things ride — dejar que las cosas sigan su curso

•

Phrasal Verbs:

- ride on

- ride out

- ride up

II

noun

1) (on horse, in vehicle etc)

let's go for a ride on our bikes/in your car — vamos a dar una vuelta or un paseo en bicicleta/en tu coche

will you give me a ride on your back? — ¿me llevas a cuestas?

it's only a short bus/taxi ride from here — queda a poca distancia de aquí en autobús/taxi

it was a long ride and we were exhausted when we arrived — fue un viaje largo y llegamos agotados

the firm has had a bumpy ride recently — las cosas no han marchado muy bien para la empresa últimamente

from then on, it was a smooth ride — de ahí en adelante, todo marchó sobre ruedas

the audience gave her a rough ride — el público le hizo pasar un mal rato

to hitch a ride — (esp AmE) hacer* dedo or auto-stop, pedir* aventón (Col, Méx fam)

she gave us a ride into town — (esp AmE) nos llevó al centro en coche, nos acercó al centro, nos dio un aventón (Méx) or (Col fam) una palomita al centro

I went along for the ride — aproveché el viaje, aproveché el aventón (Méx) or (Col fam) la palomita

to take somebody for a ride — (colloq) tomarle el pelo a algn (fam)

2) ( at amusement park)

the rides — las atracciones, los juegos (AmL)

[raɪd] (vb: pt rode) (pp ridden)
1. N

1) (=journey) paseo m ; (=car ride) vuelta f en coche; (=bike ride) paseo en bicicleta; (=horse ride) paseo a caballo; (esp US) (=free ride) viaje m gratuito

the ride of the Valkyries — la cabalgata de las valquirias

it's my first ride in a Rolls — es la primera vez que viajo en un Rolls

• he gave me a ride into town — (in car) me llevó en coche a la ciudad, me dio aventón hasta la ciudad (Mex)

• to get a ride, I got a ride all the way to Bordeaux — un automovilista me llevó todo hasta Burdeos

• to go for a ride — (in car, on bike, on horse) dar una vuelta, pasear

• it was a rough ride — fue un viaje bastante incómodo

to give sb a rough ride — (fig) hacer pasar un mal rato a algn

• to take a ride in a helicopter — dar un paseo en helicóptero

to take sb for a ride — (in car) dar una vuelta en coche a algn; (=make fool of) * tomarle el pelo a algn; (=swindle) * dar gato por liebre a algn; (=kill) ** (US) mandar a algn al otro barrio **

- be taken for a ride

- come/go along for the ride

2) (=distance travelled) viaje m, recorrido m

it's only a short ride — es poco camino

it's a ten-minute ride on the bus — son diez minutos en autobús or (Mex) en camión

it's a 70p ride from the station — el viaje desde la estación cuesta 70 peniques

3) (at fairground) (=attraction) atracción f ; (=trip) viaje m

50p a ride — 50 peniques por persona

4) (=path) vereda f

2. VT

1) [+ horse] montar; [+ bicycle] montar en, ir en, andar en

to ride an elephant — ir montado en un elefante

he rode his horse into town — fue a caballo hasta la ciudad

he rode his horse into the shop — entró a caballo en la tienda

to ride a horse hard — castigar mucho a un caballo

can you ride a bike? — ¿sabes montar en bicicleta?

it has never been ridden — hasta ahora nadie ha montado en él

he rode it in two races — lo corrió en dos carreras

2) [+ distance]

we rode ten km yesterday — recorrimos diez kilómetros ayer

3)

to ride a good race — hacer bien una carrera, dar buena cuenta de sí (en una carrera)

4) (esp US)
*
to ride sb — tenerla tomada con algn, no dejar en paz a algn

to ride sb hard — exigir mucho a algn, darle duro a algn *

don't ride him too hard — no seas demasiado severo con él

to ride an idea to death — explotar una idea con demasiado entusiasmo, acabar con una idea a fuerza de repetirla demasiado

5) (Naut) [+ waves] hender, surcar

3. VI

1) (on horse) montar

to ride on an elephant — ir montado en un elefante

can you ride? — ¿sabes montar a caballo?

she rides every day — monta todos los días

to ride astride — montar a horcajadas

to ride like mad — correr como el demonio

he rides for a different stable — monta para otra cuadra

2) (in car) ir, viajar

to ride on a bus/in a car/in a train — viajar en autobús/en coche/en tren

some rode but I had to walk — algunos fueron en coche pero yo tuve que ir a pie

3) (with prep, adv)

• he rode straight at me — arremetió contra mí

• to ride home on sb's shoulders — ser llevado a casa en los hombros de algn

• to ride over/through — andar a caballo etc por/a través de

we'll ride over to see you — vendremos a verte

• to ride to Jaén — ir (a caballo) a Jaén

he rode up to me — se me acercó a caballo

4)

to ride at anchor — (Naut) estar fondeado

5) (fig)

the moon was riding high in the sky — la luna estaba en lo alto del cielo

- be riding high

he's riding high at the moment — por ahora lo va muy bien

- let things ride

- ride about

- ride away

- ride back

- ride behind

- ride by

- ride down

- ride off

- ride on

- ride out

- ride up

* * *

I
1. [raɪd]
(past rode; past p ridden) transitive verb

1) ( as means of transport)

a)

to ride a horse — montar a caballo

Paradise Boy, ridden by G. Moffatt — Paradise Boy, jineteado por G. Moffatt or con G. Moffatt en la monta

b)

to ride a bicycle/motorbike — montar or (AmL tb) andar* en bicicleta/moto

c) (AmE) \<\<bus/subway/train\>\> ir* en

2)

a) ( traverse on horseback) \<\<countryside/plains\>\> recorrer a caballo

b) ( run) \<\<race\>\> correr en

3) ( be carried upon) \<\<waves/wind\>\> dejarse llevar por

4) ( harass) (AmE colloq) tenerla* tomada con (fam)

2.

vi

1)

a) ( on horse) montar or (AmL tb) andar* a caballo

to go riding — ir* a montar or (AmL tb) a andar a caballo, ir* a hacer equitación

we rode over to Garsville — fuimos a Garsville a caballo

a boy riding on a donkey — un niño montado en un burro

b) (on bicycle, in vehicle) ir*

we rode into town — fuimos al centro en bicicleta (or en moto etc)

can I ride with you, John? — (esp AmE) ¿puedo ir contigo en el coche, John?

2) (run, go) \<\<horse\>\> correr; \<\<vehicle\>\> andar*, marchar

3) (be carried along, borne up)

to ride ON something: they ride on the backs of the working population viven a costa de la clase trabajadora; to be riding high estar* en la cresta de la ola; to let something ride: let it ride déjalo correr or pasar; to let things ride — dejar que las cosas sigan su curso

•

Phrasal Verbs:

- ride on

- ride out

- ride up

II

noun

1) (on horse, in vehicle etc)

let's go for a ride on our bikes/in your car — vamos a dar una vuelta or un paseo en bicicleta/en tu coche

will you give me a ride on your back? — ¿me llevas a cuestas?

it's only a short bus/taxi ride from here — queda a poca distancia de aquí en autobús/taxi

it was a long ride and we were exhausted when we arrived — fue un viaje largo y llegamos agotados

the firm has had a bumpy ride recently — las cosas no han marchado muy bien para la empresa últimamente

from then on, it was a smooth ride — de ahí en adelante, todo marchó sobre ruedas

the audience gave her a rough ride — el público le hizo pasar un mal rato

to hitch a ride — (esp AmE) hacer* dedo or auto-stop, pedir* aventón (Col, Méx fam)

she gave us a ride into town — (esp AmE) nos llevó al centro en coche, nos acercó al centro, nos dio un aventón (Méx) or (Col fam) una palomita al centro

I went along for the ride — aproveché el viaje, aproveché el aventón (Méx) or (Col fam) la palomita

to take somebody for a ride — (colloq) tomarle el pelo a algn (fam)

2) ( at amusement park)

the rides — las atracciones, los juegos (AmL)

English-spanish dictionary > ride

12 hold

I 1. [həuld] past tense, past participle - held; verb
1) (to have in one's hand(s) or between one's hands: He was holding a knife; Hold that dish with both hands; He held the little boy's hand; He held the mouse by its tail.) holde

2) (to have in a part, or between parts, of the body, or between parts of a tool etc: He held the pencil in his teeth; She was holding a pile of books in her arms; Hold the stamp with tweezers.) holde

3) (to support or keep from moving, running away, falling etc: What holds that shelf up?; He held the door closed by leaning against it; Hold your hands above your head; Hold his arms so that he can't struggle.) holde

4) (to remain in position, fixed etc when under strain: I've tied the two pieces of string together, but I'm not sure the knot will hold; Will the anchor hold in a storm?) holde

5) (to keep (a person) in some place or in one's power: The police are holding a man for questioning in connection with the murder; He was held captive.) holde

6) (to (be able to) contain: This jug holds two pints; You can't hold water in a handkerchief; This drawer holds all my shirts.) indeholde

7) (to cause to take place: The meeting will be held next week; We'll hold the meeting in the hall.) afholde

8) (to keep (oneself), or to be, in a particular state or condition: We'll hold ourselves in readiness in case you send for us; She holds herself very erect.) holde

9) (to have or be in (a job etc): He held the position of company secretary for five years.) have; være

10) (to think strongly; to believe; to consider or regard: I hold that this was the right decision; He holds me (to be) responsible for everyone's mistakes; He is held in great respect; He holds certain very odd beliefs.) tro; holde

11) (to continue to be valid or apply: Our offer will hold until next week; These rules hold under all circumstances.) gælde

12) ((with to) to force (a person) to do something he has promised to do: I intend to hold him to his promises.) holde nogen fast til noget

13) (to defend: They held the castle against the enemy.) holde; forsvare

14) (not to be beaten by: The general realized that the soldiers could not hold the enemy for long.) forsvare sig imod

15) (to keep (a person's attention): If you can't hold your pupils' attention, you can't be a good teacher.) holde; bevare

16) (to keep someone in a certain state: Don't hold us in suspense, what was the final decision?) holde hen

17) (to celebrate: The festival is held on 24 June.) fejre

18) (to be the owner of: He holds shares in this company.) eje

19) ((of good weather) to continue: I hope the weather holds until after the school sports.) holde

20) ((also hold the line) (of a person who is making a telephone call) to wait: Mr Brown is busy at the moment - will you hold or would you like him to call you back?) vente

21) (to continue to sing: Please hold that note for four whole beats.) holde

22) (to keep (something): They'll hold your luggage at the station until you collect it.) opbevare

23) ((of the future) to be going to produce: I wonder what the future holds for me?) bringe
2. noun
1) (the act of holding: He caught/got/laid/took hold of the rope and pulled; Keep hold of that rope.) hold; greb

2) (power; influence: He has a strange hold over that girl.) magt; indflydelse

3) ((in wrestling etc) a manner of holding one's opponent: The wrestler invented a new hold.) greb; tag

•

- - holder
- hold-all
- get hold of
- hold back
- hold down
- hold forth
- hold good
- hold it
- hold off
- hold on
- hold out
- hold one's own
- hold one's tongue
- hold up
- hold-up
- hold with II [həuld] noun
((in ships) the place, below the deck, where cargo is stored.) last

* * *
I 1. [həuld] past tense, past participle - held; verb
1) (to have in one's hand(s) or between one's hands: He was holding a knife; Hold that dish with both hands; He held the little boy's hand; He held the mouse by its tail.) holde

2) (to have in a part, or between parts, of the body, or between parts of a tool etc: He held the pencil in his teeth; She was holding a pile of books in her arms; Hold the stamp with tweezers.) holde

3) (to support or keep from moving, running away, falling etc: What holds that shelf up?; He held the door closed by leaning against it; Hold your hands above your head; Hold his arms so that he can't struggle.) holde

4) (to remain in position, fixed etc when under strain: I've tied the two pieces of string together, but I'm not sure the knot will hold; Will the anchor hold in a storm?) holde

5) (to keep (a person) in some place or in one's power: The police are holding a man for questioning in connection with the murder; He was held captive.) holde

6) (to (be able to) contain: This jug holds two pints; You can't hold water in a handkerchief; This drawer holds all my shirts.) indeholde

7) (to cause to take place: The meeting will be held next week; We'll hold the meeting in the hall.) afholde

8) (to keep (oneself), or to be, in a particular state or condition: We'll hold ourselves in readiness in case you send for us; She holds herself very erect.) holde

9) (to have or be in (a job etc): He held the position of company secretary for five years.) have; være

10) (to think strongly; to believe; to consider or regard: I hold that this was the right decision; He holds me (to be) responsible for everyone's mistakes; He is held in great respect; He holds certain very odd beliefs.) tro; holde

11) (to continue to be valid or apply: Our offer will hold until next week; These rules hold under all circumstances.) gælde

12) ((with to) to force (a person) to do something he has promised to do: I intend to hold him to his promises.) holde nogen fast til noget

13) (to defend: They held the castle against the enemy.) holde; forsvare

14) (not to be beaten by: The general realized that the soldiers could not hold the enemy for long.) forsvare sig imod

15) (to keep (a person's attention): If you can't hold your pupils' attention, you can't be a good teacher.) holde; bevare

16) (to keep someone in a certain state: Don't hold us in suspense, what was the final decision?) holde hen

17) (to celebrate: The festival is held on 24 June.) fejre

18) (to be the owner of: He holds shares in this company.) eje

19) ((of good weather) to continue: I hope the weather holds until after the school sports.) holde

20) ((also hold the line) (of a person who is making a telephone call) to wait: Mr Brown is busy at the moment - will you hold or would you like him to call you back?) vente

21) (to continue to sing: Please hold that note for four whole beats.) holde

22) (to keep (something): They'll hold your luggage at the station until you collect it.) opbevare

23) ((of the future) to be going to produce: I wonder what the future holds for me?) bringe
2. noun
1) (the act of holding: He caught/got/laid/took hold of the rope and pulled; Keep hold of that rope.) hold; greb

2) (power; influence: He has a strange hold over that girl.) magt; indflydelse

3) ((in wrestling etc) a manner of holding one's opponent: The wrestler invented a new hold.) greb; tag

•

- - holder
- hold-all
- get hold of
- hold back
- hold down
- hold forth
- hold good
- hold it
- hold off
- hold on
- hold out
- hold one's own
- hold one's tongue
- hold up
- hold-up
- hold with II [həuld] noun
((in ships) the place, below the deck, where cargo is stored.) last

English-Danish dictionary > hold

13 cast

kɑ:st
1. сущ.
1) а) бросок б) бросание, метание (в цель, в качестве соревнования) в) расстояние броска, расстояние, на которое может быть брошен предмет
2) а) бросание костей (в игре) б) число выпавших очков ∙ to stake on a cast, set on a cast, put on a cast ≈ рискнуть last cast
3) а) забрасывание (сети, удочки, лота) б) сеть, удочка (то, что забрасывается при ужении) в) подходящее место для забрасывания удочки
4) 'подбрасывание' (подвезти, подбросить кого-л. по дороге) So you can't give a cast to this lassie? Well, I must take her on myself. ≈ Так ты не можешь подвезти эту девчушку? Ну, тогда я сам о ней позабочусь.
5) образец, образчик
6) то, что бросается;
то, что выбрасывается а) выделение второго в сезоне роя пчел из одного улья б) срыгиваемая масса из зоба хищных птиц в) земля, выбрасываемая дождевыми червями
7) а) вычисление, подсчет, расчет Syn: calculation, reckoning б) предположение, догадка to make a long cast ahead ≈ делать далекий прогноз Syn: conjecture
1., forecast
1.
8) театр. распределение ролей;
состав исполнителей (в данном спектакле) to head a cast ≈ играть главную роль to select a cast ≈ назначить состав исполнителей all-star cast ≈ звездный состав исполнителей supporting cast ≈ второй состав
9) литейная форма
10) слепок (гипсовый и т. п.)
11) отклонение, искривление cast in the eye ≈ легкое косоглазие Syn: warp
1.
12) а) оттенок a yellowish cast ≈ желтоватый оттенок Syn: tinge
1., hue I, shade 1> б) перен. след, оттенок;
примесь His countenance assumed a deeper cast of dejection. ≈ На его лице появился оттенок еще большего уныния.
13) склад (ума, характера) ;
тип, сорт a mind of philosophic cast ≈ философский склад ума a melancholy cast of mind ≈ меланхолический склад ума a strongly individual cast of character ≈ в высший степени оригинальный характер Here is a man of the cast of hooker and butler. ≈ Вот человек типа мелкого воришки и слуги.
14) выражение (лица) cast of features ≈ выражение лица an officer, with a very sinister cast of countenance ≈ офицер с очень мрачным выражением
2. гл.
1) а) бросать, кидать, швырять;
выбрасывать (о море, волнах и т. п.) to cast a stone ≈ бросить камень to cast ashore ≈ выбрасывать на берег б) бросать (якорь), забрасывать( удочку, сети) to cast anchor ≈ бросать якорь to cast a net ≈ закидывать сеть в) метать (кости) г) подавать, отдавать (голос при голосовании), опускать, бросать (избирательный бюллетень) to cast non-vote ≈ подать незаполненный баллотировочный бюллетень д) бросать, направлять (взгляд) to cast an eye, cast a glance, cast a look ≈ (at, on, over) бросить взгляд на что-л.;
быстро просмотреть;
поверхностно изучить е) отбрасывать (тень) ;
бросать (тень на репутацию), подвергать( сомнению и т. п.) to cast a shadow on ≈ отбрасывать тень на (что-л.) to cast doubt on their integrity ≈ подвергать сомнению их честность to cast light (up) on ≈ проливать свет на;
вносить ясность в ∙ Syn: throw
2., fling
2., hurl
2., pitch II
2., toss
2.
2) общее значение: наносить поражение, побеждать а) бросать на землю;
сбрасывать, низвергать б) бросать (животное) на спину The animal is first cast and his legs bound. ≈ Животное сначала бросают на спину и связывают им ноги. в) юр. присуждать, приговаривать to be cast in lawsuit ≈ проиграть судебный процесс
3) а) сбрасывать, скидывать( преим. со значением отделаться от чего-л. или потерять что-л.) to cast a shoe ≈ терять подкову (о лошади) б) сбрасывать (об одежде ≈ переставать носить насовсем или на сезон) The widow comes to cast her weeds. ≈ Идет вдова снять свой вдовий наряд. в) терять (зубы) ;
сбрасывать (рога, кожу, панцирь) ;
сбрасывать, ронять (листья) to cast the coat ≈ линять( о животных) Syn: shed I г) выкинуть, родить раньше времени( о животных) ;
преждевременно приносить плоды( о фруктовых деревьях) д) роиться( о пчелах) е) изрыгать( пищу - в совр. употреблении только о соколах или других птицах) ж) выгонять;
увольнять (солдат и т. п.) ;
браковать( лошадей и т. п.) Syn: discard
2., reject
2.
4) общее значение: считать, подсчитывать, вычислять а) считать, подсчитывать, суммировать( обыкн. cast up.) Syn: compute, figure
2. б) делать астрологические прогнозы to cast a figure, horoscope, nativity ≈ вычислять, составлять гороскоп
5) разрабатывать, придумывать (план, действия и т. п.)
6) театр. распределять( роли) to cast a play ≈ распределять роли в пьесе to cast actors for parts ≈ назначать актеров на определенные роли to cast parts to actors ≈ распределять роли между актерами
7) лить, отливать to cast steel ≈ разливать сталь to cast machine parts ≈ отливать детали машин Syn: found
2., shape
2., mould II
2.
8) а) коробиться, деформироваться( о дереве и т. п.) Syn: warp
2. б) мор. менять направление, менять курс Syn: veer I
2.
9) охот. рассыпаться в поисках дичи (об охотничьих собаках или об охотниках) ∙ cast about cast aside cast away be cast away cast back cast down cast in cast off cast on cast out cast over cast round cast up to cast smth. in smb.'s teeth ≈ бранить кого-л. за что-л.;
бросать кому-л. упрек в чем-л. to cast in one's lot with smb., smth. ≈ связать судьбу с кем-л., чем-л. to cast pearls before swine ≈ метать бисер перед свиньями to cast oneself on someone's mercy ≈ рассчитывать на чье-л. снисхождение to cast the blame on ≈ взваливать вину на кого-л. to cast a spell upon smb. ≈ очаровать околдовать кого-л. - cast lots cast one's bread on the waters бросок;
швырок бросание, метание;
забрасывание;
закидка;
- * of the lead (морское) бросание лота расстояние броска;
расстояние, пройденное брошенным предметом;
- a stone's * на расстоянии брошенного камня;
(библеизм) на вержение камня;
поблизости;
рукой подать метание (костей в игре) число выброшенных очков шанс, риск;
- the lask * последний шанс определенное количество;
количество добываемого или производимого продукта;
выход( продукции) ;
- a year's * of lamb (сельскохозяйственное) годовой окот, среднегодовой окот то, что отбрасывается, выбрасывается или сбрасывается (кожа змеи) рвотная масса, блевотина экскременты (театроведение) (кинематографический) распределение ролей (театроведение) (кинематографический) состав исполнителей;
актерский состав;
- to choose the * подбирать исполнителей список действующих лиц и исполнителей образец, образчик;
- a * of smb.'s trade образец чьего-л мастерства;
- a * of cunning пример коварства подсчет;
вычисление (американизм) догадка, предположение (американизм) предсказание;
прогноз склад (ума) ;
тип, род;
- * of mind склад ума;
- * of countenance облик;
- men of one * люди одного склада;
- heroines of such a * героини такого типа;
- * of a sentence оборот;
строй предложения взгляд;
выражение глазъ легкое косоглазие оттенок;
- greenish * зеленоватый оттенок;
прозелень слепок (гипсовый) ;
- to take a * of smth. снимать форму, делать слепок с чего-л (медицина) гипсовая повязка;
шина( техническое) литье, отливка;
- * steel литая сталь( техническое) форма для отливки( техническое) плавка( количество металла) (специальное) место, годное для ужения рыбы > * of the die чистая случайность;
> to stake on a * поставить на карту, рискнуть бросать, кидать, швырять;
- to a net закинуть сеть;
- to * the lead (морское) бросать лот;
- to * a shoe расковаться, потерять подкову ( о лошади) ;
- to * smth ashore выбрасывать что-л на берег;
- to * into prison бросить в тюрьму;
- to * into hell ввергнуть в ад;
- to * back отбрасывать назад;
вернуться мысленно назад;
- to * one's thoughts back on the past мысленно вернуться к прошлому метать (кости) разбрасывать (семена) бросаться на колени, к чьим-л ногам сбрасывать;
- the horse * its rider лошадь сбросила седока;
- to * one's clothes сбросить с себя платье;
- to * from the throme сбросить с престола, свергнуть уволить;
прогнать;
отпустить отдавать (швартовы) ;
- to * anchor бросить якорь отваливать браковать (лошадей) (техническое) отливать, лить;
- * to final dimensions отлитый по окончательному размеру;
- to * in cement (строительство) заливать цементом;
- * in a different mould другого склада, с другим характером (юридическое) присуждать к уплате убытков;
- to be * проиграть процесс( редкое) обдумывать размышлять( редкое) делать предположения, строить догадки( редкое) предсказывать терять (зубы) менять( рога) сбрасывать (кожу) ;
- to * its coat линять (о животных) ронять (листья) выкинуть, родить раньше времени бросать (взгляды) ;
- to * a look at smth. бросить взгляд на что-л;
быстро просмотреть;
поверхностно изучить;
- to * an eye over calculations просмотреть расчеты бросать, отбрасывать (свет) ;
- to * light upon smth. проливать свет на что-л;
вносить ясность во что-л;
- to * a slur бросать тень;
порочить;
- to * the blame on smb. взвалить вину на кого-л;
- to * a cloud вызывать холодок в отношениях;
- to * a spel upon smb. очаровать кого-л;
- to * a gloom омрачить( театроведение) (кинематографический) распределять;
давать роль;
- to * actors for parts назначать исполнителей;
- she was badly * ей была дана неподходящая роль;
- he was * for the part он получил эту роль;
он создан для этой роли располагать, распределять;
- to * facts under heads классифицировать факты по соответствующим разделам;
- to * streets планировать улицы подсчитывать, подводить (итог) подвергать, ввергать в какое-л состояние;
- to * into despondency ввергать в отчаяние;
- to * into sleep погрузить в сон искать, выискивать, изыскивать что-л - to * about for evidence выискивать доказательства > to * a vote подавать голос;
опускать избирательный бюллетень;
> to * lots бросать, жребий;
> to * in one's lot with smb., smth. связать судьбу с кем-л, чем-л;
> he * in his lot with the rebels он связал свою судьбу с повстанцами;
> to * pearls before swine метать бисер перед свиньями;
> to * smth in smb.'s teeth упрекать кого-л чем-л;
> to * loose пустить по течению;
бросить на произвол судьбы;
> to * beyond the moon предаваться несбыточным мечтам, фантазировать;
> to * a horoscope составить гороскоп;
> * bread upon the waters( библеизм) отпускай хлеб свой по водам;
делай что-л заблаговременно to be ~ away потерпеть крушение ~ down повергать в уныние, угнетать;
to be cast down быть в унынии cast браковать (лошадей и т. п.) ~ бросание, метание;
забрасывание (сети, удочки, лота) ~ бросать, кидать, швырять;
метать;
отбрасывать;
to cast anchor бросать якорь;
to cast ashore выбрасывать на берег ~ бросать ~ бросок ~ выкинуть, родить раньше времени (о животных) ~ выражение (лица) ~ гипсовая повязка ~ гипсовый слепок ~ образец, образчик ~ тех. отливать, лить (металлы) ~ оттенок ~ поворот, отклонение;
cast in the eye легкое косоглазие ~ подводить итог ~ подсчитывать (обыкн. cast up.) ~ подсчитывать ~ подсчет ~ юр. присуждать к уплате убытков ~ присуждать к уплате убытков ~ театр. распределение ролей;
состав исполнителей (в данном спектакле) ~ распределять (роли) ;
to cast actors for parts назначать актеров на определенные роли;
to cast parts to actors распределять роли между актерами ~ расстояние, пройденное брошенным предметом ~ риск;
to stake( или to set, to put) on a cast поставить на карту, рискнуть ~ сбрасывать ~ склад (ума, характера) ;
тип;
a mind of philosophic cast философский склад ума ~ терять (зубы) ;
менять (рога) ;
сбрасывать (кожу) ;
ронять (листья) ;
to cast the coat линять (о животных) ~ форма для отливки to ~ a vote подавать голос (на выборах) ;
to cast the blame (on smb.) взваливать вину (на кого-л.) ;
to cast (smth.) in (smb.'s) teeth бранить (кого-л. за что-л.) ;
cast бросать (кому-л.) упрек (в чем-л.) to ~ a look (или a glance, an eye) (at) бросить взгляд (на) look: to cast a ~ бросить взгляд, посмотреть;
to steal a look украдкой посмотреть to ~ a net закидывать сеть to ~ a spell( upon smb.) очаровать околдовать (кого-л.) spell: ~ чары;
обаяние;
under a spell зачарованный;
to cast a spell (on (или over) smb.) очаровать, околдовать (кого-л.) to ~ a vote подавать голос (на выборах) ;
to cast the blame (on smb.) взваливать вину (на кого-л.) ;
to cast (smth.) in (smb.'s) teeth бранить (кого-л. за что-л.) ;
cast бросать (кому-л.) упрек (в чем-л.) vote: ~ голосование;
баллотировка;
to cast a vote голосовать;
to put to the vote ставить на голосование ~ about изыскивать средства ~ about мор. менять курс ~ about обдумывать ~ распределять (роли) ;
to cast actors for parts назначать актеров на определенные роли;
to cast parts to actors распределять роли между актерами ~ бросать, кидать, швырять;
метать;
отбрасывать;
to cast anchor бросать якорь;
to cast ashore выбрасывать на берег ~ away отбрасывать;
отвергать ~ down опускать (глаза) ~ down повергать в уныние, угнетать;
to be cast down быть в унынии ~ down свергать;
разрушать;
перевертывать to ~ in one's lot (with smb., smth.) связать судьбу (с кем-л., чем-л.) lot: to cast (или to throw) in one's ~ (with smb.) связать, разделить( свою) судьбу (с кем-л.) ;
the lot fell upon (или came to) me жребий пал на меня to ~ a vote подавать голос (на выборах) ;
to cast the blame (on smb.) взваливать вину (на кого-л.) ;
to cast (smth.) in (smb.'s) teeth бранить (кого-л. за что-л.) ;
cast бросать (кому-л.) упрек (в чем-л.) tooth: to cast (smth.) in (smb.'s) teeth = бросать (кому-л.) в лицо упрек ~ поворот, отклонение;
cast in the eye легкое косоглазие cast iron чугун to ~ light (upon) проливать свет (на) ;
вносить ясность (в) to ~ lots бросить жребий lot: ~ жребий;
перен. участь, доля, судьба;
to cast (to draw) lots бросать (тянуть) жребий;
to settle by lot решить жеребьевкой ~ off бросать, покидать;
сбрасывать (оковы) ~ off заканчивать работу ~ off мор. отдавать (швартовы) ;
отваливать ~ off спускать( собаку) ~ out воен. выбраковывать( лошадей) ~ out выгонять ~ out извергать( пищу) ~ распределять (роли) ;
to cast actors for parts назначать актеров на определенные роли;
to cast parts to actors распределять роли между актерами to ~ a vote подавать голос (на выборах) ;
to cast the blame (on smb.) взваливать вину (на кого-л.) ;
to cast (smth.) in (smb.'s) teeth бранить (кого-л. за что-л.) ;
cast бросать (кому-л.) упрек (в чем-л.) ~ терять (зубы) ;
менять (рога) ;
сбрасывать (кожу) ;
ронять (листья) ;
to cast the coat линять (о животных) ~ up вскидывать( глаза, голову) ~ up выбрасывать ~ up извергать ~ up подводить итог ~ up подсчитывать the last ~ последний шанс ~ склад (ума, характера) ;
тип;
a mind of philosophic cast философский склад ума ~ риск;
to stake (или to set, to put) on a cast поставить на карту, рискнуть stone's ~ небольшое расстояние stone's ~ расстояние, на которое можно бросить камень stonecast: stonecast = stone's cast throw: stone's ~ = stone's cast

Большой англо-русский и русско-английский словарь > cast

14 solutum

solvo, solvi, solutum, 3, v. a. ( perf. soluit, trisyll., Cat. 2, 13:
soluisse,
Tib. 4, 5, 16) [for se-luo; cf. socors for se-cords], to loosen an object from any thing, to release or to loose, remove any thing which binds or restrains another.
I.
To loose an object bound, to release, set free, disengage, dissolve, take apart.
A.
In a corporeal sense.
1.
Outwardly, to release.
a.
From fetters or custody, to free, set free, release; absol.:
solvite istas,
i. e. from fetters, Plaut. Truc. 4, 3, 64:
solvite istum,
id. Mil. 5, 32:
numquam, nisi me orassis, solves,
id. Ep. 5, 2, 62:
jube solvi (eum),
Ter. And. 5, 4, 52:
ad palum adligati repente soluti sunt,
Cic. Verr. 2, 5, 5, § 11:
ut vincti solvantur,
id. ib. 2, 5, 6, §
12: qui in compedibus corporis semper fuerunt, etiam cum soluti sunt, tardius ingrediuntur,
id. Tusc. 1, 31, 75:
ita nexi soluti (sunt),
Liv. 8, 28, 9:
solvite me, pueri,
Verg. E. 6, 24:
fore ut brevi solveretur,
Suet. Vesp. 5; id. Tib. 65; id. Vit. 12.—With abl.:
canis solutus catena,
Phaedr. 3, 7, 20. — Transf., from the fetter of frost:
solutis amnibus (i. e. frigoris vinculo),
Stat. Th. 5, 15:
terrae quem (florem) ferunt solutae,
Hor. C. 1, 4, 10.—
b.
From reins, ties, bands, etc.: solve senescentem equum, from the rein, i. e. dismiss him from service, Hor. Ep. 1, 1, 8:
solverat sol equos,
unhitched, Stat. Th. 3, 407: currum solvere (i. e. ab equis, poet. for equos a curru), Sen. Thyest. 794: solvere epistulam, i. e. from the string by which it was tied (= to open), Nep. Hann. 11, 3:
et tibi sollicita solvitur illa (epistula) manu,
Ov. Tr. 5, 2, 2:
et jacet in gremio charta soluta meo,
id. H. 11, 4:
praecepit suis ne sarcinas solverent, aut onera deponerent,
Front. Strat. 1, 5, 3.—So of garments and sails, to unfurl, unfold: cum tunica soluta inambularet, Asin. ap. Cic. Fam. 10, 32, 3; Front. Strat. 4, 1, 26:
soluta toga,
Quint. 11, 3, 147:
vela solvere,
Verg. A. 4, 574.—
c.
From any fastening (mostly poet. and post-Aug. prose), to detach from; constr. absol., or with ab or de, and abl.:
Caucasia solvet de rupe Promethei bracchia,
Prop. 2, 1, 69:
fraxinus solvitur,
from the ground, Stat. Th. 9, 498:
ceciditque soluta pinus,
id. ib. 9, 409; cf.:
pinus radice soluta, deficit,
id. S. 5, 1, 152:
solutis radicibus arbusta procumbunt,
Sen. Q. N. 3, 27, 5:
accepi epistulam quam, ut scribis, ancora soluta de phaselo dedisti, i. e. a litore,
detached, Cic. Att. 1, 13, 1 B. and K. (al. sublata;
but soluta is perh. an error of Cic. in the use of a technical term, v Orell. ad loc.).—In the same sense: solvere retinacula classis,
Ov. M. 15, 696; 8, 102:
querno solvunt de stipite funem,
id. F. 4, 333:
fune soluto Currit in immensum carina,
id. Am. 2, 11, 23:
curvo solves viscera cultro (i. e. de corpore ferarum),
Sen. Hippol. 53.—Of rain disengaged from the clouds:
imber caelesti nube solutus,
Ov. A. A. 2, 237: (Lunam) imperfecta vi solvere tantum umorem, disengage only the moisture, i. e. from the earth:
cum solis radii absumant,
Plin. 2, 9, 6, § 45:
solutum a latere pugionem,
detached from his side, Suet. Vit. 15.—
d.
Esp., of ships: navem solvere, to free a ship from the land, i. e. to set sail, weigh anchor, leave land, depart.
(α).
With acc. alone:
eisce confectis navem solvimus,
Plaut. Merc. 1, 1, 91:
navim cupimus solvere,
id. Mil. 4, 7, 17:
naves solvit,
Caes. B. G. 4, 36; 5, 8; id. B. C. 1, 28; 3, 14; 3, 26;
3, 102: primis tenebris solvit navem,
Liv. 45, 6:
postero die solvere naves (jussi),
id. 29, 25 fin.; Nep. Hann. 8, 2:
classem solvere,
Liv. 45, 41; Prop. 3, 7 (4, 6), 23.—
(β).
With ab and abl.:
navis a terra solverunt,
Caes. B. C. 3, 101:
quinto inde die quam ab Corintho solverit naves,
Liv. 31, 7 med.:
solvunt a litore puppes,
Luc. 2, 649.—
(γ).
With ex and abl.:
nam noctu hac soluta est navis nostra e portu Persico,
Plaut. Am. 1, 1, 259:
interea e portu nostra navis solvitur,
id. Bacch. 2, 3, 54.—
(δ).
With abl.:
complures mercatores Alexandria solvisse,
Cic. Off. 3, 12, 50:
portu solventibus,
id. Mur. 2, 4.—
(ε).
Absol. (sc. navem or naves):
tertia fere vigilia solvit,
Caes. B. G. 4, 23:
nos eo die cenati solvimus,
Cic. Fam. 16, 9, 2:
altero die quam a Brundusio solvit,
Liv. 31, 14 init.:
qui inde solverant,
Val. Max. 1, 7, 3:
solvi mare languido,
Sen. Ep. 53, 1:
fortasse etiam ventis minantibus solves,
id. Ben. 2, 35, 5:
non eadem est his et illis causa solvendi,
making sea-voyages, id. Q. N. 5, 18, 16.—
(ζ).
With navis, etc., as subj., to leave the land (sc. se a litore):
naves XVIII. ex superiore portu solverunt,
Caes. B. G. 4, 28; and by another change of construction: solvimus oram, we freed the shore, i.e. from the ship, Quint. 4, 2, 41; id. Ep. ad Tryph. 3.—
(η).
Poet. usages:
de litore puppis solvit iter,
clears the voyage, Stat. S. 5, 1, 243:
nec tibi Tyrrhena solvatur funis harena,
Prop. 1, 8, 11 (cf.: retinacula solvere, c. supra).—
e.
Of secretions from the body ( poet. and in post-Aug. prose):
tempore eo quo menstrua solvit,
Lucr. 6, 706:
cruor solvitur,
Stat. Th. 9, 530:
lacrimas solvere,
id. Achill. 2, 256:
solutis lacrimis,
Claud. Ruf. 2, 258; so,
partus solvere,
to bear, bring forth, be delivered of offspring, Ov. F. 3, 258; Stat. Th. 5, 461; Plin. 28, 3, 6, § 33; 32, 1, 1, § 6.—
2.
To loosen an object from that which holds it together, to break up, part, dissolve, disperse, divide, take apart, scatter.
a.
In gen.:
omne colligatum solvi potest,
Cic. Fin. 11.—
b.
Of structures ( poet. and in post-Aug. prose):
solvere naves et rursus conjungere,
Curt. 8, 10, 3:
solvere quassatae parcite membra ratis,
Ov. Tr. 1, 2, 2:
dubitavit an solveret pontem,
Curt. 4, 16, 8:
solvere pontem,
Tac. A. 1, 69:
si pons solutus sit,
Dig. 2, 11, 2, § 7:
solutus pons tempestatibus,
Just. 2, 13, 9:
currum (solis) solutum,
Manil. 1, 740.—
c.
Of woven stuff:
solvens texta,
Prop. 2, 9, 6.—
d.
Of mountains:
utrimque montes solvit (Hercules),
Sen. Herc. Fur. 237:
tridente Neptunus montem solvit,
id. Agam. 553.—
e.
Of the neck:
soluta cervix silicis impulsu,
broken, Sen. Troad. 1119.—
f.
Of a comet:
momentum quo cometes solutus et in duas partes redactus est,
Sen. Q. N. 7, 16, 3.—
g.
Of the hair, to loosen, untie, let fall:
solve capillos,
Ov. Am. 3, 9, 3:
crinem,
id. A. A. 3, 784; id. M. 11, 682; 13, 584; Prop. 2, 15 (3, 7), 46:
comas casside,
Ov. F. 3, 2; cf. id. ib. 4, 854.—
h.
Of the earth (so mostly P. a., q. v. infra;
post-Aug.): ita in terrae corpore evenit ut partes ejus vetustate solvantur, solutae cadant,
Sen. Q. N. 6, 10, 2:
ubi montis latus nova ventis solvit hiems,
Stat. Th. 7, 745. —
3.
To dissolve; pass., to be dissolved, changed, to pass over into ( poet. and postclass. for dissolvere, or transire in); constr. absol., or with in and acc.
(α).
Of a change into air or gas:
calor mobiliter solvens, differt primordia vini,
dissolving, parts the molecules of the wine, Lucr. 6, 235:
nam materiai copia ferretur per inane soluta,
id. 1, 1018; so id. 1, 1103:
ita fatus in aera rursus solvitur,
Stat. Th. 5, 285;
nec in aera solvi Passa, recentem animam caelestibus intulit astris,
Ov. M. 15, 845.—
(β).
Into a liquid, to melt:
saepe terra in tabem solvitur,
Sen. Q. N. 3, 15, 7:
terram quam diximus esse mutabilem et solvi in umorem,
id. ib. 3, 29, 4:
nullum tellus se solvit in amnem,
Luc. 2, 408; ipsum in conubia terrae Aethera, cum pluviis rarescunt nubila, solvo, dissolve into the embrace of the earth, i. e. change into rain, Stat. S. 1, 2, 186:
ex Aethiopiae jugis solutas nives ad Nilum decurrere,
Sen. Q. N. 4, 2, 17; so,
nivem solvere,
id. ib. 4, 5, 2; Ov. Am. 3, 6, 93; Sen. Herc. Oet. 729:
rigor auri solvitur aestu,
Lucr. 1, 493:
ferrum calidi solvant camini,
Manil. 4, 250:
cerae igne solutae,
Ov. A. A. 2, 47:
Iris cum vino triduo non solvitur,
Plin. 21, 20, 83, § 142:
(herba) quinto die solvitur,
id. 26, 14, 88, § 148.—
(γ).
Of putrefaction:
(vitulo) per integram solvuntur viscera pellem,
Verg. G. 4, 302.—
(δ).
Of change in general:
inque novas abiit massa soluta domos,
Ov. F. 1, 108:
repentino crementur incendio, atque ex tanta varietate solvantur atque eant in unum omnia (sc. all the heavenly bodies),
Sen. Ben. 6, 22.—
(ε).
Of expansion by heat:
(uva) cum modo frigoribus premitur, modo solvitur aestu,
Ov. A. A. 2, 317.—
(ζ).
Hence, solvere, absol., to rarefy:
gravitas aeris solvitur,
Sen. Q. N. 5, 5, 1.—
(η).
Solvi in, to pass into, become:
in cacumine (herbae) capitula purpurea quae solvantur in lanugines,
Plin. 27, 8, 39, § 61.—Of a wave:
donec in planitiem immotarum aquarum solvatur,
disappears in, Sen. Q. N. 1, 2, 2:
postremi (equi) solvuntur in aequora pisces (= solvuntur in pisces),
Stat. Th. 2, 47: lumina in lacrimas solventur, stream with tears. —Hence, solvere, causative, to make pass over, to make vanish in: circulum in pulverem, in quo descriptus est, solvere, Sen. Ep. 74, 27: soluti agri, the boundaries of which are effaced, Sic. Fl. Cond. Agr. p. 3 Goes.—
4.
To consume, to destroy, dissolve:
solvere orbes,
Manil. 1, 497:
ni calor et ventus... interemant sensum diductaque solvant (i.e. sensum),
Lucr. 3, 287:
(Cato) ferrei prope corporis animique, quem ne senectus quidem, quae solvit omnia, fregerit,
Liv. 39, 40, 11:
si (cometae) sunt purus ignis... nec illos conversio mundi solvit,
Sen. Q. N. 7, 2, 2:
(turbo) ab eo motu, qui universum trahit, solveretur,
id. ib. 7, 9, 4:
tabes solvit corpora,
Luc. 6, 18; 7, 809:
nec solum silvas, sed saxa ingentia solvit (ignis),
id. 3, 506:
ne tegat functos humus, ne solvat ignis,
Sen. Thyest. 750.—So, vitam solvere, to extinguish life, esp. of gradual or easy death:
solvas potius (vitam), quam abrumpas, dummodo, si alia solvendi ratio non erit, vel abrumpas,
Sen. Ep. 22, 3:
hanc mihi solvite vitam,
Prop. 2, 9, 39.—
B.
Trop.
1.
To free, release, loose, emancipate, set free; constr. absol., with abl. or ab and abl.; rarely with gen.
a.
From the body, etc.:
teque isto corpore solvo,
Verg. A. 4, 703:
soluta corpore anima,
Quint. 5, 14, 13:
qui solutas vinculis animas recipit,
Sen. Cons. 28, 8: si animus somno relaxatus solute (i. e. free from the shackles of the body) moveatur ac libere, Cic. Div. 2, 48, 100:
vocem solvere,
to set free the voice, to speak, Stat. S. 3, 1; Sen. Thyest. 682; so, responsa solve (pregn. = utter and disclose), Sen. Oedip. 292:
suspiria solvit,
Stat. Th. 11, 604:
solvat turba jocos,
Sen. Med. 114:
solutos Qui captat risus hominum (= quem juvat risus hominum solvere),
Hor. S. 1, 4, 83:
Ausonii... versibus incomptis ludunt risuque soluto,
unrestrained, free, Verg. G. 2, 386.—
b.
Of members or parts of the body: linguam solvere, to unfetter the tongue (sc. vinculis oris), to give flow to words:
linguam (Juno) ad jurgia solvit,
Ov. M. 3, 261:
lingua devincta nec in motus varios soluta,
Sen. Ira, 1, 3, 7:
ut quisque contemptissimus est, ita linguae solutissimae est,
id. Const. 11, 3:
(fama) innumeras solvit in praeconia linguas,
Luc. 1, 472. —Solvere bracchia, poet., to unfetter the arms, i. e. to move them:
magna difficili solventem bracchia motu,
Stat. Achill. 1, 604; cf.
of the free motions of animals: columbae soluto volatu multum velociores,
unrestrained flight, Plin. 10, 36, 52, § 108.—
c.
From obligations and debts:
solvit me debito,
Sen. Ben. 6, 4, 1:
an nos debito solverit,
id. Ep. 81, 3:
ut religione civitas solvatur,
Cic. Caecin. 34, 98; Liv. 7, 3, 9:
te decem tauri... Me tener solvet vitulus (sc. religione),
Hor. C. 4, 2, 54.—So from a military oath:
hoc si impetro, solvo vos jurejurando,
Just. 14, 4, 7.—Sacramento or militia solvere, to dismiss a soldier from service:
sacramento solvi,
Tac. A. 16, 13:
cum quis propter delictum sacramento solvitur,
Dig. 49, 16, 13:
militia solvere,
Tac. A. 1, 44.— Munere (publico) solvere, to exempt from public duties:
ut Ilienses publico munere solverentur,
Tac. A. 12, 58.—With obj. inf.:
ut manere solveretur,
that he should be excused from the duty of remaining, Tac. A. 3, 29.—
d.
From guilt and sin, to acquit, absolve, cleanse (cf. absolvere, to acquit of crime):
si ille huic (insidias fecerit), ut scelere solvamur,
be held guiltless, Cic. Mil. 12, 31:
atque hunc ille summus vir scelere solutum periculo liberavit,
id. ib. 4, 9:
sit capitis damno Roma soluta mei,
Ov. F. 6, 452:
ipsum quoque Pelea Phoci Caede per Haemonias solvit Acastus aquas,
id. ib. 2, 40:
Helenen ego crimine solvo,
id. A. A. 2, 371:
quid crimine solvis Germanum?
Stat. Th. 11, 379:
solutam caede Gradivus manum restituit armis,
Sen. Herc. Fur. 1342. —
e.
From feelings, etc.:
quae eos qui quaesissent cura et negotio solverent,
Cic. Rep. 1, 18, 30:
cum ego vos solvi curis ceteris,
Ter. Hec. 2, 1, 33:
senatus cura belli solutus,
Plin. 22, 3, 4, § 7:
pectus linquunt cura solutum,
Lucr. 2, 45:
his terroribus ab Epicuro soluti et in libertatem vindicati,
Cic. N. D. 1, 20, 56:
soluti metu,
Liv. 41, 14 init.; 27, 51:
solvent formidine terras,
Verg. E. 4, 14:
solve metu patriam,
Prop. 4 (5), 6, 41:
metu belli Scythas solvit,
Just. 9, 2, 2; so id. 14, 2, 5:
haec est Vita solutorum misera ambitione,
Hor. S. 1, 6, 129:
soluti a cupiditatibus,
Cic. Agr. 1, 9, 27:
his concitationibus quem vacuum, solutum, liberum videris,
id. Tusc. 5, 15, 43: et tu solve me dementia, [p. 1726] Hor. Epod. 17, 43:
longo luctu,
Verg. A. 2, 26:
tristem juventam solve (i. e. juventam tristitia),
Sen. Hippol. 450:
solvite tantis animum monstris, solvite, superi,
id. Herc. Fur. 1063:
Quis te solvere Thessalis Magus venenis poterit?
Hor. C. 1, 27, 21. — Poet.:
solvit animis miracula (for animos miraculis),
the soul from superstition, Manil. 1, 103.—And of animals:
rabie tigrim,
Manil. 5, 707.— Absol.:
ut ad praecepta quae damus possit ire animus, solvendus est (i. e. perturbationibus),
Sen. Ep. 95, 38:
calices, quem non fecere contracta in paupertate solutum?
i. e. from cares, Hor. Ep. 1, 5, 20:
solvite animos,
Manil. 4, 12.—With in:
vix haec in munera solvo animum,
i. e. free it from passions and so make it fit for these duties, Stat. S. 5, 3, 33.—
f.
From sleep, very rare:
ego somno solutus sum,
awoke, Cic. Rep. 6, 26, 29 (cf.: somno solvi, to be overwhelmed by sleep, 2. b, g infra).—
g.
From labor, business, etc.:
volucres videmus... solutas opere volitare,
Cic. Or. 2, 6, 23:
solutus onere regio, regni bonis fruor,
Sen. Oedip. 685.— Poet.:
Romulus excubias decrevit in otia solvi,
to be relieved from guard and enjoy leisure, Prop. 4 (5), 4, 79.—
h.
From rigidity, austerity, stiffness, etc., to relax, smooth, unbend, quiet, soothe ( poet. and in post-Aug. prose):
frontem solvere disce,
Mart. 14, 183:
saltem ora trucesque solve genas,
Stat. Th. 11, 373:
solvit feros tunc ipse rictus,
Sen. Herc. Fur. 797.— Poet.:
solvatur fronte senectus = frons senectute (i. e. rugis), solvatur,
be cleared, Hor. Epod. 13, 5:
vultum risu solvit,
relieves, Val. Max. 4, 3, 5:
risum judicis movendo, et illos tristes affectus solvit, et animum renovat,
Quint. 6, 3, 1; so,
solvere judicem,
unbend, excite his laughter, id. 11, 3, 3:
solvere qui (potui) Curios Fabriciosque graves (sc. risu),
Mart. 9, 28 (29), 4:
ut tamen arctum Solveret hospitiis animum,
Hor. S. 2, 6, 83:
cujus non contractum sollicitudine animum illius argutiae solvant?
Sen. Cons. Helv. 18, 5.— Transf., pregn.:
solventur risu tabulae,
i. e. the austerity of the judge will be relaxed by laughter, and the complaint dismissed, Hor. S. 2, 1, 86.—Imitated:
quia si aliquid omiserimus, cum risu quoque tota res solvitur,
Quint. 5, 10, 67.—
k.
From any cause of restraint.
(α).
To release from siege:
Bassanitas obsidione solvere,
Liv. 44, 30:
patriam obsidione solvere,
Val. Max. 3, 2, 2. —
(β).
From moral restraints:
hic palam cupiditates suas solvit,
gave vent to, Curt. 6, 6, 1; v. also P. a., B. 7. infra.—
l.
From laws and rules: legibus solvere.
(α).
To exempt from laws, i. e. by privilege:
Vopiscus, qui ex aedilitate consulatum petit, solvatur legibus,
Cic. Phil. 11, 5, 11:
cur M. Brutus legibus est solutus, si, etc.,
id. ib. 2, 13, 31:
ut interea magistratus reliquos, legibus omnibus soluti, petere possetis,
id. Agr. 2, 36, 99:
Lurco, tribunus plebis, solutus est (et lege Aelia et Furia),
id. Att. 1, 16, 13:
solvatne legibus Scipionem,
Auct. Her. 3, 2, 2:
petente Flacco ut legibus solverentur,
Liv. 31, 50, 8:
Scipio legibus solutus est,
id. Epit. 56:
Licet enim, inquiunt, legibus soluti sumus, attamen legibus vivimus,
Just. Inst. 2, 17, 8; cf.:
ut munere vigintiviratus solveretur,
Tac. A. 3, 29.— Transf., of the laws of nature, etc.:
(aestus) illo tempore, solutus legibus, sine modo fertur,
Sen. Q. N. 3, 28, 6:
solus (sapiens) generis humani legibus solvitur,
id. Brev. Vit. 15, 5:
nec leti lege solutas,
Lucr. 3, 687:
nec solvo Rutulos (i. e. legibus fati),
Verg. A. 10, 111.— With gen. (cf. libero), perh. only in phrase testamenti solvere, to release from a testamentary disposition:
et is per aes et libram heredes testamenti solveret,
Cic. Leg. 2, 20, 51; 2, 21, 53 (less prop. testamenti is taken as attribute of heredes); cf. Gai. Inst. 3, 175, and Hor. C. 3, 17, 16, P. a., B. 5. fin. infra.—
(β).
Legibus solutus, not subject to, released from:
reus Postumus est ea lege... solutus ac liber,
i. e. the law does not apply to him, Cic. Rab. Post. 5, 12:
soluti (lege Julia) huc convenistis, ne constricti discedatis cavete,
id. ib. 7, 18.—Of other laws:
solutus Legibus insanis,
Hor. S. 2, 6, 68:
quae sedes expectent animam solutam legibus servitutis humanae,
Sen. Ep. 65, 20.— Transf., of things: soluta legibus scelera sunt, unrestrained by the laws, i. e. crimes are committed with impunity, Sen. Ben. 7, 27, 1.— Of the laws of versification: numerisque fertur Lege solutis, referring to dithyrambic measures, Hor. C. 4, 2, 12 (cf. P. a., B. 11. infra).—
2.
To dissolve, separate objects which are united, to break up, dismiss.
(α).
Of troops, ranks, etc.:
ubi ordines procursando solvissent,
Liv. 42, 65, 8:
incomposito agmine, solutis ordinibus,
Curt. 8, 1, 5; so id. 8, 4, 6:
agmina Diductis solvere choris,
Verg. A. 5, 581:
solvit maniplos,
Juv. 8, 154:
solvuntur laudata cohors,
Stat. Achill. 2, 167.—Hence, to separate armies engaged in battle:
commissas acies ego possum solvere,
Prop. 4 (5), 4, 59.—
(β).
Of banquets, assemblies, etc.:
convivio soluto,
Liv. 40, 14 fin.:
convivium solvit,
Curt. 8, 5, 24; 8, 6, 16:
Quid cessas convivia solvere?
Ov. F. 6, 675:
coetuque soluto Discedunt,
id. M. 13, 898.—Hence, urbem (Capuam) solutam ac debilitatam reliquerunt, disfranchised, Cic. Agr. 2, 33, 91.—
(γ).
Of the words in discourse, orationem or versum solvere, to break up a sentence or verse:
(discant) versus primo solvere, mox mutatis verbis interpretari,
Quint. 1, 9, 2:
quod cuique visum erit vehementer, dulciter, speciose dictum, solvat ac turbet,
id. 9, 4, 14:
ut partes orationis sibi soluto versu desideret et pedum proprietates,
id. 1, 8, 13:
non, ut si solvas Postquam discordia tetra, etc., invenias etiam disjecti membra poetae,
Hor. S. 1, 4, 60.—
3.
Implying a change for the worse.
a.
To relax, make effeminate, weaken, by ease, luxury, dissipation, etc. (post-Aug.):
Hannibalem hiberna solverunt,
Sen. Ep. 51, 5:
usque eo nimio delicati animi languore solvuntur,
Sen. Brev. Vit. 12, 6:
infantiam statim deliciis solvimus,
Quint. 1, 2, 6:
solutus luxu,
id. 3, 8, 28; so Tac. A. 11, 31.—With in and acc.:
soluti in luxum,
Tac. H. 2, 99:
in lasciviam,
id. ib. 3, 38.— Transf.: versum solvere, to deprive a verse of its proper rhythm:
si quinque continuos dactylos confundas solveris versum,
Quint. 9, 4, 49.—
b.
To make torpid by removing sensation.
(α).
To relax, benumb the limbs or body;
as by narcotics, terror, sickness, exhaustion: multaque praeterea languentia membra per artus solvunt,
Lucr. 6, 798:
ima Solvuntur latera,
Verg. G. 3, 523:
solvi debilitate corporis,
paralyzed, Val. Max. 1, 7, 4:
ut soluto labitur moriens gradu,
Sen. Hippol. 368.—In mal. part., Hor. Epod. 12, 8; cf. Verg. G. 3, 523.— Poet.:
illum aget, penna metuente solvi, Fama superstes,
Hor. C. 2, 2, 7.—Of the mind:
segnitia (oratoris) solvit animos,
wearies, Quint. 11, 3, 52:
mentes solvere,
to make insane, Plin. 25, 3, 7, § 25.—
(β).
By frost ( poet.):
solvuntur illi frigore membra,
Verg. A. 12, 951; 1, 92.—
(γ).
By sleep ( poet. for sopio):
homines volucresque ferasque Solverat alta quies,
Ov. M. 7, 186:
corpora somnus Solverat,
id. ib. 10, 369:
molli languore solutus,
id. ib. 11, 648;
11, 612: altoque sopore solutum,
id. ib. 8, 817:
somno vinoque solutos,
id. F. 2, 333; Verg. A. 9, 236:
ut membra solvit sopor,
id. ib. 12, 867:
non solvit pectora somnus,
Sen. Agam. 76.—With in:
solvitur in somnos,
Verg. A. 4, 530.— Transf., of the sea:
aequor longa ventorum pace solutum,
lulled to sleep, Stat. Th. 3, 255.—
(δ).
By death: solvi, to die ( poet. and in post-Aug. prose):
ipse deus, simulatque volam, me solvet,
Hor. Ep. 1, 16, 78:
corporibus quae senectus solvit,
Curt. 89, 32 (cf. A. 4. supra):
(corpus) quam nullo negotio solvitur,
Sen. Q. N. 3, 27, 2:
alius inter cenandum solutus est,
id. Ep. 66, 43:
ubicumque arietaveris, solveris,
id. Cons. Marc. 11, 3:
me fata maturo exitu facilique solvant,
Sen. Troad. 605:
solvi inedia,
Petr. 111:
sic morte quasi somno soluta est,
Flor. 2, 21, 11.—Hence,
4.
Of logical dissolution, to refute:
non tradit Epicurus quomodo captiosa solvantur,
how fallacies are refuted, Cic. Fin. 1, 7, 22:
argumentum solvere,
Quint. 2, 17, 34:
solutum scies quod nobis opponitur,
Sen. Const. 12, 3.—
b.
To disperse, dispel, as of a cloud:
deorum beneficia tempestiva ingentes minas interventu suo solventia,
Sen. Ben. 4, 4, 2.
II.
To loose, remove, cancel that which binds any thing.
A.
In a corporeal sense.
1.
In gen., to loose (weaker than rumpo;
post-Aug.): effringere quam aperire, rumpere quam solvere putant robustius,
Quint. 2, 12, 1:
qua convulsa tota operis colligatio solveretur,
Val. Max. 8, 14, 6:
supera compage soluta,
Stat. Th. 8, 31.—
2.
To remove a fetter, bridle, etc.:
nullo solvente catenas,
Ov. M. 3, 700: vincla jugis boum, Tib. 2, 1, 7:
solvere frenum,
Phaedr. 1, 2, 3:
loris solutis,
Ov. A. A. 1, 41.— Transf., of prisons:
qui, solutis ergastulis, exercitus numerum implevit,
Liv. Ep. 56; Brut. ap. Cic. Fam. 11, 10, 13; 11, 13, 2.—Of frost:
gelu solvitur,
it thaws, Tac. H. 1, 79:
solvitur acris hiems,
Hor. C. 1, 4, 1.—Of clouds:
facit igitur ventum resoluta nubes, quae plurimis modis solvitur,
Sen. Q. N. 5, 12, 5; 5, 12, 1.—Of the grasp of hands, fingers, etc.:
Aeacides a corpore bracchia solvit,
looses his hold, Ov. M. 11, 246:
indigno non solvit bracchia collo,
Stat. Th. 5, 217:
digitis solutis abjecit jaculum,
id. ib. 8, 585.—
3.
To untie a string, cord, necklace, etc., slacken or unlock an enclosure, open a box, trunk, etc.:
solve vidulum ergo,
Plaut. Rud. 4, 4, 98:
eam solve cistulam,
id. Am. 2, 2, 151:
solve zonam,
untie, id. Truc. 5, 62:
solvisse jugalem ceston fertur,
Stat. Th. 5, 62:
animai nodos a corpore solvit,
Lucr. 2, 950:
nihil interest quomodo (nodi) solvantur,
Curt. 3, 1, 18:
quid boni est, nodos operose solvere, quos ipse ut solveres feceris?
Sen. Ben. 5, 12, 2:
solvere nodum,
Stat. Th. 11, 646:
laqueum quem nec solvere possis, nec abrumpere,
Sen. Tranq. 10, 1:
vix solvi duros a pectore nexus,
Ov. M. 9, 58:
fasciam solve,
Sen. Ep. 80, 10:
solutis fasciis,
Curt. 7, 6, 5:
solvi fasciculum,
Cic. Att. 11, 9, 2:
crinales vittas,
Verg. A. 7, 403:
Parmenion vinculum epistulae solvens,
Curt. 7, 2, 25:
equum empturus solvi jubes stratum,
Sen. Ep. 80, 9:
redimicula solvite collo,
Ov. F. 4, 135:
corollas de fronte,
Prop. 1, 3, 21:
solvere portas,
Stat. Th. 3, 492:
munimina valli,
id. ib. 12, 10:
ille pharetram Solvit,
Ov. M. 5, 380.— Transf., of the veins as enclosures of the blood:
solutis ac patefactis venis,
Sen. Q. N. 3, 15, 5:
venam cultello solvere,
Col. 6, 14; cf.
also: lychnis alvum solvit,
looses the bowels, Plin. 21, 26, 98, § 171; 21, 20, 83, § 140; Suet. Vesp. 24; Tac. A. 12, 67:
ventrem,
Plin. 20, 8, 30, § 74.— Absol. (sc. alvum), Mart. 13, 29:
stomachus solutus = venter solutus,
loose bowels, Petr. 117; Scrib. Comp. 92.—
B.
Trop., to slacken or remove a bond.
1.
Solvere aliquid (aliquod vinculum; cf. I. B. 1. supra).
a.
Of the mouth, etc., to open:
talibus ora solvit verbis,
Ov. M. 15, 74; so id. ib. 1, 181; Tib. 4, 5, 14:
ternis ululatibus ora Solvit,
Ov. M. 7, 191; 9, 427; id. Tr. 3, 11, 20; Stat. Achill. 1, 525:
vix ora solvi patitur etiamnum timor,
Sen. Herc. Oet. 725; so,
os promptius ac solutius,
Val. Max. 8, 7, ext. 1.— Transf., of an abyss:
hic ora solvit Ditis invisi domus,
Sen. Herc. Fur. 664.—
b.
To remove, cancel; to destroy the force of a legal or moral obligation by expiration, death, etc.:
si mors alterutrius interveniat, solvitur mandatum,
Gai. Inst. 3, 160:
cum aliquis renunciaverit societati, societas solvitur,
id. ib. 3, 151; so id. ib. 3, 152:
morte solvetur compromissum,
Dig. 4, 8, 27:
soluto matrimonio,
ib. 24, 3, 2:
solutum conjugium,
Juv. 9, 79:
qui... conjugalia solvit,
Sen. Med. 144:
nec conjugiale solutum Foedus in alitibus,
Ov. M. 11, 743:
(sapiens) invitus beneficium per compensationem injuriae solvet,
cancel the obligation of a favor by the set-off of a wrong, Sen. Ep. 81, 17.—
c.
To efface guilt or wrong:
magnis injuria poenis Solvitur,
Ov. F. 5, 304:
solve nefas, dixit: solvit et ille nefas,
id. ib. 2, 44:
culpa soluta mea est,
id. Tr. 4, 4, 10:
neque tu verbis solves unquam quod mi re male feceris (i. e. injuriam),
Ter. Ad. 2, 1, 10.—
d.
Poenam solvere, to suffer punishment, i. e. to cancel the obligation of suffering, etc. (cf. 3. infra;
less freq. than poenam persolvere, exsolvere): serae, sed justae tamen et debitae poenae solutae sunt,
Cic. Mil. 31, 85:
capite poenas solvit,
Sall. J. 69, 4:
meritas poenas solventem,
Curt. 6, 3, 14:
poenarum solvendi tempus,
Lucr. 5, 1224:
nunc solvo poenas,
Sen. Phoen. 172:
hac manu poenas tibi solvam,
id. Hippol. 1177.—
e.
To remove, relieve, soothe affections, passions, etc.:
atque animi curas e pectore solvat,
Lucr. 4, 908:
curam metumque juvat Dulci Lyaeo solvere,
Hor. Epod. 9, 38:
patrimonii cura solvatur,
Sen. Q. N. 3, praef. §
2: Pyrrhus impetus sui terrore soluto,
Val. Max. 4, 3, 14:
solvite corde metum,
Verg. A. 1, 562; so id. ib. 9, 90:
solve metus animo,
Stat. Th. 2, 356:
solvi pericula et metus narrant,
Plin. 11, 37, 52, § 140: neque adhuc Stheneleius iras Solverat Eurystheus, [p. 1727] Ov. M. 9, 274:
hoc uno solvitur ira modo,
id. A. A. 2, 460:
solvitque pudorem,
Verg. A. 4, 55.—
f.
Of sleep:
quasi clamore solutus Sit sopor,
Ov. M. 3, 6, 30:
nec verba, nec herbae audebunt longae somnum tibi solvere Lethes,
Luc. 6, 768; cf.:
lassitudinem solvere,
Plin. 37, 10, 54, § 143. —
g.
Of any checks and barriers to motion, to remove.
(α).
To raise a siege:
solutam cernebat obsidionem,
Liv. 36, 10, 14:
soluta obsidione,
id. 36, 31, 7:
ad Locrorum solvendam obsidionem,
id. 27, 28, 17; cf. id. 37, 7, 7; 38, 5, 6; 42, 56 init.; 44, 13, 7; Curt. 4, 4, 1; Tac. A. 4, 24; 4, 73; Just. 9, 2, 10.—
(β).
Of passions, etc., to remove restraint:
cujus si talis animus est, solvamus nos ejus vincula, et claustra (i. e. irae) refringamus,
Liv. 36, 7, 13.—
(γ).
To overthrow, subvert a higher authority, etc.:
quos (milites), soluto imperio, licentia corruperat,
Sall. J. 39, 5:
imperia solvit qui tacet, jussus loqui,
Sen. Oedip. 525:
sonipedes imperia solvunt,
id. Hippol. 1084; cf.:
sanctitas fori ludis solvitur,
Quint. 11, 3, 58.—
h.
Of laws and customs, to abolish, violate:
solvendarum legum id principium esse censebant (post-Aug. for dissolvendarum),
Curt. 10, 2, 5:
solutae a se legis monitus,
Val. Max. 6, 5, ext. 4:
cum plus quam ducentorum annorum morem solveremus,
Liv. 8, 4, 7:
(Tarquinius) morem de omnibus senatum consulendi solvit,
id. 1, 49, 7:
oportebat istum morem solvi,
Curt. 8, 8, 18.—
2.
Esp. with acc. of the bond, etc. (taking the place of the constr. I. B. 1. 2. 3. supra, when the abl. of separation is not admissible).
a.
To subvert discipline:
disciplinam militarem solvisti,
Liv. 8, 7, 16:
luxuria solutam disciplinam militarem esse,
id. 40, 1, 4:
quod cum, ne disciplina solveretur, fecisset,
Front. Strat. 2, 12, 2.—
b.
Of strength, energy, attention, etc., to loosen, impair, weaken, scatter, disperse:
nobilitas factione magis pollebat, plebis vis soluta atque dispersa,
Sall. J. 41, 6:
patrios nervos externarum deliciarum contagione solvi et hebetari noluerunt,
Val. Max. 2, 6, 1:
vires solvere,
Quint. 9, 4, 7:
vis illa dicendi solvitur, et frigescit affectus,
Quint. 11, 3, 133.—
c.
Of affection, etc., to sever, dissolve, destroy:
segnes nodum (amicitiae) solvere Gratiae,
Hor. C. 3, 21, 22;
similarly: solvit (ille deus) amicos,
Prop. 2, 34 (3, 32), 5; so id. 2, 15 (3, 7), 26:
hoc firmos solvit amores,
Ov. A. A. 2, 385:
amores cantibus et herbis solvere,
Tib. 1, 2, 60.—
d.
Of sickness and hunger, to end, remove:
vitex dicitur febres solvere,
Plin. 24, 9, 38, § 60:
solvit jejunia granis,
Ov. F. 4, 607:
quoniam jejunia virgo Solverat,
id. M. 5, 535; cf. Luc. 3, 282; so,
famem,
Sen. Thyest. 64.—
e.
To delay:
hi classis moras hac morte solvi rentur,
Sen. Troad. 1131.—
f.
Of darkness, to dispel:
lux solverat umbras,
Stat. Th. 10, 390.—
g.
Of war, strife, etc., to compose, settle:
aut solve bellum, mater, aut prima excipe,
Sen. Phoen. 406:
electus formae certamina solvere pastor,
Stat. Achill. 2, 337:
jurgia solvere,
Manil. 3, 115:
contradictiones solvere,
Quint. 7, 1, 38.—
h.
Of difficulties, riddles, questions, ambiguities, etc., to solve, explain, remove:
quia quaestionem solvere non posset,
Val. Max. 9, 12, ext. 3:
aenigmata,
Quint. 8, 6, 53:
omnes solvere posse quaestiones,
Suet. Gram. 11:
haec ipsa, quae volvuntur ab illis, solvere malim et expandere,
Sen. Ep. 82, 20; id. Q. N. 7, 14, 1:
unum tantum hoc solvendum est,
that one question, id. ib. 1, 7, 3:
puta nunc me istuc non posse solvere,
id. Ep. 48, 6:
carmina non intellecta Solverat,
Ov. M. 7, 760:
triste carmen alitis solvi ferae,
Sen. Oedip. 102:
nodos juris,
Juv. 8, 50:
proponere aliquid quod solvat quaestionem,
Quint. 5, 10, 96:
plurimas quaestiones illis probationibus solvi solere,
id. 1, 10, 49:
quo solvitur quaestio supra tractata,
id. 3, 7, 3:
ambiguitatem or amphiboliam,
id. 7, 2, 49; 7, 9, 10.—
3.
In partic., of obligations, to fulfil.
a.
To pay.
(α).
Originally, rem solvere, to free one's property and person (rem familiarem) from debts (solutio per aes et libram), according to the ancient formula:
quod ego tibi tot millibus condemnatus sum, me eo nomine... a te solvo liberoque hoc aere aeneaque libra,
Gai. Inst. 3, 174 Huschke; cf.:
inde rem creditori palam populo solvit (i. e. per aes et libram),
Liv. 6, 14, 5:
quas res dari, fieri, solvi oportuit,
id. 1, 32, 11. —Hence, rem solvere, to pay; often with dat. of person:
pro vectura rem solvit?
paid the freight, Plaut. As. 2, 4, 27:
ubi nugivendis res soluta'st omnibus,
id. Aul. 3, 5, 51:
tibi res soluta est recte,
id. Curc. 4, 3, 21:
ego quidem pro istac rem solvo ab tarpessita meo,
id. ib. 5, 2, 20:
rem solvo omnibus quibus dehibeo,
id. ib. 5, 3, 45:
dum te strenuas, res erit soluta,
id. Ps. 2, 2, 35:
res soluta'st, Gripe, ego habeo,
id. Rud. 5, 3, 57.— Trop.: saepe edunt (aves);
semel si captae sunt, rem solvont aucupi,
they repay him, pay for his expenses, Plaut. As. 1, 3, 66.—And to pay by other things than money:
si tergo res solvonda'st,
by a whipping, Plaut. As. 2, 2, 54:
habent hunc morem ut pugnis rem solvant si quis poscat clarius,
id. Curc. 3, 9:
tibi quidem copia'st, dum lingua vivet, qui rem solvas omnibus,
id. Rud. 2, 6, 74.—Hence,
(β).
Absol. (sc. rem), to pay; with or without dat. of person:
cujus bona, quod populo non solvebat, publice venierunt,
Cic. Fl. 18, 43:
ei cum solveret, sumpsit a C. M. Fufiis,
id. ib. 20, 46:
misimus qui pro vectura solveret,
id. Att. 1, 3, 2:
qui nimis cito cupit solvere, invitus debet,
Sen. Ben. 4, 40, 5:
ut creditori solvat,
Dig. 30, 1, 49, § 7.— Pass. impers.:
si dare vis mihi, Magis solutum erit quam ipsi dederis,
it will be a more valid payment, Plaut. Ps. 2, 2, 46:
numquam vehementius actum est quam me consule, ne solveretur,
to stop payments, Cic. Off. 2, 24, 84:
fraudandi spe sublata solvendi necessitas consecuta est,
id. ib. 2, 24, 84:
cum eo ipso quod necesse erat solvi, facultas solvendi impediretur,
Liv. 6, 34, 1.—Cf. in the two senses, to free from debt, and to pay, in the same sentence:
non succurrere vis illi, sed solvere. Qui sic properat, ipse solvi vult, non solvere,
Sen. Ben. 6, 27, 1.—
(γ).
With acc. of the debt, to discharge, to pay:
postquam Fundanio debitum solutum esset,
Cic. Q. Fr. 1, 2, 3, § 10:
hoc quod debeo peto a te ut... solutum relinquas,
settled, id. Att. 16, 6, 3:
solverat Castricio pecuniam jam diu debitam,
id. Fl. 23, 54:
ex qua (pensione) major pars est ei soluta,
id. Att. 16, 2, 1:
solvi aes alienum Pompejus ex suo fisco jussit,
Val. Max. 6, 2, 11:
aes alienum solvere,
Sen. Ep. 36, 5:
quae jactatio est, solvisse quod debebas?
id. Ben. 4, 17, 1; so,
debitum solvere,
id. ib. 6, 30, 2:
ne pecunias creditas solverent,
Cic. Pis. 35, 86:
ut creditae pecuniae solvantur,
Caes. B. C. 3, 20; 3, 1:
ex thensauris Gallicis creditum solvi posse,
Liv. 6, 15, 5:
ita bona veneant ut solidum suum cuique solvatur,
Cic. Rab. Post. 17, 46.—And of moral debts:
cum patriae quod debes solveris,
Cic. Marcell. 9, 27:
debet vero, solvitque praeclare,
id. Phil. 13, 11, 25:
aliter beneficium, aliter creditum solvitur,
Sen. Ben. 2, 34, 1:
qui grate beneficium accipit, primam ejus pensionem solvit,
id. ib. 2, 22 fin. —
(δ).
By a confusion of construction, solvere pecuniam, etc., to pay money, etc. (for pecunia rem or debitum solvere); constr. with dat. or absol.:
emi: pecuniam solvi,
Cic. Verr. 2, 4, 20, § 43:
pro frumento nihil solvit,
id. ib. 2, 3, 72, §
169: legatis pecuniam pro frumento solvit,
Liv. 44, 16:
hanc pecuniam cum solvere in praesenti non posset,
Nep. Milt. 7, 6:
nisi pecuniam solvisset,
id. Cim. 1, 1:
condiciones pacis dictae ut decem millia talentum argenti... solverent,
Liv. 30, 37 med.:
pro quo (frumento) pretium solveret populus Romanus,
id. 36, 3, 1:
pretium servorum ex aerario solutum est dominis,
id. 32, 26, 14:
pretium pro libris domino esse solvendum,
id. 40, 39 fin.:
meritam mercedem,
id. 8, 22, 3; so id. 8, 11, 4: sorte creditum solvere, by paying the principal (i. e. without interest), id. 6, 36, 12:
quae praemia senatus militibus ante constituit, ea solvantur,
Cic. Phil. 14, 14, 38:
stipendium,
Liv. 28, 32, 1:
dotem mulieri,
Dig. 24, 3, 2:
litem aestimatam,
the amount of a fine, Nep. Cim. 5, 18 fin.:
arbitria funeris,
the expenses of the funeral, Cic. Red. Sen. 7, 18:
solvere dodrantem,
to pay seventy-five per cent., Mart. 8, 9, 1:
dona puer solvit,
paid the promised gifts, Ov. M. 9, 794; so,
munera,
id. ib. 11, 104.— Transf., of the dedication of a book, in return for favors:
et exspectabo ea (munera) quae polliceris, et erunt mihi pergrata si solveris... Non solvam nisi prius a te cavero, etc.,
Cic. Brut. 4, 17 sq. —Of the delivery of slaves:
si quis duos homines promise rit et Stichum solverit,
Dig. 46, 3, 67; 46, 3, 38, § 3.— Transf., poet.: dolorem solvisti, you have paid your grief, i. e. have duly mourned, Stat. S. 2, 6, 98.— Pass. with personal subject:
si (actor) solutus fuisset,
Dig. 12, 1, 31 (cf.: solvere militem, b supra). —
(ε).
Esp., in certain phrases, to pay:
aliquid praesens solvere,
to pay in cash, Cic. Att. 16, 2, 1; so,
aliquid de praesentibus solvere,
Sen. Ep. 97, 16:
solvere grates (= referre gratiam muneribus): Sulla solvit grates Dianae,
Vell. 2, 25:
quas solvere grates sufficiam?
Stat. S. 4, 2, 7: cum homo avarus, ut ea (beneficia) solveret sibi imperare non posset, etc., Cael. ap. Cic. Fam. 8, 12, 1; cf.: non dicimus reposuit beneficium aut solvit;
nullum nobis placuit quod aeri alieno convenit verbum,
Sen. Ep. 81, 9; but v. id. Ben. 2, 18, 5: in debitum solvere, to make a partial payment:
unum haec epistula in debitum solvet,
id. Ep. 7, 10: aliquid solvere ab aliquo (de aliqua re), to pay out of funds supplied by any one ( out of any fund):
Quintus laborat ut tibi quod debet ab Egnatio solvat,
Cic. Att. 7, 18, 4:
homines dicere, se a me solvere,
id. ib. 5, 21, 11:
(summa) erat solvenda de meo,
Plin. Ep. 2, 4, 2:
operas solvere alicui,
to work for somebody, Dig. 40, 7, 39: solvo operam Dianae, I work for Diana, i. e. offer a sacrifice to her, Afran. ap. Non. 12, 21: judicatum solvere, to pay the amount adjudged by the court, for which security (satisdatio) was required:
stipulatio quae appellatur judicatum solvi,
Gai. Inst. 4, 90:
iste postulat ut procurator judicatum solvi satisdaret,
Cic. Quint. 7, 29; so Dig. 3, 2, 28; 3, 3, 15; 2, 8, 8;
2, 8, 14 et saep.: auctio solvendis nummis,
a cash auction, Mart. 14, 35.— Gerund.: solvendo esse, to be solvent; jurid. t. t., to be able to pay, i. e. one's debts; cf.
in full: nec tamen solvendo aeri alieno respublica esset,
Liv. 31, 13:
nemo dubitat solvendo esse eum qui defenditur,
Dig. 50, 17, 105:
qui modo solvendo sint,
Gai. Inst. 1, 3, 121:
si solvendo sint,
Paul. Sent. 1, 20, 1:
nec interest, solvendo sit, necne,
Dig. 30, 1, 49, § 5; so ib. 46, 1, 10; 46, 1, 27, § 2; 46, 1, 51, §§ 1 and 4; 46, 1, 52, § 1; 46, 1, 28; 50, 17, 198 et saep.: non solvendo esse, to be insolvent:
solvendo non erat,
Cic. Att. 13, 10, 3:
cum solvendo civitates non essent,
id. Fam. 3, 8, 2:
tu nec solvendo eras, nec, etc.,
id. Phil. 2, 2, 4:
ne videatur non fuisse solvendo,
id. Off. 2, 22, 79;
and very freq. in the jurists.—So, trop.: quid matri, quid flebili patriae dabis? Solvendo non es,
Sen. Oedip. 941; cf.:
*non esse ad solvendum (i. e. able to pay),
Vitr. 10, 6 fin. —
b.
To fulfil the duty of burial.
(α).
Justa solvere; with dat. of the person:
qui nondum omnia paterno funeri justa solvisset,
who had not yet finished the burial ceremonies of his father, Cic. Rosc. Am. 8, 23:
justis defunctorum corporibus solutis,
Curt. 3, 12, 15:
proinde corpori quam primum justa solvamus,
id. 10, 6, 7:
ut justa soluta Remo,
Ov. F. 5, 452:
nunc justa nato solve,
Sen. Hippol. 1245.—
(β).
Exsequias, inferias or suprema solvere:
exsequiis rite solutis,
Verg. A. 7, 5:
cruor sancto solvit inferias viro,
Sen. Hippol. 1198:
solvere suprema militibus,
Tac. A. 1, 61.—
c.
Votum solvere, to fulfil a vow to the gods.
(α).
Alone:
vota ea quae numquam solveret nuncupavit,
Cic. Phil. 3, 4, 11:
quod si factum esset, votum rite solvi non posse,
Liv. 31, 9 fin.:
liberare et se et rempublicam religione votis solvendis,
id. 40, 44, 8:
placatis diis votis rite solvendis,
id. 36, 37 fin.:
petiit ut votum sibi solvere liceret,
id. 45, 44:
animosius a mercatore quam a vectore solvitur votum,
Sen. Ep. 73, 5:
vota pro incolumitate solvebantur,
Tac. A. 2, 69:
vota pater solvit,
Ov. M. 9, 707:
ne votum solvat,
Mart. 12, 91, 6; 8, 4, 2; Val. Max. 6, 9, 5 ext.; 1, 1, 8 ext. — Poet.:
voti debita solvere,
Ov. F. 5, 596; cf.
the abbrev. formula V. S. L. M. (voTVM SOLVIT LIBENS MERITO),
Inscr. Orell. 186; 1296 sq.:
V.S.A.L. (ANIMO LIBENTI),
ib. 2022 et saep.:
sacra solvere (=votum solvere),
Manil. 1, 427.—
(β).
With dat.:
ait sese Veneri velle votum solvere,
Plaut. Rud. prol. 60:
vota Jovi solvo,
Ov. M. 7, 652; 8, 153:
sunt vota soluta deae,
id. F. 6, 248:
dis vota solvis,
Sen. Ben. 5, 19, 4:
libamenta Veneri solvere (=votum per libamenta),
Just. 18, 5, 4.—
d.
Fidem solvere, to fulfil a promise (post-class. for fidem praestare, [p. 1728] exsolvere; cf.:
fidem obligatam liberare,
Suet. Claud. 9):
illi, ut fidem solverent, clipeis obruere,
Flor. 1, 1, 12;
similarly: et voti solverat ille fidem (=votum solverat),
Ov. F. 1, 642; but cf.: itane imprudens? tandem inventa'st causa: solvisti fidem, you have found a pretext to evade your promise (cf. II. A. 3.), Ter. And. 4, 1, 18: esset, quam dederas, morte soluta fides, by my death your promise to marry me would have been cancelled (cf. II. B. 1. 6.), Ov. H. 10, 78; similarly: suam fidem (i. e. quam Lepido habuerit) solutam esse, that his faith in Lepidus was broken, Planc. ap. Cic. Fam. 10, 21, 3.—With a different construction: se depositi fide solvere, to acquit one's self of the duty to return property intrusted to him (cf. I. B. 1. c.), Val. Max. 7, 3, 5 ext.: factique fide data munera solvit, he freed the gift already given from the obligation of an accomplished fact, i. e. he revoked the gifts, although already made, Ov. M. 11, 135.—
e.
Promissum solvere, to fulfil a promise (very rare):
perinde quasi promissum solvens,
Val. Max. 9, 6, 1:
solvitur quod cuique promissum est,
Sen. Cons. Marc. 20 fin.;
similarly: solutum, quod juraverant, rebantur,
what they had promised under oath, Liv. 24, 18, 5.—Hence, sŏlūtus, a, um, P. a., free, loose, at large, unfettered, unbandaged.
A.
Lit.
1.
(Acc. to I.A. 1. supra.) Pigeat nostrum erum si eximat aut solutos sinat, Plaut. Capt. 2, 1, 11:
tibi moram facis quom ego solutus sto,
id. Ep. 5, 2, 25:
reus solutus causam dicis, testes vinctos attines,
id. Truc. 4, 3, 63:
cum eos vinciret quos secum habebat, te solutum Romam mittebat?
Cic. Deiot. 7, 22:
nec quisquam ante Marium solutus dicitur esse sectus,
unbandaged, id. Tusc. 2, 22, 53:
duos (captivos) solutos ire ad Hannibalem jussit,
Liv. 27, 51:
eum interdiu solutum custodes sequebantur, nocte clausum asservabant,
id. 24, 45, 10:
non efficiatis ut solutos verear quos alligatos adduxit,
Val. Max. 6, 2, 3.—
2.
(Acc. to I. A. 2.) Of texture, etc.; esp. of soil, loose, friable (opp spissus;
postAug.): quo solutior terra facilius pateat radicibus,
Sen. Ep. 90, 21;
ordeum nisi solutum et siccum locum non patitur,
Col. 2, 9:
soluta et facilis terra,
id. 3, 14;
solum solutum vel spissum,
id. 2, 2 init.;
seri vult raphanus terra soluta, umida,
Plin. 19, 5, 26, § 83:
hordeum seri non vult, nisi in sicca et soluta terra,
id. 18, 7, 18, § 79:
solutiores ripae,
Front. Aquaed. 15.—Of plants:
mas spissior, femina solutior,
Plin. 25, 9, 57, § 103.—Hence, subst.: sŏlūtum, i, n., a state of looseness:
dum vult describere, quem ad modum alia torqueantur fila, alia ex molli solutoque ducantur,
Sen. Ep. 90, 20.—
3.
(Acc. to I. A. 3.) Rarefied, thin, diffused:
turbo, quo celsior eo solutior laxiorque est, et ob hoc diffunditur,
Sen. Q. N. 7, 9, 3:
aer agitatus a sole calefactusque solutior est,
id. ib. 1, 2, 10:
debet aer nec tam spissus esse, nec tam tenuis et solutus, ut, etc.,
id. ib. 1, 2, 11.—
B.
Trop.
1.
(Acc. to I. B. 1.) Of speech, unfettered, fluent, ready:
(orator) solutus in explicandis sententiis,
Cic. Or. 47, 173:
verbis solutus satis,
id. ib. 47, 174:
solutissimus in dicendo,
id. ib. 48, 180.—
2.
Exempt, free from duties, obligations, etc.:
quam ob rem viderer maximis beneficii vinculis obstrictus, cum liber essem et solutus?
Cic. Planc. 30, 72:
soluta (praedia) meliore in causa sunt quam obligata,
unmortgaged, id. Agr. 3, 2, 9:
si reddidi (debitum), solutus sum ac liber,
Sen. Ben. 2, 18, 5;
non ut gratus, sed ut solutus sim,
id. ib. 4, 21, 3;
solutus omni fenore,
Hor. Epod. 2, 4;
nam ea (religione) magister equitum solutus ac liber potuerit esse,
Liv. 8, 32, 5:
Mamertini soli in omni orbe terrarum vacui, expertes soluti ac liberi fuerunt ab omni sumptu, molestia, munere,
Cic. Verr. 2, 4, 10, § 23.—
3.
Free from punishment, not punishable, not liable, etc.: qui mancipia vendunt, certiores faciunt emptores quis fugitivus sit, noxave solutus, Edict. Aedil. ap. Dig. 21, 1, 1, § 1; Gell. 4, 2, 1; cf.:
quod aiunt aediles noxae solutus non sit sic intellegendum est... noxali judicio subjectum non esse,
Dig. 21, 1, 17, § 17:
apud quos libido etiam permissam habet et solutam licentiam,
Cic. Rep. 4, 4, 4:
omne illud tempus habeat per me solutum ac liberum,
i. e. let the crimes then committed be unpunished, id. Verr. 2, 1, 12, § 33: antea vacuum id solutumque poena fuerat, Tac. A. 14, 28.—With subj. inf.:
maxime solutum fuit, prodere de iis, etc.,
Tac. A. 4, 35: solutum existimatur esse, alteri male dicere, Caecil. ap. Cic. Fam. 6, 7, 3.—
4.
Free from cares, undistracted:
animo soluto liberoque,
Cic. Verr. 2, 2, 75, § 185:
sed paulo solutiore tamen animo,
id. ib. 2, 5, 31, § 82.—
5.
At leisure, free from labor, business, etc.:
te rogo ut eum solutum, liberum, confectis ejus negotiis a te, quamprimum ad me remittas,
Cic. Fam. 13, 63, 2:
quo mea ratio facilior et solutior esse possit,
id. ib. 3, 5, 1.—With gen.:
Genium Curabis Cum famulis operum solutis,
Hor. C. 3, 17, 16.—
6.
Unbound, relaxed, merry, jovial:
quam homines soluti ridere non desinant, tristiores autem, etc.,
Cic. Dom. 39, 104:
an tu existimas quemquam soluto vultu et hilari oculo mortem contemnere?
Sen. Ep. 23, 4:
vultus,
Stat. Th. 5, 355:
(mores) naturam sequentium faciles sunt, soluti sunt,
unembarrassed, Sen. Ep. 122, 17.—
7.
Free from the rule of others, uncontrolled, independent:
cum videas civitatis voluntatem solutam, virtutem alligatam,
Cic. Att. 2, 18, 1:
ab omni imperio externo soluta in perpetuum Hispania,
Liv. 29, 1 fin.:
Masinissae ab imperio Romano solutam libertatem tribuit,
Val. Max. 7, 2, 6:
incerti, solutique, et magis sine domino quam in libertate, Vononem in regnum accipiunt,
Tac. A. 2, 4:
quorum (militum) libertas solutior erat,
Just. 13, 2, 2.—Of animals:
rectore solutos (solis) equos,
Stat. Th. 1, 219.—
8.
Free from influence or restraint; hence, independent, unbiassed, unprejudiced:
nec vero deus ipse alio modo intellegi potest, nisi mens soluta quaedam et libera,
Cic. Tusc. 1, 27, 66;
cum animi sine ratione motu ipsi suo soluto ac libero incitarentur,
id. Div. 1, 2, 4:
judicio senatus soluto et libero,
id. Phil. 5, 15, 41:
sum enim ad dignitatem in re publica solutus,
id. Att. 1, 13, 2:
libero tempore cum soluta vobis est eligendi optio,
id. Fin. 1, 10, 33:
si omnia mihi essent solutissima, tamen in re publica non alius essem atque nunc sum,
id. Fam. 1, 9, 21:
liberi enim ad causas solutique veniebant,
uncommitted, id. Verr. 2, 2, 78, § 192.—
9.
Free from moral restraint; hence, unbridled, insolent, loose:
amores soluti et liberi,
Cic. Rep. 4, 4, 4:
licentia,
id. ib. 4, 4, 4:
populi quamvis soluti ecfrenatique sint,
id. ib. 1, 34, 53:
quis erat qui sibi solutam P. Clodii praeturam sine maximo metu proponeret? Solutam autem fore videbatis, nisi esset is consul qui eam auderet possetque constringere,
id. Mil. 13, 34:
quominus conspectus, eo solutior erat,
Liv. 27, 31 fin.:
adulescentes aliquot quorum, in regno, libido solutior fuerat,
id. 2, 1, 2:
solutioris vitae primos adulescentiae annos egisse fertur,
a licentious life, Val. Max. 2, 6, 1:
spectandi solutissimum morem corrigere,
Suet. Aug. 44:
mores soluti,
licentious habits, Just. 3, 3, 10.—
10.
Regardless of rules, careless, loose:
orator tam solutus et mollis in gestu,
Cic. Brut. 62, 225:
dicta factaque ejus solutiora, et quandam sui neglegentiam praeferentia,
Tac. A. 16, 18.—
11.
Esp., of style, etc., free from rules of composition.
(α).
Oratio soluta, verba soluta, a free style, conversational or epistolary style:
est oratio aliqua vincta atque contexta, soluta alia, qualis in sermone et epistulis,
Quint. 9, 4, 19; 9, 4, 20; 9, 4, 69; 9, 4, 77.—
(β).
More freq.: verba soluta, oratio soluta, prose (opp. to verse);
in full: scribere conabar verba soluta modis, Ov Tr. 4, 10, 24: quod (Isocrates) verbis solutis numeros primus adjunxerit,
Cic. Or. 52, 174:
mollis est enim oratio philosophorum... nec vincta numeris, sed soluta liberius,
id. ib. 19, 64; 71, 234;
68, 228: si omnes soluta oratione scripserunt,
Varr. R. R. 4, 1; de heisce rebus treis libros ad te mittere institui;
de oratione soluta duos, de poetica unum,
id. L. L. 6, 11 fin.:
ut in soluta oratione, sic in poemateis,
id. ib. 7, 1:
primus (Isocrates) intellexit. etiam in soluta oratione, dum versum effugeres modum et numerum quemdam debere servari,
Cic. Brut. 8, 32:
Aristoteles judicat heroum numerum grandiorem quam desideret soluta oratio,
id. Or. 57, 192:
et creticus et paeon quam commodissume putatur in solutam orationem illigari,
id. ib. 64, 215:
a modis quibusdam, cantu remoto, soluta esse videatur oratio,
id. ib. 55, 183; 55, 184; id. de Or. 3, 48, 184: historia est quodammodo carmen solutum, Quint. 10, 1, 31.—
(γ).
Also in reference to a prose rhythm, loose, unrhythmical, inharmonious:
ut verba neque inligata sint, quasi... versus, neque ita soluta ut vagentur,
Cic. de Or. 3, 44, 176; 3, 48, 186:
nec vero haec (Callidii verba) soluta nec diffluentia, sed astricta numeris,
id. Brut. 79, 274:
orator sic illigat sententiam verbis ut eam numero quodam complectatur et astricto et soluto,
id. de Or. 3, 44, 175; but: verba soluta suis figuris, words freed from their proper meaning, i.e. metaphors, Manil. 1, 24.—
(δ).
Rarely with reference to the thought: soluta oratio, a fragmentary, disconnected style:
soluta oratio, et e singulis non membris, sed frustis, collata, structura caret,
Quint. 8, 5, 27; cf. id. 9, 4, 69:
solutiora componere,
id. 10, 4, 1; 9, 4, 15.—
12.
Effeminate, luxurious (acc. to I. B. 3.):
sinum togae in dextrum umerum reicere, solutum ac delicatum est,
Quint. 11, 3, 146.—
13.
Undisciplined, disorderly:
omnia soluta apud hostes esse,
Liv. 8, 30, 3:
nihil temeritate solutum,
Tac. A. 13, 40:
apud Achaeos neglecta omnia ac soluta fuere,
Just. 34, 2, 2.—
14.
Lax, remiss, weak:
mea lenitas adhuc si cui solutior visa erat,
Cic. Cat. 2, 12, 27:
Ciceronem male audivisse, tamquam solutum et enervem,
Tac. Or. 18:
soluti ac fluentes,
Quint. 1, 2, 8.—Hence:
solutum genus orationis,
a lifeless, dull style, Val. Max. 8, 10, 3:
quanto longius abscederent, eo solutiore cura,
laxer attention, Liv. 3, 8, 8.—
C.
(Acc. to II. B. 3. e supra.) Paid, discharged, only as subst.: sŏlūtum, i, n., that which is paid, a discharged debt, in certain phrases:
aliquid in solutum dare,
to give something in payment, Dig. 46, 3, 45; 46, 3, 46; 46, 3, 60: in solutum accipere, to accept in payment:
qui voluntatem bonam in solutum accipit,
Sen. Ben. 7, 16, 4:
qui rem in solutum accipit,
Dig. 42, 4, 15; 12, 1, 19;
in solutum imputare,
to charge as payment, Sen. Ep. 8, 10; aliquid pro soluto est, is considered as paid or cancelled:
pro soluto id in quo creditor accipiendo moram fecit, oportet esse,
Dig. 46, 3, 72: pro soluto usucapere, to acquire by prescription something given in payment by the debtor, but not belonging to him:
pro soluto usucapit qui rem debiti causa recepit,
Dig. 41, 3, 46.— Adv.: sŏlūtē.
1.
Thinly:
corpora diffusa solute,
Lucr. 4, 53.—
2.
Of speech, fluently:
non refert videre quid dicendum est, nisi id queas solute ac suaviter dicere,
Cic. Brut. 29, 110:
ita facile soluteque volvebat sententias,
id. ib. 81, 280:
quid ipse compositus alias, et velut eluctantium verborum, solutius promptiusque eloquebatur,
Tac. A. 4, 31.—
3.
Irregularly, loosely:
a fabris neglegentius solutiusque composita,
Sen. Q. N. 6, 30, 4.—
4.
Freely, without restraint:
generaliter puto judicem justum... solutius aequitatem sequi,
i. e. without strictly regarding the letter of the law, Dig. 11, 7, 14, § 13.—
5.
Of style, without connection, loosely:
enuntiare,
Quint. 11, 2, 47.—
6.
Of manners and discipline, disorderly, negligently:
praecipue sub imperio Cn. Manlii solute ac neglegenter habiti sunt (exercitus),
Liv. 39, 1, 4:
in stationibus solute ac neglegenter agentes,
id. 23, 37, 6.—
7.
Weakly, tamely, without vigor:
quod ille tam solute egisset, tam leniter, tam oscitanter,
Cic. Brut. 80, 277.—
8.
Of morals, loosely, without restraint:
ventitabat illuc Nero, quo solutius urbem extra lasciviret,
Tac. A. 13, 47.

Lewis & Short latin dictionary > solutum

15 solvo

solvo, solvi, solutum, 3, v. a. ( perf. soluit, trisyll., Cat. 2, 13:
soluisse,
Tib. 4, 5, 16) [for se-luo; cf. socors for se-cords], to loosen an object from any thing, to release or to loose, remove any thing which binds or restrains another.
I.
To loose an object bound, to release, set free, disengage, dissolve, take apart.
A.
In a corporeal sense.
1.
Outwardly, to release.
a.
From fetters or custody, to free, set free, release; absol.:
solvite istas,
i. e. from fetters, Plaut. Truc. 4, 3, 64:
solvite istum,
id. Mil. 5, 32:
numquam, nisi me orassis, solves,
id. Ep. 5, 2, 62:
jube solvi (eum),
Ter. And. 5, 4, 52:
ad palum adligati repente soluti sunt,
Cic. Verr. 2, 5, 5, § 11:
ut vincti solvantur,
id. ib. 2, 5, 6, §
12: qui in compedibus corporis semper fuerunt, etiam cum soluti sunt, tardius ingrediuntur,
id. Tusc. 1, 31, 75:
ita nexi soluti (sunt),
Liv. 8, 28, 9:
solvite me, pueri,
Verg. E. 6, 24:
fore ut brevi solveretur,
Suet. Vesp. 5; id. Tib. 65; id. Vit. 12.—With abl.:
canis solutus catena,
Phaedr. 3, 7, 20. — Transf., from the fetter of frost:
solutis amnibus (i. e. frigoris vinculo),
Stat. Th. 5, 15:
terrae quem (florem) ferunt solutae,
Hor. C. 1, 4, 10.—
b.
From reins, ties, bands, etc.: solve senescentem equum, from the rein, i. e. dismiss him from service, Hor. Ep. 1, 1, 8:
solverat sol equos,
unhitched, Stat. Th. 3, 407: currum solvere (i. e. ab equis, poet. for equos a curru), Sen. Thyest. 794: solvere epistulam, i. e. from the string by which it was tied (= to open), Nep. Hann. 11, 3:
et tibi sollicita solvitur illa (epistula) manu,
Ov. Tr. 5, 2, 2:
et jacet in gremio charta soluta meo,
id. H. 11, 4:
praecepit suis ne sarcinas solverent, aut onera deponerent,
Front. Strat. 1, 5, 3.—So of garments and sails, to unfurl, unfold: cum tunica soluta inambularet, Asin. ap. Cic. Fam. 10, 32, 3; Front. Strat. 4, 1, 26:
soluta toga,
Quint. 11, 3, 147:
vela solvere,
Verg. A. 4, 574.—
c.
From any fastening (mostly poet. and post-Aug. prose), to detach from; constr. absol., or with ab or de, and abl.:
Caucasia solvet de rupe Promethei bracchia,
Prop. 2, 1, 69:
fraxinus solvitur,
from the ground, Stat. Th. 9, 498:
ceciditque soluta pinus,
id. ib. 9, 409; cf.:
pinus radice soluta, deficit,
id. S. 5, 1, 152:
solutis radicibus arbusta procumbunt,
Sen. Q. N. 3, 27, 5:
accepi epistulam quam, ut scribis, ancora soluta de phaselo dedisti, i. e. a litore,
detached, Cic. Att. 1, 13, 1 B. and K. (al. sublata;
but soluta is perh. an error of Cic. in the use of a technical term, v Orell. ad loc.).—In the same sense: solvere retinacula classis,
Ov. M. 15, 696; 8, 102:
querno solvunt de stipite funem,
id. F. 4, 333:
fune soluto Currit in immensum carina,
id. Am. 2, 11, 23:
curvo solves viscera cultro (i. e. de corpore ferarum),
Sen. Hippol. 53.—Of rain disengaged from the clouds:
imber caelesti nube solutus,
Ov. A. A. 2, 237: (Lunam) imperfecta vi solvere tantum umorem, disengage only the moisture, i. e. from the earth:
cum solis radii absumant,
Plin. 2, 9, 6, § 45:
solutum a latere pugionem,
detached from his side, Suet. Vit. 15.—
d.
Esp., of ships: navem solvere, to free a ship from the land, i. e. to set sail, weigh anchor, leave land, depart.
(α).
With acc. alone:
eisce confectis navem solvimus,
Plaut. Merc. 1, 1, 91:
navim cupimus solvere,
id. Mil. 4, 7, 17:
naves solvit,
Caes. B. G. 4, 36; 5, 8; id. B. C. 1, 28; 3, 14; 3, 26;
3, 102: primis tenebris solvit navem,
Liv. 45, 6:
postero die solvere naves (jussi),
id. 29, 25 fin.; Nep. Hann. 8, 2:
classem solvere,
Liv. 45, 41; Prop. 3, 7 (4, 6), 23.—
(β).
With ab and abl.:
navis a terra solverunt,
Caes. B. C. 3, 101:
quinto inde die quam ab Corintho solverit naves,
Liv. 31, 7 med.:
solvunt a litore puppes,
Luc. 2, 649.—
(γ).
With ex and abl.:
nam noctu hac soluta est navis nostra e portu Persico,
Plaut. Am. 1, 1, 259:
interea e portu nostra navis solvitur,
id. Bacch. 2, 3, 54.—
(δ).
With abl.:
complures mercatores Alexandria solvisse,
Cic. Off. 3, 12, 50:
portu solventibus,
id. Mur. 2, 4.—
(ε).
Absol. (sc. navem or naves):
tertia fere vigilia solvit,
Caes. B. G. 4, 23:
nos eo die cenati solvimus,
Cic. Fam. 16, 9, 2:
altero die quam a Brundusio solvit,
Liv. 31, 14 init.:
qui inde solverant,
Val. Max. 1, 7, 3:
solvi mare languido,
Sen. Ep. 53, 1:
fortasse etiam ventis minantibus solves,
id. Ben. 2, 35, 5:
non eadem est his et illis causa solvendi,
making sea-voyages, id. Q. N. 5, 18, 16.—
(ζ).
With navis, etc., as subj., to leave the land (sc. se a litore):
naves XVIII. ex superiore portu solverunt,
Caes. B. G. 4, 28; and by another change of construction: solvimus oram, we freed the shore, i.e. from the ship, Quint. 4, 2, 41; id. Ep. ad Tryph. 3.—
(η).
Poet. usages:
de litore puppis solvit iter,
clears the voyage, Stat. S. 5, 1, 243:
nec tibi Tyrrhena solvatur funis harena,
Prop. 1, 8, 11 (cf.: retinacula solvere, c. supra).—
e.
Of secretions from the body ( poet. and in post-Aug. prose):
tempore eo quo menstrua solvit,
Lucr. 6, 706:
cruor solvitur,
Stat. Th. 9, 530:
lacrimas solvere,
id. Achill. 2, 256:
solutis lacrimis,
Claud. Ruf. 2, 258; so,
partus solvere,
to bear, bring forth, be delivered of offspring, Ov. F. 3, 258; Stat. Th. 5, 461; Plin. 28, 3, 6, § 33; 32, 1, 1, § 6.—
2.
To loosen an object from that which holds it together, to break up, part, dissolve, disperse, divide, take apart, scatter.
a.
In gen.:
omne colligatum solvi potest,
Cic. Fin. 11.—
b.
Of structures ( poet. and in post-Aug. prose):
solvere naves et rursus conjungere,
Curt. 8, 10, 3:
solvere quassatae parcite membra ratis,
Ov. Tr. 1, 2, 2:
dubitavit an solveret pontem,
Curt. 4, 16, 8:
solvere pontem,
Tac. A. 1, 69:
si pons solutus sit,
Dig. 2, 11, 2, § 7:
solutus pons tempestatibus,
Just. 2, 13, 9:
currum (solis) solutum,
Manil. 1, 740.—
c.
Of woven stuff:
solvens texta,
Prop. 2, 9, 6.—
d.
Of mountains:
utrimque montes solvit (Hercules),
Sen. Herc. Fur. 237:
tridente Neptunus montem solvit,
id. Agam. 553.—
e.
Of the neck:
soluta cervix silicis impulsu,
broken, Sen. Troad. 1119.—
f.
Of a comet:
momentum quo cometes solutus et in duas partes redactus est,
Sen. Q. N. 7, 16, 3.—
g.
Of the hair, to loosen, untie, let fall:
solve capillos,
Ov. Am. 3, 9, 3:
crinem,
id. A. A. 3, 784; id. M. 11, 682; 13, 584; Prop. 2, 15 (3, 7), 46:
comas casside,
Ov. F. 3, 2; cf. id. ib. 4, 854.—
h.
Of the earth (so mostly P. a., q. v. infra;
post-Aug.): ita in terrae corpore evenit ut partes ejus vetustate solvantur, solutae cadant,
Sen. Q. N. 6, 10, 2:
ubi montis latus nova ventis solvit hiems,
Stat. Th. 7, 745. —
3.
To dissolve; pass., to be dissolved, changed, to pass over into ( poet. and postclass. for dissolvere, or transire in); constr. absol., or with in and acc.
(α).
Of a change into air or gas:
calor mobiliter solvens, differt primordia vini,
dissolving, parts the molecules of the wine, Lucr. 6, 235:
nam materiai copia ferretur per inane soluta,
id. 1, 1018; so id. 1, 1103:
ita fatus in aera rursus solvitur,
Stat. Th. 5, 285;
nec in aera solvi Passa, recentem animam caelestibus intulit astris,
Ov. M. 15, 845.—
(β).
Into a liquid, to melt:
saepe terra in tabem solvitur,
Sen. Q. N. 3, 15, 7:
terram quam diximus esse mutabilem et solvi in umorem,
id. ib. 3, 29, 4:
nullum tellus se solvit in amnem,
Luc. 2, 408; ipsum in conubia terrae Aethera, cum pluviis rarescunt nubila, solvo, dissolve into the embrace of the earth, i. e. change into rain, Stat. S. 1, 2, 186:
ex Aethiopiae jugis solutas nives ad Nilum decurrere,
Sen. Q. N. 4, 2, 17; so,
nivem solvere,
id. ib. 4, 5, 2; Ov. Am. 3, 6, 93; Sen. Herc. Oet. 729:
rigor auri solvitur aestu,
Lucr. 1, 493:
ferrum calidi solvant camini,
Manil. 4, 250:
cerae igne solutae,
Ov. A. A. 2, 47:
Iris cum vino triduo non solvitur,
Plin. 21, 20, 83, § 142:
(herba) quinto die solvitur,
id. 26, 14, 88, § 148.—
(γ).
Of putrefaction:
(vitulo) per integram solvuntur viscera pellem,
Verg. G. 4, 302.—
(δ).
Of change in general:
inque novas abiit massa soluta domos,
Ov. F. 1, 108:
repentino crementur incendio, atque ex tanta varietate solvantur atque eant in unum omnia (sc. all the heavenly bodies),
Sen. Ben. 6, 22.—
(ε).
Of expansion by heat:
(uva) cum modo frigoribus premitur, modo solvitur aestu,
Ov. A. A. 2, 317.—
(ζ).
Hence, solvere, absol., to rarefy:
gravitas aeris solvitur,
Sen. Q. N. 5, 5, 1.—
(η).
Solvi in, to pass into, become:
in cacumine (herbae) capitula purpurea quae solvantur in lanugines,
Plin. 27, 8, 39, § 61.—Of a wave:
donec in planitiem immotarum aquarum solvatur,
disappears in, Sen. Q. N. 1, 2, 2:
postremi (equi) solvuntur in aequora pisces (= solvuntur in pisces),
Stat. Th. 2, 47: lumina in lacrimas solventur, stream with tears. —Hence, solvere, causative, to make pass over, to make vanish in: circulum in pulverem, in quo descriptus est, solvere, Sen. Ep. 74, 27: soluti agri, the boundaries of which are effaced, Sic. Fl. Cond. Agr. p. 3 Goes.—
4.
To consume, to destroy, dissolve:
solvere orbes,
Manil. 1, 497:
ni calor et ventus... interemant sensum diductaque solvant (i.e. sensum),
Lucr. 3, 287:
(Cato) ferrei prope corporis animique, quem ne senectus quidem, quae solvit omnia, fregerit,
Liv. 39, 40, 11:
si (cometae) sunt purus ignis... nec illos conversio mundi solvit,
Sen. Q. N. 7, 2, 2:
(turbo) ab eo motu, qui universum trahit, solveretur,
id. ib. 7, 9, 4:
tabes solvit corpora,
Luc. 6, 18; 7, 809:
nec solum silvas, sed saxa ingentia solvit (ignis),
id. 3, 506:
ne tegat functos humus, ne solvat ignis,
Sen. Thyest. 750.—So, vitam solvere, to extinguish life, esp. of gradual or easy death:
solvas potius (vitam), quam abrumpas, dummodo, si alia solvendi ratio non erit, vel abrumpas,
Sen. Ep. 22, 3:
hanc mihi solvite vitam,
Prop. 2, 9, 39.—
B.
Trop.
1.
To free, release, loose, emancipate, set free; constr. absol., with abl. or ab and abl.; rarely with gen.
a.
From the body, etc.:
teque isto corpore solvo,
Verg. A. 4, 703:
soluta corpore anima,
Quint. 5, 14, 13:
qui solutas vinculis animas recipit,
Sen. Cons. 28, 8: si animus somno relaxatus solute (i. e. free from the shackles of the body) moveatur ac libere, Cic. Div. 2, 48, 100:
vocem solvere,
to set free the voice, to speak, Stat. S. 3, 1; Sen. Thyest. 682; so, responsa solve (pregn. = utter and disclose), Sen. Oedip. 292:
suspiria solvit,
Stat. Th. 11, 604:
solvat turba jocos,
Sen. Med. 114:
solutos Qui captat risus hominum (= quem juvat risus hominum solvere),
Hor. S. 1, 4, 83:
Ausonii... versibus incomptis ludunt risuque soluto,
unrestrained, free, Verg. G. 2, 386.—
b.
Of members or parts of the body: linguam solvere, to unfetter the tongue (sc. vinculis oris), to give flow to words:
linguam (Juno) ad jurgia solvit,
Ov. M. 3, 261:
lingua devincta nec in motus varios soluta,
Sen. Ira, 1, 3, 7:
ut quisque contemptissimus est, ita linguae solutissimae est,
id. Const. 11, 3:
(fama) innumeras solvit in praeconia linguas,
Luc. 1, 472. —Solvere bracchia, poet., to unfetter the arms, i. e. to move them:
magna difficili solventem bracchia motu,
Stat. Achill. 1, 604; cf.
of the free motions of animals: columbae soluto volatu multum velociores,
unrestrained flight, Plin. 10, 36, 52, § 108.—
c.
From obligations and debts:
solvit me debito,
Sen. Ben. 6, 4, 1:
an nos debito solverit,
id. Ep. 81, 3:
ut religione civitas solvatur,
Cic. Caecin. 34, 98; Liv. 7, 3, 9:
te decem tauri... Me tener solvet vitulus (sc. religione),
Hor. C. 4, 2, 54.—So from a military oath:
hoc si impetro, solvo vos jurejurando,
Just. 14, 4, 7.—Sacramento or militia solvere, to dismiss a soldier from service:
sacramento solvi,
Tac. A. 16, 13:
cum quis propter delictum sacramento solvitur,
Dig. 49, 16, 13:
militia solvere,
Tac. A. 1, 44.— Munere (publico) solvere, to exempt from public duties:
ut Ilienses publico munere solverentur,
Tac. A. 12, 58.—With obj. inf.:
ut manere solveretur,
that he should be excused from the duty of remaining, Tac. A. 3, 29.—
d.
From guilt and sin, to acquit, absolve, cleanse (cf. absolvere, to acquit of crime):
si ille huic (insidias fecerit), ut scelere solvamur,
be held guiltless, Cic. Mil. 12, 31:
atque hunc ille summus vir scelere solutum periculo liberavit,
id. ib. 4, 9:
sit capitis damno Roma soluta mei,
Ov. F. 6, 452:
ipsum quoque Pelea Phoci Caede per Haemonias solvit Acastus aquas,
id. ib. 2, 40:
Helenen ego crimine solvo,
id. A. A. 2, 371:
quid crimine solvis Germanum?
Stat. Th. 11, 379:
solutam caede Gradivus manum restituit armis,
Sen. Herc. Fur. 1342. —
e.
From feelings, etc.:
quae eos qui quaesissent cura et negotio solverent,
Cic. Rep. 1, 18, 30:
cum ego vos solvi curis ceteris,
Ter. Hec. 2, 1, 33:
senatus cura belli solutus,
Plin. 22, 3, 4, § 7:
pectus linquunt cura solutum,
Lucr. 2, 45:
his terroribus ab Epicuro soluti et in libertatem vindicati,
Cic. N. D. 1, 20, 56:
soluti metu,
Liv. 41, 14 init.; 27, 51:
solvent formidine terras,
Verg. E. 4, 14:
solve metu patriam,
Prop. 4 (5), 6, 41:
metu belli Scythas solvit,
Just. 9, 2, 2; so id. 14, 2, 5:
haec est Vita solutorum misera ambitione,
Hor. S. 1, 6, 129:
soluti a cupiditatibus,
Cic. Agr. 1, 9, 27:
his concitationibus quem vacuum, solutum, liberum videris,
id. Tusc. 5, 15, 43: et tu solve me dementia, [p. 1726] Hor. Epod. 17, 43:
longo luctu,
Verg. A. 2, 26:
tristem juventam solve (i. e. juventam tristitia),
Sen. Hippol. 450:
solvite tantis animum monstris, solvite, superi,
id. Herc. Fur. 1063:
Quis te solvere Thessalis Magus venenis poterit?
Hor. C. 1, 27, 21. — Poet.:
solvit animis miracula (for animos miraculis),
the soul from superstition, Manil. 1, 103.—And of animals:
rabie tigrim,
Manil. 5, 707.— Absol.:
ut ad praecepta quae damus possit ire animus, solvendus est (i. e. perturbationibus),
Sen. Ep. 95, 38:
calices, quem non fecere contracta in paupertate solutum?
i. e. from cares, Hor. Ep. 1, 5, 20:
solvite animos,
Manil. 4, 12.—With in:
vix haec in munera solvo animum,
i. e. free it from passions and so make it fit for these duties, Stat. S. 5, 3, 33.—
f.
From sleep, very rare:
ego somno solutus sum,
awoke, Cic. Rep. 6, 26, 29 (cf.: somno solvi, to be overwhelmed by sleep, 2. b, g infra).—
g.
From labor, business, etc.:
volucres videmus... solutas opere volitare,
Cic. Or. 2, 6, 23:
solutus onere regio, regni bonis fruor,
Sen. Oedip. 685.— Poet.:
Romulus excubias decrevit in otia solvi,
to be relieved from guard and enjoy leisure, Prop. 4 (5), 4, 79.—
h.
From rigidity, austerity, stiffness, etc., to relax, smooth, unbend, quiet, soothe ( poet. and in post-Aug. prose):
frontem solvere disce,
Mart. 14, 183:
saltem ora trucesque solve genas,
Stat. Th. 11, 373:
solvit feros tunc ipse rictus,
Sen. Herc. Fur. 797.— Poet.:
solvatur fronte senectus = frons senectute (i. e. rugis), solvatur,
be cleared, Hor. Epod. 13, 5:
vultum risu solvit,
relieves, Val. Max. 4, 3, 5:
risum judicis movendo, et illos tristes affectus solvit, et animum renovat,
Quint. 6, 3, 1; so,
solvere judicem,
unbend, excite his laughter, id. 11, 3, 3:
solvere qui (potui) Curios Fabriciosque graves (sc. risu),
Mart. 9, 28 (29), 4:
ut tamen arctum Solveret hospitiis animum,
Hor. S. 2, 6, 83:
cujus non contractum sollicitudine animum illius argutiae solvant?
Sen. Cons. Helv. 18, 5.— Transf., pregn.:
solventur risu tabulae,
i. e. the austerity of the judge will be relaxed by laughter, and the complaint dismissed, Hor. S. 2, 1, 86.—Imitated:
quia si aliquid omiserimus, cum risu quoque tota res solvitur,
Quint. 5, 10, 67.—
k.
From any cause of restraint.
(α).
To release from siege:
Bassanitas obsidione solvere,
Liv. 44, 30:
patriam obsidione solvere,
Val. Max. 3, 2, 2. —
(β).
From moral restraints:
hic palam cupiditates suas solvit,
gave vent to, Curt. 6, 6, 1; v. also P. a., B. 7. infra.—
l.
From laws and rules: legibus solvere.
(α).
To exempt from laws, i. e. by privilege:
Vopiscus, qui ex aedilitate consulatum petit, solvatur legibus,
Cic. Phil. 11, 5, 11:
cur M. Brutus legibus est solutus, si, etc.,
id. ib. 2, 13, 31:
ut interea magistratus reliquos, legibus omnibus soluti, petere possetis,
id. Agr. 2, 36, 99:
Lurco, tribunus plebis, solutus est (et lege Aelia et Furia),
id. Att. 1, 16, 13:
solvatne legibus Scipionem,
Auct. Her. 3, 2, 2:
petente Flacco ut legibus solverentur,
Liv. 31, 50, 8:
Scipio legibus solutus est,
id. Epit. 56:
Licet enim, inquiunt, legibus soluti sumus, attamen legibus vivimus,
Just. Inst. 2, 17, 8; cf.:
ut munere vigintiviratus solveretur,
Tac. A. 3, 29.— Transf., of the laws of nature, etc.:
(aestus) illo tempore, solutus legibus, sine modo fertur,
Sen. Q. N. 3, 28, 6:
solus (sapiens) generis humani legibus solvitur,
id. Brev. Vit. 15, 5:
nec leti lege solutas,
Lucr. 3, 687:
nec solvo Rutulos (i. e. legibus fati),
Verg. A. 10, 111.— With gen. (cf. libero), perh. only in phrase testamenti solvere, to release from a testamentary disposition:
et is per aes et libram heredes testamenti solveret,
Cic. Leg. 2, 20, 51; 2, 21, 53 (less prop. testamenti is taken as attribute of heredes); cf. Gai. Inst. 3, 175, and Hor. C. 3, 17, 16, P. a., B. 5. fin. infra.—
(β).
Legibus solutus, not subject to, released from:
reus Postumus est ea lege... solutus ac liber,
i. e. the law does not apply to him, Cic. Rab. Post. 5, 12:
soluti (lege Julia) huc convenistis, ne constricti discedatis cavete,
id. ib. 7, 18.—Of other laws:
solutus Legibus insanis,
Hor. S. 2, 6, 68:
quae sedes expectent animam solutam legibus servitutis humanae,
Sen. Ep. 65, 20.— Transf., of things: soluta legibus scelera sunt, unrestrained by the laws, i. e. crimes are committed with impunity, Sen. Ben. 7, 27, 1.— Of the laws of versification: numerisque fertur Lege solutis, referring to dithyrambic measures, Hor. C. 4, 2, 12 (cf. P. a., B. 11. infra).—
2.
To dissolve, separate objects which are united, to break up, dismiss.
(α).
Of troops, ranks, etc.:
ubi ordines procursando solvissent,
Liv. 42, 65, 8:
incomposito agmine, solutis ordinibus,
Curt. 8, 1, 5; so id. 8, 4, 6:
agmina Diductis solvere choris,
Verg. A. 5, 581:
solvit maniplos,
Juv. 8, 154:
solvuntur laudata cohors,
Stat. Achill. 2, 167.—Hence, to separate armies engaged in battle:
commissas acies ego possum solvere,
Prop. 4 (5), 4, 59.—
(β).
Of banquets, assemblies, etc.:
convivio soluto,
Liv. 40, 14 fin.:
convivium solvit,
Curt. 8, 5, 24; 8, 6, 16:
Quid cessas convivia solvere?
Ov. F. 6, 675:
coetuque soluto Discedunt,
id. M. 13, 898.—Hence, urbem (Capuam) solutam ac debilitatam reliquerunt, disfranchised, Cic. Agr. 2, 33, 91.—
(γ).
Of the words in discourse, orationem or versum solvere, to break up a sentence or verse:
(discant) versus primo solvere, mox mutatis verbis interpretari,
Quint. 1, 9, 2:
quod cuique visum erit vehementer, dulciter, speciose dictum, solvat ac turbet,
id. 9, 4, 14:
ut partes orationis sibi soluto versu desideret et pedum proprietates,
id. 1, 8, 13:
non, ut si solvas Postquam discordia tetra, etc., invenias etiam disjecti membra poetae,
Hor. S. 1, 4, 60.—
3.
Implying a change for the worse.
a.
To relax, make effeminate, weaken, by ease, luxury, dissipation, etc. (post-Aug.):
Hannibalem hiberna solverunt,
Sen. Ep. 51, 5:
usque eo nimio delicati animi languore solvuntur,
Sen. Brev. Vit. 12, 6:
infantiam statim deliciis solvimus,
Quint. 1, 2, 6:
solutus luxu,
id. 3, 8, 28; so Tac. A. 11, 31.—With in and acc.:
soluti in luxum,
Tac. H. 2, 99:
in lasciviam,
id. ib. 3, 38.— Transf.: versum solvere, to deprive a verse of its proper rhythm:
si quinque continuos dactylos confundas solveris versum,
Quint. 9, 4, 49.—
b.
To make torpid by removing sensation.
(α).
To relax, benumb the limbs or body;
as by narcotics, terror, sickness, exhaustion: multaque praeterea languentia membra per artus solvunt,
Lucr. 6, 798:
ima Solvuntur latera,
Verg. G. 3, 523:
solvi debilitate corporis,
paralyzed, Val. Max. 1, 7, 4:
ut soluto labitur moriens gradu,
Sen. Hippol. 368.—In mal. part., Hor. Epod. 12, 8; cf. Verg. G. 3, 523.— Poet.:
illum aget, penna metuente solvi, Fama superstes,
Hor. C. 2, 2, 7.—Of the mind:
segnitia (oratoris) solvit animos,
wearies, Quint. 11, 3, 52:
mentes solvere,
to make insane, Plin. 25, 3, 7, § 25.—
(β).
By frost ( poet.):
solvuntur illi frigore membra,
Verg. A. 12, 951; 1, 92.—
(γ).
By sleep ( poet. for sopio):
homines volucresque ferasque Solverat alta quies,
Ov. M. 7, 186:
corpora somnus Solverat,
id. ib. 10, 369:
molli languore solutus,
id. ib. 11, 648;
11, 612: altoque sopore solutum,
id. ib. 8, 817:
somno vinoque solutos,
id. F. 2, 333; Verg. A. 9, 236:
ut membra solvit sopor,
id. ib. 12, 867:
non solvit pectora somnus,
Sen. Agam. 76.—With in:
solvitur in somnos,
Verg. A. 4, 530.— Transf., of the sea:
aequor longa ventorum pace solutum,
lulled to sleep, Stat. Th. 3, 255.—
(δ).
By death: solvi, to die ( poet. and in post-Aug. prose):
ipse deus, simulatque volam, me solvet,
Hor. Ep. 1, 16, 78:
corporibus quae senectus solvit,
Curt. 89, 32 (cf. A. 4. supra):
(corpus) quam nullo negotio solvitur,
Sen. Q. N. 3, 27, 2:
alius inter cenandum solutus est,
id. Ep. 66, 43:
ubicumque arietaveris, solveris,
id. Cons. Marc. 11, 3:
me fata maturo exitu facilique solvant,
Sen. Troad. 605:
solvi inedia,
Petr. 111:
sic morte quasi somno soluta est,
Flor. 2, 21, 11.—Hence,
4.
Of logical dissolution, to refute:
non tradit Epicurus quomodo captiosa solvantur,
how fallacies are refuted, Cic. Fin. 1, 7, 22:
argumentum solvere,
Quint. 2, 17, 34:
solutum scies quod nobis opponitur,
Sen. Const. 12, 3.—
b.
To disperse, dispel, as of a cloud:
deorum beneficia tempestiva ingentes minas interventu suo solventia,
Sen. Ben. 4, 4, 2.
II.
To loose, remove, cancel that which binds any thing.
A.
In a corporeal sense.
1.
In gen., to loose (weaker than rumpo;
post-Aug.): effringere quam aperire, rumpere quam solvere putant robustius,
Quint. 2, 12, 1:
qua convulsa tota operis colligatio solveretur,
Val. Max. 8, 14, 6:
supera compage soluta,
Stat. Th. 8, 31.—
2.
To remove a fetter, bridle, etc.:
nullo solvente catenas,
Ov. M. 3, 700: vincla jugis boum, Tib. 2, 1, 7:
solvere frenum,
Phaedr. 1, 2, 3:
loris solutis,
Ov. A. A. 1, 41.— Transf., of prisons:
qui, solutis ergastulis, exercitus numerum implevit,
Liv. Ep. 56; Brut. ap. Cic. Fam. 11, 10, 13; 11, 13, 2.—Of frost:
gelu solvitur,
it thaws, Tac. H. 1, 79:
solvitur acris hiems,
Hor. C. 1, 4, 1.—Of clouds:
facit igitur ventum resoluta nubes, quae plurimis modis solvitur,
Sen. Q. N. 5, 12, 5; 5, 12, 1.—Of the grasp of hands, fingers, etc.:
Aeacides a corpore bracchia solvit,
looses his hold, Ov. M. 11, 246:
indigno non solvit bracchia collo,
Stat. Th. 5, 217:
digitis solutis abjecit jaculum,
id. ib. 8, 585.—
3.
To untie a string, cord, necklace, etc., slacken or unlock an enclosure, open a box, trunk, etc.:
solve vidulum ergo,
Plaut. Rud. 4, 4, 98:
eam solve cistulam,
id. Am. 2, 2, 151:
solve zonam,
untie, id. Truc. 5, 62:
solvisse jugalem ceston fertur,
Stat. Th. 5, 62:
animai nodos a corpore solvit,
Lucr. 2, 950:
nihil interest quomodo (nodi) solvantur,
Curt. 3, 1, 18:
quid boni est, nodos operose solvere, quos ipse ut solveres feceris?
Sen. Ben. 5, 12, 2:
solvere nodum,
Stat. Th. 11, 646:
laqueum quem nec solvere possis, nec abrumpere,
Sen. Tranq. 10, 1:
vix solvi duros a pectore nexus,
Ov. M. 9, 58:
fasciam solve,
Sen. Ep. 80, 10:
solutis fasciis,
Curt. 7, 6, 5:
solvi fasciculum,
Cic. Att. 11, 9, 2:
crinales vittas,
Verg. A. 7, 403:
Parmenion vinculum epistulae solvens,
Curt. 7, 2, 25:
equum empturus solvi jubes stratum,
Sen. Ep. 80, 9:
redimicula solvite collo,
Ov. F. 4, 135:
corollas de fronte,
Prop. 1, 3, 21:
solvere portas,
Stat. Th. 3, 492:
munimina valli,
id. ib. 12, 10:
ille pharetram Solvit,
Ov. M. 5, 380.— Transf., of the veins as enclosures of the blood:
solutis ac patefactis venis,
Sen. Q. N. 3, 15, 5:
venam cultello solvere,
Col. 6, 14; cf.
also: lychnis alvum solvit,
looses the bowels, Plin. 21, 26, 98, § 171; 21, 20, 83, § 140; Suet. Vesp. 24; Tac. A. 12, 67:
ventrem,
Plin. 20, 8, 30, § 74.— Absol. (sc. alvum), Mart. 13, 29:
stomachus solutus = venter solutus,
loose bowels, Petr. 117; Scrib. Comp. 92.—
B.
Trop., to slacken or remove a bond.
1.
Solvere aliquid (aliquod vinculum; cf. I. B. 1. supra).
a.
Of the mouth, etc., to open:
talibus ora solvit verbis,
Ov. M. 15, 74; so id. ib. 1, 181; Tib. 4, 5, 14:
ternis ululatibus ora Solvit,
Ov. M. 7, 191; 9, 427; id. Tr. 3, 11, 20; Stat. Achill. 1, 525:
vix ora solvi patitur etiamnum timor,
Sen. Herc. Oet. 725; so,
os promptius ac solutius,
Val. Max. 8, 7, ext. 1.— Transf., of an abyss:
hic ora solvit Ditis invisi domus,
Sen. Herc. Fur. 664.—
b.
To remove, cancel; to destroy the force of a legal or moral obligation by expiration, death, etc.:
si mors alterutrius interveniat, solvitur mandatum,
Gai. Inst. 3, 160:
cum aliquis renunciaverit societati, societas solvitur,
id. ib. 3, 151; so id. ib. 3, 152:
morte solvetur compromissum,
Dig. 4, 8, 27:
soluto matrimonio,
ib. 24, 3, 2:
solutum conjugium,
Juv. 9, 79:
qui... conjugalia solvit,
Sen. Med. 144:
nec conjugiale solutum Foedus in alitibus,
Ov. M. 11, 743:
(sapiens) invitus beneficium per compensationem injuriae solvet,
cancel the obligation of a favor by the set-off of a wrong, Sen. Ep. 81, 17.—
c.
To efface guilt or wrong:
magnis injuria poenis Solvitur,
Ov. F. 5, 304:
solve nefas, dixit: solvit et ille nefas,
id. ib. 2, 44:
culpa soluta mea est,
id. Tr. 4, 4, 10:
neque tu verbis solves unquam quod mi re male feceris (i. e. injuriam),
Ter. Ad. 2, 1, 10.—
d.
Poenam solvere, to suffer punishment, i. e. to cancel the obligation of suffering, etc. (cf. 3. infra;
less freq. than poenam persolvere, exsolvere): serae, sed justae tamen et debitae poenae solutae sunt,
Cic. Mil. 31, 85:
capite poenas solvit,
Sall. J. 69, 4:
meritas poenas solventem,
Curt. 6, 3, 14:
poenarum solvendi tempus,
Lucr. 5, 1224:
nunc solvo poenas,
Sen. Phoen. 172:
hac manu poenas tibi solvam,
id. Hippol. 1177.—
e.
To remove, relieve, soothe affections, passions, etc.:
atque animi curas e pectore solvat,
Lucr. 4, 908:
curam metumque juvat Dulci Lyaeo solvere,
Hor. Epod. 9, 38:
patrimonii cura solvatur,
Sen. Q. N. 3, praef. §
2: Pyrrhus impetus sui terrore soluto,
Val. Max. 4, 3, 14:
solvite corde metum,
Verg. A. 1, 562; so id. ib. 9, 90:
solve metus animo,
Stat. Th. 2, 356:
solvi pericula et metus narrant,
Plin. 11, 37, 52, § 140: neque adhuc Stheneleius iras Solverat Eurystheus, [p. 1727] Ov. M. 9, 274:
hoc uno solvitur ira modo,
id. A. A. 2, 460:
solvitque pudorem,
Verg. A. 4, 55.—
f.
Of sleep:
quasi clamore solutus Sit sopor,
Ov. M. 3, 6, 30:
nec verba, nec herbae audebunt longae somnum tibi solvere Lethes,
Luc. 6, 768; cf.:
lassitudinem solvere,
Plin. 37, 10, 54, § 143. —
g.
Of any checks and barriers to motion, to remove.
(α).
To raise a siege:
solutam cernebat obsidionem,
Liv. 36, 10, 14:
soluta obsidione,
id. 36, 31, 7:
ad Locrorum solvendam obsidionem,
id. 27, 28, 17; cf. id. 37, 7, 7; 38, 5, 6; 42, 56 init.; 44, 13, 7; Curt. 4, 4, 1; Tac. A. 4, 24; 4, 73; Just. 9, 2, 10.—
(β).
Of passions, etc., to remove restraint:
cujus si talis animus est, solvamus nos ejus vincula, et claustra (i. e. irae) refringamus,
Liv. 36, 7, 13.—
(γ).
To overthrow, subvert a higher authority, etc.:
quos (milites), soluto imperio, licentia corruperat,
Sall. J. 39, 5:
imperia solvit qui tacet, jussus loqui,
Sen. Oedip. 525:
sonipedes imperia solvunt,
id. Hippol. 1084; cf.:
sanctitas fori ludis solvitur,
Quint. 11, 3, 58.—
h.
Of laws and customs, to abolish, violate:
solvendarum legum id principium esse censebant (post-Aug. for dissolvendarum),
Curt. 10, 2, 5:
solutae a se legis monitus,
Val. Max. 6, 5, ext. 4:
cum plus quam ducentorum annorum morem solveremus,
Liv. 8, 4, 7:
(Tarquinius) morem de omnibus senatum consulendi solvit,
id. 1, 49, 7:
oportebat istum morem solvi,
Curt. 8, 8, 18.—
2.
Esp. with acc. of the bond, etc. (taking the place of the constr. I. B. 1. 2. 3. supra, when the abl. of separation is not admissible).
a.
To subvert discipline:
disciplinam militarem solvisti,
Liv. 8, 7, 16:
luxuria solutam disciplinam militarem esse,
id. 40, 1, 4:
quod cum, ne disciplina solveretur, fecisset,
Front. Strat. 2, 12, 2.—
b.
Of strength, energy, attention, etc., to loosen, impair, weaken, scatter, disperse:
nobilitas factione magis pollebat, plebis vis soluta atque dispersa,
Sall. J. 41, 6:
patrios nervos externarum deliciarum contagione solvi et hebetari noluerunt,
Val. Max. 2, 6, 1:
vires solvere,
Quint. 9, 4, 7:
vis illa dicendi solvitur, et frigescit affectus,
Quint. 11, 3, 133.—
c.
Of affection, etc., to sever, dissolve, destroy:
segnes nodum (amicitiae) solvere Gratiae,
Hor. C. 3, 21, 22;
similarly: solvit (ille deus) amicos,
Prop. 2, 34 (3, 32), 5; so id. 2, 15 (3, 7), 26:
hoc firmos solvit amores,
Ov. A. A. 2, 385:
amores cantibus et herbis solvere,
Tib. 1, 2, 60.—
d.
Of sickness and hunger, to end, remove:
vitex dicitur febres solvere,
Plin. 24, 9, 38, § 60:
solvit jejunia granis,
Ov. F. 4, 607:
quoniam jejunia virgo Solverat,
id. M. 5, 535; cf. Luc. 3, 282; so,
famem,
Sen. Thyest. 64.—
e.
To delay:
hi classis moras hac morte solvi rentur,
Sen. Troad. 1131.—
f.
Of darkness, to dispel:
lux solverat umbras,
Stat. Th. 10, 390.—
g.
Of war, strife, etc., to compose, settle:
aut solve bellum, mater, aut prima excipe,
Sen. Phoen. 406:
electus formae certamina solvere pastor,
Stat. Achill. 2, 337:
jurgia solvere,
Manil. 3, 115:
contradictiones solvere,
Quint. 7, 1, 38.—
h.
Of difficulties, riddles, questions, ambiguities, etc., to solve, explain, remove:
quia quaestionem solvere non posset,
Val. Max. 9, 12, ext. 3:
aenigmata,
Quint. 8, 6, 53:
omnes solvere posse quaestiones,
Suet. Gram. 11:
haec ipsa, quae volvuntur ab illis, solvere malim et expandere,
Sen. Ep. 82, 20; id. Q. N. 7, 14, 1:
unum tantum hoc solvendum est,
that one question, id. ib. 1, 7, 3:
puta nunc me istuc non posse solvere,
id. Ep. 48, 6:
carmina non intellecta Solverat,
Ov. M. 7, 760:
triste carmen alitis solvi ferae,
Sen. Oedip. 102:
nodos juris,
Juv. 8, 50:
proponere aliquid quod solvat quaestionem,
Quint. 5, 10, 96:
plurimas quaestiones illis probationibus solvi solere,
id. 1, 10, 49:
quo solvitur quaestio supra tractata,
id. 3, 7, 3:
ambiguitatem or amphiboliam,
id. 7, 2, 49; 7, 9, 10.—
3.
In partic., of obligations, to fulfil.
a.
To pay.
(α).
Originally, rem solvere, to free one's property and person (rem familiarem) from debts (solutio per aes et libram), according to the ancient formula:
quod ego tibi tot millibus condemnatus sum, me eo nomine... a te solvo liberoque hoc aere aeneaque libra,
Gai. Inst. 3, 174 Huschke; cf.:
inde rem creditori palam populo solvit (i. e. per aes et libram),
Liv. 6, 14, 5:
quas res dari, fieri, solvi oportuit,
id. 1, 32, 11. —Hence, rem solvere, to pay; often with dat. of person:
pro vectura rem solvit?
paid the freight, Plaut. As. 2, 4, 27:
ubi nugivendis res soluta'st omnibus,
id. Aul. 3, 5, 51:
tibi res soluta est recte,
id. Curc. 4, 3, 21:
ego quidem pro istac rem solvo ab tarpessita meo,
id. ib. 5, 2, 20:
rem solvo omnibus quibus dehibeo,
id. ib. 5, 3, 45:
dum te strenuas, res erit soluta,
id. Ps. 2, 2, 35:
res soluta'st, Gripe, ego habeo,
id. Rud. 5, 3, 57.— Trop.: saepe edunt (aves);
semel si captae sunt, rem solvont aucupi,
they repay him, pay for his expenses, Plaut. As. 1, 3, 66.—And to pay by other things than money:
si tergo res solvonda'st,
by a whipping, Plaut. As. 2, 2, 54:
habent hunc morem ut pugnis rem solvant si quis poscat clarius,
id. Curc. 3, 9:
tibi quidem copia'st, dum lingua vivet, qui rem solvas omnibus,
id. Rud. 2, 6, 74.—Hence,
(β).
Absol. (sc. rem), to pay; with or without dat. of person:
cujus bona, quod populo non solvebat, publice venierunt,
Cic. Fl. 18, 43:
ei cum solveret, sumpsit a C. M. Fufiis,
id. ib. 20, 46:
misimus qui pro vectura solveret,
id. Att. 1, 3, 2:
qui nimis cito cupit solvere, invitus debet,
Sen. Ben. 4, 40, 5:
ut creditori solvat,
Dig. 30, 1, 49, § 7.— Pass. impers.:
si dare vis mihi, Magis solutum erit quam ipsi dederis,
it will be a more valid payment, Plaut. Ps. 2, 2, 46:
numquam vehementius actum est quam me consule, ne solveretur,
to stop payments, Cic. Off. 2, 24, 84:
fraudandi spe sublata solvendi necessitas consecuta est,
id. ib. 2, 24, 84:
cum eo ipso quod necesse erat solvi, facultas solvendi impediretur,
Liv. 6, 34, 1.—Cf. in the two senses, to free from debt, and to pay, in the same sentence:
non succurrere vis illi, sed solvere. Qui sic properat, ipse solvi vult, non solvere,
Sen. Ben. 6, 27, 1.—
(γ).
With acc. of the debt, to discharge, to pay:
postquam Fundanio debitum solutum esset,
Cic. Q. Fr. 1, 2, 3, § 10:
hoc quod debeo peto a te ut... solutum relinquas,
settled, id. Att. 16, 6, 3:
solverat Castricio pecuniam jam diu debitam,
id. Fl. 23, 54:
ex qua (pensione) major pars est ei soluta,
id. Att. 16, 2, 1:
solvi aes alienum Pompejus ex suo fisco jussit,
Val. Max. 6, 2, 11:
aes alienum solvere,
Sen. Ep. 36, 5:
quae jactatio est, solvisse quod debebas?
id. Ben. 4, 17, 1; so,
debitum solvere,
id. ib. 6, 30, 2:
ne pecunias creditas solverent,
Cic. Pis. 35, 86:
ut creditae pecuniae solvantur,
Caes. B. C. 3, 20; 3, 1:
ex thensauris Gallicis creditum solvi posse,
Liv. 6, 15, 5:
ita bona veneant ut solidum suum cuique solvatur,
Cic. Rab. Post. 17, 46.—And of moral debts:
cum patriae quod debes solveris,
Cic. Marcell. 9, 27:
debet vero, solvitque praeclare,
id. Phil. 13, 11, 25:
aliter beneficium, aliter creditum solvitur,
Sen. Ben. 2, 34, 1:
qui grate beneficium accipit, primam ejus pensionem solvit,
id. ib. 2, 22 fin. —
(δ).
By a confusion of construction, solvere pecuniam, etc., to pay money, etc. (for pecunia rem or debitum solvere); constr. with dat. or absol.:
emi: pecuniam solvi,
Cic. Verr. 2, 4, 20, § 43:
pro frumento nihil solvit,
id. ib. 2, 3, 72, §
169: legatis pecuniam pro frumento solvit,
Liv. 44, 16:
hanc pecuniam cum solvere in praesenti non posset,
Nep. Milt. 7, 6:
nisi pecuniam solvisset,
id. Cim. 1, 1:
condiciones pacis dictae ut decem millia talentum argenti... solverent,
Liv. 30, 37 med.:
pro quo (frumento) pretium solveret populus Romanus,
id. 36, 3, 1:
pretium servorum ex aerario solutum est dominis,
id. 32, 26, 14:
pretium pro libris domino esse solvendum,
id. 40, 39 fin.:
meritam mercedem,
id. 8, 22, 3; so id. 8, 11, 4: sorte creditum solvere, by paying the principal (i. e. without interest), id. 6, 36, 12:
quae praemia senatus militibus ante constituit, ea solvantur,
Cic. Phil. 14, 14, 38:
stipendium,
Liv. 28, 32, 1:
dotem mulieri,
Dig. 24, 3, 2:
litem aestimatam,
the amount of a fine, Nep. Cim. 5, 18 fin.:
arbitria funeris,
the expenses of the funeral, Cic. Red. Sen. 7, 18:
solvere dodrantem,
to pay seventy-five per cent., Mart. 8, 9, 1:
dona puer solvit,
paid the promised gifts, Ov. M. 9, 794; so,
munera,
id. ib. 11, 104.— Transf., of the dedication of a book, in return for favors:
et exspectabo ea (munera) quae polliceris, et erunt mihi pergrata si solveris... Non solvam nisi prius a te cavero, etc.,
Cic. Brut. 4, 17 sq. —Of the delivery of slaves:
si quis duos homines promise rit et Stichum solverit,
Dig. 46, 3, 67; 46, 3, 38, § 3.— Transf., poet.: dolorem solvisti, you have paid your grief, i. e. have duly mourned, Stat. S. 2, 6, 98.— Pass. with personal subject:
si (actor) solutus fuisset,
Dig. 12, 1, 31 (cf.: solvere militem, b supra). —
(ε).
Esp., in certain phrases, to pay:
aliquid praesens solvere,
to pay in cash, Cic. Att. 16, 2, 1; so,
aliquid de praesentibus solvere,
Sen. Ep. 97, 16:
solvere grates (= referre gratiam muneribus): Sulla solvit grates Dianae,
Vell. 2, 25:
quas solvere grates sufficiam?
Stat. S. 4, 2, 7: cum homo avarus, ut ea (beneficia) solveret sibi imperare non posset, etc., Cael. ap. Cic. Fam. 8, 12, 1; cf.: non dicimus reposuit beneficium aut solvit;
nullum nobis placuit quod aeri alieno convenit verbum,
Sen. Ep. 81, 9; but v. id. Ben. 2, 18, 5: in debitum solvere, to make a partial payment:
unum haec epistula in debitum solvet,
id. Ep. 7, 10: aliquid solvere ab aliquo (de aliqua re), to pay out of funds supplied by any one ( out of any fund):
Quintus laborat ut tibi quod debet ab Egnatio solvat,
Cic. Att. 7, 18, 4:
homines dicere, se a me solvere,
id. ib. 5, 21, 11:
(summa) erat solvenda de meo,
Plin. Ep. 2, 4, 2:
operas solvere alicui,
to work for somebody, Dig. 40, 7, 39: solvo operam Dianae, I work for Diana, i. e. offer a sacrifice to her, Afran. ap. Non. 12, 21: judicatum solvere, to pay the amount adjudged by the court, for which security (satisdatio) was required:
stipulatio quae appellatur judicatum solvi,
Gai. Inst. 4, 90:
iste postulat ut procurator judicatum solvi satisdaret,
Cic. Quint. 7, 29; so Dig. 3, 2, 28; 3, 3, 15; 2, 8, 8;
2, 8, 14 et saep.: auctio solvendis nummis,
a cash auction, Mart. 14, 35.— Gerund.: solvendo esse, to be solvent; jurid. t. t., to be able to pay, i. e. one's debts; cf.
in full: nec tamen solvendo aeri alieno respublica esset,
Liv. 31, 13:
nemo dubitat solvendo esse eum qui defenditur,
Dig. 50, 17, 105:
qui modo solvendo sint,
Gai. Inst. 1, 3, 121:
si solvendo sint,
Paul. Sent. 1, 20, 1:
nec interest, solvendo sit, necne,
Dig. 30, 1, 49, § 5; so ib. 46, 1, 10; 46, 1, 27, § 2; 46, 1, 51, §§ 1 and 4; 46, 1, 52, § 1; 46, 1, 28; 50, 17, 198 et saep.: non solvendo esse, to be insolvent:
solvendo non erat,
Cic. Att. 13, 10, 3:
cum solvendo civitates non essent,
id. Fam. 3, 8, 2:
tu nec solvendo eras, nec, etc.,
id. Phil. 2, 2, 4:
ne videatur non fuisse solvendo,
id. Off. 2, 22, 79;
and very freq. in the jurists.—So, trop.: quid matri, quid flebili patriae dabis? Solvendo non es,
Sen. Oedip. 941; cf.:
*non esse ad solvendum (i. e. able to pay),
Vitr. 10, 6 fin. —
b.
To fulfil the duty of burial.
(α).
Justa solvere; with dat. of the person:
qui nondum omnia paterno funeri justa solvisset,
who had not yet finished the burial ceremonies of his father, Cic. Rosc. Am. 8, 23:
justis defunctorum corporibus solutis,
Curt. 3, 12, 15:
proinde corpori quam primum justa solvamus,
id. 10, 6, 7:
ut justa soluta Remo,
Ov. F. 5, 452:
nunc justa nato solve,
Sen. Hippol. 1245.—
(β).
Exsequias, inferias or suprema solvere:
exsequiis rite solutis,
Verg. A. 7, 5:
cruor sancto solvit inferias viro,
Sen. Hippol. 1198:
solvere suprema militibus,
Tac. A. 1, 61.—
c.
Votum solvere, to fulfil a vow to the gods.
(α).
Alone:
vota ea quae numquam solveret nuncupavit,
Cic. Phil. 3, 4, 11:
quod si factum esset, votum rite solvi non posse,
Liv. 31, 9 fin.:
liberare et se et rempublicam religione votis solvendis,
id. 40, 44, 8:
placatis diis votis rite solvendis,
id. 36, 37 fin.:
petiit ut votum sibi solvere liceret,
id. 45, 44:
animosius a mercatore quam a vectore solvitur votum,
Sen. Ep. 73, 5:
vota pro incolumitate solvebantur,
Tac. A. 2, 69:
vota pater solvit,
Ov. M. 9, 707:
ne votum solvat,
Mart. 12, 91, 6; 8, 4, 2; Val. Max. 6, 9, 5 ext.; 1, 1, 8 ext. — Poet.:
voti debita solvere,
Ov. F. 5, 596; cf.
the abbrev. formula V. S. L. M. (voTVM SOLVIT LIBENS MERITO),
Inscr. Orell. 186; 1296 sq.:
V.S.A.L. (ANIMO LIBENTI),
ib. 2022 et saep.:
sacra solvere (=votum solvere),
Manil. 1, 427.—
(β).
With dat.:
ait sese Veneri velle votum solvere,
Plaut. Rud. prol. 60:
vota Jovi solvo,
Ov. M. 7, 652; 8, 153:
sunt vota soluta deae,
id. F. 6, 248:
dis vota solvis,
Sen. Ben. 5, 19, 4:
libamenta Veneri solvere (=votum per libamenta),
Just. 18, 5, 4.—
d.
Fidem solvere, to fulfil a promise (post-class. for fidem praestare, [p. 1728] exsolvere; cf.:
fidem obligatam liberare,
Suet. Claud. 9):
illi, ut fidem solverent, clipeis obruere,
Flor. 1, 1, 12;
similarly: et voti solverat ille fidem (=votum solverat),
Ov. F. 1, 642; but cf.: itane imprudens? tandem inventa'st causa: solvisti fidem, you have found a pretext to evade your promise (cf. II. A. 3.), Ter. And. 4, 1, 18: esset, quam dederas, morte soluta fides, by my death your promise to marry me would have been cancelled (cf. II. B. 1. 6.), Ov. H. 10, 78; similarly: suam fidem (i. e. quam Lepido habuerit) solutam esse, that his faith in Lepidus was broken, Planc. ap. Cic. Fam. 10, 21, 3.—With a different construction: se depositi fide solvere, to acquit one's self of the duty to return property intrusted to him (cf. I. B. 1. c.), Val. Max. 7, 3, 5 ext.: factique fide data munera solvit, he freed the gift already given from the obligation of an accomplished fact, i. e. he revoked the gifts, although already made, Ov. M. 11, 135.—
e.
Promissum solvere, to fulfil a promise (very rare):
perinde quasi promissum solvens,
Val. Max. 9, 6, 1:
solvitur quod cuique promissum est,
Sen. Cons. Marc. 20 fin.;
similarly: solutum, quod juraverant, rebantur,
what they had promised under oath, Liv. 24, 18, 5.—Hence, sŏlūtus, a, um, P. a., free, loose, at large, unfettered, unbandaged.
A.
Lit.
1.
(Acc. to I.A. 1. supra.) Pigeat nostrum erum si eximat aut solutos sinat, Plaut. Capt. 2, 1, 11:
tibi moram facis quom ego solutus sto,
id. Ep. 5, 2, 25:
reus solutus causam dicis, testes vinctos attines,
id. Truc. 4, 3, 63:
cum eos vinciret quos secum habebat, te solutum Romam mittebat?
Cic. Deiot. 7, 22:
nec quisquam ante Marium solutus dicitur esse sectus,
unbandaged, id. Tusc. 2, 22, 53:
duos (captivos) solutos ire ad Hannibalem jussit,
Liv. 27, 51:
eum interdiu solutum custodes sequebantur, nocte clausum asservabant,
id. 24, 45, 10:
non efficiatis ut solutos verear quos alligatos adduxit,
Val. Max. 6, 2, 3.—
2.
(Acc. to I. A. 2.) Of texture, etc.; esp. of soil, loose, friable (opp spissus;
postAug.): quo solutior terra facilius pateat radicibus,
Sen. Ep. 90, 21;
ordeum nisi solutum et siccum locum non patitur,
Col. 2, 9:
soluta et facilis terra,
id. 3, 14;
solum solutum vel spissum,
id. 2, 2 init.;
seri vult raphanus terra soluta, umida,
Plin. 19, 5, 26, § 83:
hordeum seri non vult, nisi in sicca et soluta terra,
id. 18, 7, 18, § 79:
solutiores ripae,
Front. Aquaed. 15.—Of plants:
mas spissior, femina solutior,
Plin. 25, 9, 57, § 103.—Hence, subst.: sŏlūtum, i, n., a state of looseness:
dum vult describere, quem ad modum alia torqueantur fila, alia ex molli solutoque ducantur,
Sen. Ep. 90, 20.—
3.
(Acc. to I. A. 3.) Rarefied, thin, diffused:
turbo, quo celsior eo solutior laxiorque est, et ob hoc diffunditur,
Sen. Q. N. 7, 9, 3:
aer agitatus a sole calefactusque solutior est,
id. ib. 1, 2, 10:
debet aer nec tam spissus esse, nec tam tenuis et solutus, ut, etc.,
id. ib. 1, 2, 11.—
B.
Trop.
1.
(Acc. to I. B. 1.) Of speech, unfettered, fluent, ready:
(orator) solutus in explicandis sententiis,
Cic. Or. 47, 173:
verbis solutus satis,
id. ib. 47, 174:
solutissimus in dicendo,
id. ib. 48, 180.—
2.
Exempt, free from duties, obligations, etc.:
quam ob rem viderer maximis beneficii vinculis obstrictus, cum liber essem et solutus?
Cic. Planc. 30, 72:
soluta (praedia) meliore in causa sunt quam obligata,
unmortgaged, id. Agr. 3, 2, 9:
si reddidi (debitum), solutus sum ac liber,
Sen. Ben. 2, 18, 5;
non ut gratus, sed ut solutus sim,
id. ib. 4, 21, 3;
solutus omni fenore,
Hor. Epod. 2, 4;
nam ea (religione) magister equitum solutus ac liber potuerit esse,
Liv. 8, 32, 5:
Mamertini soli in omni orbe terrarum vacui, expertes soluti ac liberi fuerunt ab omni sumptu, molestia, munere,
Cic. Verr. 2, 4, 10, § 23.—
3.
Free from punishment, not punishable, not liable, etc.: qui mancipia vendunt, certiores faciunt emptores quis fugitivus sit, noxave solutus, Edict. Aedil. ap. Dig. 21, 1, 1, § 1; Gell. 4, 2, 1; cf.:
quod aiunt aediles noxae solutus non sit sic intellegendum est... noxali judicio subjectum non esse,
Dig. 21, 1, 17, § 17:
apud quos libido etiam permissam habet et solutam licentiam,
Cic. Rep. 4, 4, 4:
omne illud tempus habeat per me solutum ac liberum,
i. e. let the crimes then committed be unpunished, id. Verr. 2, 1, 12, § 33: antea vacuum id solutumque poena fuerat, Tac. A. 14, 28.—With subj. inf.:
maxime solutum fuit, prodere de iis, etc.,
Tac. A. 4, 35: solutum existimatur esse, alteri male dicere, Caecil. ap. Cic. Fam. 6, 7, 3.—
4.
Free from cares, undistracted:
animo soluto liberoque,
Cic. Verr. 2, 2, 75, § 185:
sed paulo solutiore tamen animo,
id. ib. 2, 5, 31, § 82.—
5.
At leisure, free from labor, business, etc.:
te rogo ut eum solutum, liberum, confectis ejus negotiis a te, quamprimum ad me remittas,
Cic. Fam. 13, 63, 2:
quo mea ratio facilior et solutior esse possit,
id. ib. 3, 5, 1.—With gen.:
Genium Curabis Cum famulis operum solutis,
Hor. C. 3, 17, 16.—
6.
Unbound, relaxed, merry, jovial:
quam homines soluti ridere non desinant, tristiores autem, etc.,
Cic. Dom. 39, 104:
an tu existimas quemquam soluto vultu et hilari oculo mortem contemnere?
Sen. Ep. 23, 4:
vultus,
Stat. Th. 5, 355:
(mores) naturam sequentium faciles sunt, soluti sunt,
unembarrassed, Sen. Ep. 122, 17.—
7.
Free from the rule of others, uncontrolled, independent:
cum videas civitatis voluntatem solutam, virtutem alligatam,
Cic. Att. 2, 18, 1:
ab omni imperio externo soluta in perpetuum Hispania,
Liv. 29, 1 fin.:
Masinissae ab imperio Romano solutam libertatem tribuit,
Val. Max. 7, 2, 6:
incerti, solutique, et magis sine domino quam in libertate, Vononem in regnum accipiunt,
Tac. A. 2, 4:
quorum (militum) libertas solutior erat,
Just. 13, 2, 2.—Of animals:
rectore solutos (solis) equos,
Stat. Th. 1, 219.—
8.
Free from influence or restraint; hence, independent, unbiassed, unprejudiced:
nec vero deus ipse alio modo intellegi potest, nisi mens soluta quaedam et libera,
Cic. Tusc. 1, 27, 66;
cum animi sine ratione motu ipsi suo soluto ac libero incitarentur,
id. Div. 1, 2, 4:
judicio senatus soluto et libero,
id. Phil. 5, 15, 41:
sum enim ad dignitatem in re publica solutus,
id. Att. 1, 13, 2:
libero tempore cum soluta vobis est eligendi optio,
id. Fin. 1, 10, 33:
si omnia mihi essent solutissima, tamen in re publica non alius essem atque nunc sum,
id. Fam. 1, 9, 21:
liberi enim ad causas solutique veniebant,
uncommitted, id. Verr. 2, 2, 78, § 192.—
9.
Free from moral restraint; hence, unbridled, insolent, loose:
amores soluti et liberi,
Cic. Rep. 4, 4, 4:
licentia,
id. ib. 4, 4, 4:
populi quamvis soluti ecfrenatique sint,
id. ib. 1, 34, 53:
quis erat qui sibi solutam P. Clodii praeturam sine maximo metu proponeret? Solutam autem fore videbatis, nisi esset is consul qui eam auderet possetque constringere,
id. Mil. 13, 34:
quominus conspectus, eo solutior erat,
Liv. 27, 31 fin.:
adulescentes aliquot quorum, in regno, libido solutior fuerat,
id. 2, 1, 2:
solutioris vitae primos adulescentiae annos egisse fertur,
a licentious life, Val. Max. 2, 6, 1:
spectandi solutissimum morem corrigere,
Suet. Aug. 44:
mores soluti,
licentious habits, Just. 3, 3, 10.—
10.
Regardless of rules, careless, loose:
orator tam solutus et mollis in gestu,
Cic. Brut. 62, 225:
dicta factaque ejus solutiora, et quandam sui neglegentiam praeferentia,
Tac. A. 16, 18.—
11.
Esp., of style, etc., free from rules of composition.
(α).
Oratio soluta, verba soluta, a free style, conversational or epistolary style:
est oratio aliqua vincta atque contexta, soluta alia, qualis in sermone et epistulis,
Quint. 9, 4, 19; 9, 4, 20; 9, 4, 69; 9, 4, 77.—
(β).
More freq.: verba soluta, oratio soluta, prose (opp. to verse);
in full: scribere conabar verba soluta modis, Ov Tr. 4, 10, 24: quod (Isocrates) verbis solutis numeros primus adjunxerit,
Cic. Or. 52, 174:
mollis est enim oratio philosophorum... nec vincta numeris, sed soluta liberius,
id. ib. 19, 64; 71, 234;
68, 228: si omnes soluta oratione scripserunt,
Varr. R. R. 4, 1; de heisce rebus treis libros ad te mittere institui;
de oratione soluta duos, de poetica unum,
id. L. L. 6, 11 fin.:
ut in soluta oratione, sic in poemateis,
id. ib. 7, 1:
primus (Isocrates) intellexit. etiam in soluta oratione, dum versum effugeres modum et numerum quemdam debere servari,
Cic. Brut. 8, 32:
Aristoteles judicat heroum numerum grandiorem quam desideret soluta oratio,
id. Or. 57, 192:
et creticus et paeon quam commodissume putatur in solutam orationem illigari,
id. ib. 64, 215:
a modis quibusdam, cantu remoto, soluta esse videatur oratio,
id. ib. 55, 183; 55, 184; id. de Or. 3, 48, 184: historia est quodammodo carmen solutum, Quint. 10, 1, 31.—
(γ).
Also in reference to a prose rhythm, loose, unrhythmical, inharmonious:
ut verba neque inligata sint, quasi... versus, neque ita soluta ut vagentur,
Cic. de Or. 3, 44, 176; 3, 48, 186:
nec vero haec (Callidii verba) soluta nec diffluentia, sed astricta numeris,
id. Brut. 79, 274:
orator sic illigat sententiam verbis ut eam numero quodam complectatur et astricto et soluto,
id. de Or. 3, 44, 175; but: verba soluta suis figuris, words freed from their proper meaning, i.e. metaphors, Manil. 1, 24.—
(δ).
Rarely with reference to the thought: soluta oratio, a fragmentary, disconnected style:
soluta oratio, et e singulis non membris, sed frustis, collata, structura caret,
Quint. 8, 5, 27; cf. id. 9, 4, 69:
solutiora componere,
id. 10, 4, 1; 9, 4, 15.—
12.
Effeminate, luxurious (acc. to I. B. 3.):
sinum togae in dextrum umerum reicere, solutum ac delicatum est,
Quint. 11, 3, 146.—
13.
Undisciplined, disorderly:
omnia soluta apud hostes esse,
Liv. 8, 30, 3:
nihil temeritate solutum,
Tac. A. 13, 40:
apud Achaeos neglecta omnia ac soluta fuere,
Just. 34, 2, 2.—
14.
Lax, remiss, weak:
mea lenitas adhuc si cui solutior visa erat,
Cic. Cat. 2, 12, 27:
Ciceronem male audivisse, tamquam solutum et enervem,
Tac. Or. 18:
soluti ac fluentes,
Quint. 1, 2, 8.—Hence:
solutum genus orationis,
a lifeless, dull style, Val. Max. 8, 10, 3:
quanto longius abscederent, eo solutiore cura,
laxer attention, Liv. 3, 8, 8.—
C.
(Acc. to II. B. 3. e supra.) Paid, discharged, only as subst.: sŏlūtum, i, n., that which is paid, a discharged debt, in certain phrases:
aliquid in solutum dare,
to give something in payment, Dig. 46, 3, 45; 46, 3, 46; 46, 3, 60: in solutum accipere, to accept in payment:
qui voluntatem bonam in solutum accipit,
Sen. Ben. 7, 16, 4:
qui rem in solutum accipit,
Dig. 42, 4, 15; 12, 1, 19;
in solutum imputare,
to charge as payment, Sen. Ep. 8, 10; aliquid pro soluto est, is considered as paid or cancelled:
pro soluto id in quo creditor accipiendo moram fecit, oportet esse,
Dig. 46, 3, 72: pro soluto usucapere, to acquire by prescription something given in payment by the debtor, but not belonging to him:
pro soluto usucapit qui rem debiti causa recepit,
Dig. 41, 3, 46.— Adv.: sŏlūtē.
1.
Thinly:
corpora diffusa solute,
Lucr. 4, 53.—
2.
Of speech, fluently:
non refert videre quid dicendum est, nisi id queas solute ac suaviter dicere,
Cic. Brut. 29, 110:
ita facile soluteque volvebat sententias,
id. ib. 81, 280:
quid ipse compositus alias, et velut eluctantium verborum, solutius promptiusque eloquebatur,
Tac. A. 4, 31.—
3.
Irregularly, loosely:
a fabris neglegentius solutiusque composita,
Sen. Q. N. 6, 30, 4.—
4.
Freely, without restraint:
generaliter puto judicem justum... solutius aequitatem sequi,
i. e. without strictly regarding the letter of the law, Dig. 11, 7, 14, § 13.—
5.
Of style, without connection, loosely:
enuntiare,
Quint. 11, 2, 47.—
6.
Of manners and discipline, disorderly, negligently:
praecipue sub imperio Cn. Manlii solute ac neglegenter habiti sunt (exercitus),
Liv. 39, 1, 4:
in stationibus solute ac neglegenter agentes,
id. 23, 37, 6.—
7.
Weakly, tamely, without vigor:
quod ille tam solute egisset, tam leniter, tam oscitanter,
Cic. Brut. 80, 277.—
8.
Of morals, loosely, without restraint:
ventitabat illuc Nero, quo solutius urbem extra lasciviret,
Tac. A. 13, 47.

Lewis & Short latin dictionary > solvo

16 take

1. n захват, взятие; получение

2. n сл. выручка, барыши; сбор

3. n получка

4. n улов

great take of fish — большой улов рыбы

5. n добыча

6. n аренда

take on lease — брать внаем; брать в аренду

take a lease of — брать внаем; брать в аренду

7. n арендованный участок

flatcars often take trucks piggyback from one place to another — автомобили часто перевозят по железной дороге на открытых платформах

8. n разг. популярная песенка, пьеса

9. n мед. проф. хорошо принявшаяся прививка

take in good part — хорошо принимать

take a good turn — принять хороший оборот

10. n полигр. «урок» наборщика

lean take — урок наборщика, содержащий трудоемкий для набора материал

11. n кино снятый кадр, кинокадр, дубль

no good take — бракованный кинокадр

12. n мед. пересадка

successful takes — успешные операции по запись

13. v брать; хватать

to take a pencil — взять карандаш

to take money from a friend — взять деньги у друга

he took the book from the table — он взял книгу со стола

take a sheet of paper from the drawer — возьми лист бумаги из ящика стола

take on — брать; браться

take along — брать с собой

take samples — брать пробы

take the floor — брать слово

take time off — брать отпуск

14. v захватывать; овладевать, завоёвывать

to take a fortress — брать крепость

to take prisoners — захватывать пленных

take hold — захватывать

take the objective — захватывать рубеж

15. v ловить

to take fish — ловить рыбу

16. v разг. овладевать, брать

to take in washing — брать на дом стирку

take from — брать; взять; отнимать; отнять

to take its rise — брать начало, начинаться

take as collateral — брать в качестве залога

take with you — брать с собой; взять с собой

17. v уносить, сводить в могилу

pneumonia took him — воспаление лёгких свело его в могилу, он умер от воспаления лёгких

I recommend you to take a holiday — советую вам взять отпуск

she will take care of your bones — она позаботится о вас

to take up with young folks — водить дружбу с молодёжью

to take pains, to spare no pains — прилагать все усилия

take off power to the shaft — отбирать мощность на вал

18. v присваивать, брать

who has taken my pen? — кто взял мою ручку?

take the level — брать отсчеты нивелиром

to take away the garbage — убрать мусор

take a vehicle in tow — брать машину на буксир

take in hand — браться; взяться; предпринимать

take either of the cakes — берите любое пирожное

19. v отбирать, забирать

they took his dog from him — они у него забрали собаку

20. v пользоваться; получать; приобретать

to take lessons — брать уроки

to take a book from the library — взять книгу в библиотеке

to take a taxi — брать такси

take out of bond — получать прибыль от облигации

take the debt out in — получать в счет долга

to take title — приобретать правовой титул

take the form of — приобретать форму

take the form — приобретать форму

21. v выбирать

to take a role — выбрать себе роль

take what you like — возьми что хочешь

he took the largest piece of cake — он взял себе самый большой кусок пирога

to take the shortest way — выбрать кратчайший путь

to take the wrong road — сбиться с пути

which route shall you take? — какой дорогой вы пойдёте ?

take your choice of rooms — выбирайте любую комнату

take out a patent — взять патент; выбирать патент

take an instruction — выбирать команду

take up backlash — выбирать зазор

take up slack — выбирать слабину

22. v покупать

to take tickets — брать билеты

to take seats in advance — приобрести билеты заблаговременно

I shall take this hat — я возьму эту шляпу

I take bread here — я покупаю хлеб здесь

take stock in — покупать акции

to take stock in — покупать акции; вступать в пай

23. v выигрывать; брать, бить

to take a bishop — взять слона

take the charge of — брать на хранение; принимать управление

to take a child away from school — забрать ребёнка из школы

to take a fortress by assault — брать крепость приступом

to take a nest — разорить гнездо, брать яйца или птенцов

to take goods out of storage — брать товары со склада

24. v юр. вступать во владение, наследовать

the eldest son shall take — наследует старший сын

take control — взять в свои руки руководство

take a view — высказывать свою точку зрения

to take by descent — наследовать по закону

take up the struggle — вступать в борьбу

take possession — вступать во владение

25. v доставать, добывать

to take coal — добывать уголь

take up money — доставать деньги

to take up money — доставать деньги

26. v взимать, собирать; добиваться уплаты

to take money for admission — взимать плату за приём

take the crop — убирать урожай; собирать урожай

27. v получать, зарабатывать

to take 100 dollars a week — зарабатывать сто долларов в неделю

take a prize — получать приз

take up a loan — получать заем

take up the loan — получать заем

take that ! — получай!, вот тебе!

28. v принимать; соглашаться

to take an offer — принимать предложение

to take bribes — брать взятки

to take ?50 for the picture — взять пятьдесят фунтов за картину

how much less will you take? — на сколько вы сбавите цену?, сколько вы уступите?

if the magazine takes my article — если этот журнал примет мою статью

take what he offers you — возьми то, что он тебе предлагает

I will take no denial — отказа я не приму; не вздумайте отказываться

I am not taking orders from you — я вам не подчиняюсь, я не буду выполнять ваши приказы;

I will not take such treatment — я не потерплю такого обращения

to take part in conversation — принимать участие в разговоре

take part in competition — принимать участие в соревнованиях

to take hard — принимать близко к сердцу; тяжело переживать

take over the liabilities — принимать на себя обязательства

take over property — принимать ответственность за имущество

29. v воспринимать, реагировать

to take it all in good fun — отнестись ко всему этому с юмором

I wonder how he will take it — интересно, как он к этому отнесётся

he took the joke in earnest — он не понял шутки, он принял шутку всерьёз

he is really kind-hearted if you take him the right way — он, в сущности, добрый человек, если правильно его воспринимать

this is no way to take his behaviour — на его поведение нужно реагировать не так

to take things as they are — принимать вещи такими, какие они есть

you must not take it ill of him — вы не должны сердиться на него; он не хотел вас обидеть

take thrust — воспринимать тягу

take loads — воспринимать нагрузки

30. v понимать; толковать

to take a hint — понять намёк

I take your meaning — я вас понимаю, я понимаю, что вы хотите сказать

I take you — я вас понимаю, я понимаю, что вы хотите сказать

31. v полагать, считать; заключать

to take the news to be true — считать эти сведения верными

what time do you take it to be? — как вы думаете, сколько сейчас времени?

how old do you take him to be? — сколько лет вы ему дадите?

take it that — полагать

32. v верить; считать истинным

take it from me that he means what he says — поверьте мне, он не шутит

33. v охватывать, овладевать

an intense despair took him — его охватило полное отчаяние

when love takes a man — когда любовь овладевает человеком

his conscience takes him when he is sober — когда он трезв, его мучают угрызения совести

what has taken the boy? — что нашло на мальчика?

he was taken by violent shaking — он весь задрожал

34. v захватывать, увлекать; нравиться

this author takes his readers with him — этот автор увлекает читателей

35. v иметь успех, становиться популярным

take place — случаться; происходить; иметь место

to take place — случаться, иметь место

36. v записывать, регистрировать, протоколировать

to take notes — делать заметки

to take notes of a lecture — записывать лекцию

take a drift — регистрировать снос

37. v снимать, фотографировать

to take a photograph of a tower — сфотографировать башню, сделать снимок башни

take the readings — производить отсчет; снимать показания

to take the scum off the soup — снимать пену с супа

to take pictures — производить съёмку, снимать

take out of service — снимать с эксплуатации

take a picture — снимать; фотографировать

38. v выходить, получаться на фотографии

he does not take well, he takes badly — он плохо выходит на фотографии; он нефотогеничен

take to the open — выходить из укрытий

take to the streets — выходить на улицы

to take up photography — заняться фотографией

take the air — выходить на воздух; отлетать; отлететь

to take a call — выходить на аплодисменты, раскланиваться

39. v использовать в качестве примера

take the French Revolution — возьмите Французскую революцию

take off weight — взлетный вес

to take everything off — всё убрать

take two aspirins — примите две таблетки аспирина

take up a quota — использовать квоту; выбрать квоту

this will take you nowhere — это ничего вам не даст

40. v вмешать

this car takes only five — в этой машине может поместиться только пять человек

41. v требовать; отнимать

it takes time, means and skill — на это нужно время, средства и умение

the stuff takes sixty hours in burning — это вещество сгорает за шестьдесят часов

how long will it take you to translate this article? — сколько времени уйдёт у вас на перевод этой статьи?

it took him three years to write the book — ему потребовалось три года, чтобы написать книгу

this trip will take a lot of money — на эту поездку уйдёт много денег

the piano would take much room — пианино заняло бы много места

it takes some pluck to do our work — для нашей работы требуется немало мужества

it takes a man to do this — это под силу только мужчине

it took four men to hold him — потребовалось четыре человека, чтобы его удержать

it takes a poet to translate poetry — только поэт может переводить стихи

it takes two to make a quarrel — для ссоры нужны двое

it would take volumes to relate — нужны тома, чтобы это рассказать

it takes a lot of doing — это сделать довольно трудно, это не так-то просто сделать

the work took some doing — работа потребовала усилий, работа попалась нелёгкая

to take a bit of doing — требовать затраты усилий

take the wind — отнимать ветер

42. v требовать, нуждаться

he took two hours to get there — ему потребовалось два часа, чтобы добраться туда; дорога туда отняла у него два часа

take time — требовать времени

43. v цепляться; застревать, запутываться

the anchor took in the seaweed — якорь запутался в водорослях

44. v жениться; выходить замуж

he is going to take a wife — он собирается жениться

to take a wife — жениться

45. v действовать; приниматься

the vaccination did not take — оспа не привилась

take as a datum — принимать за нуль; принимать за начало

take over the duties of — принимать на себя обязанности

take delivery of stocks — принимать предъявляемые акции

take nothing for granted — ничего не принимать на веру

take over the loan — принимать обязательства по ссуде

46. v держаться, закрепляться, оставаться

this ink does not take on glossy paper — этими чернилами нельзя писать на глянцевой бумаге

to take a middle course — держаться середины

to take odds — держать пари на выгодных для себя условиях

47. v амер. схватываться, замерзать

the pond has taken — пруд замёрз

48. v тех. твердеть, схватываться

take hold of — схватывать; схватить

49. v разг. становиться, делаться

to take sick — заболеть, захворать; приболеть

to take attendance — делать перекличку

take the plunge — делать решительный шаг

take stock of — делать переучет; критически оценивать

to take exercise — делать моцион, гулять; делать гимнастику

to take turns — делать по очереди; чередоваться, сменяться

Синонимический ряд:

1. catch (noun) catch; haul; loot

2. net (noun) net; proceeds; profit; returns

3. act (verb) act; behave; function; operate; react; work

4. adopt (verb) adopt; discharge; perform; utilise; utilize

5. apprehend (verb) apprehend; compass; comprehend; cotton on to; cotton to; follow; heed; make out; see; tumble to; twig

6. appropriate (verb) accroach; annex; appropriate; arrogate; assume; commandeer; confiscate; expropriate; preempt; pre-empt; sequester; usurp

7. ask (verb) ask; call for; crave; demand; entail; involve; necessitate; require

8. attract (verb) allure; attract; bewitch; captivate; charm; derive; draw; enchant; engage; fascinate; hold; interest; magnetize; wile

9. bear (verb) abide; accept; admit; bear; brook; digest; down; endure; go; lump; receive; stand; stick out; stomach; suffer; support; sustain; swallow; sweat out; take in; tolerate; undertake

10. buy (verb) buy; purchase

11. carry (verb) bring; carry; convey; deliver; fetch; transfer; transport

12. catch (verb) bag; capture; catch; collar; nail; overhaul; overtake; prehend

13. cheat (verb) beat; bilk; boodle; cheat; chisel; chouse; cozen; defraud; diddle; do; flimflam; gull; gyp; mulct; overreach; ream; sucker; swindle; victimise

14. choose (verb) choose; cull; elect; mark; opt for; optate; pick; pick out; prefer; select; single out

15. deduct (verb) deduct; discount; draw back; knock off; substract; subtract; take away; take off; take out

16. determine (verb) ascertain; determine; fix

17. eat (verb) devour; eat; feed on; ingest; meal; partake of

18. embrace (verb) clasp; embrace; grasp; grip

19. escort (verb) accompany; conduct; escort; lead

20. experience (verb) experience; feel; observe; perceive; sense

21. get (verb) acquire; come down with; contract; develop; gain; get; net; obtain; procure; secure; sicken; sicken of; sicken with; win

22. pilfer (verb) pilfer; steal

23. read (verb) construe; interpret; read

24. seize (verb) clutch; grab; grapple; nab; seize; snatch; strike

25. surprise (verb) board; hit on; surprise

26. treat (verb) deal with; handle; play; serve; treat; use

27. understand (verb) believe; conceive; consider; expect; gather; imagine; presume; regard; suppose; suspect; think; understand

28. use up (verb) consume; occupy; use up

Антонимический ряд:

add; give; loss; miss; reject; repel; surrender

English-Russian base dictionary > take

17 DRAGA

tow

* * *

I)

(dreg; dró, drógum; dreginn), v.

1) to draw, drag, pull;

draga heim viðinn, to drag the logs home;

draga árar, to pull the oars;

absol., drógu þeir skjótt eptir, they soon pulled up to them;

draga boga, to draw the bow;

draga segl, to hoist sails (= draga upp segl);

draga fisk, to catch, pull up fish with a line;

draga kvernstein, to turn the millstone, to grind;

við ramman mun reip at draga, it will be pulling a rope against a strong man, i. e. it will be a difficult task;

2) to draw, inhale (draga úþefjan með nösum);

draga nasir af e-u, to smell a thing;

draga öndina, to breathe, live;

3) to procure, earn, gain (þegar hann hafði fé dregit sem hann vildi);

draga e-m e-t, to procure (or get) one a thing (eigi sögðust þeir vita, at hann drœgi Haraldi ríki);

4) to employ as a measure (draga kvarða við viðmál);

5) to prolong protract (dvalir þessar drógu tímann);

6) to delay, put off, defer;

vil ek þessi svör ekki láta draga fyrir mér lengi, I will not wait long for these answers;

hann dró um þat engan hlut, he made no subterfuge;

7) to delineate, draw a picture (var dregit á skjöldinn leo með gulli);

í þann tíma sem hann dregr klæðaföllin (the folds);

8) to trim or line garments (treyjan var dregin útan ok innan við rauða silki);

with dat., hjálmr hans var dreginn leiri (overlaid with clay), er áðr var (dreginn) gulli;

9) intrans to move, draw;

drógu þeir þeim svá nær (came so near to them), at;

10) with preps.:

draga föt, skóklædi af e-m, to pull off one’s clothes, shoes;

draga hring af hendi sér, to take off a ring from one’s hand;

dró hann þá grunninu, he pulled them off the shallow;

draga e-t af e-u, to draw, derive from a source;

draga e-t af, to take off (Þ. hafði látit af draga brúna);

draga e-t af við e-n, to keep back, withhold, from one;

man héðan af eigi af dregit við oss, henceforth we shall no be neglected, stinted;

Egill dró at sér skipit, E. pulled the ship close up to himself;

draga vél at e-m, to draw wiles around one;

draga spott, skaup, at e-u, to hold a thing up to ridicule;

draga at lið, föng, to collect troops, stores;

dró at honum sóttin, the illness drew closer to him, he grew worse;

impers., dró at mætti hans, dró at um matt hans, his strength declined (fell off);

til þess er dró at degi, till the day drew near;

þá er dregr at jólum, when Yule drew near;

dró at því (the time drew near). at hann væri banvænn;

tók þá at draga fast at heyjum hans, his stock of hay was rapidly diminishing;

svá dregr at mér af elli, svengd, þorsta, I am so overcome by old age, hunger, thirst;

nú þykki mér sem fast dragi at þér, that thou art sinking fast;

draga hring á hönd sér, to put a ring on one’s hand;

draga (grun) á e-t, to suspect;

draga á vetr, to rear through the winter (Hrafnkell dró á vetr kálf ok kið);

impers., dregr á tunglit, the moon is obscured (= dregr myrkr á tunglit);

dimmu þykkir draga á ráðit Odds, it looks as if a cloud was drawing over Odds’ affairs;

dregr á gleði biskups, the bishop’s gladness was obscured;

draga eptir e-m, to gain on one (Þórarinn sótti ákaft róðrinn ok hans menn, ok drógu skjótt eptir þeim Steinólfi ok Kjallaki);

draga eptir e-m um e-t, to approach one, to be nearly equal to one, in a thing;

um margar íþróttir (in many accomplishments) dró hann fast eptir Ólafi konungi;

draga e-t fram, to produce, bring forward (draga fram athugasamlig dœmi); to further, promote (draga fram hlut e-s);

draga fram kaupeyri sinn, to make money;

draga fram skip, to launch a ship;

impers., dregr frá, (cloud darkness) is drawn off;

hratt stundum fyrir, en stundum dró frá, (clouds) drew sometimes over, sometimes off;

dregr fyrir sól, tungl, the sun, moon is obscured by clouds or eclipse (tunglskin var ljóst, en stundum dró fyrir);

ok er í tók at draga skúrirnar, when showers began to gather;

draga e-ð saman, to collect, gather (draga lið, her, skip saman);

impers., saman dró kaupmála með þeim, they struck a bargain;

saman dró hugi þeirra, their hearts were drawn together;

dregr þá saman or dregr saman með þeim, the distance between them grows less;

draga e-t í sundr, to draw asunder, disjoin (vil ek eigi draga í sundr sættir yðrar);

impers., dregr þá í sundr or dregr í sundr með þeim, the distance between them increases;

draga e-n til e-s, to move, prompt, induce;

engi ofkæti dregr mik til þessarar ferðar, it is not from wantonness that I undertake this journey;

slíkt dregr hann til vinsældar, this furthers his popularity;

ef hann drógi ekki til, if he was not concerned;

draga e-t til dœmis um e-t, to adduce as a proof of;

hann hét at draga allt til sætta (to do everything in his power for reconciliation) með þeim Skota konungi;

impers., nema til verra dragi, unless matters turn out for the worse;

with dat., þat samband þeirra, er þeim dregr báðum til bana, which will prove fatal to both of them;

at hér mundi til mikillar úgiptu draga um kaup þessi, that much mischief would arise from this bargain;

dró þá enn til sundrþykkju með þeim Svíum, the old feud with the Swedes began all over again;

svá er þat, segir R., ef ekki dregr til, unless some unforesceen thing happens;

draga e-t undan e-m, to seek to deprive one of a thing (þeir hafa bundizt í því at draga bœndr undan þér);

draga e-t undan, to delay (drógu Skotar undan sættina);

hví dregr þú undan at bjóða mér til þín? why dost thou put off inviting me to come?;

draga rót undan (tölu), to extract the root;

draga undan e-m, to escape from one (nú lægir seglin þeirra ok draga þeir undan oss);

impers., hann (acc.) dró undan sem nauðuligast, he had a narrow escape;

lítt dró enn undan við þik, there was little chance of drawing out of thy reach;

draga e-t undir sik, to apropriate or take fraudulently to oneself (hafði dregit undir sik finnskattinn);

impers., dró yðr (acc.) undir hrakningina, en oss (acc.) undan, you came in for hard uasge but we escaped;

draga upp skip, to drag a ship ashore;

draga upp segl, to hoist a sail (sails);

draga upp fisk, to pull up fish with a line;

impers., þoku dregr upp, fog is coming on;

11) refl., dragast.

II)

f. only in pl. ‘drögur’,

1) timber carried on horseback and trailing along the ground;

2) metric term, repetition, anadiplosis (when a stanza begins with the last word of the preceding one).

* * *

pret. dró, pl. drógu; part. dreginn; pres. dreg: pret. subj. drægi: [Lat. trahere; Ulf. dragan, but only once or twice, = επισωρεύειν in 2 Tim. iv. 3; Hel. dragan = portare, ferre (freq.); A. S. dragan; Germ. tragen; the Engl. distinguishes between to drag and draw, whence the derived words to draggle, trail, drawl; Swed. draga; the Danes have drage, but nearly obliterated except in the special sense to travel,—otherwise they have trække, formed from the mod. Germ. tragen]:—to draw, drag, carry, pull.

A. ACT., with acc.

I. to drag, carry, pull; hann dró þau öll út, Nj. 131; djöfla þá er yðr munu d. til eilífra kvala, 273; d. heim við, to drag the logs home, 53; d. sauði, to pick sheep out of a fold, Bs. i. 646, Eb. 106; d. skip fram, to launch a ship; d. upp, to draw her up, drag her ashore, Grág. ii. 433; dró Þorgils eptir sér fiskinn, Fs. 129; Egill dró at sér skipit, E. pulled the ship close up to himself, Eg. 221, 306; dró hann þá af grunninu, Fms. vii. 264; hann hafði dregit ( pulled) hött síðan yfir hjálm, Eg. 375, cp. Ad. 3; d. föt, skóklæði af e-m, to draw off clothes, shoes; þá var dregin af ( stripped off) hosa líkinu, Fms. viii. 265; dró hann hana á hönd ser, he pulled it on his hand, Eg. 378; d. hring á hönd sér, to put a ring on one’s hand, 306; (hann) tók gullhring, ok dró ( pulled) á blóðrefilinn, id.: phrases, er við ramman reip at d., ’tis to pull a rope against the strong man, i. e. to cope with the mighty, Fms. ii. 107, Nj. 10,—the metaphor from a game; d. árar, to pull the oars, Fms. ii. 180, Grett. 125 A: absol. to pull, ok drógu skjótt eptir, they soon pulled up to them, Gullþ. 24, Krók. 52: metaph., um margar íþróttir dró hann fast eptir Ólafi, in many accomplishments he pressed hard upon Olave, Fms. iii. 17: d. boga, to draw the bow, x. 362, but more freq. benda ( bend) boga: d., or d. upp segl, to hoist the sails, Eg. 93, Fms. ix. 21, x. 349, Orkn. 260: d. fiska, or simply draga (Luke v. 7), to fish with a hook, to pull up fish with a line (hence fisk-dráttr, dráttr, fishing), Fms. iv. 89, Hým. 21, 23, Fs. 129, Landn. 36, Fas. ii. 31: d. drátt, Luke v. 4; d. net, to fish with a drag-net; also absol., draga á (on or in) á ( a river), to drag a river; hence the metaphor, d. langa nót at e-u, = Lat. longae ambages, Nj. 139: d. steina, to grind in a hand-mill, Sl. 58, Gs. 15: d. bust ór nefi e-m, vide bust: d. anda, to draw breath; d. öndina um barkann, id., (andar-dráttr, drawing breath); d. tönn, to draw a tooth.

2. phrases mostly metaph.; d. seim, prop. to draw wire, metaph. to read or talk with a drawling tone; d. nasir af e-u, to smell a thing, Ísl. ii. 136; d. dám af e-u, to draw flavour from; draga dæmi af e-u, or d. e-t til dæmis, to draw an example from a thing, Stj. 13, cp. Nj. 65; d. þýðu eðr samræði til e-s, to draw towards, feel sympathy for, Sks. 358; d. grun á e-t, to suspect, Sturl.; d. spott, skaup, gys, etc. at e-u, to hold a thing up to ridicule, Bs. i. 647; d. á sik dul ok dramb, to assume the air of…, 655 xi. 3; d. á sik ofbeldi ok dramb, Fms. vii. 20; d. e-n á talar, to deceive one, metaphor from leading into a trap, 2 Cor. xii. 17; d. vél at e-m, to deceive one, draw a person into wiles, Nj. 280, Skv. i. 33; d. á vetr, to get one’s sheep and cattle through the winter; Hrafnkell dró á vetr kálf ok kið hin firstu misseri, Hrafn. 22, cp. Germ. anbinden, and in mod. Icel. usage setja á vetr; d. nafn af e-m, to draw, derive the name from, Eb. 126 (App.) new Ed.; the phrase, (hann skyldi ekki) fleiri ár yfir höfuð d., more years should not pass over his head, he must die, Þórð.

II. to draw a picture; kross let hann d. í enni á öllum hjálmum með bleiku, Fms. iv. 96; þá dró Tjörvi líkneski þeirra á kamarsvegg, Landn. 247; var dregit á skjöldinn leo með gulli, Ld. 78, Pr. 428; í þann tíma sem hann dregr ( draws) klæða-föllin (the folds), Mar. (Fr.): d. til stafs (mod.), to draw the letters, of children first trying to write; d. fjöðr yfir e-t, a metaph. phrase, to draw a pen over or through, to hide, cloak a thing: gramm. to mark a vowel with a stroke,—a long vowel opp. to a short one is thus called ‘dreginn;’ hljóðstafir hafa tvenna grein, at þeir sé styttir ( short) eða dregnir (drawn, marked with a stroke), ok er því betr dregit yfir þann staf er seint skal at kveða, e. g. ári Ari, ér er-, mínu minni, Skálda 171: to measure, in the phrases, draga kvarða við vaðmál, Grág. i. 497, 498; draga lérept, N. G. L. i. 323.

III. to line clothes, etc.; treyja var dregin utan ok innan við rauðu silki, Flov. 19.

IV. metaph. to delay; dró hann svá sitt mál, at…, Sturl. iii. 13; hann dró um þat engan hlut, he made no subterfuge, Hkr. ii. 157; Halldórr dró þá heldr fyrir þeim, H. then delayed the time, Ld. 322; vil ek ekki lengr d. þetta fyrir þér, 284; vil ek þessi svör eigi láta d. fyrir mér lengr, Eb. 130.

V. with prepp. af, at, á, fram, frá, saman, sundr, etc., answering to the Lat. attrahere, abstrahere, protrahere, detrahere, distrahere, contrahere, etc.; d. at lið, to collect troops; d. saman her, id., Eg. 172, 269, Nj. 127; d. at föng, to collect stores, 208, 259: metaph., þá dró at honum sóttin, the sickness drew nearer to him, he grew worse, Grett. 119; d. af e-m, to take off, to disparage a person, Fms. vi. 287; d. af við e-n, ok mun héðan af ekki af dregit við oss, we shall not be neglected, stinted, Bjarn. 54: mathem. term, to subtract, Rb. 118: d. fram, to bring forward, promote; d. fram þræla, Fms. x. 421, ix. 254, Eg. 354; skil ek þat, at þat man mína kosti hér fram d. (it will be my greatest help here), at þú átt ekki vald á mér; d. fram kaupeyri, to make money, Fms. vi. 8; d. saman, to draw together, collect, join, Bs. ii. 18, Nj. 65, 76; d. sundr, to draw asunder, disjoin; d. e-t á, to intimate, (á-dráttr) drag eigi á þat, Sturl. iii. 110; d. undan, to escape; kómu segli við ok drógu undan, Fms. iv. 201; nú lægir segl þeirra ok d. þeir nú undan oss, v. 11: metaph. to delay, Uspakr dró þó undan allt til nætr, Nj. 272; hirðin sá þetta at svá mjök var undan dregit, Fms. ix. 251 (undan-dráttr, delay); hví dregr þú undan at bjóða mér til þín, Glúm. 326, Fms. ix. 251, Pass. 16. 13: mathem., d. rót undan, to extract a root, Alg. 366; d. upp, to draw a picture (upp-dráttr, a drawing), to pull up, Edda I; to pull out of the snow, Eg. 546; d. út, to extract, draw out, 655 xxxii. 2; d. undir sik, to draw under oneself, to embezzle, Eg. 61, Fms. vii. 128; d. upp akkeri, to weigh anchor, Jb. 403; d. upp segl, to hoist sail, vide above; ljós brann í stofunni ok var dregit upp, Sturl. i. 142; þar brann ljós ok var dregit upp, en myrkt hit neðra, ii. 230; ok er mönnum var í sæti skipat vóru log upp dregin í stofunni, iii. 182; herbergis sveinarnir drógu upp skriðljósin, Fas. iii. 530, cp. Gísl. 29, 113,—in the old halls the lamps (torches) were hoisted up and down, in order to make the light fainter or stronger; d. e-n til e-s, to draw one towards a thing; mikit dregr mik til þess, Fs. 9; engi ofkæti dregr mik til þessarar ferðar, i. e. it is not by my own choice that I undertake this journey, Fms. ix. 352; slíkt dró hann til vinsældar, this furthered him in popularity, vii. 175, Sks. 443 B; mun hann slíkt til d., it will move, influence him, Nj. 210; ef hann drægi ekki til, if he was not concerned, 224.

2. draga til is used absol. or ellipt., denoting the course of fate, and many of the following phrases are almost impers.; nema til verra dragi, unless matters turn out worse, Nj. 175; búð, dragi til þess sem vera vill, Lat. fata evenient, 185; ef honum vill þetta til dauða d., if this draw to his death, prove fatal to him, 103, Grett. 114; þat samband þeirra er þeim dregr báðum til bana, which will be fatal to both of them, Nj. 135; enda varð þat fram at koma sem til dró, Ísl. ii. 263; sagði Kveldúlfr at þá ( then) mundi þar til draga sem honum hafði fyrir boðat, Eg. 75; dró til vanda með þeim Rúti ok Unni, it was the old story over again, Nj. 12; dró til vanda um tal þeirra, 129; at hér mundi til mikillar úgiptu draga um kaup þessi, that mickle mischief would arise from this bargain, 30; dró þá enn til sundrþykkju með þeim Svíum, the old feud with the Swedes began over again, Fms. x. 161; ok er úvíst til hvers um dregr, Fs. 6; svá er þat, segir Runólfr, ef ekki dregr til, unless some unforeseen things happen, Nj. 75; hón kvað eigi úlíkligt at til mikils drægi um, Ísl. ii. 19; þá dró nú til hvárttveggja. Bret.; hence til-drög. n. pl. cause.

B. IMPERS.

1. of clouds, shade, darkness, to be drawn before a thing as a veil; dimmu (acc.) þykir á draga ráðit Odds, it looked as if gloom were drawing over Odd’s affairs, Band. 10; ok er í tók at draga skúrirnar (acc.), it began to draw into showers, i. e. clouds began to gather, Fms. iii. 206: often ellipt., hratt stundum fyrir en stundum dró frá, [ clouds] drew sometimes over, sometimes off, of the moon wading through them, Grett. 114; dregr fyrir sól, [ a veil] draws over the sun, he is hid in clouds; ský vónarleysu döpur drjúgum dró fyrir mína gleði-sól, Bb. 2. 9; dregr á gleði biskups, [ clouds] drew over the bishop’s gladness, it was eclipsed, Bs. ii. 79; eclipsis heitir er fyrir dregr sól eðr tungl, it is called an eclipse when [ a veil] draws over the sun or moon, 1812. 4; tunglskin var ljóst, en stundum dró fyrir, the moonshine was clear, and in turn [ a veil] drew over it, Nj. 118; þá sá lítið af tungli ljóst ok dró ymist til eðr frá, Ísl. ii. 463; þat gerðisk, at á dregr tunglit, ok verðr eclipsis, Al. 54.

2. in various connections; dró yðr (acc.) undir hrakningina, en oss (acc.) undan, you were drawn into a thrashing (i. e. got one), but we escaped, Nj. 141; hann (acc.) dró undan sem nauðuligast, he had a narrow escape, Fms. ix. 392: absol., a noun or personal pronoun in acc. being understood, lítt dró enn undan við þik, there was little power of drawing out of thy reach, i. e. thy blow did its work right well. Nj. 199, 155; hvárki dró sundr né saman með þeim, of two running a dead heat: metaph. phrases, mun annarsstaðar meira slóða (acc.) draga, there will be elsewhere a greater trial left, i. e. the consequences will be still worse elsewhere, 54; saman dró hugi þeirra, their hearts were drawn together, of a loving pair, Bárð. 271; saman dró kaupmála með þeim, they struck a bargain, literally the bargain was drawn tight, Nj. 49; hann hreinsar þat skjótt þóat nokkut im (acc.) hafi á oss dregit af samneyti ( although we have been a little infected by the contact with) annarlegs siðferðis, Fms. ii. 261; allt slafr (acc.) dró af Hafri, i. e. H. became quite mute, Grett. (in a verse): in a temp. sense, til þess er dró at degi, till the day drew nigh, Fms. x. 138; þá er dró at miðri nótt, Grett. 140; þá er dregr at Jólum, Yule drew nigh, Fbr. 138; dregr at hjaldri, the battle-hour draws nigh, Fms. vi. (in a verse); dró at því (the time drew nigh), at hann var banvænn, Eg. 126: of sickness, hunger, or the like, to sink, be overcome by, svá dregr at mér af elli, svengd ok þorsta, at…, Fms. iii. 96; nú þykki mér sem fast dragi at þér, thou art sinking fast, Fas. ii. 221; ok er lokið var kvæðinu dregr at Oddi fast, O. was sinking fast, 321: of other things, tók þá at d. fast at heyjum hans, his stock was very low, Fms. iii. 208; þoku dregr upp, a fog draws on, rises, 97 (in a verse), but ok taki sú poka (nom.) fyrir at d. norðrljósit, Sks. an (better þá þoku, acc.)

C. REFLEX, to draw oneself, move; ef menn dragask til föruneytis þeirra ( join them) úbeðit, Grág. ii. 270; Sigvaldi dregsk út frá flotanum, S. draws away from the fleet, Fms. xi. 140; ofmjök dragask lendir menn fram, i. e. the barons drew far too forward, vii. 22; hyski drósk á flótta, they drew away to flight, Fms. vi. (in a verse); skeiðr drógusk at vígi, the ships drew on to battle, iii. 4 (in a verse); dragask undir = draga undir sik, to take a thing to oneself, Grág. ii. 150; dragask á hendr e-m, drógusk opt þeir menn á hendr honum er úskilamenn voru, Sturl. i. 136; dragask e-n á hendr, hann kvað þess enga ván, at hann drægisk þá á hendr, ii. 120; dragask aptr á leið, to remain behind, Rb. 108; dragask út, to recede, of the tide, 438; dragask saman, to draw back, draw together, be collected, Fms. i. 25, Bs. i. 134; e-m dragask penningar, Fms. vi. 9; d. undan, to be delayed, x. 251; the phrase, herr, lið dregsk e-m, the troops draw together, of a levy, i. 94, vii. 176, Eg. 277; dragask á legg, to grow up, Hkr. iii. 108; sem aldr hans ok vitsmunir drógusk fram, increased, Fms. vi. 7; þegar honum drósk aldr, when he grew up, Fs. 9; dragask á legg, to grow into a man; dragask við e-t, to become discouraged, Fms. viii. 65; d. vel, illa, to do well, ill, Fs. 146: to be worn out, exhausted, drósk þá liðit mjök af kulda, Sturl. iii. 20; drósk hestr hans, ii. 75: part. dreginn, drawn, pinched, starved, hestar mjök dregnir, Fms. ix. 276; görðisk fénaðr dreginn mjök, drawn, thin, iii. 208; stóð þar í heykleggi einn ok dregit at öllu megin, a tapering hayrick, Háv. 53: of sickness, Herra Andrés lagðisk sjúkr, ok er hann var dreginn mjök, Fms. ix. 276.

β. recipr., þau drógusk um einn gullhring, they fought, pulled. Fas. iii. 387. From the reflex. probably originates, by dropping the reflex. suffix, the mod. Swed. and Dan. at draga = to go, esp. of troops or a body of men; in old writers the active form hardly ever occurs in this sense (the reading drógu in the verse Fms. iii. 4 is no doubt false); and in mod. usage it is equally unknown in Icel., except maybe in allit. phrases as, e. g. út á djúpið hann Oddr dró, Snot 229 new Ed.; to Icel. ears draga in this sense sounds strange; even the reflex. form is seldom used in a dignified sense; vide the references above.

Íslensk-ensk orðabók > DRAGA

18 LIGGJA

lead

* * *

(ligg; lá, lágum; leginn), v.

1) to lie (ör liggr þar úti á vegginum);

liggja sjúkr, to lie sick (hann liggr sjúkr heima);

þeir lágu í sárum, they lay ill of their wounds;

2) to lie buried (hér liggr skáld);

3) to lie at anchor (hann lagði til hafnar ok lá þþþþþþar um hríð);

liggja veðrfastr, to lie weather-bound;

4) to lie, be situated, of a place (þorp ok borgir, er lágu við ríki hans);

5) to lie, go, lead, of a road (liggr gata til bœjarins);

6) to be covered with ice, ice-bound (vetrar-ríki var á mikit ok lágu firðir allir);

7) to lie with, have sexual intercourse with, = liggja hjá konu;

8) with preps. and advs.:

liggja á e-m, to lie heavy on, weigh upon, oppress (liggja á mér hugir stórra manna);

liggja á hálsi e-m, to hang on one’s neck, blame one;

liggja á e-m, to be fated to one (þat lá á konungi, at hann skyldi eigi lifa um tíu vetr);

liggja á e-u, to attend, be connected with (á þessum ráðum liggja stórmeinbugir);

to be urgent, of importance, pressing (A. kvað honum eigi á liggja þat at vita);

liggr honum ekki á, it does not matter to him;

liggja á úknyttum, to pursue wicked courses;

liggja eptir, to be left undone (skal ekki eptir liggja þat, sem vér megum þeim veita);

liggja fyrir e-m, to lie in wait for;

liggja fyrir, to be in store for, or open to, one;

þœtti mér þat ráð fyrir liggja, at þú sendir menn, that the best thing would be to send men;

liggja hjá e-rri, to lie with (lá ek hjá dóttur þinni);

liggja í e-u, to stick or sink in (lágu hestarnir á kafi í snjónum);

liggja í, to stick fast in mire or bog (liggr í hestrinn undir þeim);

liggja í hernaði, víkingu, to be engaged in warfare;

liggja niðri, to lie untold (nú skal þat eigi niðri liggja, er honum er þó mest vegsemd í);

liggja saman, to be adjacent (lágu saman skógar þeirra Lopts);

liggja til e-s, to belong to (naut ok sauðir, lá þat til Atleyjar);

bœtr liggja til alls, there is atonement for every case;

to be due or proper (þótti þat til liggja at taka af honum tignina);

liggja til byrjar, to lie by for a fair wind;

liggja til hafs, to lie ready for sea (lá biskup til hafs sex vikur);

liggja um e-n, to lie in wait for;

liggja um e-t, to be bent upon (hann liggr um þat nótt ok dag at veita yðr líflát);

liggja undir e-n or e-m, to be subject to, belong to (þessi lönd liggja undir Danakonung);

hlutr e-s liggr undir, one is worsted;

liggja úti, to lie out, not in a house (sumir lágu úti á fjöllum með bú sín);

liggja við, to lie at stake (líf mitt liggr við);

þá muntu bezt gefast, er mest liggr við, when the need is greatest;

e-m liggr við e-u, one is on the verge of;

mörgum lá við bana, many lay at death’s door;

lá við sjálft, at, ti was just on the point of.

* * *

pres. ligg, pl. liggja; pret. lá, 2nd pers. látt, mod. lást; subj. lægi; imperat. ligg and liggðú; part. leginn: [Ulf. ligan = κεισθαι; A. S. licgan; Chauc. to ligge; North. E. and Scot. to lig; Engl. to lie; Germ. liegen; Dan. ligge]:—to lie; ör liggr þar úti á vegginum, Nj. 115, Fas. i. 284; þeir vógu at honum liggjanda ok úvörum, 332; hann liggr á hauginum, Fb. i. 215; lá hann inni meðan þeir börðusk, Nj. 85; legsk hann niðr í runna nokkura ok liggr þar um stund, 132; Rafn lá í bekk, Sturl. i. 140; sveinar tveir er lengi höfðu úti legit á fjöllum, to lie out in the cold, Fms. ii. 98; sumir lágu úti á fjöllum með bú sín, lay out on the fells with their cattle, Sturl. iii. 75: of robbers, cp. úti-legu-maðr, an ‘outlying-man,’ outlaw; l. úti á fjöllum, Ld. 250: of freebooters, víkingar tveir, ok lágu úti bæði vetr ok sumar, Grett. 83; l. í hernaði, víkingu, to be out on a raid, Fs. 120, Eg. 1, Fms. xi. 44:—to lie, rest, þú skalt liggja í lopti hjá mér í nótt, Nj. 6; lágu þau þar tvau ein í loptinu, 7; þú skalt ríða um nætr en liggja ( but lie abed) um daga, 34; Gunnarr lá mjök langa hríð, 94; þeir lágu úti um nóttina, lay out by night, Fms. ix. 364: the phrase, liggja á gólfi, to lie on the floor, to lie in labour, Fb. ii. 263: of carnal intercourse, to lie with, hefir Guðrún dóttir mín legit hjá þér, Nj. 94; lá ek hjá dóttur þinni, 130: liggja með e-m, id., Grág. i. 128; hón hefir legit sekt í garð konungs, N. G. L. i. 358: with acc., liggja konu, stuprare, Gþl. 203, N. G. L. i. 20; at þú hafir legit dóttur Ísólfs, Lv. 78: of animals (rare), en veðrarnir ok bukkarnir lágu þær, Stj. 178:—to lie sick, hann liggr sjúkr heima at búð …, lá hann sjúkr um allt þingit, Nj. 80; Þórólfr ok Bárðr lágu í sárum, lay sick of their wounds, Eg. 34; Helga tók þá ok þyngd ok lá þó eigi, H. lay sick, but not bedridden, Ísl. ii. 274; ef griðmaðr liggr af verkum sínum, lies sick from his work, Grág. i. 154; ef hann liggr í helsótt, 201:—to lie, be buried, Björn liggr í Farmanns-haugi, Fms. i. 12; hér liggr skald, Fb. i. 215 (in a verse):—to lie at anchor, Bs. i. 713; þar lagði hann til hafnar ok lá þar um hríð, Fms. i. 145; lágu langskip konungs með endilöngum bryggjum, ix. 478; þeir lágu þar nokkura hríð undir nesi einu, Nj. 43; hann lá í Gautelfi austr, 122; þar lá fyrir í höfninni knörr einn mikill, Eg. 79; en er hann kom fyrir Elfina þá lágu þeir þar ok biðu nætr, 80; Haraldr konungr lá liði sínu út fyrir Hreinsléttu, Fms. i. 12; liggja til byrjar, to lie by for a fair wind, 135; liggja til hafs, id., Bs. i. 66, Bjarn. 4, Gísl. 7, Landn. 223: l. veðr-fastr, to lie weather-bound:—lágu hvelpar í hundunum, they were big with whelps, Fms. xi. 10: l. í kafi, to sink deep; þá liggr í hestrinn undir þeim, sank in a quagmire, Fs. 65; Gregorius lá í ísinum, Fms. vii. 273; also, lágu hestarnir á (í) kafi, Eg. 546.

II. to be covered with ice, ice-bound (cp. leggja); vötnin lágu öll, Fbr. 13; til Vigra-fjarðar, ok lá hann allr, Eb. 84 new Ed.; lágu allir firðir, 306.

III. to lie idle, of capital; enda er heimting til fjárins, hversu lengi sem liggr, Grág. i. 209; enda liggr féit hér alldregi, 220; erfðir liggi sem áðr er skilt um, Gþl. 254; liggja úslegit, to lie unmown, Grág. ii. 284; láta sum orð liggja (to let them lie, leave out) þau er máli eigu at skipta, þat er ljúgvitni, i. 43; l. niðri, to lie down, lie dormant, lie untold, or the like, Fagrsk, 126, Nj. 88, Ó. H. 233, Grett. 192 new Ed.; opt má satt kyrt liggja, truth may often be left alone, a saying: liggja eptir, to be left behind, untold, Fms. viii. 4: spec. usages, liggja lauss fyrir, to lie loose, lie at one’s hand; fylg þú nú virðing þinni er þér liggr laus fyrir, Boll. 360; þótti eigi svá laust fyrir liggja sem þeir hugsuðu, Fms. viii. 357: liggja undir e-m (or e-n), of power, lands, to belong to; jörðu þeirri er legit hefir undir oss langfeðrum, Gþl. 296; þat er mikit ríki, ok liggr undir biskup í Skáni, Fms. xi. 231.

IV. to take, hold, of a measure; vatns-ker þau er í lágu matskjólur tvennar, Hom. (St.): the phrase, liggja í miklu, litlu rúmi, to take a great, a little space, metaph. to think much, little of a thing, Ld. 210, Al. 152; liggja í léttu rúmi, to care little for: e-m liggja vel (ílla) orð til e-s, to speak well ( ill) of a thing or person, Konr.; honum lágu vel orð til hans, he spoke favourably of him.

V. to lie, be situated, of a place, road, of direction; slá er lá um þvert skipit, Nj. 125; liggja saman garðar, Gísl. 10; liggr sá steinn þar enn, Eg. 142, Gm. 4, 12; þær (the Scilly Islands) liggja vestr í hafit fra Englandi, Fms. i. 145; at garði þeim sem liggr ofan eptir mýrinni, Dipl. v. 25; er sagt er at liggi sex dægra sigling í norðr frá Bretlandi, Landn. (begin.); en Finnmörk liggr fyrir ofan öll þessi lönd, Eg. 58; Ey liggr í Hitará, Bjarn. 22; eyin liggr við þjóðleið fyrir útan, Ó. H. 116; veiði-stöð sú liggr á Breiða-firði er Bjarneyjar heita, Ld. 38; þar liggr til hafs útver, lies on the sea-side, Ó. H. 149; veginn þann er um skóginn lá, Eg. 578; sem leið liggr, Eb. 306; liggr gata til bæjarins, Gísl. 28; en til góðs vinar liggja gagnvegir, Hm. 33; leiðin liggr fram með hálsinum, Eg. 582; tjaldstaði þá er þeim þóttu beztir, ok hæst lágu, Fms. vi. 135; þangat sem leiðin liggr lægra, Sturl. ii. 247: of the body, lá hátt tanngarðrinn, he had prominent teeth, Nj. 39: of the eyes, rauðlituð augu ok lágu fagrt ok fast, Fms. viii. 447; augu þau er liggja í ljósu líki, Kormak: ofarliga mun liggja ú-jafnaðr í þér, Grett. 135 new Ed.

B. Metaph. usages, esp. with prepp.; liggja á, to lie heavy on, to weigh upon, and metaph. to oppress; liggja á mér hugir stórra manna, Fb. i. 258, Sks. 276; l. á hálsi e-m, to hang on one’s neck, blame, Fms. xi. 336: of a fine, þar liggr ekki fégjald á, ’tis not finable, K. Þ. K. 164: to be bewitched, lie under a spell, þat lá á konungi, at hann skyldi eigi lifa um tíu vetr, Fms. x. 220 (cp. leggja á e-n and á-lög): to pursue, liggja á úknyttum, to pursue wicked things, 172; liggja á úráði, Karl. 121: to be urgent, of importance, pressing, kvað honum eigi á liggja þat at vita, Grett. 37 new Ed.; eigi þykki mér á því liggja, segir Járnskjöldr, Fb. i. 259; mun þar stórt á liggja, ’tis a grave matter, Nj. 62; nú liggr honum ekki á ( it does not matter for him), þótt hann komi aldri til Íslands, Band. 10: mod., það liggr ekki á, it does not press, is not urgent; mér liggr á, it lies on me, is pressing for me: impers. to feel, be in spirits so and so, liggr vel á e-m, to be in good spirits; liggr ílla á e-m, to be in low spirits, the metaphor being taken from the pressure on the mind: leaving out the prep., lá honum þat ílla, it weighed heavily on hitn, Bs. i. 775:—liggja að, in the phrase, það lá að, that was just what was to be expected! an expression of dislike:—liggja fyrir e-m, to lie before one, of things to be done or to happen, of what is fated, doomed (see for-lög); þætti mér þat ráð fyrir liggja, faðir, at þú sendir menn, the best thing to be done would be to send men, Eg. 167; at þat mundi fyrir liggja at búask til orrostu, 283; en Bera kvað Egil vera víkings-efni, kvað þat mundu fyrir liggja, þegar hann hefði aldr til, 190: liggja fyrir e-m, to lie in one’s way, in ambush (cp. fyrirsát), Edda 148 (pref.), Eg. 240:—liggja um e-t, to lie in wait for, Fms. x. 287; l. um líf e-s, to seek one’s life, Stj. 550, Sks. 722:—liggja til, to be due to, deserved; þótti þat til liggja at taka af honum tignina, Eg. 271: to belong to, naut ok sauðir, lá þat til Atleyjar, 719: to fit to, til sumra meina liggr bruni (as a remedy), 655 xi. 28; bætr liggja til alls, there is atonement for every case, Fas. iii. 522; e-m liggr vel (ílla) orð til e-s, to speak well (or evil) of a person, Sturl. iii. 143:—liggja undir, to lie underneath, be worsted, of wrestling, Bárð. 166; fyrir hverjum liggr hlutr þinn undir, Eb. 156:—liggja við, to lie at slake; deildi … ok hafði einn þat er við lá, Ísl. ii. 215; en þeir köru at hætta til, er féfang lá við svá mikit, Eg. 57; skal þar liggja við mundrinn allr, Nj. 15; liggr þér nökkut við?—Líf mitt liggr við, segir hann, 116; þá muntú bezt gefask, er mest liggr við, when the need is greatest, 179; svá er ok at mikit liggr yðr þá við, 227; en mér liggr hér nú allt við, it is all important to me, 265; þótt ek vita at líf mitt liggi við, 115; lá við sjálft, at …, it was on the point of …, Al. 79: mod., það lá við, að …

C. Reflex. to lay oneself down, lie down; þá er þat étr ok er fullt liggsk þat ok söfr (of cattle), Best. 58, cp. Gm.

2. e-m liggsk e-t, to leave behind, forget; svínið lásk mér eptir, Skíða R. 185; legisk hefir mér nokkut í minni venju, ek gáða eigi at taka blezun af biskupi, Bs. i. 781: hence the mod. phrase, mér láðist ( I forgot) and mér hefir láðst, which is a corruption from mér lásk eptir; for lá mér eptir, read lásk mér eptir, I forgot, neglected (?), Skv. 1. 20; láskat þat dægr háski, it did not miss, did not fail, Arnór; láskat, be failed not, Bjarn. (in a verse).

Íslensk-ensk orðabók > LIGGJA

19 βάλλω

βάλλω, [tense] fut. βᾰλῶ (in [dialect] Att. Prose only in compds.), [dialect] Ion.

A βαλέω Il. 8.403
, βαλλήσω Ar.V. 222
, 1491: [tense] aor. 2 ἔβᾰλον, [dialect] Ion. προ-βάλεσκε Od. 5.331
; later [tense] aor. 1 ἔβαλα LXX3 Ki.6.1
(5.18); [dialect] Ep. and [dialect] Ion. inf. βαλέειν Il.2.414
,al., Hdt.2.111,al., but βαλεῖν Il.13.387
, 14.424; opt. βλείης in Epich.219, part. βλείς Id.176
, as if from ἔβλην (v. συμβάλλω): [tense] pf. βέβληκα: [tense] plpf. ἐβεβλήκειν, [dialect] Ep. βεβλήκειν Il.5.661
:—[voice] Med., [dialect] Ion. [tense] impf. βαλλέσκετο Hdt.9.74
: [tense] fut. βᾰλοῦμαι ([etym.] προ-) Ar.Ra. 201, ([etym.] ἐπι-) Th.6.40, etc., [dialect] Ep. βαλεῦμαι ([etym.] ἀμφι-) Od.22.103: [tense] aor. 2 ἐβᾰλόμην, [dialect] Ion. imper.
βαλεῦ Hdt.8.68
.γ, used mostly in compds.:—[voice] Pass., [tense] fut. βληθήσομαι X.HG7.5.11
, ([etym.] δια-) E.Hec. 863; also βεβλήσομαι Id.Or. 271
, Hld.2.13, ([etym.] δια-) D.16.2; part. δια-βεβλησόμενος Philostr. VA6.13
([dialect] Ep. [tense] fut. ξυμ-βλήσομαι, v. συμβάλλω): [tense] aor. ἐβλήθην Hdt.1.34
, Th.8.84, etc.: Hom. also has an [dialect] Ep. [tense] aor. [voice] Pass., ἔβλητο Il.11.675
, ξύμβλητο 14.39
; subj. βλήεται Od.17.472
; opt. βλῇο or βλεῖο Il.13.288
; inf. βλῆσθαι 4.115
; part. βλήμενος 15.495
: [tense] pf. βέβλημαι, [dialect] Ion. [ per.] 3pl. βεβλήαται 11.657
(but [ per.] 3sg. h.Ap.20), opt. δια-βεβλῇσθε And.2.24
: [tense] plpf. ἐβεβλήμην ([etym.] περι-) X.HG7.4.22, ([etym.] ἐξ-) Isoc.18.17; [dialect] Ion. [ per.] 3pl. περι-εβεβλέατο Hdt.6.25
.—[dialect] Ep. [tense] pf. βεβόλημαι in special sense, v. βολέω.

A [voice] Act., throw:

I with acc. of person or thing aimed at, throw so as to hit, hit with a missile, freq. opp. striking with a weapon in the hand, βλήμενος ἠὲ τυπείς Il.15.495
; τὸν βάλεν, οὐδ' ἀφάμαρτε 11.350
, cf. 4.473, al.; so even in ἐγγύθεν ἐλβὼν βεβλήκει.. δουρί 5.73
; and δουρὶ ὤμων μεσσηγὺς σχεδόθεν βάλε 16.807
; but later opp. τοξεύειν, D.9.17, X.An.4.2.12; ἐκ χειρὸς β. ib.3.3.15: c. dat. instrumenti, β. τινὰ δουρί, πέτρῳ, κεραυνῷ, etc., Il.13.518, 20.288, Od.5.128, etc.: βλήμενος ἢ ἰῷ ἢ ἔγχεϊ Il.8.514
: c. dupl. acc. pers. et partis, μιν βάλε μηρὸν ὀϊστῷ 11.583
: c. acc. partis only, 5.19, 657; so τὸν δ' Ὀδυσεὺς κατὰ λαιμὸν.. βάλεν ἰῷ Od.22.15
; δουρὶ βαλὼν πρὸς στῆθος Il. 11.144
: c. acc. cogn., ἕλκος.., τό μιν βάλε Πάνδαρος ἰῷ 5.795
; also βάλε Τυδεΐδαο κατ' ἀσπίδα smote upon it, ib. 281.

2 less freq. of things, ἡνίοχον κονίης ῥαθάμιγγες ἔβαλλον 23.502
; of drops of blood, 11.536, cf. A.Ag. 1390: metaph., κηλὶς ἔβαλέ νιν μητροκτόνος E.IT 1200
, cf. HF 1219; of the sun, ἀκτῖσιν ἔβαλλεν [θάμνους] Od.5.479; ἔβαλλε.. οὐρανὸν Ἠώς A.R.4.885
(so [voice] Pass., σελήνη.. δι' εὐτρήτων βαλλομένη θυρίδων AP5.122
(Phld.)); strike the senses, of sound, ἵππων ὠκυπόδων ἀμφὶ κτύπος οὔατα βάλλει Il.10.535
, cf. S.Ant. 1188, Ph. 205 (lyr.); of smell, ὀσμὴ β. τινά Id.Ant. 412
; τάχ' ἂν πέμφιξ σε βροντῆς καὶ δυσοσμίας β. Id.Fr. 538
.

3 metaph., β. τινὰ κακοῖς, φθόνῳ, ψόγῳ, smite with reproaches, etc., Id.Aj. 1244, E.El. 902, Ar. Th. 895; στεφάνοις β. τινά Pi.P.8.57
(hence metaph., praise, Id.O.2.98); φθόνος βάλλει A.Ag. 947
; φίλημα βάλλει τὴν καρδίαν Ach.Tat. 2.37
.

II with acc. of the weapon thrown, cast, hurl, of missiles, rare in Hom., βαλὼν βέλος Od.9.495
; χαλκὸν ἐνὶ στήθεσσι βαλών Il.5
. 346, cf. Od.20.62; ἐν νηυσὶν.. πῦρ β. Il.13.629
: c. dat., of the weapon, throw or shoot with a thing, οἱ δ' ἄρα χερμαδίοισι.. βάλλον 12.155
; βέλεσι Od.16.277
: in Prose abs., β. ἐπί τινα throw at one, Th.8.75; ἐπὶ σκοπόν X.Cyr.1.6.29
; ἐπίσκοπα Luc.Am.16
; alone, οἱ ψιλοὶ βάλλοντες εἶργον Th.4.33
: c. gen., βάλλοντα τοῦ σκοποῦ hitting the mark, Pl.Sis. 391a.

2 generally of anything thrown, εἰς ἅλα λύματ' ἔβαλλον Il.1.314
; τὰ μὲν ἐν πυρὶ βάλλε Od.14.429
; [νῆα] β. ποτὶ πέτρας 12.71
; εὐνὰς β. throw out the anchor-stones, 9.137; β. σπόρον cast the seed, Theoc.25.26; β. κόπρον POxy.934.9
(iii A. D.): hence
β. ἀρούρας
manure, PFay.118.21
(ii A. D.): metaph., ὕπνον.. ἐπὶ βλεφάροις β. Od.1.364
; β. σκότον ὄμμασι E.Ph. 1535
(lyr.); β. λύπην τινί S.Ph.67
.

b of persons, β. τινὰ ἐν κονίῃσιν, ἐν δαπέδῳ, Il.8.156, Od. 22.188; γῆς ἔξω β. S.OT 622
; β. τινὰ ἄθαπτον Id.Aj. 1333
; ἄτιμον Id.Ph. 1028
:—[voice] Pass., ὑπὸ χλαίνῃ βεβλημένος AP5.164
(Mel.);
βεβλημένος
on a sick-bed, Ev.Matt.8.14
: then metaph., ἐς κακὸν β. τινά Od. 12.221
; ὅς με μετ'.. ἔριδας καὶ νείκεα β. Il.2.376
; β. τινὰ ἐς ἔχθραν, ἐς φόβον, A.Pr. 390, E.Tr. 1058; also ἐν αἰτίᾳ or αἰτίᾳ β. τινά, S.OT 657, Tr. 940 (but in E.Tr. 305 β. αἰτίαν ἔς τινα) ; κινδύνῳ β. τινά A.Th. 1053
.

3 let fall, ἑτέρωσε κάρη βάλεν Il.8.306
, cf. 23.697; β. ἀπὸ δάκρυ παρειῶν Od.4.198
, cf. 114; κατὰ βλεφάρων β. δάκρυα Thgn. 1206
; κατ' ὄσσων E.Hipp. 1396
; αἵματος πέμφιγα πρὸς πέδῳ β. A.Fr. 183
; β. τοὺς ὀδόντας cast, shed them, Arist.HA 501b2, etc.; so βάλλειν alone, ib. 576a4; βοῦς βεβληκώς SIG958.7
([place name] Ceos).

4 of the eyes, ἑτέρωσε βάλ' ὄμματα cast them, Od.16.179; ὄμματα πρὸς γῆν E. Ion 582
; πρόσωπον εἰς γῆν Id.Or. 958
: intr., ὀφθαλμὸς πρὸς τὸ φῶς βαλών aiming at.., Plot.2.4.5; βαλὼν πρὸς αὐτό directing one's gaze at.., Id.3.8.10.

5 of animals, push forward or in front, τοὺς σοὺς [ἵππους] πρόσθε βαλών Il.23.572
; πλήθει πρόσθε βαλόντες (sc. ἵππους) ib. 639; βάλλε κάτωθε τὰ μοσχία Theoc.4.44
: metaph., β. ψυχὰν ποτὶ κέρδεα BionFr.5.12
.

6 in a looser sense, put, place, with or without a notion of haste, τὼ μὲν.. βαλέτην ἐν χερσὶν ἑταίρων Il.5.574
, cf. 17.40, 21.104; μῆλα.. ἐν νηΐ β. Od.9.470
; ἐπὶ γᾶν ἴχνος ποδὸς β. E.Rh. 721
(lyr.); φάσγανον ἐπ' αὐχένος β. Id.Or.51
; τοὺς δακτύλους εἰς τὰ ὦτα Ev.Marc.7.33
; β. πλίνθους lay bricks, Edict.Diocl.7.15; pour, οἶνον εἰς ἀσκούς Ev.Matt.9.17
; εἰς πίθον Arr.Epict.4.13.12
, cf. Dsc.1.71.5 (v.l. for ἐμβ.): metaph., ἐν στήθεσσι μένος βάλε ποιμένι λαῶν Il.5.513
; ὅπως.. φιλότητα μετ' ἀμφοτέροισι βάλωμεν may put friendship between them, 4.16; μαντεύσομαι ὡς ἐνὶ θυμῷ ἀθάνατοι βάλλουσι Od.1.201
; ἐν καρδίᾳ β. Pi.O.13.16
; but also θυμῷ, ἐς θυμὸν β., lay to heart, A.Pr. 706, S.OT 975.

b esp. of putting round, ἀμφ' ὀχέεσσι θοῶς βάλε καμπύλα κύκλα Il.5.722
; of clothes or arms, ἀμφὶ δ' Ἀθήνη ὤμοις.. βάλ' αἰγίδα 18.204
; put on, φαιὰ ἱμάτια Plb. 30.4.5
.

c place money on deposit, ἀργύριον τοῖς τραπεζίταις Ev.Matt.25.27
.

d pay, PLond.3.1177 (ii A. D.), POxy.1448.5 (iv A. D.).

7 of dice, throw, τρὶς ἓξ βαλεῖν A.Ag.33
, cf. Pl.Lg. 968e; ἄλλα βλήματ' ἐν κύβοις βαλεῖν E.Supp. 330
: so prob. ψῆφος βαλοῦσα, abs., by its throw, A.Eu. 751: metaph., εὖ or
καλῶς βάλλειν
to be lucky, successful, Phld.
lr.p.51 W., Rh.1.10 S.

III intr., fall, ποταμὸς Μινυήϊος εἰς ἅλα βάλλων Il.11.722
, cf. A.R.2.744, etc.; ἄνεμος κατ' αὐτῆς (sc. νεώς) ἔβαλε Act.Ap.27.14
; [ἵππους] περὶ τέρμα βαλούσας having run round the post, Il.23.462; ἐγὼ δὲ.. τάχ' ἐν πέδῳ βαλῶ (sc. ἐμαυτήν) A.Ag. 1172 (lyr.); λίμνηθεν ὅτ' εἰς ἁλὸς οἶδμα βάλητε arrive at.., A.R.4.1579; εἴσω β. enter a river's mouth, Orac. ap.D.S.8.23; βαλὼν κάθευδε lie down and sleep, Arr.Epict.2.20.10; τί οὖν, οὐ ῥέγκω βαλών; ib.4.10.29; βαλὼν ἐπὶ τῆς στιβάδος ἐπεχείρει καθεύδειν Anon.
ap. POxy.1368.51; cf. A. 11.4.

2 in familiar language,
βάλλ' ἐς κόρακας
away with you! be hanged! Ar.V. 835
, etc.; βάλλ' ἐς μακαρίαν Pl.Hp.Ma. 293a
, cf. Men.Epit. 389.

B [voice] Med., put for oneself, ὡς ἐνὶ θυμῷ βάλλεαι that thou may'st lay it to heart, Il.20.196, cf. Od.12.218; σὺ δ' ἐνὶ φρεσὶ βάλλεο σῇσιν Hes.Op. 107
; εἰ μὲν δὴ νόστον γε μετὰ φρεσὶ.. βάλλεαι Il.9.435
; ἐς θυμὸν βαλέσθαι τι Hdt.1.84
, etc.; εἰς or ἐπὶ νοῦν, εἰς μνήμην, Plu.Thes. 24, Jul.Or.2.58a, etc. (v. supr. A.11.6); ἐπ' ἑωυτῶν βαλόμενοι on their own responsibility, Hdt.4.160, cf. 3.71, al.; ἑτέρως ἐβάλοντο θεοί, v. l. for ἐβόλοντο in Od.1.234; θεοὶ δ' ἑτέρωσε βάλοντο Q.S.1.610
.

2 τόξα or ξίφος ἀμφ' ὤμοισιν βάλλεσθαι throw about one's shoulder, Il.10.333, 19.372, etc.; ἐπὶ κάρα στέφη β. E.IA 1513
(lyr.).

3 ἐς γαστέρα βάλλεσθαι γόνον
conceive, Hdt.3.28
.

4 lay as foundation, κρηπῖδα βαλέσθαι Pi.P.7.3
, cf. 4.138, Luc.Hipp.4; also, lay the foundations of, begin to form, οἰκοδομίας Pl.Lg. 779b
; χάρακα Plb.3.105.10
, Poll. 8.161; simply, build, ἱερὸν περί τι Philostr.VA4.13
; β. ἄγκυραν cast anchor, Hdt.9.74, etc.; καθάπερ ἐξ ἀγκυρῶν βαλλόμενος ψυχῆς δεσμούς Pl.Ti. 73d
.

II rarely, χρόα βάλλεσθαι λουτροῖς dash oneself with water, bathe, h.Cer.50 (but λουτρὰ ἐπὶ χροῒ βαλεῖν E.Or. 303
). (Arc. - δέλλω in ἐς-δέλλοντες, = ἐκ-βάλλοντες, IG5(2).6.49: ζέλλειν· βάλλειν, Hsch. Root g[uglide]el- 'throw', Skt. galati 'trickle', OHG. quellan 'spurt up', Lith. gulēti 'lie'.)

Greek-English dictionary (Αγγλικά Ελληνικά-λεξικό) > βάλλω

20 side

[saɪd]
n

1) поверхность, сторона, бок, боковая сторона

The car turned over on its side. — Машина перевернулась на бок.

The boat was lying on its side. — Лодка лежала на боку.

I'll put it on epy side for you. — Я отложу это для вас.

He stood with his head to one side. — Он стоял, склонив голову набок.

The margin of a page should be on the left-hand side. — Поля страницы должны быть с левой стороны.

- sunny side
- smooth side
- inner side
- back side
- mountain sides
- left side
- side street
- side window
- side remark
- right side of the cloth
- wrong side of the cloth
- business side of the hammer
- two sides of the coin
- east side of the town
- sides of a cup
- side of a house
- side of the boat
- fashionable side of the town
- side by side
- six sides of the cube
- bright side of existence
- reverse side of life
- deep lines at the sides of his eyes
- drawer with oak sides
- pain in one's side
- on both sides
- on both sides of the river
- by the side of the building stood a shed
- from the land side co
- on one side of the head
- on the left side
- on this side
- on the other side
- on neither side
- from all sides co
- on all sides
- from side to side
- of the side of the road
- on the side of the bed
- on one side of the room
- from under one's side
- stand on the safe side
- use only one side of the page
- keep on the safe side
- go round the sides of the house
- cast the anchor on the lee side
- put smth on one side
- look at smth from the side
- earn money on the side
- draw back to one side
- stide the screen to one side
- hang at one's side
- toss and turn from side to side
- have a stitch in one's side
- lay down on one's side
- lie on the left side
- slap one's sides
- roll over on one's side
- nudge smb in the side
- bump one's side on smth
- stand by smb's side
- laugh till one's sides ache
- label is on the side of the box
2) аспект, сторона

There is another side to the problem. — На эту проблему можно взглянуть по-разному/по-другому.

Every man has his weak sides. — У каждого человека есть слабые стороны.

There is a bright side to all things. — Во всем есть своя положительная сторона.

- side effect
- practical side of the problem
- ethical side of art
- animal side of the man's nature
- money-making side of the matter
- weak side of the music
- important side of their activity
- certain sides of the subject
- side of his character not generally known
- bring up only side issues
- know both sides of the question
- err on the side of generosity
- be small by smb's side
- appeal to the better side of human nature
- err on the side of optimism
- err on the side of optimism of charity
3) родство, линия родства

- on the paternal side
- be related on the father's side
4) позиция, точка зрения, стороны в споре, стороны в соревновании

You should take neither side. — Не следует защищать ни ту, ни другую сторону.

It takes both sides to tell the truth. — Надо выслушать обе версии (позиции), чтобы выяснить истину.

What's his side of the story? — Какова его версия происходящего?

Whose side are you on? — На чьей вы стороне?

Time is on our side. — Время работает на нас.

To know on which side his bread is buttered. — ◊ Быть себе на уме. /Своего не упустить.

There are two sides of very question. — ◊ Каждый смотрит со своей колокольни. /У каждой медали есть оборотная сторона.

- strong side
- winning side
- losing side
- home side
- guast side
- be on the side of the moderates against the extremists
- be on the right side
- be on the same side of the fence
- take sides
- not to take sides
- be both sides of the fence
- choose sides
- take opposite sides
- take sides with smb
- change sides
- look on the gloomy side of things
- play on opposite sides
•

CHOICE OF WORDSE:

Русское словосочетание с чьей-либо стороны в зависимости от его содержания соответствует двум английским оборотам - on smb's part и it's... of smb: there were no objections on his part с его стороны/с его точки зрения/в соответствии с его мнением возражений не было; it's so nice (kind, bad) of him с его стороны/судя по его поступкам, поведению это очень мило (любезно, плохо).

English-Russian combinatory dictionary > side

Страницы

Следующая →

1

2

3

4

См. также в других словарях:

The anchor comes home — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

The anchor is acockbill — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

The anchor is apeak — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

The anchor is atrip — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

The anchor is awash — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

To cat the anchor — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

To fish the anchor — Anchor An chor ([a^][ng] k[ e]r), n. [OE. anker, AS. ancor, oncer, L. ancora, sometimes spelt anchora, fr. Gr. a gkyra, akin to E. angle: cf. F. ancre. See {Angle}, n.] 1. A iron instrument which is attached to a ship by a cable (rope or chain),… … The Collaborative International Dictionary of English

List of minor characters from The Hitchhiker's Guide to the Galaxy — The following is a list of minor characters in the various versions of The Hitchhiker s Guide to the Galaxy , by Douglas Adams.AgrajagAgrajag is a constantly reincarnated entity who ends up being killed multiple times by Arthur Dent. First… … Wikipedia

Anchor escapement — Anchor escapement. The anchor and escape wheel of a late 19th century clock … Wikipedia

Science and mathematics from the Renaissance to Descartes — George Molland Early in the nineteenth century John Playfair wrote for the Encyclopaedia Britannica a long article entitled ‘Dissertation; exhibiting a General View of the Progress of Mathematics and Physical Science, since the Revival of Letters … History of philosophy

3rd Rock from the Sun — infobox television show name = 3rd Rock from the Sun caption = 3rd Rock from the Sun title card format = Science fiction Situation comedy executive producer = Marcy Carsey Caryn Mandabach Bonnie Turner Tom Werner Terry Turner Bill Martin Mike… … Wikipedia

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

part from the anchor

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

part from the anchor

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: